Ухвала

від 18.03.2024 по справі 947/20110/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/445/24

Справа № 947/20110/22, 1-кс/947/2040/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 в інтересахзахисту підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від16.02.2024року відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Гребля, Чечельницького району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого головним інженером ТОВ «Укрмежбуд», депутата Одеської обласної ради, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , 2017 року народження, ОСОБА_7 , 2015 року народження, ОСОБА_10 , 2020 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №12020160240001094 від 24.06.2020 року,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2024 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Визначено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 2900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8781200 (вісім мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча двісті) гривень.

Також оскаржуваною ухвалою слідчого судді будо відмовлено в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 та депутатів Одеської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та депутата Одеської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 з тримання під вартою на особисту поруку.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:

- органом досудового розслідування порушуються строки, визначені ст.28 КПК України, підозра, пред`явлена ОСОБА_7 є необґрунтованою, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває понад 3 роки, а підозрюваний перебуває під вартою понад 9 місяців, тоді як строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні завершились ще 21.03.2023 року;

- наразі триває ознайомлення підозрюваного із матеріалами досудового розслідування. При цьому, підозрюваний лише двічі ознайомлювався із матеріалами, тоді як їх обсяг становить 40 томів;

- органом досудового розслідування порушуються вимоги ст. 290 КПК України;

- ризики, заявлені прокурором відсутні, а нові ризики не з`явились, 20.12.2023 року прокурором повідомлено про закінчення досудового розслідування, а тому ризики, на які посилається прокурор у клопотанні взагалі припинили існування;

- підстави на які посилається слідчий у клопотанні є надуманими, а не здійснення певних слідчих дій лише вказує на зменшення ризиків та неналежного виконання органом досудового розслідування своїх обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Також адвокат зазначає, що слідчий суддя не прийняв до уваги того, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, сім`ю, є єдиним годувальником у багатодітній родині, позитивно характеризується, а розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним для підозрюваного та його родини.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви апеляційного суду

Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддядійшов правильноговисновку проте,що підозра ОСОБА_7 у вчиненнізлочинів,передбаченихч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою та неодноразово перевірялась під час розгляду клопотань прокурорів про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, в тому числі в апеляційному порядку.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу та не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування, а відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, а підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_7 , дослідження цих документів у сукупності формують у суду внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_7 , тому апеляційний суд дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі зазначеного, апеляційний суд не погоджується із доводами сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та вважає, що надані органом досудового розслідування докази, на даній стадії досудового розслідування підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, про що зазначено в ухвалі, тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

Разом з тим, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи захисника про те, що органом досудового розслідування порушуються строки, визначені ст.28 КПК України, а також доводи про те,що строки досудового розслідування на даний час спливли, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 не міг бути продовжений запобіжний захід.

Так, згідно реєстру судових рішень,ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2023року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 та продовжений строк досудового розслідування кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2022року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358. ч.3 ст.362, ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України до десяти місяців, тобто до 24.12.2023року.

18.12.2023року строк досудового розслідування завершено та сторонам наданий доступ до матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, запобіжний захід продовжений у спосіб, передбачений положеннями КПК України, в межах строку досудового розслідування який складає 6 днів до його спливу, з моменту закінчення підозрюваним та стороною захисту ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, у строк якого не врахований відповідно до ч.3 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.290 КПК України.

При цьому, апеляційний суд в межах розгляду даного провадження не може перевіряти обґрунтованість та законність ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2023року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №12020160240001094, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.06.2023року (справа № 489/6721/21), згідно якої, законодавець, позбавивши сторони права на апеляційне оскарження певних ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, не залишив сторони без засобів правового захисту від незаконних або необґрунтованих рішень слідчого судді. Закон надає можливість розглянути ці питання під час судового провадження, передбачивши у частині 3 статті 309 КПК, що щодо ухвал, які не оскаржуються під час досудового розслідування, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді. Суд, отримавши такі заперечення має їх розглянути під час підготовчого провадження або під час судового розгляду, в залежності від характеру поставленого питання, і прийняти вмотивоване рішення.

Доводи сторони захисту щодо неправильності або невідповідності кримінально-правової кваліфікації через зміну підозри та кваліфікації, а також закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_15 не свідчить про відсутність ознак складів злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України. Більше того, апеляційний суд вважає, що правильність та достатність доказів на підтвердження кримінальної кваліфікації діяння є предметом судового розгляду.

За таких обставин, висловлені стороною захисту твердження не змогли переконати у необґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_7 .

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про порушення органом досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України при ознайомленні підозрюваного із матеріалами кримінального провадження та навмисному затягуванні цих строків, апеляційний суд визнає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, згідно копій протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 28.02.2024 року, 06.03.2024 року, наданих прокурором апеляційному суду, ОСОБА_7 28.02.2024 року на протязі сорока хвилин ознайомлювався із супровідним листом в томі №43 та 06.03.2024 року із томом 43 провадження.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Київського районногосуду м.Одеси від 13.03.2024 року було частково задоволено клопотання ОСОБА_7 та зобов`язано відповідних компетентних посадових осіб вжити всі необхідні заходи для забезпечення можливості ознайомлення підозрюваного ОСОБА_7 з матеріалами кримінального провадження.

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження задоволено та встановлено підозрюваному ОСОБА_7 строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12020160240001094, протягом 17 (сімнадцяти) робочих днів, з моменту постановлення ухвали, після спливу якого вказана особа вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено порушень прав підозрюваного ОСОБА_7 на доступ до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які могли бути підставою для зміни йому запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Апеляційним судом враховуються характеристики ОСОБА_7 як депутата Одеської обласної ради, однак вони були враховані при застосуванні та продовженні відносно нього запобіжного заходу, проте за версією слідства, ОСОБА_7 , є визначальною дійовою особою у даній організованій групі, інкриміновані йому злочини вчиняв, в тому числі із використанням досвіду роботи у органах державної влади, а також репутації депутата Одеської обласної ради, отже це підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який є доведеним,та незменшився, оскільки стороні захисту відомі дані про свідків, які теперішній час, не допитані, оскільки підозрюваний знає місце їх проживання та може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них.

Наявність вказаного ризику підтверджується наданим під час апеляційного розгляду протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 15.03.2024 року, який повідомив про здійснення на нього тиску з метою зміни показань.

Тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим, а також надані прокурором матеріали, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про неможливість запобігання ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При вказаних обставинах, слідчий суддя прийшов до висновку, прокурором доведені обставини, викладені в п.п.1, 2 і 3 ч.1 ст.194 КК України, і вказаний запобіжний захід є відповідним, згідно ст.178 КК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, а також тяжкості кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави апеляційному суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існує та не зменшився ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_8 , про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, неповнолітніх дітей на утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання, проте наголошує на тому, що зазначені обставини не виключають та не зменшують існування зазначених вище доведених органом досудового розслідування ризиків.

Твердження захисника про те, що слідчий суддя, порушивши вимоги діючого КПК України, не надав оцінки всім обставинам справи та не розглянув можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, апеляційний суд не враховує, адже, продовживши строк тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо доводів апеляційної скарги про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року, в якому судом зазначено, що при встановленні суми застави, яка перевищує платоспроможність обвинуваченого, слід враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також його професійне становище. Розмір застави, встановлений виключно з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Під час розгляду кримінального провадження за апеляційними скаргами сторони захисту на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від29.04.2023рокупро застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюіз визначеннямрозміру застави,а такожухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від20.06.2023рокупро продовженнястроку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою із визначенням застави відносно ОСОБА_7 , апеляційним судом перевірялись твердження сторони обвинувачення та захисту щодо майнового стану підозрюваного.

Окрім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.01.2024 року був зменшений розмір застави, який становить 8781200гривень та є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , обов`язків, передбачених КПК України.

Вказаний розмір застави також залишений без змін оскаржуваною ухвалою слідчого судді.

При цьому, за час перебування ОСОБА_7 під вартою, його майновий стан не погіршився, оскільки докази цього стороною захисту не надані та не спростовані.

Таким чином прокурором доведено наявність прихованих активів підозрюваного, що вказує на обґрунтованість визначення застави у розмірі 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8781200 грн.

Так,апеляційний судпогоджується ізвисновком слідчогосудді щодовиключності зазначеноговипадку,оскільки наце вказуєхарактер інкримінованихпідозрюваному злочинів,тяжкість можливогопризначеного покарання,характеристика сімейногота майновогостану останнього,а такожйого особистуроль увчиненні інкримінованихзлочинів, тому розмір застави у межах, зазначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не буде здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

До того ж, обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлені.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, для запобігання названим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та продовження їх існування, у зв`язку з чим неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Що стосується доводів сторони захисту про можливість передачі підозрюваного ОСОБА_7 під особисту поруку депутатів Одеської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та депутата Одеської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_13 , то враховуючи, в сукупності, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим, обґрунтованість підозри та наявність ризику незаконного впливу на свідків, то апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді, що такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно доприписів п.1ч.3ст.407КПК України,за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що на теперішній час, тільки тримання під вартою, на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам, та на час постановлення ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказані ризики не зменшились, тому апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає.

Керуючисьст.ст. 24, 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах захисту ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від16.02.2024 року відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №12020160240001094 від 24.06.2020 року залишити без змін.

Клопотання депутатів Одеської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та депутата Одеської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_13 про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді поруки залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4