Рішення

від 04.04.2024 по справі 910/725/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2024Справа № 910/725/24Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія"

про стягнення 2 108 988,96 грн.

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Крутовських Сергій Володимирович (поза межами приміщення суду) - представник за ордером №1178494 від 17.01.2024

від відповідача: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро" до товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" про стягнення 2 108 988,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки №0105/2023_1 від 02.05.2023, відповідно до умов якого позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 2 161 439,00 грн.

Відповідачем поставлений товар оплачено частково в розмірі 500 000,00 грн.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 1 661 439,00 грн., пені у розмірі 399 048,68 грн., три проценти річних в розмірі 31 212,69 грн., інфляційні втрати у розмірі 17 288,50 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 31 634,83 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.02.2024.

26.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про виправлення описки та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 13.02.2024 не з`явився відповідач, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 05.03.2024.

15.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 05.03.2024 не з`явився відповідач, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 26.03.2024.

У судове засідання 26.03.2024 не з`явився відповідач, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача повідомив про намір подати додаткові докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

02.05.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" (покупець) укладено договір поставки №0205/2023_1.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця металопродукцію, далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах договору.

Кількість, асортимент, ціна товару вказується в додатках до цього договору - специфікаціях або рахунках, які з дати їх письмового оформлення та підписання сторонами є невід`ємними частинами цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору ціни на товар зазначаються у рахунках або у специфікаціях на кожну партію товару.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-159 від 02.05.2023 на суму 2 161 439,00 грн.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та закінчує свою дію 31 грудня 2023 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань, до повного їх виконання. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не надішле іншій стороні письмове повідомлення про намір розірвати цей договір, він автоматично пролонгується на 1 (один) календарний рік. Кількість пролонгацій необмежена. Закінчення строку дії цього договору не звільняє від відповідальності за його порушення, яке відбулося під час дії договору.

Відповідно до п.3.1 договору доказом передачі партії товару у власність покупця є видаткова (товарно-транспортна) накладна, оформлена належним чином, з підписом уповноваженої особи покупця.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що якщо інше не встановлено у специфікаціях або рахунках поставка товару здійснюється на умовах поставки EXW (склад постачальника) (згідно із правилами Інкотермс в редакції 2010 року). датою поставки товару (партії товару) є дата підписання покупцем відповідної видаткової та/або товарно-транспортної накладної.

Право власності, а також ризики випадкового знищення та пошкодження на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання покупцем видаткової накладної (п.3.3 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 161 439,00, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме:

- №РН-224 від 20.06.2023 на суму 572 222,00 грн.;

- №РН-265 від 17.07.2023 на суму 1 589 217,00 грн.;

Також, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, а саме: №20062023/2 від 20.06.2023, №17072023/1 від 17.07.2023.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за товар здійснюються наступним шляхом: покупець перераховує постачальнику розрахунок у розмірі 100% вартості товару (партії товару), на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 3 (трьох) календарних днів, якщо інше не передбачене.

Можливі інші умови розрахунків за домовленістю сторін (п.5.2 договору).

В позовній заяві позивачем зазначено, що граничний строк оплати за вищевказаними накладними настав в момент поставки, оскільки згідно п.5.1 договору сторони передбачили 100% передоплату за товар.

17.07.2023 між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.05.2023-17.07.2023, відповідно до якого на 17.07.2023 заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро" 2 161 439,00 грн.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, відповідачем 21.11.2023 здійснено часткову оплату в розмірі 500 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата по Рахунку-фактура №СФ-159 від 02.052023р., у т.ч. ПДВ 20% -83333.33».

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки в сумі 1 661 439,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 399 048,68 грн. (за період з 23.06.2023 по 20.11.2023 по накладній №РН-224 від 20.06.2023 по накладній №РН-265 від 17.07.2023) та за період з 20.07.2023 по 17.01.2023 ), три проценти річних в розмірі 31 212,69 грн. нараховані по 17.01.2024 та інфляційні втрати в розмірі 17 288,59 грн. за період з серпня 2023 по грудень 2023 (включно) (нараховано на суму 1 589 217,00 грн.).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.3 договору за прострочення строків платежів, зазначених у пункті 4.1 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки платежів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 399 048,68 грн., трьох процентів річних в розмірі 31 212,69 грн. та інфляційних втрат в розмірі 17 288,59 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правовничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

15.01.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро"(довіритель) та фізичною особою-підприємцем Крутовських Сергійом Володимировичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого довіритель доручає, а адвокат зобов`язується надати правову допомогу, шляхом аналізу документів довірителя, складання (підготування) позовної заяви, розрахунку штрафних санкцій та подання до суду позовної заяви довірителя до товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" щодо стягнення заборгованості за договором поставки №0205/2023_1 від 02.05.2023р., з подальшим представленням інтересів довірителя в суді, з усіма правами, наданими законом позивачу.

Пунктом 4.1 договору передбачено вартість послуг адвоката:

- аналіз документів, прорахунок штрафних санкцій, складання позовної заяви довірителя до товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" щодо стягнення заборгованості за договором поставки №0205/2023_1 від 02.05.2023р . - 10 000,00 грн.

- представлення інтересів довірителя у господарському суд м. Києва - 4000,00 грн.

- представлення інтересів довірителя у господарському суді, шляхом участі адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 4000,00 грн. за кожне судове засідання.

Відповідно до п.4.2 договору розрахунки за договором здійснюються довірителем шляхом оплати, на підставі рахунку адвоката.

Також, в матеріалах справи наявні рахунок №1/15 від 15.01.2024 на суму 10 000,00 грн. (оплата відповідно до п.4.1 договору про надання правової допомоги від 15.01.2024р.), акт виконаних робіт від 17.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2024р. на суму 10 000,00 грн., платіжна інструкція №8 від 16.01.2024 на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата зг. рах. №1/15 від 15.01.2024 відповідно до п.4.1 договору про надання правової допомоги від 15.01.2024р. без ПДВ», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2670 від 24.09.2012 року видано на ім`я гр. Крутовських Сергія Володимировича .

Судом враховано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 №910/13071/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду доказів з метою доведення завищення вартості понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача в сумі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.2 ст. 178, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, код ЄДРПОУ 41342990) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна Металургійна компанія - Дніпро" (49054, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 103, офіс 315, код ЄДРПОУ 39120314) заборгованість у розмірі 1 661 439 (один мільйон шістсот шістдесят одна тисяча чотириста тридцять дев`ять) грн. 00 коп., пеню в розмірі 399 048 (триста дев`яносто дев`ять тисяч сорок вісім) грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 31 212 (тридцять одна тисяча двісті дванадцять) грн. 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 17 288 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн.. 59 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 31 634 (тридцять одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн. 83 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 04.04.2024 року.

Суддя С. М. Мудрий