Постанова

від 26.03.2024 по справі 909/589/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа №909/589/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівСкрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл"</a> (вх. № ЗАГС 01-05/64/24 від 05.01.2024)

на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2023 (суддя Малєєва О.В. повний текст рішення складено 22.12.2023)

у справі № 909/589/23

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова Компанія"</a> (надалі ТзОВ "Газова Компанія"), с. Синів, Рівненська обл.

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл"</a> (надалі ТзОВ "Укр-Газ-Ойл"), м. Івано-Франківськ

про стягнення 1 111 210, 75 грн збитків

за участю учасників справи:

від позивача: Луцик О.А.

від відповідача: Мушинський В.Т.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Газова компанія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Укр-Газ-Ойл" про стягнення 1 111 210, 75 грн збитків, заданих невиконанням умов договору купівлі - продажу природного газу від 03.08.2022 №03/08/-2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору купівлі - продажу природного газу від 03.08.2022 №03/08-2022 відповідач зобов`язувався продати позивачеві природний газ в обсязі до 160 тис. куб. м. На підставі рахунку відповідача №000001 від 03.08.2022 позивач оплатив 5 130 000,00 грн за поставку природного газу в обсязі 150 тис. куб.м. Проте, 15.08.2022 відповідач припинив подачу позивачеві природного газу, повідомив про одностороннє розірвання договору і повернув кошти за непоставлений газ в розмірі 3 758 580,00 грн. Водночас, позивач, який має статус трейдера без можливості здійснювати видобування природного газу, купував газ у відповідача з метою його передачі ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд". Внаслідок припинення поставки відповідачем природного газу позивач не виконав свої зобов`язання перед ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд", що завдало йому збитків у розмірі 1 111 210, 75 грн. Згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 у справі №918/798/22 з позивача на користь ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" стягнуто 994 796, 91 грн збитків та 14 921, 95 грн судового збору. Решта витрат пов`язані із здійсненням виконавчого провадження щодо виконання вказаного рішення суду. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 193, 224, 228 ГК України, ст. 16, 22, 525, 610, 611, 623, 629, 1191 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова Компанія"</a> 994 796, 91 грн збитків, завданих невиконанням умов договору купівлі-продажу природного газу від 03.08.2022 №03/08/-2022, а також 14 921, 95 грн судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 116 413, 84 грн.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з того, що встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позивач довів неправомірну поведінку відповідача, яка полягала в односторонній відмові від укладеного між ними договору, що зумовило невиконання позивачем умов договору із третьою особою, у зв?язку із чим згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 у справі № 918/798/22 стягнуто з позивача 994 796, 91 грн збитків. Виходячи з вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем договірних зобов?язань є підставою для відшкодування збитків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТзОВ "Укр-Газ-Ойл" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 224-226 ГК України, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 236 ГПК України, що призвело до прийняття неправосудного рішення. Зокрема, скаржник не погоджується з твердженнями позивача в позовній заяві про те, що відповідач, як продавець, не повідомив позивача про залежність виконання договору від третіх осіб, оскільки згідно з умовами договору відповідач мав у власності необхідний обсяг газу. Скаржник також зазначає про неправомірність застосування судом першої інстанції ч. 1ст. 1191 ЦК України, оскільки рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 не встановлено обставин, які були б пов`язані із невиконанням умов договору , укладеного між позивачем та відповідачем у даній справі. Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, формально послався на ч.2 ст. 224 ГК України, не встановивши при цьому, які саме збитки поніс позивач в зв`язку з розірванням відповідачем договору, виходячи із норм ч. 2. ст. 224 ГК України та ч.1 ст. 225 ГК України. Відтак, на думку відповідача, судом першої інстанції безпідставно, без належних правових підстав задоволено позовні вимоги в порядку регресу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2024 справу № 909/589/23 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Плотніцький Б.Д. та Скрипчук О.С.

Ухвалою від 24.01.2024 призначено справу № 909/589/23 до розгляду в судовому засіданні на 13.02.2024.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх № 01-04/851/24 від 02.02.2024). Зазначив, що при укладенні договору купівлі-продажу природного газу № 03/08-2022 від 03.08.2022 між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду. Зокрема, сторони погодили, що зміни в договір щодо обсягів можуть вноситися тільки після підписання додаткової угоди. Позивач заперечує твердження відповідача, що він мав змогу знайти інших постачальників, окрім того, позивач звертає увагу на те, що в п. 2.1. вказаного договору передбачено, що газ закуповується для подальшої реалізації. Одностороннє припинення передачі природного газу відповідачем заблокувало для позивача можливість виконання договору, укладеного з кінцевим отримувачем. Позивач зазначає, що саме з вини відповідача позивач поніс збитки у розмірі 1 111 210, 75 грн. Вказує, що саме відповідач, підписавши договір, погодив відчуження свого права власності на відповідний обсяг природного газу, який відповідно до п. 3.1 договору наявний у нього на момент підписання. В ст. 655 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Оскаржуване рішення вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТзОВ «Укр-Газ-Ойл»» в судовому засіданні 26.03.2024 доводи апеляційної скарги підтримав повністю. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

03.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газова компанія" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 03/08-2022 , відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного договору природний газ, видобутий в межах України та/або Газ імпортований на територію України (газ імпортного походження) (код УКТ ЗЕД 2711210000) (п. 1.1.).

Згідно з п. 1.2. газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації.

Сторони узгодили договірний обсяг продажу природного газу з ресурсу серпня 2022 року у кількості до 160 000 куб. м (п. 2.1.).

Згідно з п. 2.2. узгодженні сторонами договірні обсяги передачі газу можуть бути переглянуті шляхом підписання додаткової угоди. Сторони погоджуються, що загальний договірний обсяг залежить від технічних можливостей видобувної інфраструктури продавця і може відрізнятись від запланованого.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Продавець передає газ, що належить йому на правах власності, в період з 08.08.2022 по 31.08.2022 у віртуальній торговій точці виходу в газотранспортній системі.

Приймання - передача газу підтверджується актом приймання передачі, який оформлюється та підписується сторонами (п. 3.4.).

Згідно з п.п. 4.21, 5.1 договору сторони узгодили договірну ціну в розмірі 28 500 грн (без ПДВ), крім того ПДВ 20% - 5 700 грн. Разом з ПДВ ціна складає 34 200 грн за 1 000 куб. м. Оплата вартості газу, що передасться за даним договором, здійснюється покупцем грошовими коштами на поточний рахунок продавця до 08.08.2022 .

Пунктом 6.1 договору визначено, що у разі повної або часткової непередачі з вини продавця обсягу газу, що мав бути переданий відповідно до умов, передбачених цим договором та додатковою угодою, продавець зобов`язується повернути сплачені покупцем грошові кошти, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.08.2022 (включно), а в частині проведення розрахунків за Газ до їх повного здійснення (п. 10.1.).

На підставі рахунку-фактури №000001 від 03.08.2022 позивач здійснив оплату у розмірі 5 130 000,00 грн. за природний газ згідно з договором № 03/08-2022, що підтверджується платіжним дорученням від 08.08.2022 № 586 (т.1 а.с. 17-18).

Відповідно до акту приймання-передачі від 14.08.2022 відповідач передав позивачу природний газ, ресурс серпень 2022 року в обсязі 40, 100 тис. куб. м. Загальна вартість переданого газу становить 1 371 420 грн.

15.08.2022 відповідачем було направлено позивачу лист №15/8-1, в якому повідомляв, що 12.08.2022 він отримав листа від видобувної компанії (власника ресурсу) щодо неможливості забезпечення законтрактованого часткового об`єму газу на серпень 2022 року для замовлення ТзОВ "Укр-Газ-Ойл", у зв`язку із непередбаченим неплановим ремонтом свердловин. Також у листі вказав, що даний договір належить вважати розірваним в односторонньому порядку з моменту проведення взаєморозрахунків та повідомив про повернення коштів на поточний рахунок Покупця, за виключенням фактично переданого газу, який підтверджується актом приймання передачі .

15.08.2022 відповідач повернув позивачу грошові кошти в розмірі 3 758 580,00 грн, за виключенням оплати за фактично переданий газ згідно з договором.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як продавцем, та ТзОВ "Виробничо комерційна фірма "Теплобуд", як покупцем, 03.08.2022 був укладений договір № 03/08-2022 купівлі-продажу природного газу в обсязі 160 тис. куб. м.. Договірна ціна 36 000,00 грн за 1 тис. куб. м. На виконання договірних зобов`язань за цим договором ТзОВ "Виробничо комерційна фірма "Теплобуд" здійснило оплату за поставку природного газу в обсязі 160 тис. куб. м у розмірі 5 760 000,00 грн. Позивач поставив ТзОВ "Виробничо комерційна фірма "Теплобуд" природний газ у обсязі 46, 100 тис. куб. м на суму 1 659 600,00 грн, що підтверджується актом приймання передачі від 15.08.2022 №00001.

Після отримання позивачем листа від ТзОВ "Укр-Газ-Ойл", ТзОВ "Газова компанія" також направив ТзОВ "Виробничо комерційна фірма "Теплобуд" листа №1283 від 15.08.2022, в якому повідоми, про розірвання договору, предметом якого було купівля природного газу для ТзОВ "Виробничо- комерційна фірма "Теплобуд". Позивач повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку з моменту проведення взаєморозрахунків, 15.08.2022 повернув ТзОВ "Виробничо комерційна фірма "Теплобуд" грошові кошти в розмірі 4 100 400,00 грн, за виключенням оплати за фактично переданий газ.

Тз ОВ "Виробничо комерційна фірма "Теплобуд" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТзОВ "Газова компанія" про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням умов договору № 03/08-2022 у розмірі 994 796, 91 грн.

Згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 у справі № 918/798/22 позов задоволено - стягнуто з ТзОВ "Газова компанія" збитки у розмірі 994 796, 91 грн та 14 921, 95 грн судового збору. Вказане рішення набрало законної сили.

Під час виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 у справі № 918/798/22 з позивача, крім сум, визначених рішенням суду - збитки у розмірі 994 796, 91 грн та 14 921, 95 грн судового збору, також підлягало стягненню: основна винагорода приватного виконавця у розмірі 99 479, 69 грн та 1 492, 20 грн, мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 260 грн та 260 грн, відповідно; всього - 1 111 210, 75 грн.

Позивач, вважаючи, що вказані збитки були понесені ним внаслідок неправомірних дій відповідача, зокрема, порушення зобов`язань за договором № 03/08-2022 щодо передачі природного газу з ресурсу серпня 2022 у кількості до 160,00 тис. куб. м. в період з 08.08.2022 по 31.08.202, звернувся до суду з даним позовом з порядку регресу на підставі ст. 1191 ЦК України.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір купівлді - продажу природного газу № 03/8-2022 від 03.08.2022, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Пунктом 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму.

Сторонами визнається, що відповідач не виконав зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу № 03/8-2022 від 03.08.2022 повернувши грошові кошти на поточний рахунок ТОВ «Газова Компанія» в загальному розмірі 3 758 580,00 грн в т.ч. ПДВ 20%, за виключенням фактично переданого до 14.08.2022 року включно природного газу. Зокрема, згідно відповідного Акту прийому-передачі природного газу від 14.08.2022 ТОВ « Укр-Газ-Ойл» було передано ТОВ «Газова Компанія» товару в обсязі 40,10 тис.куб.м. на загальну суму 1 371 420,00 грн.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як зазначалося вище, за твердженням позивача, купівля у відповідача природного газу згідно з укладеним договором була здійснена з метою передачі його для ТзОВ «Виробничо Комерційна фірма «Теплобуд» на виконання договору купівлі-продажу природного газу № 03/08-2022, предметом якого було визначено передача природного газу з ресурсу серпня 2022 року у кількості до 160,00 тис. куб. м. в період з 08.08.2022 року про 31.08.2022 року. На думку позивача, оскільки відповідачем - ТОВ «Укр-Газ-Ойл» без погодження з ТзОВ «Газова Компанія» в односторонньому порядку, незаконно було припинено з 15 серпня 2022 року постачання газу для позивача та в односторонньому порядку розірвано договір, позивачу завдано збитків на загальну суму - 1 111 210,75 грн, з огляду на відсутність газу для його подальшої передачі для ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Теплобуд». Розмір збитків встановлено рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023, яким позовні вимоги ТОВ « Виробничо-Комерцыйна Фірма «Теплобуд» було задоволено в повному обсязі та стягнуто з позивача збитки у розмірі 994 796,91 грн та 14 921,95 грн судового збору.

Позивач, вважає, що він має право на відшкодування збитків в порядку ст.ст. 228 ГК України та 1191 ЦК України.

Стаття 228 Господарського кодексу України визначає регресні вимоги щодо відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 цієї статті учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що стягнення збитків, передбачених ст. 22 ЦК України і відшкодування шкоди відповідно до ч.1.ст. 1191 ЦК України це різні за своєю правовою природою міри цивільно-відповідальності за невиконання зобов`язання.

Відповідальність у порядку регресу має місце в разі перекладення на відповідальну особу збитків, що виникають унаслідок виконання зобов`язання за нього або з його вини іншою особою.

Право зворотної вимоги до винної особи передбачено у ст. 1191 Цивільного кодексу України , де зазначено, що особа, яка компенсувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. Метою відповідальності в порядку регресу є перекладення збитків на особу, відповідальну за їх настання, доведення відповідальності до винної особи, а також відновлення майнового стану особи, яка сплатила відшкодування замість винного.

ТзОВ «Газова компанія», звертаючись з даним позовом, як на основний доказ заподіяння йому збитків відповідачем саме в порядку регресу, покликається на рішення Господарського суду Рівненської області від 31 січня 2023 року у справі 918/798/22.

Проте, суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз вказаного судового рішення, зазначає, що якраз навпаки, Господарським судом Рівненської області констатовано, що у договорі купівлі-продажу природного газу № 03/08-2022 від 03.08.2022, укладеного між позивачем -ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" та відповідачем -ТзОВ "Газова компанія" , відсутнє посилання на те, що виконання даного договору залежить від будь-яких третіх осіб або виконання будь-яких інших договорів. Відповідач, укладаючи даний договір, гарантував, що передає газ, який належить йому на правах власності, в період з 08.08.2022 по 31.08.2022 у віртуальній торговій точці виходу в газотранспортній системі (п. 3.1. Договору). Газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації.

Господарським судом Рівненської області встановлено, що природний газ, який відповідач - ТзОВ "Газова компанія" зобов`язаний був передати для позивача не є індивідуально-визначеним майном, а відповідач міг вжити заходів щодо недопущення припинення поставки такого газу. Те, що виконання договору укладеного між позивачем та відповідачем не залежало від виконання договору, укладеного між відповідачем та ТзОВ «Укр-Газ-Ойл» підтверджується також тим, що як встановлено судом, ТзОВ «Укр-Газ-Ойл» за своїм договором передав для ТзОВ "Газова компанія" 40, 1 тис. куб. м. природного газу, при цьому відповідач для позивача передав 46, 1 тис. куб м. природного газу. Відтак, вбачається, що у відповідача була можливість здійснювати поставку газу у обсязі 6 тис. куб. м. закупивши його у іншого постачальника, а не обов`язково у ТзОВ «Укро-Газ-Ойл» та не допустити спричинення збитків для позивача невиконанням зі свого боку договору в частині поставки газу. Із поведінки відповідача вбачається, що ТзОВ "Газова компанія" не здійснила всіх можливих дій спрямованих на виконання договору, укладеного між ним та позивачем. Відтак, суд критично сприймає твердження відповідача щодо відсутності його вини у припиненні постачання для позивача природного газу. Відповідач не довів суду, що вчиняв будь-які дії щодо недопущення настання у позивача збитків у даних правовідносинах, не надав суду доказів, що вживав заходів щодо мінімізування збитків, самостійно (як це зробив позивач) не уклав договір із іншим постачальником природного газу та не вчинив усіх належних дій для виконання договору від 03.08.2022.

Господарський суд Рівненської області також звернув увагу, що у договорі, укладеного між позивачем та відповідачем, відсутнє застереження, що виконання зобов`язання у продавця залежить від іншого контрагента.

Окрім того, у вказаному судовому рішенні також зазначено, що аргумент відповідача (ТзОВ "Газова компанія") про те, що він має статус трейдера без можливості здійснювати видобування природного газу, не є тією обставиною, що може звільнити його від обов`язку з відщкодування збитків за невиконання договору, як і відмова іншого трейдера від договору з відповідачем.

Отже, Господарський суд Рівненської області в вищевказаному рішенні дійшов висновку, що саме ТзОВ «Газова Компанія» винна у збитках, отриманих від невиконання останньою своїх зобов`язань по договору купівлі-продажу газу № 03/08-2022 від 03.08.2022 перед ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд". Тобто, виконання договору, укладеного між ТзОВ «Газова Компанія» та ТзОВ «ВКФ «Теплобуд» не залежало від виконання договору, укладеного між ТзОВ «Газова Компанія» та ТзОВ «Укр Газ Ойл».

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даній справі позивач невірно застосував положення ч. 1 ст. 1191 ЦК України, оскільки дана норма регулює відшкодування шкоди в позадоговірних відносинах. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази відшкодування позивачем шкоди ТОВ «ВКФ «Теплобуд» завдані останньому саме відповідачем.

Щодо посилання позивача на ст. 228 ГК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У постанові від 6 жовтня 2020 року у справі № 826/14391/16 Верховний Суд дійшов висновку, що підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку. Аналізуючи ознаки, притаманні підприємницькій діяльності, з урахуванням положень статей 42 та 55 ГК, Верховний Суд констатував, що можна зробити висновок про те, що підприємницька діяльність передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, пов`язаних з такою діяльністю.

Враховуючи наведене, позивач на власний ризик, замість того, щоб вчинити дії з метою запобігання виникнення збитків перед ТОВ «ВКФ «Теплобуд», не розпочав закупляти газ та не повідомив останнього про неможливість виконання зобов`язань, а вирішив повернути йому кошти. Як наслідок, невірно трактуючи норми чинного законодавства, звернувся з позовом до відповідача зі зворотньою вимогою (регресом) з метою відшкодування збитків, які він отримав у зв`язку із невиконанням умов договору з ТОВ «ВКФ «Теплобуд».

Колегія суддів звертає увагу, що укладеним між позивачем та відповідачем договором жодним чином не передбачено відповідальності сторін перед третіми особами за неналежне виконання умов договору як щодо своєчасної та в повному обсязі поставки газу так і з інших підстав.

Колегія суддів приходить до висновку, що судовим рішенням Господарського суду Рівненської області від 31 січня 2023 року у справі 918/798/22 , на які посилався позивач не встановлено фактів, що мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору.

Крім того, ТОВ «Укр-Газ-Ойл» не було стороною (третьою особою) у справі № 918/798/22, за результатами розгляду якої установлено вину ТОВ «Газова Компанія» у невиконанні умов договору поставки природного газу та стягнуто 994 796,91 грн збитків та 14 921,95 грн судового збору. При розгляді справи № 918/798/22 також не встановлено обставин, що не підлягають доказуванню. Рішенням у цій справі за результатами дослідження умов укладеного між ТОВ "ВКФ "Теплобуд» та ТОВ «Газова Компанія» договору, установлено порушення останнім своїх договірних зобов`язань, у зв`язку з чим стягнуто 994 796,91 понесених ТОВ "ВКФ "Теплобуд» витрат. При цьому, даним рішенням не встановлено вини відповідача за неналежне виконання зобов`язань перед ТОВ "ВКФ "Теплобуд».

Окрім того, матеріалами справи не підтверджується пов`язаність між собою укладених договорів на постачання газу від 03.08.2022 між позивачем та відповідачем та між позивачем та ТОВ «ВКФ «Теплобуд» щодо поставки газу. ТОВ «Укр-Газ-Ойл» не виступало постачальником/продавцем природного газу перед третьою особою -ТОВ «ВКФ «Теплобуд», а ТОВ «Газова Компанія»- позивач не сплачувала збитки ТОВ «ВКФ «Теплобуд» за невиконання перед останньою зобов`язань відповідача.

Відтак, враховуючи вищенаведене, місцевий суд не надавши належної оцінки нормам законодавства, які регулюють відшкодування збитків у сфері господарювання та загальних положень про відшкодування шкоди, без належних на те правових підстав задовольнив позовні вимоги в порядку регресу.

За вказаних обставин відсутні підстави для стягнення заявленої позивачем суми з відповідача, а отже, у позові слід відмовити повністю.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 1-3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14, 76-79 ГПК України, колегія суддів вважає, що надані відповідачем докази на підтвердження своїх доводів є більш вірогідними та достатніми. Окрім того, відповідачем- належними та допустимим доказами спростовано висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу ТОВ Укр-Газ-Ойл» задоволити.

З огляду на те, що суд задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл"</a> задоволити.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2023 у справі № 909/589/23 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова Компанія"</a> до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл"</a> про стягнення 1 111 210, 75 грн збитків.

4.Судовий збір за подання позовної заяви залишити за позивачем .

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова Компанія"</a> (35426, Рівенська область, Гощанський район, с. Синів, вул. Зарічна, 29, ідентифікаційний номер 43260428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Газ-Ойл"</a> (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 35/61 ідентифікаційний номер 39461508) 25002,24 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

9.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківськоїобласті.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст постанови складено 04.04.2024

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді О.С. Скрипчук

Б.Д. Плотніцький