Ухвала

від 04.04.2024 по справі 640/24741/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа №640/24741/20

адміністративне провадження № К/990/31818/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача: Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСЕНКО НАДРА» (далі - Товариство) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 у справі за позовом Товариства до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Товариство звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 153 від 29.04.2020 в частині відмови Товариству у видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти i газу (промислова розробка родовищ) Бiтлянської площі Львiвської областi.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак посилання відповідача на підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615; у редакції, яка набула чинності після подання ТОВ «ЮСЕНКО НАДРА» документів для отримання дозволу), є протиправним.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підстави для застосування до правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, у редакції, чинній з 28 грудня 2018 року до 25 лютого 2020 року, відсутні. Застосуванню підлягає законодавство, чинне на момент прийняття рішення відповідачем, а саме підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 в редакції Постанови № 124. Тому з огляду на те, що на момент прийняття оскарженого рішення у формі наказу від 29.04.2020, заява позивача та додані до неї документи не відповідали вимогам, встановленим Порядком № 615 (у редакції Постанови №124), а саме, в частині підстави надання дозволу (видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку), яка з 25.02.2020 у Порядку № 615 відсутня, у Держгеонадр не було підстав для прийняття рішення щодо надання позивачу дозволу на використання надр без проведення аукціону. При цьому суди попередніх інстанцій врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №615, викладені у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 826/10971/16.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1. Товариство звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою від 29.08.2019 № 106 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами до якої були долучені додатки на 58 арк. Підставою для видачі спеціального дозволу позивач вказав підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 (у редакції постанови КМУ від 19.06.2019р. № 558).

3.2. Листом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 05.09.2019 №18562/01/12-19 повідомлено Державну службу геології та надр України про те, що повернеться до розгляду заяви разом з пакетом документів після завершення процедури оцінки впливу на довкілля.

3.3. Рішенням Львівської обласної ради від 29.10.2019 №912 «Про отримання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСЕНКО НАДРА» (Бітлянська площа)» погоджено надання спеціального дозволу.

3.4. 06.11.2019 Міністерством енергетики та захисту довкілля України прийнято висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) на Бітлянській площі» № 7-03/12-20192202902/1.

3.5. Листом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.02.2020 № 26/1.5-15.1-3352 повідомлено Державну службу геології та надр України про розгляд її листа від 28.12.2019 № 25838/01/12-19.

3.6. 29.04.2020 Державною службою геології та надр України видано наказ № 153, яким, у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам пункту 8 Порядку № 615, підпункт 1 якого викладено у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124, керуючись пунктом 19 Порядку № 615, відмовлено позивачу в наданні спеціального дозволу. Листом від 06.05.2020 відповідач повідомив позивача про повернення документів у зв`язку з прийняттям зазначеного наказу.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування цими судами норм матеріального права, Товариство звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022. Ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

4.1. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Порядку № 615, з урахуванням змін, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124, та частини шостої статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV), у зв`язку із чим дійшли неправомірних висновків про те, яку саме редакцію Порядку № 615 необхідно застосувати у правовідносинах, щодо яких виник спір.

4.2. Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказану підставу вмотивовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо того, яку редакцію Порядку № 615 необхідно застосовувати під час набуття заявником права на користування надрами за принципом «мовчазної згоди», а також щодо можливості припинення такого права у зв`язку із подальшим виключенням із підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 обраної заявником підстави для отримання дозволу.

5. Відповідач не подав відзив на касаційну скаргу, ухвалу про відкриття касаційного провадження отримав 02.12.2022.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

7. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

8. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

9. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

10. Колегія суддів підкреслює, що виникнення підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на який у касаційній скарзі посилається позивач, обумовлюється наявністю саме подібних правовідносин, які виникли у справі, у якій ухвалені судові рішення, щодо оскарження яких порушується питання, та щодо застосування норм права у таких правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

11. Отже, законодавець чітко визначив, які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. Відповідно до положень цих норм процесуального права касаційний перегляд цієї справи з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: суди застосували норму права і відносно її застосування відсутній висновок Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

12. Визначаючи зміст поняття «подібність правовідносин», Велика Палата Верховного Суду у пункті 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, пункті 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7 та пункті 40 постанов від 25.04.2018 у справі №910/24257/16 виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

13. Висновки аналогічного змісту містяться й у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі №923/682/16.

14. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

15. Встановлюючи при виборі і застосуванні норм права необхідність врахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування таких норм права саме у подібних правовідносинах.

16. Розглядаючи цю справу, колегія суддів установила, що у провадженні Верховного Суду перебувала справа № 640/7578/20 між цими ж сторонами, де предметом позову було:

визнати за Товариством право з урахуванням принципу мовчазної згоди без отримання спеціального дозволу на користування надрами через 10 робочих днiв із дня закінчення строку, встановленого для видачі або вiдмови у видачi спеціального дозволу на користування надрами (яким є 05.12.2019), тобто починаючи з 20.12.2019 здійснювати господарську діяльність з користування надрами Бітлянської площi з метою геологiчного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числi дослiдно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти i газу (промислова розробка родовищ) Бiтлянської площі Львiвської областi строком на 20 рокiв із дня закiнчення встановленого строку для видачi або вiдмови у видачi спеціального дозволу на користування надрами, тобто до 05.12.2039;

визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у невидачі Товариству спецiального дозволу встановленої форми на користування надрами Бiтлянської площi з метою геологiчного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числi дослiдно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти i газу (промислова розробка родовищ) Бiтлянської площi Львівської області;

зобов`язати Державну службу геології та надр України видати Товариству спеціальний дозвіл встановленої форми на користування надрами Бiтлянської площі з метою геологiчного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числi дослiдно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти i газу (промислова розробка родовищ) Бiтлянської площi Львiвської областi строком на 20 років, тобто з 05.12.2019 року до 05.12.2039 року.

17. Підставами позову зазначалася необхідність застосувати під час вирішення спору норми частини шостої статті 4-1 Закону № 2806-IV у сукупності з підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 (у редакції, чинній з 28.12.2018 до 25.12.2020) та неможливість застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення відповідачем, а саме підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615, у редакції Постанови №124.

18. Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі №640/7578/20 щодо застосування норм частини шостої статті 4-1 Закону № 2806-IV та Порядку №615 зробив такі висновки:

« 64. Згідно з абзацом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

65. Частиною шостою статті 4-1 Закону № 2806-IV передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

66. У постанові від 26.06.2018 у справі № 826/2810/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок, удосконалений згодом у постанові від 20.09.2018 у справі №826/4604/17, у якому визначив такі умови застосування принципу мовчазної згоди:

1) суб`єкт господарювання подав всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) документи подано за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо);

3) документи відповідають вимогам законодавства;

4) строк розгляду поданих документів закінчився;

5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

67. У вищевказаній постанові Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, можливість застосування принципу мовчазної згоди), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

68. Колегія суддів звертає увагу на те, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 826/9746/17 сформулювала підхід про те, що сама лише бездіяльність (неприйняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди.

69. Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону № 2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

70. Встановлення цих обставин свідчить про відсутність підстав для видачі документа дозвільного характеру, а отже і про неможливість застосування принципу мовчазної згоди.

71. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.

72. Згідно із пунктом 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

73. Підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615 (Підпункт 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 307 від 25 січня 2012 року; в редакції постанов Кабінету Міністрів України № 277 від 6 квітня 2016 року, № 333 від 25 квітня 2018 року та № 1131 від 18 грудня 2018 року) було передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

74. Отже, підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 (у редакції, чинній з 28.12.2018, тобто на момент звернення позивача до відповідача із заявою про надання дозволу на користування надрами) передбачає три самостійні виключні підстави для надання дозволу без проведення аукціону при дотриманні чітко визначених складових умов кожної з підстав.

Перша підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо:

а) заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ;

б) заявник подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження підрахунку запасів.

Друга підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

Третя підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

75. Тобто, вказана редакція підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 передбачала, що суб`єкт господарювання міг отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) без проведення аукціону, якщо ним за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснено апробацію запасів корисних копалин. Водночас затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин здійснювалося після отримання спеціального дозволу.

76. Також пунктом 1 пункту 8 Порядку №615 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124, чинній з 25.02.2020, тобто на момент прийняття спірного рішення від 16.03.2020 №96) було передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

77. Тобто, підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124, було змінено правила надання спеціальних дозволів та встановлено єдину підставу для отримання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, а саме, зацікавлений суб`єкт господарювання повинен був виконати дві вимоги:

а) на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснити геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку;

б) подати документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

78. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.10.2021 у справі № 240/19318/20.

79. Колегія суддів зазначає, що питання стосовно того, яка саме редакція Постанови № 615 застосовується до правовідносин, подібних до тих, що слугували підставою для звернення до суду з цим позовом, було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 803/1541/16.

80. Так, у справі № 803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021) відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №816/1053/16, від 02.10.2020 року у справі № 826/1236/17, від 22.12.2020 у справі №817/856/16 та інших, у частині неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріплену у частині першій статті 58 Конституції України, з огляду на внесення змін до Порядку №615 та підтримав правовий підхід, застосований Верховним Судом у постанові 09.09.2020 у справі № 826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

81. У справі № 803/1541/16 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у тому числі, зазначила таке: «у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень немає законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Постанову № 277 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління надрами як об`єктом права власності Українського народу, у частині визначення дозвільного порядку користування надрами. Цими змінами не було скасовано право позивача на користування надрами та не звужено зміст та обсяг цього права. Однак державою, в особі уповноважених органів, було змінено підходи щодо порядку його реалізації для забезпечення публічного інтересу гарантування ефективного використання надр як загальнонародної власності.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою)».

…

91. У контексті обставин справи, що розглядається, колегія суддів зазначає, що Постанова №124, якою змінено порядок надання дозволів на користування надрами без проведення аукціону, набрала чинності 25.02.2020. На цей час розгляд заяви позивача не був завершений, отже правовідносини між заявником та Держгеонадрами були триваючими.

92. При цьому, Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову № 124, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено.

94. Вищевикладене свідчить про те, що Постанова № 124 і змінений нею Порядок № 615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви позивача з 25.02.2020.

95. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що підстави для застосування до спірних правовідносин підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 в редакції, чинній з 28.12.2018 до 25.02.2020, відсутні. У той час, як до спірних відносин необхідно застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення відповідачем, а саме підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 в редакції Постанови № 124.

96. Оскільки, на момент прийняття спірного рішення від 29.04.2020 № 153, заява ТОВ «ЮСЕНКО НАДРА» та додані до неї документи не відповідали вимогам, встановленим Порядком №615 (в редакції Постанови №124), а саме, в частині обов`язку заявника за власні кошти здійснити підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, то у Держгеонадр були відсутні підстави для прийняття рішення щодо надання ТОВ «ЮСЕНКО НАДРА» дозволу на використання надр без проведення аукціону.»

19. У справі, що розглядається, колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків. При цьому акцентує увагу, що підходи Верховного Суду в застосуванні законодавства про надра є сталими і неодноразово застосовувалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.08.2020 у справі № 826/16540/17, від 08.10.2021 у справі №240/19318/20.

20. Отже, з огляду на вищевказане та те, що заява позивача та додані до неї документи не відповідали вимогам, встановленим Порядком №615 (у редакції Постанови №124), відповідач правомірно прийняв наказ від 29.04.2020 № 153 про відмову у наданні позивачу спеціального дозволу. Відтак доводи скаржника про протиправність оскарженого наказу та наявність підстав для його скасування є безпідставними та необґрунтованими.

21. За таких обставин справи та правового регулювання правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, колегія суддів Касаційного адміністративного суду приходить до переконання про те, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 по справі № 640/7578/20 вже виклав висновок щодо питання застосування норм частини шостої статті 4-1 Закону № 2806-IV та підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 на час прийняття відповідачем наказу від 29.04.2020 № 153. Суди попередніх інстанцій розглянули справу відповідно до такого висновку. Зазначене виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду з підстави та у випадку, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

22. Колегія суддів бере до уваги те, що касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

23. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

24. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 340, 339, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСЕНКО НАДРА» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 у справі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСЕНКО НАДРА» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін