Рішення

від 04.04.2024 по справі 240/31942/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/31942/23

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

07 листопада 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати 07 травня 2023 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, згідно положень статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року та зобов`язання вчинити відповідні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. З огляду на прийняття 17 липня 2018 року Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 уважає, що згідно положень статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Однак, відповідач у проведенні нарахування і виплати такої допомоги, на переконання позивача, протиправно відмовив, що і зумовило звернення до суду.

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

02 січня 2024 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2018 2023 роки» не було передбачено видатки за відновленими рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 пільгами та компенсаціями, визначеними Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, наголошує, що позивач станом на 31 грудня 2014 року не перебувала на обліку у нього.

04 січня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який був поданий через електронну пошту та не підписаний електронно-цифровим підписом у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 04 січня 2024 року подані Управлінням соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області відзиви на позовну заяву повернуто без розгляду особі, яка їх подала, зобов`язано Управління соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області надати суду копію заяви ОСОБА_1 щодо виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої суд зможе встановити дату звернення з цією заявою та зупинено провадження у справі.

04 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, до яких було додано копію заяви ОСОБА_1 , у якій така указує, що їй спірна виплата з 01 січня 2015 року була припинена, у зв`язку з чим суд ухвалою від 04 квітня 2024 року поновив провадження у справі.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що позивач проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року № 106.

На своє звернення від 11 жовтня 2023 року до відповідача щодо відновлення виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства позивач отримала відповідь про відсутність фінансування на виплату вказаної допомоги.

Уважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень статті 46 Основного Закону громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закон України №796-ХІІ).

Відповідно до статті 37 цього Закону, яка відновила свою дію з 17 липня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 в редакції, чинній з 09 липня 2007 року, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах, зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

З 01 січня 2017 року положення наведеної правової норми в частині обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Згідно пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Такий висновок суду ґрунтується на позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 грудня 2019 року у зразковій справі №240/4946/18.

Тим часом, як установлено з заяви позивача, вона до 01 січня 2015 року отримувала щомісячну грошову допомогу, ураховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача з приводу цього факту, суд уважає за можливе задовольнити позовні вимоги з 07 травня 2023 року, як просить позивач.

На підставі положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 07 травня 2023 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області провести ОСОБА_1 з 07 травня 2023 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис