Ухвала

від 02.04.2024 по справі 273/1696/23

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ЖИТОМИРСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 273/1696/23

Провадження № 4-с/273/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Самойленко Л.М.,

секретаря судового засідання Муравської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Баранівка Житомирської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Савчук Світлани Миколаївни в межах виконавчого провадження за №61673201,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області зі скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчук Світлани Миколаївни у виконавчому провадженні №61673201 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.04.2023 року та скасувати вказану постанову.

В обґрунтування скарги зазначає, що 10.10.2018 року Баранівськоим районним судом Житомирської області винесено рішення, згідно якого 25.10.2020 року видано виконавчий лист про стягнення з сільськогосподарського кооперативу "Діброва" на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 193125 грн. та штрафну санкцію у вигляді пені в сумі 58985 грн. 14 коп. за договором оренди нерухомості від 29.10.2015 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1260 грн. 55 коп., а всього 253370 грн. 69 коп.

Виконавчий лист був пред`явлений до виконання.

28.04.2023 року державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що СГК "Діброва" діяльності не здійснює та не має рухомого та нерухомого майна. З таким рішення скаржник не погоджується, оскільки виконавець не направив запитів до реєстраційних органів з метою виявлення майна та майнових прав боржника. Крім того, докази на підтвердження періодичного проведення виконавцем перевірок відсутні.

Оскаржувану постанову він отримав 23 червня 2023 року.

Розгляд скарги просить провести за його відсутності.

Державний виконавець Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Савчук Світлана Миколаївна у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. 14.02.2024 року направила до суду лист, в якому пояснила, що АСВП №61673201 28.04.2023 року було завершено на підставі п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", а стягувачу було надано строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до 28.04.2026 року. Станом на 14.02.2024 року ОСОБА_1 повторно виконавчий лист до відділу на виконання не пред`явив. Матеріали виконавчого провадження №6167320, на вимогу суду, виконавцем не надано.

Відповідно до вимог частини 2 статті 450 ЦПК України, неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно частин 1,2 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до п. 1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Проаналізувавши зазначені норми Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає, що державний виконавець зобов`язаний вживати усі заходи щодо примусового виконання рішень.

Встановлено, що Баранівським районним судом Житомирської області 25.03.2020 року видано виконавчий лист №273/1218/18 про стягнення з сільськогосподарського кооперативу "Діброва" на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 193125 грн. та штрафну санкцію у вигляді пені в сумі 58985 грн. 14 коп. за договором оренди нерухомості від 29.10.2015 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1260 грн. 55 коп., а всього 253370 грн. 69 коп.(а.с.4).

28.04.2023 державним виконавцем Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Савчук Світланою Миколаївною винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що підприємство діяльності не здійснює, рухоме та нерухоме майно відсутнє. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 28.04.2026 року (а.с.5,6).

ОСОБА_1 повторно виконавчий документ до державної виконавчої служби не пред`являв.

Згідно п. 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Скаржник стверджує, що виконавець не направив запитів до реєстраційних органів з метою виявлення майна і майнових прав боржника, доказів на підтвердження періодичних перевірок немає, тобто державним виконавцем не здійснено усіх виконавчих дій для належного виконання рішення суду.

Державний виконавець, бездіяльність якої оскаржується, не спростувала твердження скаржника, на вимогу суду матеріали виконавчого провадження до суду не надала.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що державний виконавець вжила усіх передбачених Законом заходів щодо ефективного та своєчасного виконання рішення суду, зокрема, доказів здійснення заходів щодо розшуку майна боржника та що такі заходи виявилися безрезультатними суду не надано. Доводи скаржника свідчать про бездіяльність державного виконавця ОСОБА_2 щодо вчинення усіх виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №61673201 для належного виконання рішення суду та передчасність винесення постанови від 28.04.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 "...10. Передбачений частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та статтею 339 Господарського процесуального кодексу України судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд".

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення скарги.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.247, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Савчук Світлани Миколаївни задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчук Світлани Миколаївни у виконавчому провадженні №61673201 при винесенні постанови від 28.04.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасувати постанову державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Мі ністерства юстиції (м.Київ) Савчук Світлани Миколаївни від 28.04.2023 року у виконавчому провадженні №61673201.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО