Рішення

від 03.04.2024 по справі 910/18577/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024Справа № 910/18577/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкрафт Констракшн" м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 150000 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем були укладені договір підряду № ВС297-13 від 25 серпня 2021 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач (субпідрядник) за його (генпідрядника) завданням зобов`язався виконати за рахунок власних або залучених сил, засобів, техніки і устаткуванням комплекс робіт по опорядженню приміщень місць загального користування на об`єкті, а він - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

На виконання указаного договору він протягом вересня-грудня 2021 року перерахував відповідачу загалом 900000 грн. з урахуванням 150000 грн. ПДВ в рахунок попередньої оплати за виконання будівельних робіт, які відповідач не виконав.

Також вказував, що відповідно до даних квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 грудня, 29 вересня 2021 р., 3 червня 2022 р. відповідачу реєстрацію податкових накладених №№ 9284095263 від 29 вересня 2021 р., 9433446114 від 6 червня 2022 р., 9400993397 від 30 грудня 2021 р. на загальну суму 700000 грн. у т.ч. 116666,66 грн. ПДВ було зупинено.

Решту податкових накладних на загальну суму 200000 грн. у т.ч. ПДВ 33333,34 грн. відповідач не оформив та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило його права на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість по даних операціях до складу податкового кредиту у загальному розмірі 150000 грн.

За таких обставин позивач на підставі ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 22 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на його користь заподіяні збитки у розмірі 150000 грн., а також покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував посилаючись на недоведеність факту заподіяння збитків позивачу з його вини. Також зазначав, що факт зупинення реєстрації податкових накладних не свідчить про безумовну втрату позивачем права на включення податку на додану вартість податкового кредиту.

Окрім того, відповідач заявив про покладення на позивача 8000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2021 р. між сторонами по справі укладено договір підряду № ВС297-13, умови якого змінювалися додатковими угодами №№ 1 від 9 вересня 2021 р., 2 від 13 грудня 2021 р., 3 від 14 лютого 2022 р., 4 від 15 лютого 2022 р.

За умовами вищевказаного договору з урахуванням додаткових угод до нього відповідач (субпідрядник) за завданням позивача (генпідрядника) зобов`язався виконати за рахунок власних або залучених сил, засобів, техніки і устаткуванням комплекс робіт по опорядженню приміщень місць загального користування на об`єкті "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Сагайдака, 101 у Дніпропетровському районі м. Києва" житловий будинок № 31 секція Б, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

Згідно п. 3 додаткової угоди до договору сума договору становить 4228695,54 грн. з урахуванням ПДВ 704782,59 грн.

Відповідно до умов п. 7.1. договору генпідрядник після підписання договору сплачує субпідряднику аванс для розгортання робіт на об`єкті та забезпечення технічними ресурсами, згідно розрахунку субпідрядника погодженого з генпідрядником.

Субпідрядник зобов`язується на протязі 3-ох робочих днів розпочати роботи лише після прийняття робочою комісією пілотного зразка опорядження місяць загального користування та виконати всі роботи в строки, встановлені календарним графіком виконання робіт (п. 6.1. договору).

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договору, додаткових угод.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 900000 грн. в рахунок попередньої оплати за договором, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 3 вересня 2021 р., 22 жовтня 2021 р., 26 листопада 2021 р., 6 грудня 2021 р., 29 грудня 2021 р.

Як слідує з пояснень позивача відповідач всупереч вимог ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні на указану господарську операцію не оформив та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливило віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Заявлені вимоги стосуються відшкодування позивачу збитків у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 14.1.181 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 серпня 2018 р. у справі № 917/877/17.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що не реєстрація відповідачем податкових накладних за договором підряду № ВС297-13 від 25 серпня 2021 р. призвела до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 150000 грн. до податкового кредиту позивача.

Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого ПК України.

Згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2021 р. у справі № 904/982/19, від 21 липня 2021 р. у справі № 910/12930/18, від 21 вересня 2021 р. у справі № 910/1895/20, від 18 жовтня 2022 р. у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України належних доказів вжиття усіх передбачених Законом заходів для реєстрації податкових накладних та відсутність своєї вини у завданих позивачу збитках відповідач не надав.

Тому доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення збитків суду не надано.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 22 ЦК України підлягає стягненню 150000 грн. збитків.

У разі якщо, згодом внаслідок дій відповідача (оскарження рішення податкового органу про відмову або зупинення в реєстрації податкової накладної, тощо) відповідна комісія прийме рішення про реєстрацію податкових накладних, то відповідач не позбавлений можливості звернутися за захистом свого права з позовом про повернення безпідставно одержаних коштів.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкрафт Констракшн" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кімната 709, код 42798491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 17, код 31175387) 150000 грн. збитків, 2684 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар