Ухвала

від 04.04.2024 по справі 420/6010/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6010/24

У Х В А Л А

04 квітня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

Ухвалою судді від 27.02.2024 року залишено позовну заяву без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

04.03.2024 року до суду за вхід. №ЕС/8956/24 від представника позивача надійшла заява про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 08.03.2024 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.03.2024 року до суду за вхід. №ЕС/12524/24 від представника Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що позивач одразу ж після виплати індексації не звертався із заявою, оскільки вирішив не звертатися двічі з аналогічними позовами, а дочекатися виконання рішення суду щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі (08.02.2024 року), і вже після цього звернувся спочатку із заявою до Відповідача, а потім, отримавши відмову, без зволікань, з позовом по даній справі, об`єднав вимоги у один позов.

Суд, перевіривши доводи заяви, а також, надаючи їм оцінку, виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон №2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Порядок та особливості здійснення компенсації втрати частини доходів врегульований приписами Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Як вбачається із поданого адміністративного позову предметом розгляду у вказаній справі є, зокрема, бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення компенсації втрати частини доходу позивача індексації грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати за період 01.12.2015 року по 29.10.2022 року.

Згідно з статтею 7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Аналогічну норму містить пункт 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Суд, перевіривши доводи заяви, а також, надаючи їм оцінку, погоджуючись з висновками Верховного Суду викладеними у справі №200/14472/19-а, що обов`язковою передумовою для звернення до суду з позовом про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат є звернення особи до органу соціального страхування із заявою про нарахування і виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат й ухвалене за результатами розгляду цієї заяви рішення про відмову у виплаті відповідної компенсації.

Разом з тим, залишаючи позовну заяву без руху суддею зазначено та доданими до позову матеріалами підтверджено, що Позивач фактично дізнався про виплату недоотриманих сум саме 29.10.2022 року, але жодних доказів та пояснень про вчинення ним будь-яких дій щодо захисту свого права в період до 22.02.2024 року (дата звернення до відповідача про виплату компенсації) не надано.

В той же час, відповідно до вищезазначених висновків Верховного Суду подальша реалізація права позивача щодо компенсації за порушення строків залежить виключно від його власної ініціативи.

З урахуванням вищезазначеного, для встановлення поважності причин пропуску строку важливим є не лише наявність «обов`язкових підстав» звернення до суду, але й встановлення у діях Позивача належної зацікавленості, а також встановлення фактів вчинення ним активних дій щодо захисту своїх прав або з`ясування об`єктивних підстав неможливості вчинити вказані дії.

Подаючи заяву на виконання ухвали судді, представником Позивача в обґрунтування того, чому Позивач в період з 29.10.2022 року до 22.02.2024 року не звернувся до відповідача з відповідною заявою, зазначив « 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 56258,13 грн. (з урахуванням утриманого військового збору 1,5%).

При цьому залишилась невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.10.2018 року.».

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи та відомостей з КП «ДСС» предметом спору в справі №420/14101/20 було застосування базового місяця для обрахунку суми індексації з 01.12.2015 по 28.02.2018, а період 01.03.2018 року по 31.10.2018 року судом не розглядався.

Окремо слід зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року у справі №420/6014/19 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби, а саме в період з 01.01.2016 по 31.10.2018 роки.

17.07.2020 року Відповідачем проведена виплата суми індексації на виконання рішення суду. Про нараховані суми Позивачу стало точно відомо з листа-відповіді на запит від 03.11.2020 року, до якого була надана довідка про нараховані суми індексації.

З огляду на зазначене, в рамках предмету спору по справі №420/6014/19 (нарахування індексації за період служби Позивача) рішення виконано 17.07.2020 року. Не погодившись з порядком розрахунку та виплати індексації Позивач звернувся до суду з окремими позовами.

Суддя не поділяє позицію представника Позивача про «один предмет спору», оскільки виплата індексації за кожний з періодів була предметом розгляду різних адміністративних справ. Разом з тим, представник у прохальній частині позову сам виділяє два окремі самостійні предмети спору, оскільки в позовній заяві ним сформульовані дві окремі позовні вимоги.

Суддя також вважає за необхідне зазначити, що пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до уповноваженого органу не може слугувати достатнім обґрунтування для визнання причин пропуску до суду поважними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець, встановлюючи часові рамки звернення до суду, виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

При цьому, звертаю увагу на те, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвал суду від 27.02.2024 року та 08.03.2024 року залишились не виконаними, недоліки позовної заяви в цій частині у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що згідно положень ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Як зазначено в позовній заяві, підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом стала протиправна бездіяльність Відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

Згідно правил ст. 19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Одеським окружним адміністративним судом.

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Провадження по даній справі відкрито 04.04.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів (ч.2 ст. 262 КАСУ).

Розгляд справи по суті в даній справі розпочинається з 04.05.2024 року.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-6 частини першої та пунктами 1-3 частини другої статті 236 цього Кодексу (ч. 3 ст. 193 КАСУ).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256, 262 293-297,КАС України, п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 до Військової частини НОМЕР_5 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала, в частині позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20.

Відкрити провадження по справі №420/6010/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 до Військової частини НОМЕР_5 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).

Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст. 80 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині повернення позовної заяви набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА