Ухвала

від 14.03.2024 по справі 758/493/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/493/15-ц

Категорія 58

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів Київської області, третя особа Рада адвокатів міста Києва про визнання права, припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з дискримінацією, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів Київської області, третя особа Рада адвокатів міста Києва про визнання права, припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з дискримінацією.

14.03.2024, до початку судового розгляду від представників відповідачів до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких вони також просять задовольнити клопотання про закриття провадження у справі, яке було раніше подане до суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З огляду на наведене, враховуючи наявність в матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду у січні 2015 року.

Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить:

1. Визнати за ним та іншими адвокатами з адресою робочого місця в місті Києві право:

- самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому п.3 ч.1 ст.1 та ч.1 ст.2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраним до їх складу відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, конференції Ради адвокатів міста Києва, Ради адвокатів міста Києва, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів міста Києва, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- брати участь в управлінні НААУ у порядку, передбаченому Законом та цим Статутом відповідно до пп.5.1.1. п.5.1. ст.5. Статуту Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затвердженого рішенням Установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012;

- обирати та бути обраними до органів НААУ у порядку, передбаченому Законом та цим Статутом відповідно до пп.5.1.2. п.5.1. ст.5. Статуту Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затвердженого рішенням Установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012;

- бути висунутим та обраним делегатом вищого органу адвокатського самоврядування регіону - конференції адвокатів міста Києва відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: бути представленим Радою адвокатів міста Києва (п.1); скликаним на конференцію Радою адвокатів м. Києва (п.2); отримувати сприяння в забезпеченні гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів Радою адвокатів міста Києва (п.7); мати забезпечене в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України Радою адвокатів міста Києва (п.9);

- голосувати при прийнятті рішень на З`їзді, загальних зборах, конференціях адвокатів відповідно пп.5.1.4. п.5.1. ст.5. Статуту Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затвердженого рішенням Установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012;

- входити, обраним шляхом голосування відносною більшістю голосів конференції адвокатів міста Києва, делегатом до складу з`їзду адвокатів України відповідно до ч.2 ст.54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- вимагати розгляду на З`їзді будь-яких питань, що стосуються діяльності організації відповідно до пп.5.1.6. п.5.1. ст.5. Статуту Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затвердженого рішенням Установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012;

- одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність організації відповідно пп.5.1.8. п.5.1. ст.5. Статуту Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затвердженого рішенням Установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012.

2. Визнати незаконним Рішення Ради адвокатів України недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» №103 від 16.02.2013 «Про розмежування юрисдикцій кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» з моменту його прийняття (16.02.2013) та зобов`язати Національну асоціацію адвокатів України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38488439) оприлюднити висновок суду про визнання нормативно-правового акта незаконним у такий самий спосіб, у який було оприлюднено цей акт.

3. Зобов`язати Національну асоціацію адвокатів України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38488439) та Раду адвокатів Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38536488) припинити вчиняти дії, що порушують передбачені: п.3 ч.1 ст.1; ч.1 ст.2; ч.2 ст.43; ч.2 ст.46; ч.1 ст.47; п.1, п.2, п.7 та п.9 ч.4 ст.48; ч.2 ст.54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пп.5.1.1., пп.5.1.2., пп.5.1.4., пп.5.1.6. та пп.5.1.8. п.5.1. ст.5. Статуту Недержавної некомерційної організації «Національна асоціація адвокатів України», затвердженого рішенням Установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012, права адвоката ОСОБА_1. та інших адвокатів з адресою робочого місця в місті Києві.

4. Зобов`язати Національну асоціацію адвокатів України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 1188439) та Раду адвокатів Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38536488) та Раду адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38517528) вчинити необхідні коригувальні дії в Єдиному реєстрі адвокатів України щодо відновлення становища адвоката ОСОБА_1. та інших адвокатів з адресою робочого місця в місті Києві шляхом приведення його відомостей у відповідність та закріплення адвокатів за Радами адвокатів регіонів відповідно до адрес робочих місць адвокатів.

5. Стягнути з Національної асоціації адвокатів України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 1188439) на користь адвоката ОСОБА_1. спричинену незаконним порушенням права моральну шкоду в розмірі 4 141 200,00 грн.

6. Стягнути з Ради адвокатів Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38536488) на користь адвоката ОСОБА_1. спричинені незаконними рішеннями збитки в розмірі 2 405,38 грн.

Разом із цим, судом приймаються до уваги доводи представників відповідачів - Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Київської області, наведені у поданих ними клопотаннях про закриття провадження у даній справі.

Так, зі змісту зазначених клопотань та доданих до них письмових доказів судом встановлено, що на підставі заяви адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 3306/10, видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 19.04.20) №90829 (вх. № 346) від 20.05.2013 Радою адвокатів Київської області було внесено відомості про вищезазначеного адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ).

Протягом 2013-2014 років адвокат ОСОБА_1. сплачував внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на рахунок Ради адвокатів Київської області, приймав участь в загальних зборах адвокатів Київської області 15.03.2014 та позачерговій Конференції адвокатів Київської області 05.04.2014

Крім того, згідно з відомостями, що містяться в ЄРАУ, станом на 11.03.2024 адвокат ОСОБА_1. перебуває на обліку в Раді адвокатів міста Києва.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими доводи представників відповідачів про те, що позивач ОСОБА_1 в повній мірі реалізовував своє право на участь в діяльності органів адвокатського самоврядування.

Крім того, суд приймає до уваги доводи представників відповідачів про те, що Рада адвокатів Київської області жодним чином не перешкоджала переходу адвоката ОСОБА_1. до іншої ради адвокатів регіону, оскільки такі їхні доводи не спростовані позивачем жодними належними та допустимими доказами.

Наведене свідчить про те, що фактично між сторонами відсутній спір щодо позовних вимог, зазначених вище як пункти 1, 2, 3, 4, у зв`язку з чим клопотання представників відповідачів про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є обґрунтованим.

При цьому судом також враховується, що вимоги позову, зазначені вище як пункти 5,6, є похідними від основних позовних вимог.

Суд також приймає до уваги, що клопотання про закриття провадження у справі не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства, не порушує права сторін та подане уповноваженою особою, будь-яких обмежень на вчинення такої процесуальної дії представниками відповідачів судом не встановлено.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові №668/13646/15 від 20.10.2021, предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вирішуючи подане клопотання, судом також враховується, що дана справа перебуває у провадженні Подільського районного суду міста Києва з 28.01.2015, у тому числі в складі суду під головуванням судді Ковбасюк О.О. - з 29.01.2024.

Разом із цим, позивач ОСОБА_1 у призначені судом судові засідання не з`являвся та про причини неявки суд не повідомляв.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під «добросовісністю» необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 (заява №3572/03) у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Таким чином, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.09.2020 у справі №740/1734/18.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що предмет спору між сторонами відсутній, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 43, 44, 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів Київської області, третя особа Рада адвокатів міста Києва про визнання права, припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з дискримінацією закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 19.03.2024.

СуддяОлена КОВБАСЮК