Рішення

від 02.04.2024 по справі 904/103/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024м. ДніпроСправа № 904/103/24За позовом Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс-80", м. Кропивницький Кіровоградської області

про стягнення 14362151,04грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Муромцева О.Ф., представник, довіреність №35/2023 від 05.10.2023

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "Дніпровська Теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.02.2024 (а.с.88-89) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс-80" заборгованість у розмірі 14362151,04грн, з яких:

- основний борг у розмірі 13 000 000,00грн;

- пеня у розмірі 565589,04грн;

- штраф 5% у розмірі 650 000,00грн;

- 3 % річних у розмірі 55562,00грн;

- втрати від інфляції у розмірі 91000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання від 22 лютого 2022 року в частині зберігання майна.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 справу №904/103/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 09.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2024.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Направлені судом на адресу відповідача ухвали суду від 12.02.2024, від 05.03.2024 повернуто підприємством зв`язку за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 02.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

25.01.2022 Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мавіс-80" (продавець), укладений договір поставки товару (продукції) №29/22 (далі по тексту - Договір поставки), відповідно до умов якого (п.1.1.) Продавець зобов`язаний поставити (передати) Покупцю товари (продукцію), а Покупець - забезпечити прийняття й оплату цих товарів (продукції), найменування та кількість якого зазначено в таблиці №1 п.1.2. Договору поставки.

Загальна сума закупки товарів (продукції) становить 26 350 000,00 грн, в тому числі ПДВ 4391666,67грн (п.3.1. договору).

Покупець оплачує за поставлений (переданий) Продавцем товар (продукцію) за цінами, зазначеними в таблиці №1 (п.4.1. договору).

Згідно п.5.1. договору Товар (продукція) поставляється (передається) згідно з установленими нормами відвантаження в тарі й упакуванні, що забезпечує її схоронність під час транспортування і вантажно-розвантажувальних робіт, протягом 21 дня з дня підписання Договору.

Умови поставки товару (продукції) зі складу, території або іншого місця Продавця транспортом Продавця (за рахунок Продавця), якщо інше не буде передбачено Додатковою угодою до даного Договору (п.5.2. договору).

Пунктом отримання товару (продукції) є місцезнаходження (склад) Покупця: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Заводська, буд. 2 АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" (п.5.3. договору).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що Товар (продукція), поставлений (переданий) без згоди Покупця, не передбачений Договором або поставлений (переданий) з порушенням умов Договору, або при його відсутності, якщо Покупець відмовився

від його прийняття для використання, приймається їм на тимчасове відповідальне зберігання товарів (продукції).

Усі витрати, зв`язані з відповідальним збереженням таких товарів (продукції), відшкодовуються за рахунок Продавця (п.5.5. договору).

Відповідальність сторін передбачена розділом 7 договору поставки.

Так, при порушенні термінів передачі (постачання) або при відмовленні від передачі(постачання)товару(продукції) Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% загальної вартості товару (продукції) (п.7.1. договору).

У випадку порушення продавцем договірних зобов`язань покупець має право в однобічному порядку розірвати даний Договір. Під порушенням договірних зобов`язань розуміється їх невиконання або неналежне виконання (п.7.2. договору).

Незалежно від сплати неустойки (штрафу, пені) Сторона, що порушила цей Договір, відшкодовує в повному обсязі іншій Стороні нанесені в результаті цього збитки без обліку розміру неустойки (штрафу, пені) (п.7.3. договору).

Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов`язань, не звільняють Сторони від виконання зобов`язань, за Договором у натурі, крім випадків, передбачених законодавством (п.7.4. договору).

Згідно п.10.1. договору, цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022.

У лютому 2022 року на виконання умов договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавіс-80" поставило Акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" товар на загальну суму 26350000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №3 від 22.02.2022 (а.с.12).

25 лютого 2022 року Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" перерахувало на рахунок ТОВ "Мавіс-80" грошові кошти у сумі 13000000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями від наведеної дати (а.с.13-36):

№125 на суму 550000,00грн, №126 на суму 550000,00грн, №101 на суму 550000,00грн, №104 на суму 550000,00грн, №103 на суму 550000,00грн, №117 на суму 550000,00грн, №116 на суму 550000,00грн, №119 на суму 550000,00грн, №124 на суму 550000,00грн, №122 на суму 550000,00грн, №118 на суму 550000,00грн, №121 на суму 550000,00грн, №123 на суму 550000,00грн, №120 на суму 550000,00грн, №102 на суму 550000,00грн, №1554 на суму 350000,00грн, №1543 на суму 550000,00грн, №1544 на суму 550000,00грн, №1546 на суму 550000,00грн, №1545 на суму 550000,00грн, №1538 на суму 550000,00грн, №1497 на суму 550000,00грн, №1541 на суму 550000,00грн, №1539 на суму 550000,00грн.

22.02.2022 Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" (поклажодавець) та ТОВ "Мавіс-80" (зберігач) укладений Договір зберігання, відповідно до якого (п.1.1.) згідно з Актом приймання-передачі №1 від 22.02.2022, Поклажодавець - передає, а Зберігач - приймає на зберігання майно протягом строку дії Договору зберігання, загальною вартістю 26 350 000,00 грн. з ПДВ (а.с.37-38).

Права та обов`язки зберігача визначені розділом 2 договору.

Так, зберігач зобов`язаний, зокрема:

- вживати всіх необхідних заходів для забезпечення збереження майна протягом строку зберігання (п.2.1.1);

- зберігати майно окремо від інших речей, з дотриманням усіх необхідних умов які забезпечують збереження майна Поклажодавця (п.2.1.2.);

- нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві (2.1.3.);

- повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього (п.2.1.4.);

- пред`явити майно для огляду у разі виникнення такої потреби (п.2.1.5.).

В свою чергу, поклажодавець зобов`язаний:

- передати Зберігачеві майно на зберігання не пізніше, ніж через 1 (один календарний день після набрання чинності цього Договору (п.3.1.1.);

- забрати у Зберігача майно до закінчення строку цього Договору (п.3.1.2);

- поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини) (п.3.1.3.).

Пунктом 4.2. Договору зберігання передбачена відповідальність Зберігача за зберігання і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, Зберігач повинен відшкодувати Поклажодавцеві всі пов`язані з цим збитки.

За умовами пункту 6.1. договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними в договорі реквізитів та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків (п.7.3. договору).

03.05.2022 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору зберігання від 22.02.2022, згідно якої пункт 3.1. викладено в новій редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку його дії: труби сталеві, відводи, фланці (надалі іменується майно) відповідно до актів прийому-передачі та актів повернення кожної партії переданого майна (а.с.39).

Згідно п.2.1.4. Додаткової угоди № 1 від 03.05.2022 зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього зі складанням акту повернення майна.

22.02.2022 сторони підписали акт приймання-передачі № 1, згідно якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно на суму 26350000,00грн (а.с.40-41).

Згідно накладної на повернення постачальнику №1 від 03.05.2022 ТОВ "Мавіс-80" повернуло АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" майно на суму 13349976,30грн (по довіреності №2 від 03.05.2022, а.с.42-43).

Повернення зберігачем майна поклажодавцю на суму 13 349 976,30грн підтверджується складеним та підписаним актом №1 повернення майна від 03.05.2022 (а.с.44).

У зв`язку з поверненням частини майна, сторони Додатковою угодою №1 від 03.05.2022 внесли зміни до Договору поставки, зменшили обсяги закупівлі та, відповідно, зменшили ціну договору на 13 349 976,30 грн (а.с.11).

Так, згідно п.3.1. договору поставки товарів (в редакції Додаткової угоди №1 від 03.05.2022 загальна сума закупки товарів (продукції) становить 13000023,70грн, в тому числі ПДВ 2166670,62грн.

У зв`язку із необхідністю проведення щорічної інвентаризації, на адресу ТОВ "Мавіс-80" АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" 16.11.2022 надісланий запит (вих. №2380/06) щодо підтвердження переліку, кількості та вартості майна, відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 22.02.2022 (а.с.45).

17.11.2022 відповідачем складена охоронна розписка, яка підтверджує станом на 31.10.2022 зберігання майна, що належить позивачеві, в належному стані (а.с.46-47).

У серпні 2023 року, у зв`язку з проведенням позапланової інвентаризації активів АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" станом на 01.08.2023 на адресу ТОВ "Мавіс-80" був направлений лист (вих. № 4260/06 від 09.08.2023, а.с.48) щодо надання доступу 14.08.2023 для інвентаризації майна позивача.

Поштове відправлення було повернуто на адресу позивача за закінченням терміну зберігання(а.с.49-51).

30.08.2023 на адресу відповідача направлений лист №4346/04, в якому позивач просив здійснити поставку товару (згідно переліку), передбаченого договором поставки №29/22 від 25.01.2022 та Договором зберігання від 22.02.2022. (а.с.52-53).

Лист №4346/04 від 30.08.2023 повернувся на адресу позивача, як невручений.

07.11.2023 на адресу відповідача направлений лист №4796/06 щодо надання доступу членам інвентаризаційної комісії позивача для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на зберіганні ТОВ "Мавіс-80" за договором зберігання від 22.02.2022 (а.с.54).

Зазначений лист містив вимогу про повернення майна, що належить АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" в повному обсязі в термін до 01.12.2023, згідно акту приймання-передачі №1 від 22.02.2022, у разі відмови в наданні доступу до нього.

Згідно довідки Укрпошти форми 20 поштове відправлення не вручено відповідачу, повернулось з відміткою "по закінченню терміну зберігання".

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду відповідач майно, що передавалось на відповідальне зберігання не повернув, вартість такого майна не відшкодував. Крім того, позивач зазначає, що будь-який зв`язок з відповідачем відсутній, будь-яких повідомлень щодо підтвердження наявності майна, переданого на зберігання, повідомлень про готовність повернути це майно, до АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" не надходило, що унеможливлює його отримання.

Наведене і стало причиною звернення до суду.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договорів поставки та відповідального зберігання майна, строк дії договорів, умови повернення майна, загальна вартість, строк повернення майна, наявність підстав для відшкодування збитків, завданих втратою (нестачею) або пошкодженням речі.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Загальні положення про зберігання врегульовано главою 66 ЦК України.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ст. 949 ЦК України).

За умовами ст. 951 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються Зберігачем:

у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата збитків.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач жодних доказів належного зберігання майна, як і доказів наявності у нього майна переданого на зберігання не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 13 000 000,00грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення вартості втраченого майна на суму 13000000,00грн, позивач просить стягнути пеню у розмірі 565589,04грн за період з 01.12.2023 по 22.01.2024, штраф 5% у розмірі 650 000,00грн, 3 % річних у розмірі 55562,00грн за період з 01.12.2023 по 22.01.2024, втрати від інфляції у розмірі 91000,00грн за грудень 2023 року, січень 2024 року.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Передбачене частиною шостою статті 231 ГК України формування відповідальності за порушення грошових зобовязань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

З огляду на те, що умовами договорів поставки та зберігання не передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (або в іншому розмірі) за порушення виконання грошового зобов`язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 565589,04грн за період з 01.12.2023 по 22.01.2024 задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6.1. Договору поставки передбачено зобов`язання Продавця повернути Покупцю кошти попередньої оплати в разі не постачання товару (продукції) по Договору поставки і сплатити штраф, який регламентовано пунктом 7.1. Договору поставки: при порушенні термінів передачі (постачання) або при відмовленні від передачі (постачання) товару (продукції) Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% загальної вартості товару (продукції).

Штраф у розмірі 5% загальної вартості товару обчислено правильно, отже вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 650000,00грн підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 55562,00грн за період з 01.12.2023 по 22.01.2024 розраховані із заборгованості в сумі 13000000,00грн.

Перевіркою розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання з повернення товару. Згідно листа від 07.11.2023 позивач просив повернути майно в строк до 01.12.2023 (включно). Отже, прострочення виконання виникає з 02.12.2023. За підрахунком суду 3% річних за період з 02.12.2023 по 22.01.2024 складає 55497,42грн.

Розрахунок втрат від інфляції позивачем виконано правильно.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у сумі 13000000,00грн, штраф у сумі 565000,00грн, 3% річних у сумі 55497,42грн та втрати від інфляції у сумі 91000,00грн, а всього 13711497,42грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 205672,46грн (13711497,42грн х 1,5%).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс-80" про стягнення 14362151,04грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс-80" (ідентифікаційний код 44229834; вул. Карпи Тараса, буд.84, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська Теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код 00130820; вулиця Заводська,2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925) грошові кошти у сумі 13000000,00грн, штраф у сумі 565000,00грн, 3% річних у сумі 55497,42грн, втрати від інфляції у сумі 91000,00грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 205672,46грн, видати наказ.

У решті заявлених вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.04.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва