Постанова

від 04.04.2024 по справі 420/12712/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12712/23

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

повний текст судового рішення

складено 27.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року по справі за позовом малого приватного підприємства «СПІВДРУЖНІСТЬ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року мале приватне підприємство «СПІВДРУЖНІСТЬ» (далі позивач, МПП «СПІВДРУЖНІСТЬ») звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000049/2 від 04.05.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000197.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскільки позивач надав відповідачу достатній перелік документів, які в своїй сукупності спростовують сумніви відповідача у достовірності наданої позивачем інформації, у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування вартості причепу та збільшення вартості причепу, а відтак рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, позивачем було належним чином виконано обов`язок, передбачений ч.1 ст.261 МК України, у частині зазначення точних та достовірних відомостей про товар, однак митниця необґрунтовано винесла картку відмови в прийнятті митної декларації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що між МПП «СПІВДРУЖНІСТЬ» як замовником та Giller Automobile як виконавцем був укладений Контракт №3 від 22.02.2023 року.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього контракту наступний Товар: Feldbinder TSA 57.3-3, FGN:WFB334B9S61030743 EZ:06.03.2006, Tank Trailer. Інші характеристики Товару вказуються у Проформах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно п.2.1 Контракту ціна одиниці Товару та загальна вартість товару, що поставляється, вказується у проформі до цього контракту.

Відповідно до п.2.2. Контракту загальна сума Контракту складає 19500,00 евро (нетто).

Пунктами 2.4, 2.5, 2.6 Контракту встановлено що умови постачання згідно з Інкотермс 2010, СРТ Миколаїв. Термін постачання до 22.06.2023 року Умови оплати передплата 100%.

Згідно проформи 050-2023 виданої Giller Automobile / Гіллер Аутомобіле на виконання пункту 2.1. Контракту, предметом Контракту є 1х уживаний напівпричіп-цистерна ФЕЛЬБІНДЕР ФСА FELDBINDER TSA 57.3-2 АДР. Ідентифікаційний Номер ТЗ: WFB334B9S61030743. Дата першої постановки на облік 06.03.2006 року, Пробіг КМ: не відомий, сума 19500,00 євро 22.02.2023 pоку.

04.05.2023 року для здійснення митного оформлення 1х Уживаний напівпричіп-цистерна фельбіндер ФСА FELDBINDER TSA 57.3-2 АДР, VIN: НОМЕР_1 до Одеської митниці ДФС було подано митну декларацію 23UA500130009658U8.00, відповідно до якої заявлена митна вартість автомобіля була зазначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме за ціною у розмірі 19500,00 Євро.

На виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UA500130009672U2 від 04.05.2023 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000492/2 від 13.06.2023 року, а саме: 1) відповідно до пункту 1.1 зовнішньоекономічного договору-контракту від 22.02.2023 року №3 характеристики товарів вказуються у проформах, що є невід`ємною частиною цього контракту, при цьому проформи-інвойсів митниці не надано; 2) в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо страхування товарів відправником, одержувачем або перевізником; 3) в наданому до митного оформлення інвойсі від 22.02.2023 року №050-2023 відсутні відомості щодо умов поставки згідно Інкотермс.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару №1 - 29725,15 доларів США/шт. (МД від 04.06.2022 року №305160/2022/026156).

На підставі ч.3 ст.53 МКУ, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6)прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) переклад декларації країни відправлення, згідно ст.254 МК України.

В оформленні митної декларації №UA500130009658U8.00 від 04.05.2023 року було відмовлено та складено картку відмови №UA500130/2023/000197.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються порядку визначення митної вартості товарів, правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Такі правовідносини урегульовано положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом до митного органу з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 2 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних норм права зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі поданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з даною обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребувати контролюючий орган має лише ті документи, які надають змогу пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та жодним чином не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, зокрема, тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості товару, тощо.

Однак, під час перевірки поданих декларантом до митного органу документів фахівцями контролюючого органу установлено, що вони містять розбіжності, а також не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Натомість, з такою позицією митного органу погодитися неможливо з огляду на таке.

Стосовно посилання митного органу, що відповідно до пункту 1.1 зовнішньоекономічного договору-контракту від 22.02.2023 року №3 характеристики товарів вказуються у проформах, що є невід`ємною частиною цього контракту, при цьому проформи-інвойсів митниці не надані,судова колегія зазначає.

Згідно проформи (рахунок) 050-2023 виданої Giller Automobile / Гіллер Аутомобіле на виконання пункту 2.1 Контракту, предметом Контракту є 1х Уживаний напівпричіп-цистерна ФЕЛЬБІНДЕР ФСА FELDBINDER TSA 57.3-2 АДР, Ідентифікаційний Номер ТЗ: НОМЕР_2 , Дата першої постановки на облік 06.03.2006 року, Пробіг КМ: не відомий, сума 19500,00 євро.

У свою чергу варто зауважити, що рахунок-проформа це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого - оголосити вартість товару чи послуги. На відміну від реального, комерційного рахунку-фактури, одержувач рахунку-проформи не зобов`язаний оплачувати зазначену в ньому суму, відповідно - і той, хто надсилає, нічого не отримує. Рахунок-проформа підтверджує замовлення, й обидві сторони документують умови майбутньої угоди або вартість/деталі продукту та погоджуються з ними. Тим не менше, договір, викладений у рахунку-проформі, є обов`язковим для виконання, хоча ціна або кількість одиниць товару можуть відрізнятись в початковому та остаточному варіантах угоди.

З огляду на вищевикладене судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем надано на виконання пункту 1.1 зовнішньоекономічного договору-контракту від 22.02.2023 року №3 проформи (рахунок) 050-2023.

Щодо доводів митного органу, що в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо страхування товарів відправником, одержувачем або перевізником, необхідно зазначити, що відповідно до п.2.5 Контракту поставка товару здійснюється на умовах СРТ Миколаїв, згідно з Інкотермс-2010.

Відповідно до правил тлумачення міжнародних торговельних термінів Інкотермс 2010, умови поставки CPT (Carriage Paid To) включають в себе обов`язок Продавця забезпечити доставлення Товару до поіменного пункту призначення. Продавець не має обов`язку перед Покупцем укласти договір страхування, але зобов`язаний на вимогу Покупця надати останньому на його ризик та за його рахунок інформацію, необхідну для оформлення страхування.

Отже, умови поставки CPT не встановлюють безумовного обов`язку Продавця здійснити страхування Товару.

З аналізу поданих до митного оформлення документів щодо усіх спірних декларацій можна зробити висновок, що Покупець також не здійснював страхування, зокрема відсутні страхові документи, а також документи, які б свідчили про бажання Покупця отримати від Продавця інформацію, необхідну для оформлення страхування.

А отже, оскільки страхування товару в усіх спірних випадках митного оформлення не здійснювалось, подання страхових документів митному органу для підтвердження страхових витрат є неможливим з огляду на відсутність таких документів та витрат, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, посилання митного органу на відсутність документів, що підтверджують страхування вантажу, не можуть свідчити про обґрунтованість спірних рішень, оскільки за правилами Митного кодексу України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.

Щодо посилань митного органу стосовно того, що в наданому до митного оформлення інвойсі від 22.02.2023 року №050-2023 відсутні відомості щодо умов поставки згідно Інкотермс, слід зазначити, що відповідно до п.2.5 Контракту поставка товару здійснюється на умовах СРТ Миколаїв, згідно з Інкотермс-2010.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані декларантом документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження задекларованої митної вартості товару.

Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, як і не доведено неможливості визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору).

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності та наявності законодавчо передбачених підстав для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000049/2 від 04.05.2023 року та спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000197.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька