Постанова

від 03.04.2024 по справі 320/29711/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29711/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду м. Києва, керівника апарату Печерського районного суду міста Києва, Шевченківського районного суду міста Києва, керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва про бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерського районного суду м. Києва, керівника апарату Печерського районного суду міста Києва, Шевченківського районного суду міста Києва, керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Печерського районного суду м. Києва та керівника апарату Печерського районного суду м. Києва щодо своєчасного ненадання відповіді на інформаційний запит від 17.05.2023;

- визнати протиправною бездіяльність Печерського районного суду м. Києва та керівника апарату Печерського районного суду м.Києва щодо ненаправлення матеріалів справи №757/10366/23-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» до Шевченківського районного суду м. Києва;

- визнати протиправною бездіяльність Печерського районного суду м. Києва та керівника апарату Печерського районного суду м. Києва щодо ненаправлення на адресу ОСОБА_1 належним чином завіреної копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2023 у справі №757/10366/23-ц;

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду м. Києва та керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва щодо своєчасного ненадання відповіді на інформаційний запит від 18.04.2023;

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду м. Києва щодо відсутності дій, спрямованих на захист прав та законних інтересів у суді за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» у справі №757/10366/23-ц;

- зобов`язати Печерський районний суд м. Києва та керівника апарату Печерського районного суду м. Києва надати відповідь на мій інформаційний запит від 17.05.2023;

- зобов`язати Печерський районний суд м. Києва та керівника апарату Печерського районного суду м. Києва направити на адресу ОСОБА_1 належним чином завірену копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2023 у справі №757/10366/23-ц;

- зобов`язати Шевченківський районний суд м. Києва та керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва надати відповідь на інформаційний запит від 18.04.2023;

- зобов`язати Шевченківський районний суд м. Києва вчинити дії, спрямовані на захист прав та законних інтересів у суді за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» у справі №757/10366/23-ц;

- стягнути з відповідачів солідарно на користь 391 759 грн на відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року про повернення позовної заяви та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з підстав п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, вказував на порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог. Зокрема, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду у межах однієї справи, оскільки не є такими, що пов`язані між собою підставою виникнення, не є основними та похідними позовними вимогами по відношенню одна до одної.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

При цьому, заборони щодо об`єднання в одне провадження кількох вимог встановлені ч.ч. 4, 5 ст. 172 КАС України, якими передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз вищезазначених норм процесуального права свідчить про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України лише у разі порушення правил об`єднання позовних вимог, що може полягати виключно в об`єднанні в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Наразі, проаналізувавши матеріали позовної заяви, колегія суддів встановила, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства та законодавством не встановлено виключну підсудність таких позовних вимог різним судам, що виключає можливість повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України з огляду на відсутність порушення правил об`єднання позовних вимог.

Також, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 ст. 172 КАС України, згідно якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 03.04.2024р.)