Постанова від 02.04.2024 по справі 533/933/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 533/933/23 Номер провадження 22-ц/814/1536/24Головуючий у 1-й інстанції Семенова Л.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: Перша Світловодська державна нотаріальна контора Кіровоградської області

розглянув у порядку письмового провадження в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 листопада 2023 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Світловодська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просила встановити факт того, що вона є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та рідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Ухвалою Автозаводського районногосуду м.Кременчука від01листопада 2023року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав необґрунтованості звернення до суду з даним позовом в порядку позовного, а не окремого провадження.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17листопада 2023року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції мотивував її тим, що зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви не усунуто, а тому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , просила дану ухвалу скасувати, а справу направити до місцевого суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в позовній заяві та заяві про усунення недоліків обґрунтовано необхідність звернення до суду за захистом прав саме в порядку позовного, а не окремого провадження, оскільки в даному випадку існує спір про право на спадщину померлого ОСОБА_4 , яке не визнається та оспорюється відповідачем. Окрім того, до матеріалів справи долучено копію ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2023 року про залишення її заяви про встановлення факту родинних відносин поданої в порядку окремого провадження без розгляду та роз`яснено необхідність звернення до суду в порядку позовного провадження.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Макеєва Д.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, а тому підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особа:Перша Світловодськадержавна нотаріальнаконтора Кіровоградськоїобласті провстановлення фактуродинних відносин.

Ухвалою Автозаводського районногосуду м.Кременчука від01листопада 2023року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 34).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав на необхідність обґрунтування звернення до суду з даним позовом в порядку позовного, а не окремого провадження.

16 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків в якій вказала, що в даному випадку існує спір про право на спадщину померлого ОСОБА_4 , яке не визнається та оспорюється відповідачем.

Окрім того, зазначила, що до позовної заяви додано копію ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2023 року про залишення її заяви про встановлення факту родинних відносин поданої в порядку окремого провадження без розгляду та роз`яснено необхідність звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17листопада 2023року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвала суду обґрунтована тим, що недоліки, вказані в ухвалі судді від 01 листопада 2023 року позивачем не були усунуті, тому позовна заява підлягає поверненню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зістаттею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннямистатті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів ст.55,129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першоюстатті 175 ЦПК Українивизначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У відповідність до пунктів 4, 5 частини 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Положеннями ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав, що позивачем необґрунтовано підстави звернення до суду з даним позовом в порядку позовного, а не окремого провадження.

Відповідно до положень частини першої та другоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК Українипередбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін. Спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.

До матеріалів справи долучено ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2023 року у справі № 533/578/23, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, яка подана в порядку окремого провадження, залишено без розгляду та роз`яснено необхідність звернення до суду в порядку позовного провадження (а.с. 9).

Зі змісту даної ухвали вбачається, що після смерті ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини окрім заявниці ОСОБА_1 , подав також ОСОБА_2 , який є іншим потенційним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою в якій він заперечує факт перебування ОСОБА_1 у родинних відносинах з померлим ОСОБА_4 , тобто стверджує, що наявний спір про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ни-ми. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 335/10025/20.

Із вказаного слідує, що встановлення факту родинних відносин за умови наявності інших осіб, які могли б оспорювати право спадкоємця на прийняття спадщини, не може розглядатися судом за правилами окремого провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підстави звернення до суду з даним позовом саме в порядку позовного провадження.

Відтак, повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, що гарантоване їй національним та європейським законодавством.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374ЦПК України судапеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. п. 3. 4. ч. 1 ст. 379ЦПК України підставамидля скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Автозаводського районногосуду м.Кременчука від17листопада 2023року не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, ст.374ч. 1 п. 6, ст.379ч. 1 п. 3, 4, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Автозаводськогорайонного судум.Кременчука від17листопада 2023року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:О. Ю. Кузнєцова

Судді:Г. Л. Карпушин

О. А. Лобов