Ухвала

від 04.04.2024 по справі 946/498/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/498/24

Провадження № 2-з/946/19/24

УХВАЛА

04 квітня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Ророг Т.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій.

03.04.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявами про забезпечення позову, в яких просить суд накласти арешт на так званий «пором «Кислицький»», який наразі використовується злочинною організацією ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 на підставі підроблених документів, зокрема на підставі так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015 року, заборонити використання будь-яким особам самовільно збудованого мосту до острову Кислицький, створеного з порому ВИЛ-0224-К (наразі має назву «Кислицький»»), зборонити відповідачам використання так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2025 на так званий «пором «Кислицький»» в силу виявленого факту підроблення такого «документу».

Також, 04.04.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із додатковими клопотаннями, в яких викладені аналогічні вимоги щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно так званий «пором «Кислицький» та заборони будь-якій особі використовувати це майно в силу відсутності акту технічного нагляду на так званий «пором «Кислицький» та наявності лише підроблених документів так званий «пором «Кислицький».

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та цивільної справи, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України та дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з такого.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, 2 ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечуєтьсянакладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії. Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується, в тому числі,накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України(п. 1, 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Частиною 10статті 150 ЦПКпередбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, приймаючи до уваги доводи заяви та надані суду докази, суд вважає адекватним, таким, що відповідає позовним вимогам, та достатнім длявиконання рішення суду у разі задоволення позову,забезпечення позову шляхом накладення арешту на так званий «пором «Кислицький», який знаходиться за адресою:Одеська область, Ізмаїльський район, село Кислиці.

Що стосується прохання в заявах щодо забезпечення позову шляхом заборони будь-якій особі використовувати «пором « ОСОБА_13 » в силу відсутності акту технічного нагляду на так званий «пором «Кислицький» та наявності лише підроблених документів так званий «пором «Кислицький», та заборони відповідачам використання так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2025 року на так званий «пором «Кислицький»» в силу виявленого факту підроблення такого «документу», суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій, в тому числі позивачка просить суд в позові заборонити використання відповідачами та будь-якими особами так званого "порому "Кислицький", що наразі використовується на ділянці Державного кордону України в районі села Кислиця Ізмаїльського району Одеської області на підставі підроблених документів; заборонити використання відповідачами підроблених документів на ім`я ОСОБА_14 на так званий "пором "Кислицький".

В заяві про забезпечення позову від 01.04.2024 року ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом заборони будь-якій особі використовувати "пором "Кислицький" та заборони відповідачам використання так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2025 року на так званий «пором «Кислицький»» в силу виявленого факту підроблення такого «документу».

Отже, дані види забезпечення позову не можуть бути застосовані судом, оскільки у відповідності до ч. 10 статті 150 ЦПК не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Також в заявах позивачка просить суд забезпечити позов шляхом заборони використання будь-яким особам самовільно збудованого мосту до острову Кислицький, створеного з порому ВИЛ-0224-К (наразі має назву «Кислицький»»).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що даний вид забезпечення позову, який просить застосувати позивачка, не відповідає позовним вимогам та не застосування цього заходу забезпечення позову не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити частково, а саме, накласти арешт на пором «Кислицький», який знаходиться за адресою:Одеська область, Ізмаїльський район, село Кислиці, оскільки клопотання в цій частині є обґрунтованим. В іншій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. 149-157, 259-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Накласти арешт на пором «Кислицький», який знаходиться за адресою:Одеська область, Ізмаїльський район, село Кислиці.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.П.Пащенко