Постанова

від 22.02.2024 по справі 925/43/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа№ 925/43/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 22.02.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Монастирищенської міської ради Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 07.09.2023 (повний текст складено 15.09.2023)

у справі № 925/43/22 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом 1. Фермерського господарства "Тарнавське"

2. ОСОБА_1

до Монастирищенської міської ради Черкаської області

про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною; визнання договору оренди землі продовженим,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року Фермерське господарство "Тарнавське" та ОСОБА_1 (засновник Фермерського господарства "Тарнавське" та титульний орендар земельної ділянки) звернулись до Господарського суду Черкаської області з позовом до Монастирищенської міської ради Черкаської області, у якому просили:

- визнати укладеною додаткову угоду від 13.07.2021 до договору оренди землі від 15.06.2006 на земельну ділянку кадастровий номер 7121486500:02:001:0438, якою продовжено термін дії договору оренди землі на 7 (сім) років, між орендодавцем Монастирищенською міською радою в особі міського голови Тищенка Олександра Михайловича та орендарем ОСОБА_1 ;

- визнати поновленим договір оренди землі від 15.06.2006 на земельну ділянку кадастровий номер 7123486500:02:001:0438.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із закінченням строку договору оренди земельної ділянки позивач ( ОСОБА_1 ) у встановленому статтею 33 Закону України «Про оренду землі» порядку повідомив про свій намір скористатись переважним правом та звернувся до відповідача із заявою про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки із збільшенням орендної плати з 4,5% до 10% строком на 7 років, проте, відповідач, прийнявши рішення №7-53/VIII від 08.07.2021 про укладення додаткової угоди, не підписав її.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.09.2023 у справі №925/43/22 позов задоволено повністю.

Визнано укладеною з моменту набрання судовим рішенням законної сили додаткову угоду від 13.07.2021 до договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7123486500:02:001:0438, яка розташована в адміністративних межах с.Тарнава, Уманський район, Черкаська область, у редакції, яка викладена у пункті 1.1. резолютивної частини рішення.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, дійшов до висновку, що позивачем-2 належними та допустимими доказами доведено добросовісність виконання своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки, дотримано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо своєчасної подачі відповідачу заяви щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, а за наслідками її розгляду та ухвалення відповідачем позитивного рішення - додаткової угоди, підписаної та скріпленої відтиском печатки, обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права при зверненні з даним позовом до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Монастирищенська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно досліджено докази, порушено норми матеріального права та не дотримано норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- суд відхилив доводи відповідача стосовно помилковості оформлення рішення Монастирищенської міської ради від 08.07.2021 року №7-53/VІІІ та не взяв до уваги відсутність вказаного рішення у протоколі позачергової сьомої сесії Монастирищенської міської ради восьмого скликання від 08.07.2021;

- судом не взято до уваги той факт, що відповідач 19.05.2021 звернувся до Монастирищенської міської ради із заявою про укладення додаткової про збільшення орендної плати з 4,5 до 10% строком на сім років. В заяві позивача не було зазначено про продовження чи поновлення договору оренди землі.

- в рішенні суду зазначено, що відповідач не надав доказів свого волевиявлення щодо вилучення спірної земельної ділянки у користувача ОСОБА_1 , її поділу на окремі ділянки для передачі учасникам АТО, чи й зміни її цільового призначення, водночас, під час розгляду справи до суду було надано письмові пояснення, стосовно того, що земельну ділянку площею 18,5117 га, кадастровий номер 7123486500:02:001:0438 рішенням Монастирищенської міської ради від 16.09.2021 року було зарезервовано для учасників бойових дій та інвалідів АТО, членів сімей загиблих в АТО, учасників бойових дій.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості такого рішення.

Явка представників у судове засідання

Представник відповідача в судове засідання 22.02.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024) до електронної скриньки Монастирищенської міської ради Черкаської області.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 20.03.2002 між Монастирищенською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого:

- райдержадміністрація на підставі розпорядження від 05.07.2002 №2-25 надає, а ОСОБА_1 приймає у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 18,0 га в тому числі рілля державної власності згідно з планом земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору /.../ (п.1.1);

- земельна ділянка передається для сільськогосподарського використання без зміни її цільового призначення терміном на 4 (чотири) років з дати набуття чинності цього договору (п.1.3);

- передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі акту прийому-передачі (п.1.4);

- за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій форму (п.2.1); орендна плата за земельну ділянку (18,0 га) встановлюється з розрахунку 120 грн за 1 га; 120 грн х 18 га = 2160 грн в рік (п.2.2);

- орендна плата за землю вноситься орендарем в грошовій формі щомісячно (п.2.4);

- зміна умов договору можлива лише за взаємною згодою сторін (крім п.2.2 та п.2.3, зміни до яких вносяться щорічно у порядку дії п.2.4 договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку (п.8.1);

- підставою для припинення договору оренди є: а) закінчення його терміну; б) нецільове використання землі; в) систематичне порушення термінів внесення орендної плати; г) взаємна згода сторін; д) придбання орендарем земельної ділянки у власність; є) примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності; ж) неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від сторін (п.8.2);

- спори, пов`язані з орендою земельної ділянки, вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку (п.9.1).

17.09.2002 договір зареєстровано в Монастирищенському відділі земельних ресурсів за №67.

15.06.2006 між Монастирищенською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Тарнавської сільської ради (п.1);

- в оренду надається земельна ділянка загальною площею 18,5131 га, у тому числі: рілля із земель запасу - 18,5131 га (п.2);

- на земельній ділянці нерухоме майно відсутнє, об`єкти інфраструктури відсутні (п.3);

- договір укладено на п`ятнадцять років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8);

- орендна плата вноситься у грошовій формі та в розмірі 174 грн/га, 17,00х18,5131=3221,28 грн за рік (п.9);

- орендна плата вноситься у такі терміни - до 30 грудня поточного року (п.11);

- земельна ділянка передається для вирощування сільськогосподарської продукції (п.15); цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.16);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.20);

- зміна умов до договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п.36);

- дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потребою або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря (п.37);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною зобов`язань, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38);

- розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендної плати, використання ділянки не за цільовим призначенням (п.39);

- цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43).

15.12.2006 договір зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис №040679100008.

19.05.2021 ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди землі від 15.06.2006 письмово звернувся до Монастирищенської міської ради із заявою про продовження терміну дії вказаного договору.

08.07.2021 Монастирищенською міською радою прийнято рішення №7-53/VIII, яким продовжено терміну дії договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах с.Тарнава Уманського району Черкаської області на 7 (сім) років (п.1); внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах с.Тарнава Уманського району Черкаської області: змінено сторону орендодавця у договорі оренди землі від 15.06.2006 з "Монастирищенська районна державна адміністрація в особі в.о. Тихоневича Богдана Івановича " на "Монастирищенська міська рада" (п.2.1); змінено ставку орендної плати з 4,5% на 10% від нормативної грошової оцінки (п.2.2); зобов`язано ОСОБА_1 до 30.03.2021 укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 15.06.2006 площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438) та зареєструвати її згідно чинного законодавства.

Звертаючись з позовом до суду позивач-2 зазначив, таке:

- рішення Монастирищенської міської ради від 08.07.2021 №7-53/VIII у липні 2021 року було оприлюднено відповідачем на офіційному сайті міської ради http://monastyrysche-gromada.gov.ua, разом з тим, в подальшому видалено з сайту;

- у жовтні 2021 року завірену підписом секретаря Монастирищенської міської ради Н.Шамрай та скріплену печаткою копію рішення Монастирищенської міської ради від 08.07.2021 №7-53/VIII разом із трьома оригінальними примірниками додаткової угоди від 13.07.2021 до договору оренди землі від 15.06.2006, погодженої сторонами та зареєстрованої в Монастирищенській міській раді 13.07.2021 за №67, було вручено позивачу земельним відділом Монастирищенської міської ради;

- позивач-2 негайно (після отримання) підписав додаткову угоду від 13.07.2021 до договору оренди землі від 15.06.2006 та залишив примірник на підпис в приймальні голови міської ради, однак останнім додаткова угода підписана не була, як і не була підписана після повторного звернення (01.12.2021) позивача-2 до відповідача через канцелярію Монастирищенської міської ради;

- станом на день звернення до суду із позовом, позивачі продовжують належним чином користуватися земельною ділянкою площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438), здійснюючи ведення фермерським господарством товарного сільськогосподарського виробництва.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказав таке:

- 16.06.2021 за вих.№849/03-01-37 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.05.2021 щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 15.06.2006 на адресу заявника було направлено лист-повідомлення про відсутність наміру укладення додаткової угоди на продовження договору оренди землі та про надання вказаної земельної ділянки у власність учасникам бойових дій, як проживають на території громади відповідно до п.14 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", про що до журналу реєстрації вихідної документації внесено запис за №849;

- рішення від 08.07.2021 №7-53/VIII на офіційному сайті Монастирищенської міської ради http://monastyrysche-gromada.gov.ua не було оприлюднено, оскільки питання про продовження дії договору оренди землі від 15.06.2006 на сесії міської ради 08.07.2021 не розглядалось, що підтверджується протоколом та звукозаписом сесії Монастирищенської міської ради за вказану дату. Спеціалістом земельного відділу, який готував рішення на сесію, допущено технічну помилку та подано на підпис міському голові вказане рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивачів, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною першою статті 31 Закону передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Утім, згідно з частинами 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частинами 8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

При цьому положення статті 33 зазначеного Закону визначають алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачені певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення.

Тобто стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об`єднує два самостійні випадки поновлення договору оренди землі на підставі частин 1-5 та 6, які мають самостійні правові конструкції.

Позовні вимоги заявлено саме на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем-2 на підставі договору оренди землі від 15.06.2006 отримано у користування на правах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 18,5131 га (рілля із земель запасу), яка знаходиться на території Тарнавської сільської ради строком на п`ятнадцять років (до 15.06.2021 включно).

19.05.2021, бажаючи продовжити користування вказаною земельною ділянкою, позивач-2 звернувся до Монастирищенської міської ради із заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 25.06.2006 із збільшенням орендної плати з 4,5% до 10% строком на 7 років.

Тобто до закінчення строку дії договору оренди позивач-2, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права.

Отже позивач-2, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди землі, звернувся до відповідача у строк, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору. Доказів неналежного виконання позивачем-2 умов договору оренди земельних ділянок матеріали справи не містять.

У подальшому, рішенням Монастирищенської міської ради №7-53/VIIІ від 08.07.2021: продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах с.Тарнава Уманського району Черкаської області на 7 (сім) років (п.1); внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах с.Тарнава Уманського району Черкаської області: змінено сторону орендодавця з "Монастирищенська районна державна адміністрація в особі в.о. Тихоневича Богдана Івановича " на "Монастирищенська міська рада" (п.2.1); змінено ставку орендної плати з 4,5% на 10% від нормативної грошової оцінки (п.2.2); зобов`язано ОСОБА_1 до 30.03.2021 укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 площею 18,5131 га (кадастровий номер - 7123486500:02:001:0438) та зареєструвати її згідно з чинним законодавство.

Рішення підписано міським головою Олександром Тищенком. Копія вказаного документа, видана позивачу-2, завірена підписом секретаря міської ради Н.Шамрай та скріплена канцелярською печаткою.

Копію означеного рішення додано до позовної заяви.

Водночас, відповідач зазначає про помилковість оформлення рішення Монастирищенської міської ради №7-53/VIIІ від 08.07.2021, оскільки останнє відсутнє у протоколі позачергової сьомої сесії Монастирищенської міської ради восьмого скликання від 08.07.2021 та на офіційному веб-сайті Монастирищенської міської ради Черкаської області не публікувалось.

Так, у відзиві на позов Монастирищенська міська рада Черкаської області вказувала, що за результатами розгляду заяви позивача-2 від 19.05.2021 щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 останньому направлено відповідь від 16.06.2021 №849/03-01-37 про відсутність таких намірів з огляду на необхідність забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, що проживають на території громади. На підтвердження вказаних обставин відповідачем подано копії титульної сторінки "Журнал реєстрації вихідної документації за 2021 рік" та аркушу в клітинку (без відомостей про його порядковий номер) із записом "№849 від 16.06.2021 ОСОБА_1 , лист-повідомлення щодо відмови у укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 15.06.2006, Тертичний, пошта".

Разом з тим, доказів реєстрації вказаного журналу в номенклатурі справ діловодства Монастирищенської міської ради не надано, як і не надано доказів направлення листа-повідомлення засобами поштового зв`язку та його вручення позивачу-2 (поштових реєстрів, згрупованих реєстрів відправлень, квитанцій, повідомлень про вручення тощо); оригінал журналу для огляду суду не надано. Відтак, даний доказ є недостовірним та неналежним і не враховується судом при прийнятті рішення. Правомірність своїх дій в даному випадку має доводити суб`єкт владних повноважень.

Доводи відповідача про те, що рішення міської ради від 08.07.2021 №7-53/VIIІ не виносилось на голосування сесії міської ради 08.07.2021 і було помилково (внаслідок допущення технічної помилки спеціалістом земельного відділу, який готував рішення на сесію) підписано міським головою, суд відхиляє оскільки з підстав їх необґрунтованості, оскільки надана відповідачем на підтвердження вказаної позиції копія документу "Протокол позачергової сьомої сесії Монастирищенської міської ради восьмого скликання від 08.07.2021":

- стосується саме "позачергової" сесії. В той час, як рішення Монастирищенської міської ради від 08.07.2021 №7-53/VIIІ не містить відомостей про його прийняття позачерговою сесією;

- не містить повного тексту цього документу, обмежується лише титульним листом та регламентом із 49 питань порядку денного без зазначення результатів поіменного голосування депутатів, прийнятих за результатами їх розгляду рішень, не закритий підписами секретаря сесії - що породжує сумніви у достовірного самого протоколу, вичерпності наведеного переліку питань та унеможливлює їх ототожнення із спірними правовідносинами. Так, пунктом 26 порядку денного позачергової сесії зазначено питання "Про продовження терміну дії договору оренди землі", однак, враховуючи відсутність будь-якої ідентифікації договору (дата, номер, особа орендаря), суд ставить під сумнів твердження відповідача, що питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 на сесії міської ради 08.07.2021 не розглядалось. Оригінал книги протоколів сесії Монастирищенської міської ради суду для огляду не надано;

- у відповіді на запит представника позивачів адвоката Корчинської Л.В. від 17.12.2021 (а.с.93) відповідач вказав, що "рішення міської ради від 08.07.2021 №7-53/VIII не було оприлюднене у зв`язку з тим, що дане рішення не набрало чинності". Тобто відповідач сам визнає, що питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 було фактично розглянуто і за результатами прийнято рішення від 08.07.2021 №7-53/VIII.

Щодо доводів відповідача про неоприлюднення вказаного рішення з огляду на ненабрання ним чинності, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності саме з дня їх офіційного оприлюднення, а не навпаки. Відомостей про зупинення міським головою рішення від 08.07.2021 №7-53/VIII у строк визначений частиною 4 статті 59 вказаного Закону та про внесення питання про продовження строку дії договору оренди землі від 15.06.2006 на повторний розгляд відповідачем не надано;

Відповідач також зазначає, що не мав намірів продовжувати строк дії оренди земельної ділянки від 15.06.2006 у зв`язку із необхідністю забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, що проживають на території громади.

В той же час відповідач не надав доказів свого волевиявлення щодо вилучення спірної ділянки з кадастровим номером 7123486500:02:001:0438 площею 18,5131 у користувача ОСОБА_1 (позивач-2 у справі), її поділу на окремі ділянки для передачі учасникам АТО, чи й зміни її цільового призначення. Позивачі продовжують використання спірної ділянки за її цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Доказів надсилання відповідачем заперечень позивачам щодо користування цією земельною ділянкою у матеріалах справи не містяться. Згідно з інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.02.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7123486500:02:001:0438 наявний запис від 11.02.2020 №35483014 про реєстрацію виду речового права "право оренди земельної ділянки" за ОСОБА_1 (а.с.92).

Отже, за підсумками суду, стверджуючи про помилковість видачі позивачеві засвідченого примірника рішення Монастирищенської міської ради №7-53, відповідач не надав доказів проведення службового чи дисциплінарного розслідування стосовно посадовців міської ради з цього питання, а також вчинення дій на визнання рішення ради нечинним.

У подальшому, додаткова угода від 13.07.2021 до договору оренди землі від 15.06.2006 на земельну ділянку кадастровий номер 7123486500:02:001:0438 була зареєстрована в Монастирищенській районній раді 13.07.2021 за №67, підписана з боку позивача-2 та скріплена відтиском його печатки, була подана на підпис голові Монастирищенської міської ради (а.с.13).

Водночас, як встановлено судом, з часу направлення на підпис та станом на день звернення до суду із позовом спірна додаткова угода від 13.07.2021 орендодавцем - Монастирищенською міською радою не підписана; позивачу-2 лист-повідомлення про відмову в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі не надіслано. Вказані обставини свідчать про недобросовісність поведінки органу місцевого самоврядування та ухилення орендодавця від її укладення.

Як зазначалось вище, згідно з частиною 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що даною нормою не передбачено, що договірні стосунки з оренди припиняються через місяць, якщо сторони таку додаткову угоду не укладуть.

Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №910/9044/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 та від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, 04.06.2019 у справі №910/9044/18, 31.08.2021 у справі №903/1030/19, так як передбачає визнання укладеною в судовому порядку додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Тобто, позовні вимоги позивача спрямовані на захист своїх порушених прав шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Підсумовуючи наведене, враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про те, що позивачем-2 належними та допустимими доказами доведено добросовісність виконання своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки, дотримано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо своєчасної подачі відповідачу заяви щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, а за наслідками її розгляду та ухвалення відповідачем позитивного рішення - додаткової угоди, підписаної та скріпленої відтиском печатки, обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права при зверненні з даним позовом до суду.

При цьому, відповідачем жодним чином не спростовано заявлені позовні вимоги, не доведено недобросовісності дій позивачів, не наведено наявності істотних обставин, які б унеможливили укладання додаткової угоди до договору оренди землі з гр. ОСОБА_1 , так само як і не надано суду доказів їх існування. В діях відповідача вбачаються ознаки суперечливої поведінки, що неприпустимо для органу місцевого самоврядування при реалізації своїх дискреційних повноважень як власника землі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятих судових рішень наведено місцевим судом, підстав для їх скасування не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 07.09.2023 у справі №925/43/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276, статтями 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Монастирищенської міської ради Черкаської областіна рішення Господарського суду Черкаської області від 07.09.2023 у справі №925/43/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.09.2023 у справі №925/43/22 залишити без змін.

Матеріали справи №925/43/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 04.04.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка