Постанова
від 26.03.2024 по справі 520/20294/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 р. Справа № 520/20294/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року по справі 520/20294/23, -,

В с т а н о в и в:

У липні 2023 року позивач приватне підприємство «ГЛАЗГО-08» (далі підприємство, ПП «ГЛАЗГО-08») звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- скасувати рішення відповідача Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі відповідач, Львівська митниця, контролюючий орган) від 16.05.2023 року № UA209000/2023/000088/2, № UA209000/2023/000089/2, № UA209000/2023/000090/2, № UA 209000/2023/000090/2;

- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача: UA209190/2023/000247, UA209190/2023/000248, UA209190/2023/000249, UA209190/2023/000250, UA209190/2023/000251.

Також позивач просив провести розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відшкодувати йому суму оплаченого при пред`явлені позову судового збору 8 491,40 грн. та понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 800 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в задоволені вимог адміністративного позову ПП «ГЛАЗГО-08» відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ПП «ГЛАЗГО-08» - адвокат Коваль О.Ю. просив скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення вимог підприємства.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 року задоволені вимоги апеляційної скарги ПП «ГЛАЗГО-08».

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року скасовано, з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ПП «ГЛАЗГО-08».

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України від 16.05.2023 року: № UА209000/2023/000088/2, № UА209000/2023/000089/2, № UА209000/2023/000090/2, № UА209000/2023/000091/2, № UА209000/2023/000092/2.

Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України: № UА209190/2023/000247; № UА209190/2023/000248; № UА209190/2023/000249; № UА209190/2023/000250; № UА209190/2023/000251.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ПП «ГЛАЗГО-08» витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 228,50 грн.

Разом з тим, при прийнятті такого судового рішення, не була вирішена заява представника позивача ПП «ГЛАЗГО-08» - адвоката Коваль О.Ю. про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 800 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, з таких підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази, а також клопотання, з приводу яких не ухвалено рішення.

Разом з тим додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом п. 1 ч. 1 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.

Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, а також документи, які підтверджують понесені витрати, представник позивача подав до суду апеляційної інстанції лише 26.03.2024 року, тобто після того, як суд першої інстанції ухвалив рішення по справі.

До цього представник позивача із заявами такого змісту до суду першої інстанції не звертався, документів, які б підтверджували понесені витрати на правничу допомогу до суду першої інстанції не подавав.

Зазначення ж у прохальній частині адміністративного позову та апеляційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 року у справі № 160/16902/20.

Відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що всі послуги були надані адвокатом до прийняття судом першої інстанції рішення по суті (ведення справи, складання та подання позовної заяви, складання та подання відповіді на відзив).

Належних обґрунтувань не можливості складення та подання даних документів до прийняття судом першої інстанції рішення по суті або разом з апеляційною скаргою, представник позивача не наводить.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що документи, які б підтверджували понесені витрати на правничу допомогу не були подані в межах строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, сплачених адвокату під час розгляду справи у сумі 26 800 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову, якою доповнити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року наступним:

У задоволенні заяви приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» про стягнення з Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України судових витрат у розмірі 26 800 гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Бегунц А.О. Рєзнікова С.С.

Додаткова постанова у повному обсязі складена і підписана 03 квітня 2024 року.

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.03.2024
Оприлюднено08.04.2024
Номер документу118144471
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —520/20294/23

Постанова від 26.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 26.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Постанова від 27.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Постанова від 27.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 01.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 05.01.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 11.12.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 11.12.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні