Справа № 754/4757/24
У Х В А Л А
Іменем України
04 квітня 2024 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Селецьку Олену Віталіївну, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:
- визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна спільного майна подружжя право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна спільного майна подружжя право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пунктів 2, 9 частини першої стаття 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивач в позовній заяві вказує ціну позову 131 258,00 грн, що становить інвентаризаційну вартість квартири у 2013 році. Водночас до позовної заяви не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна на час звернення з позовом до суду.
Визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, оскільки відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта Фонду державного майна України від 04.04.2024 вартість спірної квартири становить 1 908 312,94 грн.
Отже, дійсна ціна позову становить 1 908 312,94 грн.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в сумі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру та сплачено судовий збір в розмірі 1312,58 грн.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за доцільне попередньо визначити розмір судового збору за подання позовної заяви в сумі 15140,00 грн (3028,00 грн * 5 = 15140,00 грн).
Отже, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 13827,42 грн (15140,00 - 1312,58 = 13827,42 грн).
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2024 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 118138382 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Гринчак О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні