Ухвала

від 03.04.2024 по справі 910/13459/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13459/14

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича

ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024

у справі №910/13459/14

за заявою Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відмовлено арбітражному керуючому Постоленку В.О. у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» з 23.06.2019 по 31.12.2022 у розмірі 688 780,34 грн; відмовлено арбітражному керуючому Постоленку В.О. у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі; відмовлено арбітражному керуючому Постоленку В.О. у задоволенні клопотання про визнання погашеною кредиторської заборгованості Міністерства оборони України.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України ст.ст. 1, 2, 30, 42, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та мотивоване неналежним виконанням арбітражним керуючим своїх повноважень у справі, а також тим, що з 11.01.2023 останній не наділений правами учасника справи, у тому числі правом на подання до суду клопотань про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» та визнання погашеною кредиторську заборгованість Міністерства оборони України.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, арбітражний керуючий Постоленко Володимир Олексійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/13459/14/

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/13459/14, залишено без змін.

Залишаючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 без змін суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову арбітражному керуючому Постоленку В.О. у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» з 23.06.2019 по 31.12.2022 у розмірі 688 780,34 грн., оскільки ліквідаційна процедура у справі триває більше 8 років, строк якої багаторазово продовжувався судом, проте вжиті у ліквідаційній процедурі заходи не призвели до досягнення мети процедури банкрутства у тому числі в частині задоволення вимог кредиторів.

Так, Комітетом кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» було прийнято рішення не схвалювати та не погоджувати звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Постоленка В.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі, натомість прийнято рішення про його відсторонення.

Крім того, судом апеляційної інстанції було зазначено про проведення територіальним органом контролю, у період 21.11.2022, 08.12.2022 - 13.12.2022 (включно) позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Постоленка В.О. відповідно до листа Міністерства юстиції України № 88909/105092-33-22/21.1 від 28.098.2022 «Щодо проведення передвіки діяльності арбітражного керуючого Постоленка В.О.» за дорученнями Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 07.2-22/7 від 01.11.2022 та № 07.2-22/7-2 від 23.11.2022, на підставі скарги представника Міністерства оборони України Матвіюка М.А. щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Постоленком В.О. відповідних повноважень у справі №910/13459/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» від 12.09.2022 б/н.

За результатами проведеної перевірки було складено та підписано довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 2-6 від 13.12.2022 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 2-6 від 22.12.2022. Відповідно до резолютивної частини акту перевірки у діяльності арбітражного керуючого Постоленка В.О. виявлено ряд порушеннь вимог.

Зокрема обставини неналежності виконання ліквідатором арбітражним керуючим Постоленком В.О. своїх повноважень у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» були встановлені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.01.2023, залишеної без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 910/13459/14.

Стосовно клопотання арбітражного керуючого Постоленка В.О. про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд», а також клопотання про визнання погашеною кредиторської заборгованості Міністерства оборони України, судом апеляційної інстанції також було підтримано висновки місцевого господарського суду зважаючи на те, що оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023, залишеної без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі №910/13459/14 арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича було відсторонено від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд», у зв`язку з чим останній не є учасником провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд», а відтак, не наділений правами учасника справи, у тому числі правом на подання до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції також було враховано, що заява про визнання погашеною кредиторської заборгованості Міністерства оборони України надіслана арбітражним керуючим Постоленком В.О. 06.01.2023 (до відсторонення), однак під час постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 новим ліквідатором арбітражною керуючою Ковалко Г.І. вищевказана заява не підтримувалась. Суд апеляційної інстанції врахував, що вирішення даного питання після відсторонення жодним чином не порушувало права Постоленка В.О., як арбітражного керуючого у справі.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича (надіслана 18.03.2024, що підтверджується конвертом Укрпошта) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №910/13459/14, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким затвердити звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Постоленка В.О. за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» з 23.06.2019 по 31.12.2022 у розмірі 688 780,34 грн; заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» про визнання погашеною (задоволеною) кредиторської вимоги Міністерства оборони України на загальну суму 19497 935,77 грн. про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» в зв`язку з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва 03.03.2010 у справі № 50/112 передати на розгляд іншого складу суду Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство в контексті з урахуванням всіх прийнятих рішень щодо вказаного майна взаємовідносин сторін.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Розглянувши касаційну скаргу, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент звернення арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича з касаційною скаргою - після набрання чинності з 15.04.2023 змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023) у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 про відмову у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, про відмову у задоволенні клопотання про визнання погашеною кредиторської заборгованості.

ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає можливості касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та відмови у задоволенні клопотання про визнання погашеною кредиторської заборгованості.

Суд звертає увагу скаржника на те, що хоча ухвала суду першої інстанції зокрема щодо відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, однак при зверненні до суду касаційної інстанції скаржником не обгрунтовано підставу (підстави), на якій подається касаційна скарга в цій частині та не ставиться вимога щодо скасування рішень судів попередніх інстанцій в цій частині зокрема.

За змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №910/13459/14 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись частинами 1, 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №910/13459/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.