Постанова

від 03.04.2024 по справі 440/7143/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 р. Справа № 440/7143/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2022, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/7143/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській облю),Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2, ГУ ПФУ в Харківській обл.)в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 29.07.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" (далі Закон №1058- ІV);

- зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути його заяву від 15.03.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального трудового стажу період роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985 за професією електрозварника (по четвертому розряду) в Комсомольському спеціалізованому управлінню № 40 тресту "Харківстальконструкція".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення ГУПФУ в Полтавській обл. № 26 від 20.04.2022 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV з 25.07.1984 по 08.04.1985 за професією електрозварника (по четвертому розряду) в Комсомольському спеціалізованому управлінню № 40 тресту" Харківстальконструкція".

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській обл. повторно розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985 передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV за професією електрозварника (по четвертому розряду) в Комсомольському спеціалізованому управлінню № 40 тресту "Харківстальконструкція" з урахуванням висновків суду щодо підтвердження такого стажу.

Скасовано рішення ГУ ПФУ Харківській обл. № 163950018899 від 29.07.2022.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській обл. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального трудового стажу період роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985 за професією електрозварника (по четвертому розряду) в Комсомольському спеціалізованому управлінню № 40 тресту" Харківстальконструкція".

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській обл. на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984,80 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати його в частині задоволених вимог та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що повноваженнями щодо підтвердження пільгового стажу наділена Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, а не Головне управління, тому Головне управління не може перебирати на себе повноваження, якими наділена комісія. Отже заява позивача від 15.03.2022 може бути переглянути лише Комісією. Відтак зобов`язання саме відповідача-1 повторно розглянути питання щодо підтвердження позивачу періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985, ускладнюють та практично унеможливлюють виконання рішення суду, оскільки правове регулювання та механізм такої дії відсутні.

Крім цього зазначив, що суд вийшов за межі позовних вимог і фактично змінив предмет спору, з огляду на що управління було позбавлене можливості в повному обсязі надати відзив по суті того, на якій підставі і відповідно до яких норм діє Комісія і що фактично покладання функцій, що належать до повноважень Комісії на ГУ ПФУ в Полтавській обл. є порушенням норм законодавства.

Також зазначив, що судом першої інстанції помилково вирішено стягнути сплачений судовий збір з відповідача в розмірі 1984,80 грн., оскільки вважає, що при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн., а не 1984,80 грн., а також у позовній заяві вказано про те, що позивач не наполягає на стягненні судових втрат з відповідача.

Позивач та відповідач-2 правом на подання відзиву не скористалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 та п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 58).

Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач 25.07.1984 прийнятий на роботу електрозварювальником по четвертому розряду Комсомольського спеціалізованого управління 40 тресту "Харківстальконструкція" (а.с. 64-65).

Згідно запису № 2 трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 08.04.1985 звільнено із Комсомольського спеціалізованого управління 40 тресту "Харківстальконструкція", у зв`язку з призовом до армії.

15.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській обл. із заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській обл. № 26 від 20.04.2022 відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV з 25.07.1984 по 08.04.1985 (а.с. 46-48).

Підставою для відмови слугували відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника; з відсутністю відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначеній роботі; навчання на курсах.

У подальшому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 22.07.2022 із заявою в якій просив призначити пенсію за віком (а.с. 56-57).

Рішенням ГУПФУ в Харківській обл. № 163950018899 від 29.07.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 50-51).

Підставою для відмови пенсійним органом у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону №1058-ІV слугувала відсутність пільгового стажу передбаченого п. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV.

Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не погодившись із відмовою у зарахуванні до спеціального трудового стажу періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у підтвердженні періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985, ГУ ПФУ в Полтавській обл. передчасно прийняло рішення №26 від 20.04.2022 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердження періоду роботи, передбаченої п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058- ІV.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV.

03.10.2017 Верховною Радою України ухвалено Закон №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 04.06.2021 виповнилось 55 років, що підтверджено копією його паспортного документа (а.с. 58).

Страховий стаж ОСОБА_1 станом на 31.05.2022 року становив 39 років 3 місяці 28 днів, що підтверджено копією розрахунку стажу, складеного відповідачем (а.с. 55).

Отже, позивач на момент звернення до пенсійного органу із заявою від 22.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах досяг необхідного віку та має достатній загальний страховий стаж.

Відмовляючи ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійним органом зазначено про відсутність пільгового стажу.

Статтею 62 Закону №1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно із п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку №637.

Відповідно до п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі - Порядок №18-1).

Пунктом 3 Порядку №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно із пунктом 11 Порядку №18-1 для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 було долучено копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , де у хронологічному порядку містяться записи про його трудову діяльність із зазначенням дат прийняття на роботу, присвоєння розрядів, а також звільнення з роботи з посиланням на розпорядчі документи (а.с.11-16).

Записи № 1, 2 містять відомості про те, що Комсомольським спеціалізованим управління 40 тресту "Харківстальконструкція" 25.07.1984 позивач прийнятий електрозварювальником по четвертому розряду та 08.04.1985 звільнений у зв`язку з призовом у ряди Радянської Армії.

Крім того, згідно листа Архівного відділу Виконавчого комітету Кременчуцького району Полтавської області Горішньоплавнівськокої міської ради № 14-16/19 від 17.02.2022 ОСОБА_1 надано:

- архівну довідку про нараховану заробітну плату за періоди серпень, вересень 1984 року, січень-квітень 1985 року,

- архівні витяги з наказів начальника підприємства про прийняття, направлення на підготовку в автоклуб ДОСААФ, звільнення з роботи за період 1984 - 1985 роки,

- архівну довідку для нарахування пенсійних виплат на пільгових умовах,

- завірену копію довідки про перейменування Дочірнього підприємства "Комсомольськстальмонтаж" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" (Комсомольське спеціалізоване управління "Стальконструкція" №40 тресту "Харківстальконструкція").

Інших відомостей щодо стажу роботи і заробітної плати ОСОБА_1 по підприємству Комсомольське спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 40 тресту "Харківстальконструкція" за період з липня 1984 року по квітень 1985 року не виявлено. Надати інформацію про нараховану заробітну плату за період жовтень-грудень 1984 року, завірену копію особової картки (ф. №Т-2) ОСОБА_1 не має можливості, оскільки на зберігання до архіву картки не надходили (а.с. 17-20, 80).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Полтавській обл. передчасно прийняло рішення № 26 від 20.04.2022 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 114 Закону№1058-ІV.

Згідно із ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 824/399/17-а).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог позивача ОСОБА_1 , оскільки зміст позовної заяви останнього дає підстави для висновку, що суттю спору у справі, що розглядається, є протиправність рішення відповідача в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській обл. № 26 від 20.04.2022 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 114 Закону№1058-ІV 25.07.1984 по 08.04.1985 та зобов`язаня ГУ ПФУ в Полтавській обл. повторно розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 114 Закону№1058-ІV.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що підставою для винесення рішення ГУ ПФУ в Харківській обл. № 163950018899 від 29.07.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 слугувала відсутність необхідного пільгового стажу, правова оцінка набуття якого надавалась при розгляді даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській обл. № 163950018899 від 29.07.2022 року та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській обл. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального трудового стажу період роботи з з 25.07.1984 по 08.04.1985 за професією електрозварника (по четвертому розряду) в Комсомольському спеціалізованому управлінню № 40 тресту "Харківстальконструкція".

Доводи апелянта, що ГУ ПФУ у Полтавській обл. не може нести відповідальність за дії та рішення Комісії з питань підтвердженнястажу роботи, що дає право на призначення пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказана Комісія створена саме при Головному управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та не є окремим суб`єктом владних повноважень.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі позовних вимог і фактично змінив предмет спору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки фактичною підставою для винесення рішення ГУ ПФУ в Харківській обл. про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах є рішення ГУ ПФУ в Полтавській обл. № 26 від 20.04.2022 про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи з 25.07.1984 по 08.04.1985, а тому вихід за межі позовних вимог суд вважає обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги про стягнення з відповідача-1 витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011№3674-VI (далі Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 6 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01.01.2022 - 2481 грн.

Враховуючи, що фактично було задоволено дві вимоги немайнового характеру, колегія суддів зазначає, що розмір ставки судового збору за подання даного позову складає 2481*0,4*2 = 1984,80 грн.

Відповідно до ч. ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч.8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вище викладене, посилання відповідача на те, що при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн., колегія суддів вважає необґрунтованими.

На підставі вище викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язанийз належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першоїстатті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.242,243,311,315,316,325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року по справі № 440/7143/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін