ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2024 Справа № 914/71/23
За позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача-1: Солотвинської селищної ради, с. Солотвино Івано-Франківського району Івано-Франківської області,
позивача-2: Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради, с. Солотвино Івано-Франківського району Івано-Франківської області,
позивача-3: Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м. Львів,
про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 247 873,91 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
від прокуратури: Р.В. Панкевич;
від позивача-1: Гоцанюк І.І. - представник
від позивача-2: Іванцюк В.О. директор
від позивача-3: не з`явився
від відповідача: не з`явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Солотвинської селищної ради, позивача-2: Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради, позивача-3: Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 247 873,91 грн.
Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.03.2023 зупинено провадження у справі №914/71/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у іншій справі № 905/1907/21.
На адресу суду, 12.02.2024 від прокурора надійшло клопотання (вх.№4133/24), у якому він доводить до відома суду, що Великою Палатою Верховного суду розглянуто справу №905/1907/21 та просить суд поновити провадження у справі №914/71/23.
На адресу суду, 12.02.2024 від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову (вх.№621/24), в якій просить суд п. 7 прохальної частини позовної заяви заступника керівника Івано Франківської прокуратури викласти в такій редакції: «Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» на користь Солотвинської селищної ради грошові кошти в сумі 247 873,91 грн».
Судом прийнято подану заяву прокурора про зміну предмета позову.
Ухвалою суду від 14.02.2024 провадження у справі № 914/71/23 поновлено, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 14.03.2024.
Ухвалою суду від 14.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 914/71/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2024.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що внаслідок необґрунтованого збільшення замовником ціни за одиницю товару (природного газу) шляхом укладання додаткових угод до договору на постачання природного газу ТОВ «Кастум» при відсутності правомірного підтвердження коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення, що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та зайво сплачено вартості спожитого природного газу.
В судове засідання 04.04.2024 представники позивача-3 та відповідача не з`явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом.
Представник відповідача в судові засідання не з`явився, ухвали суду скеровувались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та повернуті на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».
Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
В судовому засіданні 04.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Комунальним некомерційним підприємством «Солотвинська районна лікарня» Богородчанської районної ради Івано-Франківської області (рішенням Солотвинської селищної ради від 23.12.2020 № 82/03/2020 перейменована в КНП «Солотвинська лікарня») проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу (ДК 021: 2015:09120000-6 «Газове паливо») - 200 200 м куб. з терміном постачання до 31.12.2021 очікуваною вартістю 1 365 364,00 грн з ПДВ.
За результатами проведених торгів переможцем визначено ТзОВ «КАСТУМ» з остаточною пропозицією 830 830,00 грн.
Інформацію та матеріали проведеної закупівлі оприлюднено на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-l 1-13-011007-с.
Як наслідок, між КНП «Солотвинська районна лікарня» (далі - Споживач) та ТзОВ «КАСТУМ» (далі - Постачальник) укладено договір на постачання природнього газу № 286 від 24.12.2020 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується передати Споживачеві у 2021 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Плановий обсяг постачання газу згідно п. 1.2 Договору визначено у обсязі 200 200 м3.
Пунктом 3.1 Договору сторонами визначено ціну природного газу, що постачається, в розмірі 4150,00 грн за 1000 м3 з ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 Договору ціна, зазначена в п. 3.1 Договору, може змінюватись протягом дії Договору згідно з визначеними в ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підставами. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Договір набрав чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, в частині постачання газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).
Згідно з п. 11.5 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань в повному обсязі, окрім випадків, визначених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
В подальшому між КНП «Солотвинська районна лікарня» та ТзОВ «КАСТУМ» укладено 10 додаткових угод до Договору на постачання природнього газу № 286 від 24.12.2020.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (далі - Держаудитслужба) на підставі наказу від 22.08.2022 № 47-3 проведено перевірку дотримання КНП «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівлі та укладенні Договору про закупівлю природного газу № 286 від 24.12.2020 (предмет закупівлі - «Газове паливо (природний газ)» (UA-2020-l 1-13-011007-с), очікувана вартість - 1 365 364,00 грн з ПДВ та складено акт перевірки від 20.09.2022 № 04-21/4-п.
Додатковою угодою № 1 до Договору про закупівлю природного газу № 286 від 24.12.2020 (далі - Договір) у зв`язку із прийняттям Солотвинською селищною радою рішення від 23.12.2020 № 82/03/2020 про перейменування КНП «Солотвинська районна лікарня» в КНП «Солотвинська лікарня» змінено відповідну Сторону Договору.
Споживачем визначено Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Додатковою угодою № 2 від 12.01.2021 до Договору вартість природного газу збільшено із 4 150,00 грн до 4 564,58 грн за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 3 від 18.01.2021 до Договору вартість природного газу збільшено від 4 564,58 грн до 5 020,58 грн за 1000 куб. м газу з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 4 від 20.01.2021 до Договору вартість природного газу збільшено від 5 020,58 грн до 5 522,13 грн за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 5 від 21.01.2021 до Договору збільшено вартість газу від 5 522,13 грн до 6 073,79 грн за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 6 від 25.01.2021 до Договору збільшено вартість природного газу від 6 073,79 грн до 6 680,56 грн за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 7 від 26.01.2021 до Договору вартість природного газу збільшено від 6 680,56 гри до 7 347,94 гри за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 8 від 27.01.2021 до Договору вартість природного газу збільшено від 7 347,94 грн до 8 081,99 грн за 1000 куб м з урахуванням ПДВ або на 9,99%.
Додатковою угодою № 9 від 29.01.2021 до Договору вартість природного газу збільшено від 8 081,99 грн до 8 200,00 грн за 1000 куб м з урахуванням ПДВ або на 1,4%.
Додатковою угодою № 10 від 10.02.2021 до Договору сторони дійшли згоди щодо зменшення суми Договору на 330 830 грн, а саме, загальна сума договору становить 500 000,00 грн, а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 60 976 куб м.
Загалом, внаслідок укладення Додаткових угод № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 вісім разів змінено істотні умови Договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару із 4 150,00 грн до 8 200,00 грн за 1000 куб м газу.
Системний аналіз проведеної закупівлі говорить про те що у період дії Договору та укладення в межах його виконання Додаткових угод, вартість газу за 1 тис. куб. м збільшилось з 4 150,00 грн до 8 200,00 грн (на 4 050,00 грн., або на 97,59%).
Як зазначає прокурор, значне підвищення вартості товару призвело до придбання Споживачем його в значно меншому обсязі (з 200 200 куб. м до 60 976 куб. м).
За період виконання Договору поставлено 60,976 тис. куб. м, що підтверджується наступними актами прийому передачі:
- акт № РН-000597 від 31.05.2021 - 1,56158 тис. куб. м;
- акт № РН-0000038 від 10.02.2021 - 21,91526 тис. куб м;
- акт № РН-0000299 від 03.03.2021 - 20,36139 тис. куб. м;
- акт № РН-000459 від 12.04.2021 - 17,25013 тис. куб. м.
За постачання природного газу за Договором Замовником сплачено 500 924,31 грн.
Водночас, з урахуванням ціни газу, яка визначена у Договорі від 24.12.2020, сума до сплати повинна становити 253 050,4 грн.
Відтак у зв`язку з неправомірним підвищенням цін на природний газ внаслідок укладених Додаткових угод № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, до Договору № 286 КНП «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області надміру оплачено 247 783,91 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду визнання додаткових угод недійсними та стягнення надміру сплачених коштів за природний газ.
Щодо підстав звернення з даним позовом прокурора, суд встановив таке.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Визначаючи позивачем 1 у спірних правовідносинах, прокурор зазначає, а матеріалами справи підтверджується, що Івано-Франківською обласною прокуратурою в порядку ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» скеровано лист № 15-545вих-22 від 27.07.2022 до Солотвинської селищної ради, в якому повідомлено про порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок укладення Додаткових угод до Договору № 286 від 24.12.2020 на постачання природнього газу з одночасним інформуванням про необхідність стягнення зайво сплачених на користь ТзОВ «КАСТУМ» коштів в судовому порядку.
Натомість листом від 08.08.2022 Солотвинською селищною радою у відповідь інформовано обласну прокуратуру виключно про те, що вона являється власником КНП «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. При цьому будь-яких заходів реагування та стягнення безпідставно сплачених коштів обласною радою не вжито.
Тобто, позивач 1, будучи обізнаним про порушення його прав стосовно повернення сплачених коштів, не мав наміру вживати заходи в досудовому чи судовому порядку для повернення таких відповідачем. Тому прокурор дійшов обґрунтованого висновку про необхідність здійснення захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом про визнання додаткових угод до договору про закупівлю товару недійсними та стягнення на користь міської ради безпідставно сплачених коштів.
Як вказує Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17). Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Щодо визначення позивачем -2 Західний офіс Держаудитслужби, то обласною прокуратурою у листі від 27.07.2022 запропоновано Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області вжити передбачених діючим законодавством заходів по усуненню порушень Закону України «Про публічні закупівлі», допущених при укладенні КНП «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Договору № 286 від 24.12.2020 на постачання природнього газу із ТзОВ «КАСТУМ».
У відповідь Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано- Франківській області 29.09.2022 скеровано в обласну прокуратуру інформацію про встановлення внаслідок виявлених порушень шкоди. Водночас, будь-які заходи щодо стягнення вказаних коштів із ТзОВ «КАСТУМ» вжито не було.
Незважаючи на наявні порушення вимог законодавства, Солотвинською селищною радою, КНП «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Західним офісом Держаудитслужби та Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, на час подання позову до суду не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі», в тому числі про визнання оспорюваних Додаткових угод недійсними.
Івано-Франківською обласною прокуратурою листами від 20.1.22022 повідомлено позивачів про підготовку позовної заяви до господарського суду в інтересах держави в особі Солотвинської селищної ради та Західного офісу Держаудитслужби.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такі що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. 4, ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).
В силу положень частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Основний договір на постачання природного газу укладено 24.12.2020, оскаржувані додаткові угоди № 2 - № 9 укладені в січні лютому 2021.
Статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на час укладення спірних додаткових угод, передбачалися основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього. Так, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41).
Відповідно до ч. 5 ст. 41 вказаного Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У свою чергу ч. 4 ст. 41 вказаного Закону передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Тобто не є тотожною зі змістом ст. 37 Закону в попередній редакції.
Відповідно до т. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Так як ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено нікчемності договорів про закупівлі з підстав порушення приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то прокурором визначено правильний спосіб захисту: визнання додаткових угод недійсними.
Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Передбачена Законом України «Про публічні закупівлі» норма (п. 2 ч. 5 ст. 41) застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд у справі № 927/491/19 (постанова від 18 червня 2021 року) вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 97,59% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.
Верховний Суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
З аналізу змісту договору від 24.12.2020 та додаткових угод № 2 - № 9 до нього, перевірених Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано - Франківській області, вбачається, що ціна, визначена в укладеному договорі від 24.12.2020, першочергово була нижчою за офіційну середньозважену ринкову ціну природного газу; постачальнику з початку участі у відкритих торгах та на момент укладення основного договору було відомо про можливу економічну невигідність укладення договору, проте, товариство все-таки підписало договір; внаслідок укладення додаткових угод ціна природного газу була збільшена на 97,59 % у порівнянні з ціною основного договору; внаслідок внесення змін до істотних умов договору, укладеного за результатами аукціону, переможцю сплачено зайві 247 873,91 грн бюджетних коштів.
Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, складені 04.01.2021, 05.01.2021, 12.01.2021, містять відомості щодо коливання цін за період 04.12.2020 12.01.2021, при цьому, в долученій постачальником довідці указано, що вартість природного газу вже на день укладення Договору (24.12.2020) становила значно більший розмір ніж 4150,00 грн за 1000 м3 з ПДВ.
Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 927/685/20 підтримано позиції судів нижчих інстанцій та прокурора, про те що листи постачальника і сторонньої організації з зазначенням загальної місячної ціни на товар за певний місяць не є підтвердженням підстави для підвищення ціни і правомірного застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону для укладення додаткового угоди про збільшення ціни на товар до 10%. Судом було зазначено у висновках рішення, що наданий Товариством лист з пропозицією укласти додаткову угоди містить лише загальну вартість газу за відповідний місяць без зазначення реального відсотку здорожчання такого товару, проте, така вартість сама по собі не є доказом підвищення ціни на природний газ, як станом на початок періоду застосування нової запропонованої ціни, так і на момент звернення до замовника з листом про укладення додаткової угоди.
Відповідно до обставин справи та правових позицій відсутні докази наявності саме коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення договору, тому у сторін договору не було підстав для збільшення ціни договору на підставі Закону. Виходячи з викладеного, Суд підтвердив правомірність висновків судів попередніх інстанцій про те, що зміни, внесені до основного договору оспорюваною додатковою угодою є такими, що суперечать приписам Закону, що відповідно зумовлює визнання цієї додаткових угод недійсними у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК). Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники відносин повинні діяти чесно і добросовісно. І навіть якщо норма закону не містила прямих заборон чи приписів щодо пропорційного збільшення ціни, то таке правило є очевидним для кожної розумної людини. Неприпустимим є сприйняття закону таким чином, що при кожному, навіть незначному збільшенні цін на ринку, продавець (постачальник) має право підвищити ціну на товар саме на 10% і це є чесною діловою практикою.
У справі, що розглядається, встановлено, що позивач, який мав право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни підписав додаткові угоди внаслідок чого ціна 1000 куб. м газу збільшилася на 97,59 % відсотків. У спірний період 2021 спожито газ, обсягом 60 976 куб.м, який по договірній ціні 4150,00 грн/1000 м куб., мав бути оплачений в сумі 253 050,4 грн. Натомість, відповідно до платіжних доручень оплачений у більшому розмірі 500 924,31 грн. Саме 247 873,91 грн, які є предметом стягнення у цій справі, є різницею у вартості спожитого газу за цінами, встановленими договором, і додатковими угодами.
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 97,59 % шляхом так званого «каскадного» укладення та чинності п`яти додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Тобто, при виконанні договору ціна природного газу мала б обчислюватись виходячи від ціни, визначеної у первинній редакції договору за результатами проведення публічної закупівлі, - 4150,00 грн з ПДВ за 1000 кубічних метрів природного газу. Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Міська рада як сторона договору розпоряджалась не власними коштами, а коштами територіальної громади, коштами платників податків. І суд вважає, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).
Внаслідок зазначеного сторонами договору упродовж січня лютого 2021 (при тому що договір укладено 11.01.2021) допущено збільшення ціни за одиницю товару понад 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку та без доведення факту коливання ціни такого товару. До того ж, договір стосується закупівлі природного газу, тому жодними строками, передбаченими п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не обмежується. Встановлені обставини підтверджують порушення законодавчо встановленої процедури збільшення ціни товару, що був предметом публічної закупівлі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203).
Згідно із статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Так як жодною зі сторін договору, а зокрема міською радою, не заявлено позову про визнання недійсними додаткових угод, то з метою захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування з такими вимогами звернувся до суду прокурор. Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної судової практики «не сторона договору» не позбавлена права оскаржувати такий та доводити його недійсність в суді.
Беручи до уваги наведене, суд зазначає про обґрунтованість і підставність позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод до договору № 286 про постачання природного газу від 24.12.2020, що укладалися між Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».
За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Суд акцентує, що відповідно до усталеної судової практики саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Сума заборгованості відповідно матеріальних підстав позову виникла внаслідок оплати замовником природного газу за завищеними цінами, тобто внаслідок сплати зайвих коштів у сумі 247 873,91 грн.
Здійснюючи ефективний та повний захист порушених прав позивача, враховуючи приписи ст. 216 Цивільного кодексу України, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 247 873,91 грн зайво сплачених грошових коштів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, суд розглянувши позовні вимоги, вважає такі обґрунтованими, доведеними, належними та допустимими доказами, а тому, заявлені вимоги підлягають до задоволення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 23 566,10 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10,12,20,73,74,75,76,79,123, 129,226, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити .
2. Визнати недійсними Додаткову угоду № 2 від 12.01.2021, № 3 від 18.01.2021 , № 4 від 20.01.2021, № 5 від 21.01.2021, № 6 від 25.01.2021, № 7 від 26.01.2021, № 8 від 27.01.2021, № 9 від 29.01.2021 до Договору про постачання природного газу № 286 від 24.12.2020 між КНП «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ТзОВ «КАСТУМ».
3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Солотвинської селищної ради (77700, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Солотвино, вулиця Чорновола, будинок 7; код ЄДРПОУ 04357041) грошові кошти в сумі 247 873,91 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (76015, місто Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 11; ЄДРПОУ 03530483, отримувач Івано-Франківська обласна прокуратура, рахунок (ІВАN UА668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172) судовий збір в розмірі 23 566,10 грн.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.04.2024.
СуддяБерезяк Н.Є.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2024 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 118130320 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Березяк Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні