Рішення

від 26.03.2024 по справі 915/1522/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Справа № 915/1522/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

прокурор - Дзюбан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: керівника Вознесенської окружної прокуратури, пров. Костенка, 2, м.Вознесенськ, Миколаївська область

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": voznes@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

Міністерства культури та інформаційної політики України, вул. Івана Франка, 19, м. Київ

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": info@mkip.gov.ua

до відповідача: Вознесенської районної державної адміністрації, пл.Центральна, 1, м.Вознесенськ, Миколаївська область

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": voznesensk_dma@ukr.net

про: визнання протиправним та скасування розпорядження

Керівник Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №53-7212ВИХ-23 від 28.09.2023 в якій просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Вознесенської районної державної адміністрації №208-р від 29.09.2020 "Про припинення діяльності Вознесенського районного організаційно методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи".

В обґрунтування позову зазначає, що розпорядження №208-р від 29.09.2020 "Про припинення діяльності Вознесенського районного організаційно методичного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи" прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що виключення закладів культури з базової мережі, на момент прийняття Вознесенською РДА розпорядження від 29.09.2020, можливе було лише за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики України. Припинення діяльності Вознесенського районного організаційно методичного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи відбулось без відповідного погодження з Міністерством. Вказує, що відповідачем не дотримано встановленого Законом України "Про культуру" та п.13 Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №984 від 24.10.2012 в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, порядку припинення діяльності закладів культури, а оскаржуване розпорядження суперечить наведеним нормам законодавства, у зв`язку з чим, останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 позовну заяву №53-7212ВИХ-23 від 28.09.2023 керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України залишено без руху. Вказаною ухвалою заявнику надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була отримана позивачем 10.10.2023, про що свідчить повідомлення про вручення.

16 жовтня 2023 року прокурор через систему "Електронний суд" надав до суду клопотання/заяву на виконання ухвали суду від 09.10.2023 разом з доказами оплати судового збору.

Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2023. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№14741/23 від 07.11.2023) (а.с.76-81) в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує, що згідно статті 81 Цивільного кодексу України та пункту 1.3 Статуту Вознесенського районного організаційно-методичного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, затвердженого розпорядженням голови Вознесенської райдержадміністрації від 19 травня 2020 року № 96-р, Центр має статус юридичної особи і відповідно статей 104, 110 Цивільного кодексу України, як юридична особа, може бути припинений в результаті ліквідації за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами. Пунктом 7.1 Статуту передбачено, що ліквідація Центру проводиться за рішенням Засновника, яким відповідно пункту 1.1. Статуту є Вознесенська районна державна адміністрація. Тому розпорядженням голови Вознесенської районної державної адміністрації від 29.09.2020 № 208-р. було прийнято рішення про припинення діяльності Центру шляхом ліквідації. Вказує, що при реформі адміністративно-територіального устрою всі повноваження Центру було втрачено, оскільки усі заклади культури клубного типу Вознесенського району було передано у підпорядкування створених на території району територіальних громад (методична допомога покладається на працівників базового будинку культури кожної громади), утримання даного культурно-методичного закладу стало недоцільним, а враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України в частині розмежування видатків між бюджетами, відповідно пункту 39 Перехідних та Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України з 01 січня 2021 року видатки на функціонування установ і закладів, які у 2020 році здійснювалися з районного бюджету Вознесенського району та сільських бюджетів плануються та здійснюються з бюджетів селищних, сільських територіальних громад відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України. З 2021 року значна частка доходів районного бюджету Вознесенського району, зокрема 60% ПДФО разом з повноваженнями передано до місцевих територіальних громад. Склад доходів районного бюджету Вознесенського району який визначений статтею 641 Бюджетного кодексу України не містить надходження, які враховувалися при розрахунку обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, що визначався у законі про Державний бюджет України попередніх періодів, тому ресурсний потенціал є дуже обмежений.

Ухвалою суду від 14.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача підготовче засідання було відкладено на 05.12.2023.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав клопотання від 04.12.2023 (вх.№15979/23 від 05.12.2023) (а.с.88-96) в якому просить суд долучити до матеріалів справи скан копію рішення «исполкома районного сонета народных депутатов» від 28.01.1992 року №15, та наказу «по Вознесенскому районному отделу культуры «О создании районного методического центра народного творчества и культурно-просветительской работы» від 27.03.1992 року. Також просить суд витребувати докази, що знаходяться в матеріалах реєстраційної справи юридичної особи - Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи, а саме: заяву директора районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи про внесення коригування даних про засновника, подану в квітні 2009 року та додатки до неї.

Ухвалою суду від 05.12.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, ухвалено відкласти розгляд клопотання відповідача на наступне судове засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.01.2024.

Прокурор через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення по справі (вх.№428/24 від 12.01.2024) (а.с.103-115) в яких зазначає, що припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи відбулось шляхом його ліквідації. Разом з тим, виключення закладу культури з базової мережі, тобто його припинення, можливе лише за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики України. Вказує, що такого погодження у Вознесенської РДА на момент прийняття розпорядження від 29.09.2022 №208-р не було, в підтвердження чого посилається на інформацію Міністерства від 26.11.2020. Лист про погодження виключення закладу з базової мережі закладів культури Вознесенською РДА було скеровано 05.04.2021 тобто через пів року після прийняття розпорядження про припинення діяльності Центру. Вказує, що законодавством не передбачено повноважень Міністерства культури та інформаційної політики щодо погодження питання створення комунальної установи - закладу культури. Зазначає, що розпорядження Вознесенської РДА від 29.09.2020 №208-р «Про припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи» прийнятне з порушенням вимог законодавства та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Міністерство культури та інформаційної політики України через систему «Електронний суд» надало пояснення (вх.№533/24 від 16.01.2024) (а.с.116-128) в яких з посиланням на Закону України «Про культуру» та Порядок формування базової мережі закладів культури, затверджений постановою КМУ від 24.10.2013 №98 зазначає, що звернень від Вознесенської районної ради або Вознесенської районної державної адміністрації до МКІП щодо виключення з базової мережі Вознесенського районного організаційно-методичного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи не надходило, а тому рішення Вознесенської районної ради про ліквідацію зазначеного закладу культури не відповідає вимогам законодавства України. Вказує, що остаточне рішення та відповідальність за порушення культурних прав жителів громади несе територіальна громада, до якої повинні бути передані заклади культури. Вознесенська районна рада до 01.07.2021 повинна була передати Вознесенській міській раді повністю районні заклади культури включаючи штати, аматорські колективи, приміщення, майно тощо. У свою чергу, Вознесенська міська рада відповідно до діючого законодавства України зобов`язана прийняти районні заклади культури у комунальну власність, після чого у разі потреби звернутись до МКІП щодо їх ліквідації. Зазначає, що виключення закладу культури з базової мережі, тобто його припинення, можливе лише за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики України. Водночас, такого погодження у Вознесенської РДА на момент прийняття розпорядження від 29.09.2020 №208-р не було. Листом від 09.04.2021 №10583/10.1-21 Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області зверталась до МКІП щодо погодження виключення з базової мережі закладів культури Вознесенського районного організаційно-методичного центру народної творчості та культурно-освітницької роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Листом МКІП від 07.05.2021 № 5247/4.10.9 було надано роз`яснення

щодо процедури виключення з базової мережі закладів культури. Погодження на виключення з базової мережі закладів культури Вознесенського районного організаційно-методичного центру народної творчості культурно-освітницької роботи в зазначеному листі МКІП не надавало. Також, просить суд розглянути справу без участі представника Міністерства культури та інформаційної політики України за наявними матеріалами, у зв`язку з великим навантаження представника.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеного для проведення підготовчого засідання по даній справі, у Миколаївській області та місті Миколаїв була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область", "Тривога. м. Миколаїв"), підготовче засідання 16.01.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 16.01.2024 ухвалено розглянути справу поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у «розумний строк» та призначено підготовче засідання на 01.02.2024.

Ухвалою суду від 01.02.2024, яку занесену до протоколу судового засідання, відхилено клопотання відповідача від 04.12.2023 (вх.№15979/23 від 05.12.2023) з підстав його необґрунтованості, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2024.

Судове засідання призначене на 22.02.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. з 22.02.2024 по 24.02.2024 у відрядженні.

Ухвалою суду від 21.02.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 26.03.2024.

Позивач у наданих до суду поясненнях (вх.№533/24 від 16.01.2024) просив суд розглянути справу без участі представника Міністерства культури та інформаційної політики України за наявними матеріалами, у зв`язку з великим навантаження представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 21.02.2024, яка отримана останнім 22.02.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.147).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Розпорядженням Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області від 19.05.2020 №96-р затверджено Статут Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи у новій редакції (далі - Статут) (а.с.21).

Згідно п.1.1 Статуту Вознесенський районний організаційно - методичний центр народної творчості та культурно - освітньої роботи (Центр) являється культурно - методичним закладом, який знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні відділу освіти, культури, молоді та спорту районної державної адміністрації та функціонує на території Вознесенського району. Засновником є Вознесенська районна державна адміністрація.

У відповідності до п.1.2 Статуту, Центр здійснює свою діяльність у відповідності з Типовим Положенням про клубні заклади, затверджені Міністерством культури України (Наказ Міністерства культури України №767/0/16-11 від 20.09.2011 Про затвердження типових штатних нормативів клубних закладів, центрів народної творчості, парків культури та відпочинку та інших культурно - освітніх центрів і установ державної та комунальної форми власності сфери культури) і даним Статутом.

Відповідно до п.1.3 Статуту, центр являється юридичною особою, користується правами і виконує обов`язки, пов`язані з його діяльністю, має круглу печатку за своєю назвою та іншими реквізитами.

Пунктом 6.1 Статуту, зміни та доповнення до Статуту Центру приймаються та затверджуються засновником.

Згідно п.7.1 Статуту, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) Центру проводиться за рішенням засновника (а.с.17-20).

Розпорядженням Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області №208-р від 29.09.2020 «Про припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи», на підставі ст.2, 6, 22, 19, 39 закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.104, 105, 110, 111, 112 Цивільного кодексу України, Статуту Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.05.2022 №96-р, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року №480-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Миколаївської області», у зв`язку з децентралізацією влади, створенням на території району об`єднаних територіальних громад та зміною умов фінансування, припинено діяльність юридичної особи «Вознесенський районний організаційно - методичний центр народної творчості та культурно - освітньої роботи» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) шляхом ліквідації (а.с.13).

Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області листом №341/01 від 05.04.2021 «Про погодження виключення з базової мережі закладу культури» звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України в якому зазначила, що станом на 01.04.2021 згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність Центру, як юридичної особи, знаходиться в стадії припинення та просила погодити виключення Центру з базової мережі закладів культури для завершення повної ліквідації закладу. (а.с.14-15).

Листом №5247/4.10.9 від 07.05.2021 «Щодо виключення з базової мережі клубного закладу» Міністерством культури та інформаційної політики України було надано роз`яснення Вознесенській районній державній адміністрації Миколаївської області, щодо процедури виключення з базової мережі закладів культури. Погодження на виключення з базової мережі закладів культури Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи в зазначеному листі Міністерство не надавало (а.с.25).

У зв`язку з не дотримання відповідачем встановленого Законом України "Про культуру» та Порядком формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №984 від 24.10.2012, порядку припинення діяльності Центру, прокурор звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області №208-р від 29.09.2020 «Про припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи».

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно до п.3,4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог мас наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку. передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності. державного кордону України, гарантування її державної, економічної. інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. з мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з Інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

"Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган. уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки сулу у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" та Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії, бюро. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.

Згідно ст.17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», основними завданнями центральних органів виконавчої влади є, зокрема здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено можливість звернення Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів до суду.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства Міністерство культури та інформаційної політики України здійснює контроль за правомірністю виключення закладів культури з базової мережі закладів та вправі звертатись до суду для здійснення своїх повноважень.

Так, Міністерство культури та інформаційної політики України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, Вознесенська окружна прокуратура звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України із запитом №53-4195вих-21 від 12.11.2021 про надання інформації: - чи було включено Вознесенський районний організаційно - методичний центр народної творчості та культурно - освітницької роботи до базової мережі закладів культури; - чи зверталась Вознесенська районна державна адміністрація з клопотанням про надання погодження на виключення вищевказаного закладу з базової мережі закладів культури; - у разі відсутності звернення вищезазначеного суб`єкта та за наявності порушень закону, повідомити чи вжиті Міністерством чи уповноваженими суб`єктами заходи щодо усунення порушень закону (а.с.48).

Міністерство культури та інформаційної політики України у наданій прокуратурі відповіді №14290/4.10.9 від 26.11.2021 повідомило, що звернень від Вознесенської районної ради або Вознесенської районної державної адміністрації до МКІП щодо виключення з базової мережі Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітницької роботи не надходило. З метою запобігання незаконної ліквідації районних закладів культури МКІП листом від 13.01.2021 №207/9.4 звернулось до голів обласних державних адміністрацій щодо дотримання норм чинного законодавства України та листом від 26.01.2021 №684/9.1 до Офісу Генерального прокурора України із проханням доручити обласним прокурорам забезпечити належний розгляд та перевірку фактів незаконної ліквідації, реорганізації закладів культури або їх виключення з базової мережі. (а.с.22-23).

Також, Міністерство культури та інформаційної політики України в листі №06/12/6214-23 від 13.07.2023 повідомило, що не вживало жодних заходів представницького характеру щодо оскарження відповідних рішень (а.с.24).

28.09.2023 прокурором повідомлено Міністерство культури та інформаційної політики України про звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Вознесенської районної державної адміністрації №208-р від 29.09.2020 «про припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичний центр народної творчості та культурно - освітницької роботи» (а.с.46)

Так, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив.

Таким чином, вказані обставини свідчать про не здійснення Міністерством культури та інформаційної політики України захисту інтересів держави належним чином, а тому у прокурора є обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 4, п. 5 ст. 1 Закону України від 14.12.2010 року № 2778-VI "Про культуру" (далі - Закон України «Про культуру») (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження), діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян. Заклад культури - юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури.

У відповідності до ч.1 ст.16 Закону України «Про культуру», органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують:

- збереження культурних цінностей на території України, охорону культурної спадщини, захист історичного середовища;

- збереження Музейного фонду України, Державного бібліотечного фонду України, Національного архівного фонду України, фільмофонду, їх постійне поповнення сучасними творами мистецтва, продукцією вітчизняного книговидавництва, кінематографа, аудіовиробництва;

- функціонування і розвиток мережі музеїв, архівів, бібліотек, мистецьких шкіл, студій, клубів, кінотеатрів, кіно-, відеопрокатних підприємств, об`єднань, заповідників, реставраційних закладів державної та комунальної власності;

- збереження нематеріальної культурної спадщини, в тому числі традиційної народної культури, мов, діалектів і говірок, фольклору, традицій, звичаїв і обрядів, народних художніх промислів та ремесел, історичних топонімів тощо.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" та Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Згідно з ч.3 ст.19 Закону України «Про культуру» створення чи припинення, у тому числі ліквідація, закладів культури здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про культуру», органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час формування та забезпечення функціонування базової мережі закладів культури керуються державними соціальними нормативами у сфері обслуговування закладами культури, передбаченими Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Крім того, на підставі п.13 Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №984 (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження), виключення закладів культури з базової мережі здійснюється за погодженням з Мінкультури згідно з переліком закладів культури, поданим місцевою держадміністрацією та затвердженим органом місцевого самоврядування або поданим центральним органом виконавчої влади, із зазначенням причин та обґрунтуванням необхідності такого виключення.

Виключеними з базової мережі можуть бути заклади культури, що не відповідають визначеним статтями 1, 22 і 23 Закону України "Про культуру" вимогам.

У відповідності до ст.24 Закону України «Про культуру», на підставі державних соціальних нормативів забезпечення населення закладами культури і культурними послугами центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв затверджує перелік закладів культури базової мережі загальнодержавного рівня. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування затверджують переліки закладів культури базової мережі місцевого рівня.

Як встановлено судом, розпорядженням Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області №208-р від 29.09.2020 припинено діяльність юридичної особи «Вознесенський районний організаційно - методичний центр народної творчості та культурно - освітньої роботи» (код ЄДРПОУ 03042915) шляхом ліквідації (а.с.13).

Згідно вищевикладених норм законодавства, виключення закладів культури з базової мережі можливо було лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, в даному випадку Міністерства культури та інформаційної політики України.

Однак, припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи відбувалось без відповідного погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України, що підтверджується листами Міністерства культури та інформаційної політики України №14290/4.10.9 від 26.11.2021 та №06/12/6214-23 від 13.07.2023 (а.с.22-24) та не спростовано відповідачем.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку припинення діяльності Вознесенського районного організаційно - методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи, як закладу культури, а тому враховуючи, що ліквідація вказаного закладу суперечить наведеним нормам чинного законодавства суд задовольняє позовні вимоги.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження №208-р від 29.09.2020 "Про

припинення діяльності Вознесенського районного організаційно методичного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи" голови Вознесенської районної державної адміністрації (пл.Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04056641).

3. Стягнути з Вознесенської районної державної адміністрації (пл.Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04056641) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, р/р UA748201720343150001000000340, МФО 820172) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повне рішення складено 04.04.2024.

Суддя Н.О. Семенчук