Постанова

від 25.03.2024 по справі 532/1439/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/1439/23 Номер провадження 22-ц/814/786/24Головуючий у 1-й інстанції Макарчук С.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Пелих Олега Віталійовича на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа №532/1439/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, та визначення способів участі у її вихованні.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року вказаний позов прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження , справу призначено до розгляду. Надано відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

25 вересня 2023 року о 23:12:44 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Пелихом О.В. через систему "Електронний суд" подано клопотання про приєднання до матеріалів справи зустрічної позовної заяви, додатком до якої є зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . У поданому зустрічному позові ОСОБА_1 просила:

- визначити, що місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинно бути з її матір`ю, ОСОБА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею по цій справі судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - повернуто заявнику. Копію зустрічної позовної заяви долучено до матеріалів справи. Роз`яснено, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє права подати позов на загальних підставах.

У апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пелих О.В.

Скарга мотивована тим , що спір у первісному і зустрічному позовах виник з особистих немайнових прав та обов`язків батьків та дітей , які тісно пов`язані між собою.

Суд першої інстанції постановлюючи оскаржувану ухвалу помилково посилався на на те , що предмет доказування по позовах є різним . Крім іншого дійшов помилкового висновку , що спори між собою не є взаємопов`язаними , оскільки обидва позови виникли з одних правовідносин , а саме з особистих немайнових прав та обов`язків батьків та дітей , а відтак спільний їх розгляд є доцільним, заощадить час сторін по справі оскільки їм не потрібно буде вдруге брати участь у розгляді справи що виникла з тих самих правовідносин.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пелих О.В. просить скасувати ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2023 року , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно ч. 1-3, 5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним, з огляду на те, що ці позови не є взаємопов`язаними за своїм предметом, при цьому задоволення зустрічного позову не може виключати повністю або частково задоволення первісного.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновок суду першої інстанції таким, що узгоджуються з діючими нормамиЦПК Українита не суперечить матеріалам справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, та визначення способів участі у її вихованні.

25 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини , просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів у інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Спеціальні вимоги щодо змісту зустрічного позову та умов його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначені частиною другоюстатті 193 ЦПК України.

За змістом ч. 1-3ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Разом із тим, недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Згідно ч. 3ст. 194 ЦПК Українизустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Відповідно до роз`яснень п.15постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі №914/2236/18 суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову;умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

-повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

-для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

-вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

-задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

-спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Предметом первісного позову є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, та визначення способів участі у її вихованні.

В той же час, предметом зустрічного позову є визначення місця проживання дитини з матір`ю .

Встановивши, що позивач не оспорює місце проживання дитини з відповідачем, а лише просить суд усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, враховуючи, що первісний та зустрічний позови виникають з різних правовідносин, обґрунтовані різними підставами, предмет доказування є різним, об`єднання їх в одне провадження та спільний їх розгляд є недоцільним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову.

Оскільки зустрічна позовна заява ОСОБА_1 судом першої інстанції повернута відповідно до положень ч. 3ст. 194 ЦПК України, апеляційний суд не сприймає чисельні посилання у апеляційній скарзі на необхідність визначення місця проживання дитини , як на взаємопов`язану із первісним позовом вимогу , адже визначення місця проживання дитини не виключить повністю або частково можливість задоволення первісного позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Колегія суддів також наголошує на тому, що повернення зустрічного позову не позбавляє особу права пред`явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя в розумінніст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Пелих Олега Віталійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Кобеляцькогорайонного судуПолтавської областівід 28вересня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М.Триголов

Судді: А.І.Дорош

О.А.Лобов