Постанова

від 03.04.2024 по справі 620/4954/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4954/23 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фермерське господарство «Давидок», Фермерське господарство «Маяк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фермерське господарство «Давидок», Фермерське господарство «Маяк», у якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 19.09.2022 № 130336-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 11,0198 га, кадастровий номер 7420387500:07:000:0725, у сумі 7135,19 грн. за 2022 рік;

- від 31.03.2023 № 6791-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 5,1793 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0725 (правильний к/н 7420387500:11:000:0381), у сумі 10119,59 грн. за 2022 рік та 1746,67 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6794-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 19,0232 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0377, у сумі 37148,98 грн. за 2022 рік та 6412,02 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6795-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 5,0038 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0329, у сумі 9776,00 грн. за 2022 рік та 1687,48 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6800-2408-2502 про нарахування мені, як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 2,1169 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0379, у сумі 4136,00 грн. за 2022 рік та 724,76 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6790-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 21,5766 га, кадастровий номер 7420387500:07:000:0687, у сумі 17567,08 грн. за 2022 рік та 17567,08 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6792-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 10,1725 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0372, у сумі 8282,17 грн. за 2022 рік та 8282,17 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6793-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 10,1043 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0347, у сумі 8226,65 грн. за 2022 рік та 8226,65 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6796-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 23,1061 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0348, у сумі 13720,23 грн. за 2022 рік та 13720,23 грн. за 2023;

- від 31.03.2023 № 6797-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 15,2795 га, кадастровий номер 7420387500:07:000:0686, у сумі 1279,67 грн. за 2022 рік та 1279,67 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6798-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 11,2027 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0325, у сумі 9120,94 грн. за 2022 рік та 9120,94 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6801-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 10,0000 га, кадастровий номер 7420387500:07:000:0689, у сумі 8147,73 грн. за 2022 рік та 8147,73 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6802-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , як землекористувачу, суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900), за користування земельною ділянкою площею 23,1061 га, кадастровий номер 7420387500:11:000:0348, у сумі 13720,23 грн. за 2022 рік та 13720,23 грн. за 2023 рік.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з 2019 року орендну плату за орендовані земельні ділянки сплачують ФГ «Маяк» та ФГ «Давидок», оскільки земельні ділянки фактично використовуються саме фермерськими господарствами, а фізична особа, яка їх отримала з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», здійснює на них господарську діяльність не особисто, а через створені нию юридичні особи, які за рахунок отриманих доходів від вказаної діяльності і можуть сплачувати податки та орендну плату за землю. Апелянт наголошує, що податкові зобов`язання по орендній платі за землю у 2022 році та першому кварталі 2023 року виконані ФГ «Маяк» та ФГ «Давидок» у повному обсязі. Таким чином, вважає податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Чернігівській області незаконними та необґрунтованими, оскільки складені на підставі безпідставного висновку відповідача про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою орендної плати за землю - обов`язкових платежів, які орендарі сплачують орендодавцеві за користування земельними ділянками державної і комунальної власності.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем створено два фермерських господарства, а саме: ФГ «Давидок» та ФГ «Маяк» (а.с. 24-25, 26-27).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна протягом 2015-2016 років між Дмитрівською сільською радою та громадянином ОСОБА_1 було укладено договори оренди 15 земельних ділянок загальною площею 172,532 га, розташованих на території Дмитрівської територіальної громади (а.с. 64-75).

На вказаних фермерських господарствах позивач здійснює господарську діяльність використовуючи земельні ділянки на підставі укладених договорів оренди.

Наразі, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення по орендній платі з фізичних осіб:

- від 19.09.2022 № 130336-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 11,0198 га, у сумі 7135,19 грн. за 2022 рік;

- від 31.03.2023 № 6791-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 5,1793 га, у сумі 10119,59 грн. за 2022 рік та 1746,67 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6794-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб за користування земельною ділянкою площею 19,0132 га, у сумі 37148,98 грн. за 2022 рік та 6412,02 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6795-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб за користування земельною ділянкою площею 5,0038 га, у сумі 9776,00 грн. за 2022 рік та 1687,48 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6800-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 2,1169 га, у сумі 4136,00 грн. за 2022 рік та 724,76 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6790-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 21,5766 га, у сумі 17567,08 грн. за 2022 рік та 17567,08 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6792-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 10,1725 га, у сумі 8282,17 грн. за 2022 рік та 8282,17 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6793-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 10,1043 га, у сумі 8226,65 грн. за 2022 рік та 8226,65 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6796-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 23,1061 га, у сумі 13720,23 грн. за 2022 рік та 13720,23 грн. за 2023;

- від 31.03.2023 № 6797-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 15,2795 га, у сумі 1279,67 грн. за 2022 рік та 1279,67 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6798-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 11,2027 га, у сумі 9120,94 грн. за 2022 рік та 9120,94 грн. за 2023 рік;

- від 31.03.2023 № 6801-2408-2502 про нарахування ОСОБА_1 , суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою площею 10,0000 га, у сумі 8147,73 грн. за 2022 рік та 8147,73 грн. за 2023 рік.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Таким чином, саме ОСОБА_1 (засновник фермерського господарства), який уклав договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності має сплачувати відповідні платежі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Так, статтею 54 ПК України передбачено, що обов`язок нарахування суми податку фізичній особі контролюючим органом шляхом направлення податкового повідомлення - рішення, яке підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення.

За приписами ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Положеннями п.286.1 ст.286 ПК України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Положеннями п.287.1 ст.287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, зі змісту вищевказаних вимог слідує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку.

Разом з тим, ст.1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень».

Таким чином, аналіз вищевказаних вимог дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме, з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Таким чином, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, надана в оренду та в подальшому на базі, якої створено фермерське господарство, а майнові права на вказану земельну ділянку передані до складеного капіталу фермерського господарства, яке реалізуючи права землекористувача має обов`язок внесення плати за землю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі №628/776/18.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за позивачем обліковують договори оренди землі (для ведення фермерського господарства), згідно яких орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, орендар: ОСОБА_1 .

Будь-яких доказів того, що орендарями спірних земельних ділянок є ФГ «Маяк» та ФГ «Давидок» матеріали справи не містять.

Отже, правокористувачем земельних ділянок згідно з вказаними обставинами та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є саме фізична особа ОСОБА_1 , а не ФГ «Маяк» та ФГ «Давидок».

Так, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах у справі №808/3798/16 від 28.08.2018 та у справі №120/4362/18-а від 13.09.2019, якщо факт використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем ФГ, то це не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки, якщо договір оренди укладено з позивачем (як фізичною особою).

Отже, ГУ ДПС у Чернігівській області правомірно визначено обов`язок позивача зі сплати податкового зобов`язання за орендну плату з фізичних осіб.

Також, Великою Палатою Верховного Суду задля формування єдиної практики у питанні застосування приписів Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про фермерське господарство» щодо процедури оформлення переходу прав та обов`язків орендаря від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства, розглядалася справа № 927/79/19, за результатами перегляду якої 30.06.2020 було прийнято постанову.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила:

«…Згідно із частиною першою статті 8-1 Закону України «Про оренду Землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Разом з тим, вищенаведеними нормами Закону України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону України «Про фермерське господарство» переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону України «Про оренду Землі», а здійснюється встановлений нормами Закону України «Про фермерське господарство» перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону України «Про фермерське господарство» та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод…».

Проте, в даній справі предметом позову був не земельний податок, а визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі в частині зміни орендаря з позивача на фермерське господарство, тобто, зовсім інший предмет позову.

Крім того, в п.6.17 постанови від 30.06.2020 в справі №927/79/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

Отже, Велика Палата Верховного Суду фактично вказала, що необхідно внести до державного реєстру відомості про фактичного землекористувача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в справі №400/1730/19 постанова від 18.06.2021 зазначив наступне - «Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формує такий висновок щодо застосування норм підпунктів 288.1, 288.2 статті 288 ПК, статтей 125, 126 Земельного кодексу України, частини другої статті 16, частин першої, другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов`язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов`язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку».

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду 08 липня 2021 року у справі № 120/3966/19-а та від 14 липня 2021 року у справі №821/488/18.

Зважаючи на те, що орендарем вищезазначених земельних ділянок є фізична особа ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що саме на позивача відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України покладено обов`язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі.

Наразі, колегія суддів зазначає, що згідно довідок виконавчого комітету Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 24.04.2023 № 03-06/28 та №03-06/29 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками за 2022 рік та перший квартал 2023 року у ФГ «Маяк» та ФГ «Давидок» відсутня (а.с. 41, 42).

Разом з тим, той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створені позивачем фермерські господарства не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату.

При цьому, не звільняє його від цього обов`язку і фактична сплата фермерськими господарствами орендної плати за землю.

Платник податку, як це встановлено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 ПК, є обов`язковим елементом податку, який визначається виключно нормами ПК. Статтею 2 ПК встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 400/1730/19, від 12.05.2022 у справі №120/2868/19-а.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за позивачем обліковується податковий борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки, а тому відповідачем правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАСУ країни, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 03.04.2024р.)