Ухвала

від 26.03.2024 по справі 761/10038/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10038/22

Провадження № 2/761/1478/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

У судовому засіданні представником відповідача були заявлені клопотання про виклик і допит експерта, слідчого, витребування доказів, оригіналів усіх додатків, що додані до позовної заяви, призначення почеркознавчої експертизи.

Представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотання про надання оригіналів документів, що додані до позовної заяви, частково заперечувала щодо витребування інформації у приватного нотаріуса, а щодо вирішення інших клопотань поклалася на розсуд суду.

Позивач підтримав думку свого представника.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У відповідності до ч. 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Розглядаючи клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналів документів, що додані до позовної заяви суд встановив, що позивачем засвідчено додатки до позову, які містяться в матеріалах цивільної справи.

Так, у відповідному клопотанні представника відповідача не конкретизовано докази, оригінали яких він просить витребувати, необхідність та доцільність витребування оригіналів всіх додатків не є обґрунтована належним чином.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витребування всіх доказів поданих позивачем в оригіналі є недоцільним та необґрунтованим, тому у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів слід відмовити.

Щодо витребування матеріалів кримінального провадження №12020100100004521 від 20.05.2020 року та матеріалів ЖЄО №33379 від 21.05.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК Україниу клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до положень КПК України, матеріали кримінального провадження - це сукупність документів, що мають значення для цього кримінального провадження.

Інструкцією з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2016 № 296 визначено, що витребувати кримінальне провадження з метою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування мають право заступник Голови Національної поліції України - начальник ГСУ, його перший заступник та заступники, начальник слідчих управлінь ГУНП (особи, які виконують їх обов`язки) та встановлено підстави для такого витребування.

Положення Інструкції не надають право суду витребувати кримінальне провадження, досудове розслідування по якому не закінчено, шляхом винесення ухвали про витребування доказів.

Слід звернути увагу, що наразі відомості про закінчення досудового розслідування вказаного кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Тому, витребування в межах розгляду цивільної справи матеріалів досудового розслідування, що триває, без дозволу слідчого чи прокурора може призвести до порушення таємниці досудового розслідування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження задоволенню не підлягає.

Крім того, відсутні підстави щодо витребування у Шевченківського управління поліції ГУ НП у м.Києві матеріалів ЖЄО №33379 від 21.05.2020 року, оскільки представником відповідача не доведено обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, представником також не зазначено вжитих заходів для отримання цього доказу самостійно та не надано доказів вжиття таких заходів або причин неможливості самостійного отримання цього доказу.

В свою чергу, суд, з урахуванням предмету та підстав позову, вбачає за доцільним задовольнити частково клопотання представника відповідача про витребування у приватного нотаріуса відповідних відомостей про те: чи зверталися до нотаріуса інші особи (крім ОСОБА_1 ) із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо клопотання представника відповідача про виклик судового експерта та допит слідчого, суд зауважує наступне.

Положеннями ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Статтею 91 ЦПК України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

В даному випадку, представником відповідача не доведено правових підстав для допиту слідчого, зокрема, в розумінні статті 90 ЦПК України не доведено, які обставини, що мають значення для справи в контексті правовідносин між позивачем та відповідачем, може пояснити та повідомити свідок.

Відповідно до ч.5 ст. 102 ЦПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.1 та ч.2 ст.102 ЦПК України).

В даному випадку, представник відповідача просить викликати експерта у зв`язку з тим, що не погоджується з порядком його проведення та зазначає про його неповноту, одночасно заявляючи про недопустимість та неналежність висновку експерта як доказу у даній справі.

Проте, з поданого представником відповідача клопотання в достатній мірі не вбачається наявності обгрунтованих підстав для виклику експерта для надання усних пояснень, оскільки не доведено потреби в роз`ясненні висновку експерта та його доповненні для усунення його незрозумілості або неповноти.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виклику експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, а отже, у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про призначення у цивільній справі почеркознавчої експертизи, суд враховує наступне.

За змістом положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до положень ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як роз`яснено у п п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі не ідентифікаційні завдання встановлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичайних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, виходячи з підстав позову, а також, враховуючи заперечення представника відповідача щодо висновку експерта, який сформований за результатми судово-портретної експертизи, з матеріалами якого він ознайомився після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, приходить до висновку, що для правильного вирішення справи по суті суду необхідно перевірити чи виконано підпис та рукописний текст (підпис та П.І.Б.) у графі «ПРОДАВЕЦЬ» договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2020, ОСОБА_5 , а для цього необхідні спеціальні знання в галузі науки, тому по справі необхідно призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої слід доручити експертам Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній оригінал договору купівлі-продажу квартири від 20 травня 2020 року, посвідченого приватним нотарусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. (запис в реєстрі за №602), укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , який необхідний для проведення експертизи документів, суд вбачає підстави зобов`язати відповідача протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання даної ухвали надати до суду відповідний оригінал договору.

Суд також враховує, що відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Оскільки по справі призначається експертиза, суд вбачає за необхідне провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 84, 90, 91, 103, 104, 252, 253, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик і допит експерта, слідчого, витребування матеріалів кримінального провадження та оригіналів усіх додатків, що додані до позовної заяви.

Задовольнити частково клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Корольчук Ольги Сергіївни (адреса: вул. Пушкінська, 1-3/5, офіс № 1, м. Київ), інформацію про те:

- чи зверталися до нотаріуса інші особи (крім ОСОБА_1 ) із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Встановити п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії ухвали про витребування доказів для надання відповідної інформації суду.

Задовольнити клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про реєстрацію права власності, судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Ґарета Джонса, 5, ЄДРПОУ 25575285), на вирішення якої поставити питання:

- Чи виконано підпис та рукописний текст (підпис та П.І.Б.) у графі «ПРОДАВЕЦЬ» договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2020, ОСОБА_5 ?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст. 385 КК України.

З метою проведення вказаної експертизи зобов`язати ОСОБА_4 протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання даної ухвали надати до суду оригінал договору купівлі-продажу квартири від 20 травня 2020 року, посвідченого приватним нотарусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. (запис в реєстрі за №602), укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

На адресу експертів направити матеріали цивільної справи, зобов`язавши сторін надати експерту додаткові документи в разі виникнення необхідності в цьому.

Витрати по оплаті експертизи покласти на ОСОБА_4 .

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 01.04.2024 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА