Постанова

від 15.07.2024 по справі 220/443/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року справа №220/443/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Кобець К.В., за участю представника відповідача Мещаненко Д.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Донецькій області на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 квітня 2024 року у справі № 220/443/24 (головуючий суддя І інстанції Дурач О.А.), складене у повному обсязі 03 квітня 2024 року у смт. Велика Новосілка Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 2 (м.Вугледар) Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, сержанта поліції Філахтова Валерія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Донецькій області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною, незаконною, та такою що підлягає скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області із адміністративним позовом до інспектора СРПП ВП № 2 (м.Вугледар) Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, сержанта поліції Філахтова Валерія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Донецькій області в якому просив суд:

визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕНА № 1483694 від 20 лютого 2024 року про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1483694 від 20 лютого 2024 року, прийняту інспектором СРПП відділення поліції №2 Волноваського РВП Філахтовим Валерієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КпАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрито.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати судове рішення.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем скоєно адміністративне правопорушення, постанова управління є правомірною.

Вважає, що незазначення у постанові даних відеозапису не може бути підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

20 лютого 2024 року поліцейським СРПП ВП № 2 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Філахтовим Валерієм Олександровичем винесено постанову серії ЕНА № 1483694 про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень 00 копійок за те, що 20 лютого 2024 року о 15:38 на автодорозі по вул. Трифонова с. Костянтинопіль Волноваського району Донецької області, навпроти будинку №30, ОСОБА_1 керував автомобілем «FORD TRANSIT» номерний знак НОМЕР_1 із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані двадцяти метрів, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

У графі протоколу «до протоколу додається» відсутнє посилання на такий доказ, як відеозапис з боді камери поліцейського, дана графа не заповнена.

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вищевказаної постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем недоведено правомірність прийнятої спірної постанови, відтак вона підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу з забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

У відповідності до п. 2.9 «В» ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КАС України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на позивача, згідно оскаржуваної постанови, стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції факту керування автомобілем із забрудненим номерним знаком.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону №580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення і відповідно процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем надано диск з відеозаписом, тоді як в оскаржуваній постанові взагалі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис та чітко зазначено, що до постанови жодних доказів не додається.

На вказаному відеозаписі видно, що працівники поліції переслідують автомобіль позивача, знаходячись позаду автомобілю, після зупинки позивача, через кілька хвилин, зафіксувавши на камері номер транспортного засобу, підійшли до позивача, який знаходився на водійському сидінні. Зазначено про забруднення номерного знаку, але відповідні заміри, з якої відстані номерний знак був нечитаємим, не робились.

Щодо процесуального аспекту надання доказів, суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності взагалі не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів на підтвердження інкримінуємого позивачу правопорушення, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спірної постанови.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є неприйнятними.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням неприбуття учасників судового засідання на проголошення постанови відповідно до ч.4 ст.229 та ч.4 ст.250 КАС України суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись статтями 250, 271, 272, 288, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 квітня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 квітня 2024 року у справі № 220/443/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

І.Д.Компанієць