Рішення

від 05.09.2024 по справі 420/6010/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6010/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 не нараховано та не виплачено їй компенсацію втрати частини доходів за період з 01.03.2018р. по 31.10.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 04.04.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в частині:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

Ухвалою суду від 04.04.2024 року позивачу повернено позовну заяву в частині:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 29.10.2022 року на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року у справі №420/14101/20.

08.04.2024 року за вхід.№43927/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, а заборгованість, позивачу виплачена 08.02.2024 року, то підстави для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у Військової академії (м. Одеса) відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 12.11.2007 по 31.10.2018 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом від 31.10.2018 №496-ОС Позивач була звільнена з військової служби.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №420/18720/22 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року змінено в мотивувальній та резолютивній частинах з мотивів, викладених у цій постанові.

Абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року викладено у наступній редакції:

«Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4408,24 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 31.10.2018 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання рішення суду по справі №420/18720/22 Військовою частиною НОМЕР_1 , 08.02.2024 року виплачено на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у загальній сумі 28389,06 грн., що підтверджується банківською випискою та не заперечується відповідачем.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III).

Згідно зі статтями 1,2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Тобто стаття 2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.

Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) відтворюють положення Закону №2050-III та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Як зазначено у статті 7 Закону №2050-III та пункті 8 Порядку №159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Отже, із аналізу вказаних положень Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

доходи не повинні носити разового характеру;

порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

В даному випадку суд враховує, що несвоєчасно виплачена позивачу індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати (входить в структуру заробітної плати), а тому, у разі несвоєчасної її виплати провадиться компенсація відповідно до діючого законодавства. Наведене відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Таким чином із вищевикладеного слід дійти висновку, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику індексації заробітної плати (грошового забезпечення), така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

Як свідчать матеріали справи, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.10.2018 року, підтверджено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 р. у справі №420/18720/22.

При цьому, початковою датою, з настанням якої відповідач допустив порушення виплати належних позивачу сум, за даним судовим рішенням є 01.04.2018.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є протиправною. Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача є підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2018 по день фактичної виплати індексації.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №420/18720/22.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення підписано 05.09.2024 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА