Постанова

від 04.04.2024 по справі 420/10023/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10023/23

Перша інстанція: суддя Корой С.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної установи «Дар`ївська виправна колонії №10» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар`ївська виправна колонії №10», за участю третьої особи - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

04 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо ненарахування та невиплати всіх сум, що належать позивачу відповідно до закону при звільненні, а саме: щомісячної додаткової винагороди в розмірів 30 000 грн за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, грошової компенсації за невикористану в 2021 році (25 діб) та в 2022 році (12 діб) відпустку, одноразової грошової допомоги після звільнення в розмірів 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- зобов`язати державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити позивачу всіх сум, що належать йому - 106 050 гривень, а саме: щомісячну додаткову винагороду в розмірів 30 000 грн за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, всього 60 000 (шістдесят) тисяч, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022; грошову компенсацію за невикористану в 2021 році (25 діб) та в 2022 році (12 діб) відпустку - 14 260 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень; одноразову грошову допомогу після звільнення в розмірів 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби 31 790 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що всупереч приписів постанови № 168, відповідач за спірний період не нараховував позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн щомісячно. Крім того, відповідно до Порядку № 925/5, наказу Міністерства юстиції України від 13.09.2021 № 3226/5 «Про затвердження змін до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби України», для отримання одноразової допомоги на оздоровлення не передбачено жодної вимоги про написання рапорту особою рядового і начальницького складу, а отже така допомога також протиправно не виплачена відповідачем у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 11 повних років календарної служби. Крім того, позивач зазначив, що при його звільненні йому не нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивачем не надано доказів виконання ним посадових обов`язків у період окупації території Херсонської області та м.Херсон з 01.03.2022 до 11.05.2022. Твердження позивача, що у вказаний період він був присутнім на своєму робочому місці та виконував свої посадові обов`язки, є хибними. Крім того, відповідач зазначив, що після відновлення доступу до адміністративних будівель установи виявлено відсутність первинної, фінансової документації, особових справ співробітників та іншої документації. За таких умов відповідач зазначає про необхідність відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку із відсутністю первинної документації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 всіх сум, що належать позивачу відповідно до закону при звільненні, а саме: щомісячної додаткової винагороди в розмірів 30000 грн за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, грошової компенсації за невикористану в 2021 році (25 діб) та в 2022 році (12 діб) відпустку, одноразової грошової допомоги після звільнення в розмірів 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язано державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірів 30000 грн. за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, грошову компенсацію за невикористану в 2021 році (25 діб) та в 2022 році (12 діб) відпустку, одноразову грошову допомогу після звільнення в розмірів 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано доказів виконання ним посадових обов`язків у період окупації території Херсонської області та м. Херсон з 01.03.2022 року до 11.05.2022 року.

Крім того, апелянт наголосив на тому, що після відновлення доступу до адміністративних будівель установи встановлено факт перебування на території установи представників окупаційної влади та військових РФ, зафіксовано факт викрадення основних матеріальних цінностей та відсутність первинної документації установи, відкрите кримінальне провадження №120222300000006029 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом вільного доступу до установи, відсутності засуджених та ув`язнених, викрадення майна установи та ін., а також своєчасно повідомлено Податкову службу України. Враховуючи вищевикладене, здійснити корегування розрахунково-платіжних відомостей за травень 2022 року, перевірити достовірність підстав розрахунку та виплат одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні, компенсації за 25 діб невикористаної чергової щорічної основної відпустки за 2021 рік та за 12 діб невикористаної чергової щорічної основної відпустки за 2022 рік, - на даний момент не можливо.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

ОСОБА_1 з 14.08.2010 по 11.05.2022 проходив службу у Державній установі «Дар`ївська виправна колонія №10».

Наказом в.о. начальника Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» від 10.05.2022 року №41/ос позивача на підставі п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі за власним бажанням. Вислуга років позивача для виплати одноразової грошової допомоги при звільнені складає 11 років 08 місяців 27 днів.

У наказі зазначено, що вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільнені складає: 11 років 08 місяців 27 днів. Відповідно до п.10 статті 93 Закону України «Про національну поліцію» необхідно провести позивачу виплату компенсації за 25 діб невикористаної чергової відпустки за 2021 рік та 12 діб невикористаної чергової щорічної основної відпустки за 2022 рік.

Позивач наголошує, що зазначені у наказі компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та одноразова грошова допомога йому не виплачені.

Як стверджує позивач, 30.06.2022 року йому виплачено 4377,07 грн грошового забезпечення за травень 2022 року, а саме: посадовий оклад 1550,65 грн, оклад за званням 475,48 грн, надбавка за вислугу років 709,15 грн, надбавка за особливості проходження служби 1367,64 грн, премія за службу в нічний час 62,43 грн, компенсація податку 808,08 грн, індексація 323,97 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо ненарахування та невиплати всіх сум, що належать позивачу при звільненні, а саме: щомісячної додаткової винагороди в розмірів 30000 грн за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, грошової компенсації за невикористану в 2021 році (25 діб) та в 2022 році (12 діб) відпустку, одноразової грошової допомоги після звільнення в розмірів 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 01.03.2022 по 11.05.2022 позивач ОСОБА_1 мав підстави для отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою №168 від 28.02.2022, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалась допомога в рамках Програми «єПідтримка». Крім того, докази виплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, які встановлені в наказі про звільнення позивача зі служби, в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан, який наразі триває.

від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України № 7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно п. 1 постанови № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Тобто, постановою № 168 врегульовано порядок виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно для осіб, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 територія села Дар`ївка, Херсонського району, Херсонської області, на якій розташована Державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)», з 01.03.2022 року до 11.11.2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується під час проходження служби та виконання службових обов`язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов`язків.

В той же час, доказів виконання позивачем своїх посадових обов`язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, що є обов`язковою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно постанови Кабінету Міністрів України №168, суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, яка передбачена постановою № 168.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом в.о. начальника Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» від 10.05.2022 року №41/ос, яким позивача звільнено з військової служби за власним бажанням з 11.05.2022 року, визначено, що вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільнені складає: 11 років 08 місяців 27 днів. Відповідно до п.10 статті 93 Закону України «Про національну поліцію» необхідно провести позивачу виплату компенсації за 25 діб невикористаної чергової відпустки за 2021 рік та 12 діб невикористаної чергової щорічної основної відпустки за 2022 рік.

З викладеного слідує, що право позивача на отримання компенсації невикористаної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні не є спірним та встановлено наказом.

Апелянт не заперечує проти права позивача на спірні виплати, однак зазначає, що здійснити корегування розрахунково-платіжних відомостей за травень 2022 року, перевірити достовірність підстав розрахунку та виплат одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні, компенсації за 25 діб невикористаної чергової щорічної основної відпустки за 2021 рік та за 12 діб невикористаної чергової щорічної основної відпустки за 2022 рік на даний момент не можливо.

Крім того, з листа відповідача від 18.04.2023, який наявний в матеріалах справи, вбачається, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті спірних сум з посиланням на те, що такі виплати не передбачені у кошторисі установи на 2023 рік (а.с.21).

З виписки по картковому рахунку позивача та відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що окрім заробітної плати за травень 2022 року у розмірі 4 377,09 грн, інші виплати на рахунок позивача за період з 01.05.2022 по 31.03.2023 року не надходили (а.с.22-23).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірів 30000 грн за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Оскільки ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінку рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в цій частині.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 09 травня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірів 30000 грн за період з 01.03.2022 року по 11.05.2022 року, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко