Ухвала

від 04.04.2024 по справі 463/584/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/584/23

Провадження №1-кп/463/182/24

УХВАЛА

04 квітня 2024 р. Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретарясудового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

перекладача - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ОСОБА_7

розглядаючи увідкритому судовомузасіданні,кримінальне провадження №12022141360001141 від 31.07.2022, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнізлочину,передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, суд

встановив:

26.01.2023 до Личаківського районного суду м. Львова для розгляду поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022141360001141 від 31.07.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнізлочину,передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про призначення у справі судової психолого-психіатричної експертизи, проведення якої просив доручити експертам КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня (код ЄДРПОУ: 01996740, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95). Таке обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) обвинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Захисник в судовому засіданні підтримав своє клопотання, з підстав наведених у ньому. При цьому уточнив, що просить призначити судову психолого-психіатричну експертизу та на розгляд експертів поставити наступні запитання:

Чи могли індивідуально-психологічні особливості Месута Барута суттєво вплинути на його поведінку, характер протиправних дій відносно нього в момент інкримінованого йому кримінального правопорушення ?

Чи перебував ОСОБА_5 в момент інкримінованого йому злочину у емоційному стані (фізіологічного афекту, стресу, вираженого емоційного збудження, сильного страху, відчаю, розгубленості, що суттєво вплинув на його свідомість та поведінку) ? Якщо так, то чи може емоційний стан розглядатися як психологічна основа виникнення сильного душевного хвилювання ?

Чи міг ОСОБА_5 в процесі нанесення йому численних ударів, заподіяння тілесних ушкоджень в області обличчя, відчуття болю в області голови, втрати свідомості, розуміти значення своїх дій та керувати ними ?

Чиміг ОСОБА_5 , знаходячись в певному психічному стані 30.07.2022 року під час бійки з ОСОБА_9 , після отриманих ним значної кількості тілесних ушкоджень, передбачати наслідки своїх дій ?

Чи міг вплинути психічний стан ОСОБА_10 в момент сприйняття подій, що мали місце 30.07.2022 року на їх правильність, а саме : запам`ятовування, відтворення фактів, які мають значення для справи ?

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання, вказавши, що в матеріалах кримінального провадження містять висновок психіатричної експертизи з приводу психіатричного стану здоров`я обвинуваченого. Вважає, що клопотання подане захисником з метою затягування розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілого заперечив проти задоволення клопотання, підтримавши думку прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У Постанова ККС ВС у справі № 750/13728/19 (провадження № 51-2412км21) передбачено, що для з`ясування, чи вчинено діяння в стані сильного душевного хвилювання, та вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, призначається психолого-психіатрична експертиза.

Крім цього судом враховуються рекомендації викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003, № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи». В якій вказано, що суб`єктивна сторона вбивства або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за які передбачено статтями 116 і 123 КК ( 2341-14 ), характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової

шкоди). Для з`ясування, чи вчинено діяння в стані сильного душевного хвилювання, суди мають призначати психолого-психіатричну експертизу.

Проте в матеріалах кримінального провадження немає даних про проведення щодо обвинуваченого вказаного експертного дослідження, не зважаючи на покази останнього з приводу насильницьких дій потерплого та інших осіб, що передували події кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що для визначення психологічного стану ОСОБА_10 необхідні спеціальні знання, суд приходить до висновку що клопотання про призначення експертизи підлягає до задоволення частково, лише в частині встановлення емоційного стану обвинуваченого, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання.

На думку суду клопотання захисника в частині питань про встановлення психіатричною стану обвинуваченого задоволенню не підлягає, оскільки висновок експерта з даного приводу є в матеріалах спрви (Том 1, а.с. 149-151)

Відповідно до ч.4 ст.332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

На думку суду до отримання висновку експерта продовження судового розгляду неможливе, оскільки матеріали кримінальної справи слід скерувати для впахуванні при проведенні експертного дослідження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332 КПК України, суд,

постановив:

клопотання адвоката ОСОБА_6 про призначення експертизи - задоволити частково.

Призначити в кримінальному провадженні №12022141360001141 від 31.07.2022, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнізлочину,передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).

На розгляд експертів поставити наступне запитання:

- чи перебував ОСОБА_5 в момент інкримінованого йому злочину 30.07.2022 в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження (філіологічного афекту, стресу, сильного страху, відчаю, розгубленості), що суттєво вплинув на його свідомість та поведінку, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

Для дослідження експертам надати матеріали кримінальної справи № 463/584/23 (в двох Томах).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1