Постанова

від 03.04.2024 по справі 640/7142/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7142/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Сорочко Є.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

УС Т А Н О В И В:

ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» звернулося з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича у якому просило суд:

- визнати протиправними виконавчі дії приватного виконавця в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, об`єднаних в зведене виконавче провадження НОМЕР_3, щодо звернення стягнення на :

земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

садовий будинок 78,8 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0189, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

садовий будинок 64,90 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом їх примусової реалізації на електронних торгах;

- стягнути з відповідача на користь позивача 52 400, 00 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Разом з тим, рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 № 950/0/15-23 ОСОБА_4 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_4.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 у цій справі визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Грибан І.О., судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.

18 жовтня 2023 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

На підставі службової записки судді Грибан І.О. від 18.12.23 № 640/7142/22/8612/2023 та наказу №249 к/тм від 12 грудня 2023 року про перебування судді Єгорової Н.М. у відпустці здійснено заміну судді - члена колегії Єгорової Н.М. у справі № 640/7142/22 в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 для розгляду апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року визначено колегію суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі Грибан І.О., Ключковича В.Ю., Сорочка Є.О.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні приватного виконавця перебувають виконавчі провадження:

№ НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2020 року № 758/2418/17 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 66 637, 63 євро;

№ НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2020 року № 758/2418/17 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 64 908, 13 євро;

№ НОМЕР_4 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 500, 00 грн. витрат на правничу допомогу та 5 120,00 грн. судового збору.

При цьому, виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 об`єднані в зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.

В межах зазначених виконавчих проваджень виконується рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року, змінене постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі № 758/2418/17, відповідно до якого вирішено:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01 березня 2015 року у розмірі 64 908, 13 євро;

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01 березня 2015 року у розмірі 66 637, 63 євро.

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 500, 00 грн. витрат на правничу допомогу та 14 614, 87. грн. судового збору, що разом становить - 20 114, 87 грн.

На підставі постанови про арешт майна боржника № НОМЕР_1 від 23 червня 2020 року, винесеної приватним виконавцем, було накладено арешт на майно, яке належить боржнику - ОСОБА_1 , в тому числі на:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садовий будинок 78,8 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0189, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садовий будинок 64,90 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановами приватного виконавця від 12 серпня 2021 року, від 28 серпня 2021 року ВП НОМЕР_1 про опис та арешт майна (коштів) боржника вищевказане нерухоме майно було додатково описане та арештоване.

Як встановлено з даних веб-сайту ДП «СЕТАМ», 24 вересня 2021 року на підставі заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна приватного виконавця було опубліковано оголошення (лот № 493353) про проведення 25 жовтня 2021 року торгів з реалізації:

- земельної ділянки, кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садового будинку 78,8 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, 24 вересня 2021 на підставі заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна приватного виконавця було опубліковано оголошення (лот № 495302) про проведення торгів з реалізації:

- земельної ділянки, кадастровий номер 3220882600:04:001:0189, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садового будинку 64,90 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Зазначені торги не відбулися, у зв`язку з чим 08 листопада 2021 року на веб-сайті ДП «СЕТАМ» на підставі заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна приватного виконавця було опубліковано нове оголошення (лот № 500161) про проведення 08 грудня 2021 року торгів з реалізації:

- земельної ділянки, кадастровий номер 3220882600:04:001:0189, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садового будинку 64,90 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Також, 24 листопада 2021 року на веб-сайті ДП «СЕТАМ» на підставі заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна приватного виконавця було опубліковано оголошення (лот №501853) про проведення 24 грудня 2021 року торгів з реалізації:

- земельної ділянки, кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садового будинку 78,8 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаючи дії приватного виконавця щодо передачі зазначеного вище нерухомого майна на примусову реалізацію такими, що порушують права та законні інтереси позивача як іпотекодержателя, що завдає йому матеріальної шкоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій приватного виконавця під час звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадження, яке передане в іпотеку особі, яка не є учасником виконавчого провадження, а стягувач у цьому провадженні не є заставодержателем такого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень зазначеної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» приватного виконавця.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2006 року між акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна», як кредитором (банком) та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір № 246-PBD (надалі також Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 200 000, 00 євро строком на 15 років зі сплатою відсотків, комісійних та інших платежів відповідно до умов, визначених в цьому Договорі.

Пунктом 3.2. Кредитного договору було визначено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно, на дати сплати відсотків (як цей термін визначено п. 4.4. Договору) на рахунок банку в сумі, що розраховується відповідно до п. 3.3. цього Договору.

Зокрема, відповідно до п. 3.3. Кредитного договору було передбачено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячними рівними платежами в сумі 1 982, 00 євро та складається з частки кредиту та відсотків.

В забезпечення зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором між ОСОБА_5 , як іпотекодавцем, та АКБ «ХФБ Банк Україна», як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки від 17 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кравченко І.С. та зареєстрованим за №4217 (надалі такооїс Договір іпотеки), відповідно до якого було передано в іпотеку, зокрема, земельні ділянки (разом з будівлями (спорудами), які на них розташовані):

- кадастровий номер: 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- кадастровий номер; 3220882600:04:001:0189, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва, та

- садовий будинок 64,90 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1.4. Договору іпотеки його сторони погодили, що вартість предмета іпотеки на день підписання Договору складала 1 182 458,00 грн.

На підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року у справі № 2607/9126/12 про затвердження мирової угоди вказане вище майно було зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він у відповідності до статті 23 Закону України «Про іпотеку» набув в тому числі статусу іпотекодавця за договором іпотеки від 17 серпня 2007року .

30 червня 2010 року між ВАТ «Унікредит Банк», як правонаступником АКБ «ХФБ Банк Україна», та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 246-PBD від 21 грудня 2006 року, якою викладено п. 3.2. Кредитного договору в новій редакції, згідно з якою позичальник доручає банку здійснювати погашення основної суми кредиту, процентів за його користування, сплату неустойки, комісій, будь-яких інших платежів за цим Договором та витрат, понесених банком на користь третіх осіб, шляхом договірного списання коштів позичальника в будь-якій валюті, що знаходиться на будь-якому із його рахунків, відкритих в банку за умови настання строків виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань, передбачених Договором та/або настання випадків невиконання. Суми та строки здійснення банком договірного списання на погашення основної суми кредиту (додаток № 1 до Додаткової угоди).

19 червня 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк», як правонаступником ВАТ «Унікредит Банк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 246-PBD від 21 грудня 2006 року, яким сторони визначили, що станом на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованість за договором кредиту складає: заборгованість за кредитом в сумі 110 307, 77 євро; заборгованість по нарахованим тане сплаченим процентам за користування кредитом в сумі 474, 32 євро.

Відповідно до п. 3 Договору про внесення змін № 1 від 19 червня 2015 року сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, які викладені в Договорі кредиту, зокрема, згідно з пп. 3.3. визначили, що якщо позичальник, починаючи з дати укладення цього Договору про внесення змін до 31 грудня 2015 року здійснить одноразовий платіж в сумі від 500,00 євро на підставі заяви на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням, форма якої зазначена в Додатку № 1 до цього Договору про внесення змін, то позичальник набуває права на анулювання (прощення) заборгованості по кредиту, процентам та комісіям в сумі, що дорівнює сумі здійсненого платежу.

Пунктом 3.4. Договору про внесення змін № 1 від 19 червня 2015 року визначено, що позичальник зобов`язаний здійснити платежі, зазначені в п. 3.3. цього Договору про внесення змін та надати кредитору підписану заяву не пізніше 16 години 30 хвилин поточного робочого дня кредитора, в який позичальник здійснює відповідний платіж.

Згідно з п. 3.5. Договору про внесення змін № 1 від 19 червня 2015 року у разі виконання позичальником умов, зазначених у п. 3.3. та п. 3.4. цього Договору про внесення змін, сума заборгованості за кредитом (на дату внесення коштів), процентам та комісіям в розмірі, зазначеному в п. 3.3, цього Договору про внесення змін, підлягає анулюванню (прощенню). Сума платежу, що підлягає анулюванню (прощенню), дата такого анулювання (прощення), зазначаються у відповідній заяві.

20 листопада 2015 року з метою залучення необхідної суми грошових коштів для реалізації положень Договору про внесення змін № 1 від 19 червня 2015 року до Кредитного договору № 246-PBD від 21 грудня 2006 року, між ОСОБА_1 , ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» (поручитель) було укладено Договір поруки № 246-PBD-nOP, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов`язався перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Договором № 246-PBD від 21 грудня 2006 року та договорами про внесення змін/додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Також, 20 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 246-PBD від 21 грудня 2006 року, яким визначено, що станом на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованість за договором кредиту складає: 102 929, 23 Євро.

При цьому, відповідно до п. 3.2. Договору про внесення змін № 2 було вирішено встановити наступну черговість погашення заборгованості позичальника за Договором кредиту: прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за відстроченими до сплати процентами, прострочена заборгованість за відстроченими до сплати комісіями, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за відстроченими до сплати процентами, строкова заборгованість за відстроченими до сплати комісіями, пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, штрафи.

Позивач перерахував 25 грудня 2015 року в національній валюті України гривні необхідну суму коштів на гривневий рахунок позичальника НОМЕР_5 в AT «Укрсоцбанк» - 1 244 600, 00 грн з призначенням платежу: «Виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту згідно Договору поруки № 246-PBD-nOP від 20.11.2015».

Наразі, обставини перерахування ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» на виконання умов Договору поруки на поточний рахунок позичальника коштів в гривні, а також їх послідуюче списання для придбання іноземної валюти в тому числі було предметом дослідження Окружного адміністративного суду міста Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду під час розгляду справи № 826/3960/18, які в рішенні від 05 листопада 2018 року та постанові від 12 березня 2019 року відповідно встановили, що на виконання умов договору поруки № 246-PBD-nOP від 20 листопада 2015 року ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» перерахувало на поточний рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» 1 244 600, 00 грн, які були прийняті банком як належне виконання зобов`язання за Договором поруки.

Так, 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» із заявою на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням, відповідно до якої просив здійснити погашення кредитної заборгованості (в тому числі достроково) в порядку черговості, яка передбачена Кредитним договором №246-PBD від 21 грудня 2006 року з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 19 червня 2015 року, в загальній сумі 48 800, 00 Євро шляхом договірного списання коштів з поточного рахунку № НОМЕР_6. При цьому, також було заявлено прохання здійснити анулювання (прощення) заборгованості за Договором в загальній сумі 48 800, 00 Євро. Датою анулювання (прощення) визначено 05 січня 2016 року.

За вказаною заявою 25 грудня 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» здійснив списання 1 244 400, 00 грн. для купівлі 48 800, 00 євро по курсу 25,5 (у т.ч. комісія банку).

Станом на 05 січня 2016 року офіційний курс Національного банку України щодо гривні по відношенню до євро становив 26, 223129 грн./1 євро, а отже в гривневому еквіваленті було анульовано (прощено) суму 1 279 688, 69 грн.

Отже, з урахуванням погашення позивачем із загальної суми боргу 102 929, 23 Євро - 48 800, 00 Євро, а також прощення Банком 48 800, 00 Євро, станом на 05 січня 2016 року, заборгованість ОСОБА_1 перед Банком склала 5 329, 23 Євро.

В подальшому позивач на виконання умов Договору поруки сплатив решту боргу ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» на загальну суму 185 380, 00 грн, що з урахуванням коливання курсу гривні до Євро склало еквівалент 5 915, 93 Євро.

Таким чином, у відповідності до статті 556 Цивільного кодексу України, внаслідок виконання позивачем, як поручителем, обов`язку боржника, - до позивача перейшли права кредитора, а саме: права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 246-PBD від 21 грудня 2006 року та договором іпотеки від 17 серпня 2007 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2019 року було відкрито провадження у справі № 359/2368/19 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2019 року у справі № 359/2368/19, яке набрало законної сили, позов ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» було задоволено, вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 246-PBD від 21 грудня 2006 року, укладеним акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до поручителя ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» у сумі 1 429 980, 00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17 серпня 2007 року, укладеним між акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), та ОСОБА_5 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрованим за № 4217, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр», як до нового іпотеко держателя, а саме на:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0189, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

- садовий будинок 64,90 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Колегія суддів звертає увагу, що крім зазначених об`єктів нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , предметом іпотеки за вищевказаним договором іпотеки також є садовий будинок 78,8 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Після укладення Договору іпотеки на переданій в іпотеку земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5, площею 0,05 га, кадастровий номер: 3220882600:04:001:0026, боржником було закінчено будівництво садового будинку загальною площею 78,8 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ), право власності на який та його місцезнаходження підтверджується, зокрема, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії CAB № 592435 від 08 лютого 2008 року, згідно з яким за колишньою дружиною відповідача ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на вказаний садовий будинок.

Відповідно до п.п. (іі) п. 1.3. Договору іпотеки, іпотека поширюється, в т.ч., на наступне майно та права Іпотекодавця (Предмет Іпотеки):

«Земля» - як цей термін визначений у п. 1.5. Договору (земельні ділянки, кадастрові номери: 3220882600:04:001:0026, 3220882600:04:001:0189, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га кожна, цільове призначення: ведення садівництва); та усі існуючі та майбутні Права та Доходи (як ці терміни визначені в п. 5.4.5. Договору іпотеки.

Згідно з п. 5.4.5. Договору іпотеки на додаток до вищезазначеного та не обмежуючись його, іпотеко держатель у разі звернення стягнення на Предмет Іпотеки має право вимагати відступлення і одержання всіх або частини прав, у тому числі, без обмежень, повноваження, згоди, ліцензії або дозволи, що дають змогу або право Іпотеко дав цю користуватися Будівлями та Землею, зводити Будівлі або експлуатувати їх (вище та надалі - «Права») та всіх доходів, у тому числі, без обмежень, доходів від Будівельних Контрактів та інших договорів, пов`язаних з Предметом Іпотеки, орендну плату, плату за управління або суми, одержані за страховими полісами (вище та надалі - «Доходи») від Іпотекодавця та будь-якої третьої особи, що пов`язані з Предметом Іпотеки.

Пунктом 5.4.6. Договору іпотеки було передбачено, що іпотекодержатель на власний розсуд може реалізувати незавершене будівництво або закінчувати будівництво та після введення будівель в експлуатацію на розсуд іпотекодержателя право власності на будівлі переходять до іпотекодержателя та/або такі будівлі можуть бути реалізовані відповідно до порядку, встановленого статтею 5 Договору іпотеки.

Відповідно до ч. 5, 6 статті 6 Закону України «Про іпотеку» визначено, що якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, у разі передачі в іпотеку земельної ділянки іпотека також поширюється на розташовані на ній будівлі (споруди) та об`єкти незавершеного будівництва, незалежно від того, хто є власником.

Отже, вказаний садовий будинок також є складовою частиною предмету іпотеки за Договором іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року у справі № 359/9271/21, яке набрало законної сили, зазначений позов було задоволено та вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 246-PBD від 21 грудня 2006 року, укладеним акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до поручителя ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр» в сумі 1 728 546, 26 грн., в тому числі 1 429 980, 00 грн. основного боргу, 107 894, 93 грн. 3 % річних, 190 671, 33 грн. інфляційних втрат, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17 серпня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрованим за № 4217, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Багатогалузеве науково-виробниче підприємство «МС-Центр», як до нового іпотекодержателя, а саме на садовий будинок 78,8 кв.м. загальної площі, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна,

З матеріалів справи вбачається, що заявою за № 16/8 від 16 серпня 2021 року, направленою цінним листом, трекінг № 0213219373000, та отриманою приватним виконавцем 23 серпня 2021 року, а також заявою за № 02/9 від 02 вересня 2021 року, направленою цінним листом, трекінг №0213219374473, та отриманою приватним виконавцем 03 вересня 2021 року, позивач повідомляв про те, що у нього в іпотеці, як іпотекодержателя, перебуває майно, яке належить ОСОБА_1 - боржнику у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, НОМЕР_7.

Крім того, позивач просив приватного виконавця не вчиняти в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1, №62407040, № НОМЕР_4 будь-яких виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на майно, яке належить ОСОБА_1 , та перебуває в іпотеці позивача.

Листом за № 850 від 16 вересня 2021 року приватний виконавець повідомив, що відповідно до висновків суб`єкта оціночної діяльності загальна вартість зазначеного майна становить 1 996 000, 00 грн., в той час як відповідно до прийнятого на користь позивача рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2019 року у справі № 359/2368/19, розмір основного зобов`язання становить 1 429 980, 00 грн, у зв`язку з чим, з посиланням на приписи статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець повідомив про звернення стягнення на заставне майно, що є предметом іпотеки за кредитним договором № 246-PBD від 21 грудня 2006 року.

Заявою за № 24/9 від 24 вересня 2021 року позивач повторно вимагав зняти арешт з майна, яке належить ОСОБА_1 , та перебуває в іпотеці позивача.

Листом за № 914 від 06 жовтня 2021 року приватний виконавець повідомив, що він не має підстав для зняття арешту.

Як зазначалось вище, в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, об`єднаних в зведене виконавче провадження № НОМЕР_3, приватним виконавцем були вчинені протиправні дії щодо передачі майна, яке перебуває в іпотеці позивача, на реалізацію з торгів.

В тому числі, подано заявку до ДП «СЕТАМ» на реалізацію арештованого нерухомого майна (лот № 493353):

земельної ділянки, кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розміром 0,0500 га, цільове призначення: ведення садівництва;

садового будинку 78,8 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з Протоколу проведення електронних торгів № 557727 від 25 жовтня 2021 року, торги з реалізації зазначеного майна були проведені 25 жовтня 2021 року і їх переможцем було визначено ОСОБА_3 .

Так, 05 листопада 2021 року між позивачем, як Стороною-1, та ОСОБА_3 , як Стороною-2, було укладено Договір, згідно з умовами якого (п. п. 1.1., 1.2.) з метою не порушення прав та законних інтересів Сторони-1, як іпотекодержателя Майна, Сторона-2 зобов`язалась не здійснювати розрахунки за придбане на Електронних торгах Майно, зокрема: не перераховувати 995 600,00 грн. згідно з протоколом проведення електронних торгів №557727 від 25 жовтня 2021 року, а Сторона-1 зобов`язалась компенсувати Стороні-2 сплачені в якості гарантійного внеску грошові кошти в сумі 52 400, 00 грн. після того, як у зв`язку з виконанням Стороною-2 зобов`язання, визначеного п. 1.1. цього Договору, Електронні торги будуть визнані такими, що не відбулися.

12 листопада 2021 року на веб-сайті ДП «СЕТАМ» було опубліковане оголошення про те, що торги щодо лоту № 493353 не відбулись у зв`язку з тим, що переможець відмовився від проведення повного розрахунку.

17 листопада 2021 року позивач передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 52 400, 00 грн. в рахунок виконання зобов`язання з виплати компенсації, передбаченої п. 1.2. Договору від 05 листопада 2021 року, про що сторони підписали нотаріально посвідчену заяву, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже, внаслідок дій приватного виконавця щодо передачі іпотечного майна без згоди іпотекодержателя на реалізацію з торгів, позивач був вимушений понести витрати на компенсацію особі, яка стала переможцем таких електронних торгів з метою недопущення порушення прав позивача.

Так, згідно з ч. 1 статті 556 Цивільного кодексу України, до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

При застосуванні норми статті 556 Цивільного кодексу України необхідно враховувати правові позиції Верховного Суду, наведені в п. 44 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 910/20599/17, п. 29 постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/19394/17, про те, що: «Перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно».

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 5 статті 590 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставо держатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Отже, чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку не тільки одного об`єкта нерухомого майна, а й декількох. У разі перебування в іпотеці декількох об`єктів нерухомого майна кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

Тобто законодавець пов`язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не вказує на те, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку є наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

Наразі, ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставо держателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі (ч. 3 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 910/7221/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 640/7964/19, виконавець може звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставо держателями за сукупності умов, визначених ч. 1 статті 51 вказаного Закону. Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 статті 51 Закону, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Відповідно, приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.

Так, як встановлено судом першої інстанції, в межах виконавчих проваджень НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (об`єднані в зведене виконавче провадження № НОМЕР_3), а також № НОМЕР_4, виконується рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року, змінене постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі № 758/2418/17, відповідно до якого вирішено:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01 березня 2015 року у розмірі 64 908, 13 євро;

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01 березня 2015 року у розмірі 66 637, 63 євро.

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 500, 00 грн витрат на правничу допомогу та 14 614, 87 грн. судового збору, що разом становить - 20 114, 87 грн.

Отже, зі змісту вказаного рішення вбачається, що заборгованість перед ОСОБА_2 виникла у ОСОБА_1 на підставі договору позики від 01 березня 2015 року.

У свою чергу, право застави (іпотека) щодо спірного майна виникло за 13 років до ухвалення Подільським районним судом міста Києва рішення у справі № 758/2418/17 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів та за 8 років до укладення вказаного договору позики, а саме: на підставі договору іпотеки від 17 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 , як іпотекодавцем, та АКБ «ХФБ Банк Україна», право вимоги за яким перейшло до позивача, як до нового іпотекодержателя.

Тобто, право застави в даному випадку виникло до ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів на користь ОСОБА_2 .

Однак, позивач, як іпотекодержатель вищевказаного майна, не надавав згоду на звернення стягнення на нього для задоволення вимог ОСОБА_2 .

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених вище правових норм, у приватного виконавця відсутні правові підстави, визначені статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження», для звернення стягнення на вищевказане майно, в тому числі і в інтересах ОСОБА_2 .

У свою чергу, передача іпотечного майна на торги для його продажу третім особам під час здійснення виконавчого провадження, стягувач за яким ( ОСОБА_2 ) не є заставодержателем, - прямо порушує права позивача, оскільки внаслідок зміни власника такого майна ухвалені на користь позивача судові рішення більше не зможуть бути виконаними.

При цьому, здійснити заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2019 року у справі №359/2368/19 та рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року у справі № 359/9271/21 на осіб, які придбають іпотечне майно з торгів - буде не можливо, оскільки придбання майна з торгів виключає застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку», яка стосується лише випадків самостійного продажу іпотекодавцем іпотечного майна, а також спадкування та правонаступництва.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що особа, до якої перейшло право власності на майно, що було предметом іпотеки, але реалізоване в межах процедури проведення торгів під час виконавчого провадження, не набуває статусу іпотекодавця, оскільки вона не купує у іпотекодавця предмет іпотеки, який реалізовувався у примусовому порядку приватним виконавцем у процедурі виконавчого провадження, та не є правонаступником іпотекодавця.

Більше того, згідно з ч. 2 статті 388 Цивільного кодексу України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Таким чином, внаслідок продажу іпотечного майна з торгів третім особам, позивач буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги як до ОСОБА_1 за рахунок предмету іпотеки, не зважаючи на те, що його вимоги є пріоритетними в силу закону, так і до особи, яка придбає таке майно на прилюдних торгах.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними; стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці позивача, слід визнати протиправними та стягнути з нього 52 400, 00 грн., на відшкодування шкоди, завданої такими діями позивачу.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Інша частина тверджень та посилань сторін колегією суддів не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

Є.О. Сорочко

(повний текст постанови складено 03.04.2024р.)