ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 березня 2024 року м. Ужгород№ 260/7269/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Пішта І.І.
сторони по справі не з`явилися,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (вул. Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), якою просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008131 від 15.06.2023 року щодо ФОП ОСОБА_1 , винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, прийнятою всупереч вимогам законодавства України, оскільки під час проведення перевірки 28.04.2023 року о 15:20 год. водій пояснив інспектору, що в його діях немає порушень, адже транспортний засіб пройшов перевірку відповідності щодо безпеки руху та екологічної безпеки, але у зв`язку із відсутністю в органі сертифікації бланків сертифікатів, бланки не були направленні вчасно, але транспортний засіб перевірку щодо безпеки руху та екологічної безпеки пройшов, що підтверджувалося скріншотами з офіційного реєстру Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і пректний інститут», яке проводило сертифікацію вантажним автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_2 . Проте, усні пояснення водія не були взяті до уваги інспектором. Позивач вважає, що оскаржувана постанова не містить належного доказу порушення ч.8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Окрім цього позивач вказує, що проведення першої реєстрації колісних транспортних засобів сервісними центрами МВС повинно здійснюватися на підставі сертифікатів відповідності, виданих органами сертифікації згідно Постановою КМУ №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» та наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання». Відповідно, вважає, що вантажний автомобіль (державний номерний знак НОМЕР_2 ), був сертифікований, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 30 серпня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу №260/7269/23 до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
18.09.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на момент перевірки у водія був відсутній сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територію яких буде здійснюватися перевезення. При цьому, на думку відповідача, подання зазначеного документу не спростовує його відсутність під час перевірки, оскільки у водія мають бути усі необхідні документи, визначені законодавством України. Відповідач зауважує, що відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт», на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті 28.04.2023 №350418. Пояснення водія ОСОБА_2 про причини порушень у вищезазначеному акті відсутні.
Отже, відповідач вважає, що доводи позивача не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства.
25 вересня 2023 року представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві та надано додаткові докази на підтвердження заперечень щодо заявлених позовних вимог. Відповідач вказує, що транспортні засоби, які зафіксовані в акті №350418 від 28.04.2023р, а саме: VOLVO13.480, д.н.з. НОМЕР_2 пройшов перевірку 12.10.2022, отримав сертифікат зі строком дії до 26.09.2023, однак такий був відсутній при проведенні перевірки. При цьому при перевірці документів на напівпричіп SCHWARZ, д.н.з. НОМЕР_3 , виявилося, що такий належить ТОВ «Вітаві-Транс» (код ЄДРПОУ38236409). Підстави користування напівпричепом відповідачу невідомі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено та зупинено стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15 червня 2023 року № ПШ 008131, яке здійснюється в межах виконавчого провадження ВП № 72796447 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 260/7269/23.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення такого.
Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 28.04.2023 року старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Потапчуком Д.В. та ОСОБА_3 при перевірці на автодорозі КМ87 а/д М-06 Київ-Чоп, Житомирська область транспортного засобу марки Volvo FH номерний знак НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) та спеціалізованого напівпричіпу SCHWARZ MULLER S-1 номерний знак НОМЕР_3 (CАТ№301056), було складено акт №350418 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Як зазначено в акті, під час перевірки було виявлено порушення, а саме: під час здійснення міжнародних вантажних перевезень з України до Словенії згідно CMR 419507 за відсутності документів визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто сертифікатом відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. У відповідності до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачена відповідальність за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водій транспортного засобу ознайомлений з актом перевірки, про що свідчить його підпис із зазначенням ПІБ.
Судом встановлено, що про дату, час, місце розгляду матеріалів за складеним актом №350418 від 28.04.2023 позивач був повідомлений листом відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті в Закарпатській області №38583/4.2/24-23 від 26.05.2023, який отримано позивачем 01.06.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8963600018550. Проте, позивач на розгляд справи, який був проведений 15.06.2023 не з`явився.
На підставі акту №350418 від 28.04.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті в Закарпатській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 008131 від 15.06.2023 року та про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн.
Вважаючи постанову № ПШ 008131 від 15.06.2023 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України..
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
За змістом пункту 14 Порядку № 1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як слідує із обставин справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем дотримано вимоги законодавства як під час проведення перевірки, так і при прийнятті оскаржуваного рішення.
Що стосується підстав для застосування штрафної санкції оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з ст. 53 Закону №2344-ІІІ, організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Відповідно до частини 4 статті 59 Закону №2344-ІІІ резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов`язкового страхування, передбачені законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Так, відповідно до абзацу шостого частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом із матеріалів справи, водієм фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки VOLVO FH AO2250ВС з причепом SCHWARZ MULLER S-1 НОМЕР_3 , здійснювалось міжнародне перевезення вантажу за маршрутом «Україна-Словенія» за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначений ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія на момент перевірки не було сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватись перевезення. Відсутні сертифікати на вантажний автомобіль Volvo FH НОМЕР_2 та причіп SCHWARZ MULLER S-1 НОМЕР_3 .
Саме за вказане порушення відповідач оскаржуваною постановою притягнув позивача до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Суд зазначає, що наданий акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідає формі додатку № 3 Порядку № 1567.
Крім того, суд звертає увагу, що форма акту передбачає графу «Пояснення водія про причини порушень», в якій водій мав право висловити свою згоду або незгоду із вчиненими діями посадових осіб відповідача, зазначивши можливі порушення з боку відповідача, вказати на причину відсутності певних документів тощо.
Водій транспортного засобу був ознайомлений з актом перевірки, про що свідчить його підпис із зазначенням ПІБ. У графі «Пояснення водія про причини порушень» акта перевірки не міститься жодних записів.
Суд зазначає, що в акті перевірки відсутні заперечення водія щодо встановленого порушення чи зауважень щодо наявності відповідних сертифікатів в електронній формі.
На вимогу статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні позивачем міжнародних перевезень у водія були відсутні сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення. Відповідно вимог Настанови ITF/IRU на борту колісного транспортного засобу (далі КТЗ) мають знаходитись наступні документи:
-бортовий журнал;
-дозвіл ЄКМТ;
-сертифікат відповідності моторного транспортного засобу технічним вимогам та вимогам безпечності (Додаток 5 Настанови ІТF/IRU);
-сертифікат відповідності причепа/напівпричепа вимогам безпечності (Додаток 5 або 10 Настанови ІТF/ІRU);
-сертифікат відповідності ЄМКТ на кожен КТЗ, що здійснює перевезення відповідно до вимог Настанови ІТF/ІRU (Додаток 6).
Як видно із наданих матеріалів на момент проведення перевірки у позивача був відсутній сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки, а тільки подано скріншот сертифіката, строк дії якого вичерпаний.
Також суд під час судового розгляду встановив, що долучення до матеріалів адміністративного позову скріншотів сертифікату відповідності №1183769 від 27.09.2022 року не свідчить про пред`явлення його водієм на час проведення перевірки, зокрема, доказів пред`явлення сертифікатів в електронному варіанті 28.04.2023 суду не надано. Відтак, суд не приймає до уваги твердження позивача про наявність таких станом на час проведення рейдової перевірки 28.04.2023 року о 15:20 годині.
Окрім цього, з матеріалів справи, а саме: із відповіді Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут від 20.09.2023 №1.022-05/5471 на запит Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області державної служби України з безпеки на транспорті, встановлено, що твердження позивача про відсутність бланків сертифікатів не відповідає дійсності.
За відсутності документів, зокрема, в даному випадку сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватись перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують порушення ним вимог ст. 53 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачено абз. 6 ч. 1 ст. 60 згаданого Закону.
Отже, допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.
Під час розгляду справи про визнання протиправними актів індивідуальної дії, суд перевіряє чи дотримався вимог законодавства суб`єкт владних повноважень і чи врахував усі обставини, які мали значення для прийняття відповідного рішення, саме під час його ухвалення. Відповідно до цього, повідомлені стороною позивача для суду обставини, про існування яких відповідачу під час ухвалення оспорюваних рішень не повідомлялося, не можуть ставитися в вину суб`єкту владних повноважень, зокрема, в частині необ`єктивності прийнятих ним правових актів індивідуальної дії.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідно до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 008131 від 15.06.2023 року відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, а тому правові підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (вул. Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 03.04.2024 року.
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2024 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 118140881 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Луцович М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні