Рішення

від 03.04.2024 по справі 220/443/24

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/443/24

Номер провадження № 2-а/220/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дурач О.А.

з участю секретаря Сербіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до інспектора СРПП ВП № 2 (м.Вугледар) Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, сержанта поліції Філахтова Валерія Олександровича (адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ), Головного управліннянаціональної поліціїв Донецькійобласті, про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною, незаконною, та такою що підлягає скасуванню, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Ухвалою суду від 11.03.2024 р. після усунення недоліків поданої заяви відкрито провадження по справі.

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом , у якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕНА № 1483694 від 20.02.2024 р. про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.Зазначає, що постанова прийнята незаконно, оскільки під час її складання не були роз`яснені його права, жодних замірів відстані, з якої є можливим визначення символів номерного знака транспортного засобу, поліцейським проведено не було, номерний знак його автомобіля FORD TRANSIT був трохи забруднений, але всі символи або буквено-числова комбінація номерного знака з відстані двадцяти метрів добре читалась. Отже, в його діях не було порушень ПДР України та складу адміністративного правопорушення .

Позиція відповідача

Відповідач Головне управління національної поліції надав заяву, у якій просив визнати інспектора СРПП відділення поліції №2 Волноваського РВП ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по суті спору, тому вважаємо за необхідне виключити його із учасників провадження та залучити відділення поліції № 2 Волноваського РВП до участі у розгляді справи в якості відповідача.

Також, надав відзив, згідно якого позов вважає необґрунтованим. На початку відеозапису з нагрудної бодікамери № 0015600, видно, що працівники поліції переслідують транспортний засіб «FORD TRANSIT», символи номерного знаку якого неможливо визначити, та вимагають зупинку транспортного засобу шляхом подання спеціального звукового сигналу та гучномовного пристрою.

Виходячи зі змісту частини відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського № 0015600, а саме відеофайлу під назвою «0015600_00000020240220153312_0009», варто зауважити, що на день вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, погода була ясною, сонячною, без опадів, покриття автодороги сухе. Тобто, вважають, що доводи про забруднення номерного знаку під час руху водія у вказаний день, є такими, що не відповідають дійсності.

Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції підходять до вказаного автомобілю, але через забруднення символи номерного знаку визначити неможливо, що має підтвердження на відеозаписі з бодікамери № 0015600.

Щодо доводів позивача стосовно неповідомлення інспектором СРПП про винесення постанови, нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, та очищення позивачем забруднення до початку розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення.

Виходячи зі змісту частини відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського №0015600, а саме відеофайлу під назвою «0015600_00000020240220153312_0010», встановлено, що інспектор СРПП повідомив позивача про те, що відносно нього буде винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів. На повідомлення інспектора СРПП позивач відреагував усмішкою, що підтверджує факт обізнаності позивача із зазначеною інформацією.

Виходячи зі змісту частини відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського № 0015600, а саме відеофайлу під назвою «0015600_00000020240220153312_0010», варто зауважити, що ОСОБА_1 вже після повідомлення інспектора СРПП про винесення постанови відносно нього, протер номерні знаки ганчіркою. Тому, доводи щодо очищення забруднення до початку розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення, є такими, що не відповідають дійсності.

Виходячи зі змісту частини відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського № 0015600, а саме відеофайлу під назвою «0015600_00000020240220153312_0010», інспектором СРПП було роз`яснено позивачу права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зміст ст. 63 Конституції України. Після чого, поліцейським було поставлено запитання, чи зрозумілі ОСОБА_1 його права, на що останній зробив кивок головою, що підтверджує факт роз`яснення йому прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ґрунтуючись на вищевикладеному, вважають доводи позовної заяви стосовно необізнаності позивача про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, та усунення позивачем правопорушення до початку розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення, безпідставними, а дії співробітників поліції правомірними.

Так само, повідомляємо, що позивач відмовився від отримання копії оскаржуваної постанови, тому, копію постанови було надіслано рекомендованим листом за вих. №1566 від 28.02.2024, про що було зроблено відповідну відмітку у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вважають, що позивач намагається ввести суд в оману та уникнути адміністративної відповідальності.

На вказаний відзив позивачем направлено відповідь на відзив від 21.03.2024 р., згідно якого наполягає на доводах, вказаних у позовній заяві, крім того, зазначає, що у постанові відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію.

Процедура судового розгляду

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились. Їх неявка не перешкоджає розгляду адміністративного позову, а тому суд вважає можливим розглянути вказану справу за відсутності сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського № 0015600, доданий відповідачем ГУНП в Донецькій області до відзиву, судом фактично встановлено наступне.

20.02.2024 поліцейським СРПП ВП № 2 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Філахтовим Валерієм Олександровичем винесено постанову сері ЕНА № 1483694 про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень 00 копійок за те, що 20.02.2024 о 15:38 на автодорозі по вул. Трифонова с. Костянтинопіль Волноваського району Донецької області, навпроти будинку №30, ОСОБА_1 керував автомобілем «FORD TRANSIT» номерний знак НОМЕР_1 із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані двадцяти метрів, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

У графі протоколу «до протоколу додається» відсутнє посилання на такий доказ, як відеозапис з боді камери поліцейського, дана графа не заповнена.

Інші докази сторонами не надані.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу з забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

У відповідностідо п.2.9«В» ПДРУкраїни водієвізабороняється:керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення і відповідно процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем надано диск з відеозаписом, тоді як в оскаржуваній постанові взагалі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис та чітко зазначено, що до постанови жодних доказів не додається.

На вказаному відеозаписі видно, що працівники поліції переслідують автомобіль позивача, знаходячись позаду автомобілю, після зупинки позивача, через кілька хвилин, зафіксувавши на камері номер транспортного засобу, підійшли до позивача, який знаходився на водійському сидінні. Зазначено про забруднення номерного знаку, але відповідні заміри, з якої відстані номерний знак був нечитаємим, не робились.

Щодо процесуального аспекту надання доказів, суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності взагалі не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Отже, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не може вважатися належним доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справах № 524/5536/17 та № 524/7184/16-а, від 24 січня 2019 року у справах № 428/2769/17 та №592/5576/17.

Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем порушень Правил дорожнього руху відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечує факт порушення ним п. 2.9 «В» Правил дорожнього руху.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Висновки суду

Суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача під час складання постанови серії ЕНА № 1483694 від 20.02.2024 р. про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, оскільки суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів, що позивачем порушено п. 2.9 «В» ПДР України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторони позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, в зв`язку з задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 604 грн. 60 коп. підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 72, 74, 77, 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до інспектора СРПП ВП № 2 (м.Вугледар) Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, сержанта поліції Філахтова Валерія Олександровича (адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ), Головного управліннянаціональної поліціїв Донецькійобласті, про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною, незаконною, та такою що підлягає скасуванню задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1483694 від 20.02.2024 р., прийняту інспектором СРПП відділення поліції №2 Волноваського РВП Філахтовим Валерієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КпАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (адреса: м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_2 ) понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 604 (шістсот чотири) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.А. Дурач