Постанова

від 03.04.2024 по справі 240/20997/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20997/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

03 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФПС Флексіблс Україна» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23 червня 2023 року №00117800701.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що у період з 22 по 30 травня 2023 року працівниками ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФСП Флексіблс Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки 06 червня 2023 року складено акт № 10271/06-30-07-01/20428705 (далі Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ФСП Флексіблс Україна» допустило порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України та зависило суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2023 року на 967168 грн.

На підставі Акта перевірки 23 червня 2023 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «В1» №00117800701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2023 року на суму 967168,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкцій на суму 241792,00 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписи пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України визначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України закріплено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений у статті 200 ПК України.

В силу пункту 200.1 цієї правової норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 закріплено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оцінюючи висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення до його складу сум ПДВ по податкових накладних від контрагентів постачальників, по яким в ході перевірки не підтверджено саме факт отримання товарно-матеріальних цінностей, слід зазначити таке.

З матеріалів справи встановлено, що 01 грудня 2022 року між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Хім Торг» (постачальник) укладено договір поставки №01/12-22.

За умовами названого договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, зазначених цим договором, поставляти покупцю, а покупець зобов`язується приймати й оплачувати первинну гранулу полімерів (надалі товар).

Пунктами 1.2 та 1.3 договору закріплено, що поставку товару здійснюється партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається у погодженому між сторонами додатку до договору, що є невід`ємною частиною договору. На основі погодженого сторонами додатку до договору постачальник складає видаткову накладку, яка підписується сторонами при прийманні передачі товару та після її підписання стає невід`ємною частиною договору.

У додатку до договору та видатковій накладній сторони вказують ціну, грошовий еквівалент вартості та кількість товару, його асортимент, номенклатуру за видами або артикулами, групами, марками, типами, розмірами, які є предметом поставки конкретної партії товару.

23 лютого 2023 року сторонами підписано додаток №3 до цього договору, в якому зазначено, що товаром, що є предметом поставки є поліетилен, арт. 1403, у кількості 22 тони, ціна за 1 тону без ПДВ 68333,34 грн, загальна вартість партії без ПДВ 1503333,38 грн та ПДВ 300666,70 грн.

Також у додатку зазначено, що під артикулом 1403 мається на увазі Поліетилен MARLEX MILLDPE D139, а поставка здійснюється на умовах DDP склад покупця, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.

За фактом поставки оформлено видаткову накладну №267 від 13 березня 2023 року, в якій зазначено товар Поліетилен арт. 1403, яка підписана уповноваженими представниками сторін договору, товарно-транспортною накладною від 13 березня 2023 року №204 з аналогічними даними та прибутковим ордером від 13 березня 2023 року №-00164, згідно якого прийнято товар Поліетилен MILLDPE D139 22000 кг та відходи упаковки 88 кг.

З огляду на те, що додаток №3 до договору передбачає, що саме слід розуміти під товаром «поліетилен, арт. 1403», а саме Поліетилен MARLEX MILLDPE D139, суд приходить до висновку, що зазначення у первинних документах найменування товару у обох цих варіантах є допустимим та не свідчить про безтоварність господарської операції.

Надаючи правову оцінку твердженню відповідача про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «ХІМ ТОРГ» (інший код ЄДРПОУ), у якого ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» (контрагент позивача) придбала поставлений позивачу товару, не задекларувало придбання такого товару, а згідно бази даних АІС «Податковий блок» «Вантажно-митні декларації (імпорт)» останнє не імпортувало проданий товар, слід зауважити таке.

Згідно копії митної декларації 23UA100360500179U4 ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» 16 січня 2023 року імпортувало на територію України полімери етилену у первинних формах: металоценовий лінійний поліетилен низької щільності, являє собою сополімер етилену та гексену, марки: MARLEX METALLOCENE MIKKDPE (D139) у вигляді гранул, з відносною густиною 0,918 г/см3. Вага імпорту 22000 кг.

Також на спростування твердження відповідача про відсутність у розпорядженні контрагента позивача приміщень, з яких здійснювалась поставка, позивач надав лист ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг», в якому зазначено, що останнє здійснювало поставку зі складу ТОВ «Укрлогістикцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 15, з яким укладено договір відповідального зберігання від 01 серпня 2019 року №4/08/19. Інформація про такі договірні відносини у формі 20-ОПП не відображається.

Отже, позивач довів належними та допустимими доказами реальне виконання господарської операції з поставки товару, яка мала місце з ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» та спростував твердження контролюючого органу, наведені в Акті перевірки. Натомість відповідач не надав доказів на обґрунтування викладених у Акті перевірки висновків про відсутність у постачальника позивача реальної можливості виконати таку операцію.

Відтак, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за операцією придбання товару у ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» є помилковим.

Як свідчать матеріали справи, 01 лютого 2023 року між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМ ТОРГ ПОЛІМЕРИ» (постачальник) укладено договір поставки №01/02-1.

За умовами названого договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, зазначених цим договором, поставляти поліетилен, поліпропілен (надалі товар) покупцю, а покупець зобов`язується здійснити приймання й сплатити постачальнику грошовий еквівалент вартості прийнятого товару.

Пунктами 1.2 та 1.3 договору закріплено, що поставку товару здійснюється партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається у погодженому між сторонами додатку до договору, що є невід`ємною частиною договору. На основі погодженого сторонами додатку до договору постачальник складає видаткову накладку, яка підписується сторонами при прийманні передачі товару та після її підписання стає невід`ємною частиною договору.

У додатку до договору та видатковій накладній сторони вказують ціну, грошовий еквівалент вартості та кількість товару, його асортимент, номенклатуру за видами або артикулами, групами, марками, типами, розмірами, які є предметом поставки конкретної партії товару.

23 лютого 2023 року сторонами підписано додаток №2 до цього договору, в якому зазначено, що товаром, що є предметом поставки є поліпропілен, арт. 2209, у кількості 42,5 тони, ціна за 1 тону без ПДВ 51666,67 грн, загальна вартість партії без ПДВ 2195833,48 грн та ПДВ 2635000,18 грн.

Крім того у додатку зазначено, що під артикулом 2209 мається на увазі Поліпропілен НВ 0356 FR, а поставка здійснюється на умовах EXW склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 15.

За фактом поставки оформлено видаткові накладні №26 та №27 від 01 березня 2023 року, в яких зазначено товар Поліпропілен арт. 2209, які підписані уповноваженими представниками сторін договору, товарно-транспортними накладними від 01 березня 2023 року №96 та №97 з аналогічними даними та прибутковими ордерами від 01 березня 2023 року №-00136 та №-00137, згідно яких прийнято товар Поліпропілен РР НВ 0356 FR RAFIA по 21250 кг та відходи упаковки по 88 кг.

З огляду на те, що додаток №2 до договору передбачає, що саме слід розуміти під товаром «поліетилен, арт. 2209», а саме Поліпропілен НВ 0356 FR, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначення у первинних документах найменування товару у обох цих варіантах є допустимим та не свідчить про безтоварність господарської операції.

Надаючи правову оцінку твердженню відповідача про те, що за аналізом ланцюгу постачання згідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Податковий блок» «Вантажно-митні декларації (імпорт)» не встановлено придбання ТОВ «ХІМ ТОРГ ПОЛІМЕРИ» товару, що проданий позивачу, слід зазначити таке.

Згідно копій митних декларацій 23UA100360500974U7 та 23UA100360500983U2 ТОВ «ХІМ ТОРГ ПОЛІМЕРИ» 06 та 07 лютого 2023 року імпортувало на територію України поліпропілен в первинній формі, гранульований РР SOCAR HB0356 FR 21250 кг по кожній декларації. Використовується при виробництві мононитки, шпагату та плоских плівкових ниток (рафії). Виробник SOCAR POLIMER.

Тобто слово «RAFIA» використане позивачем для позначення виду товару нитка, а не зазначення у додатку №2 до договору найменування виробника, не спростовує реальну можливість контрагента позивача виконати умови такого.

Також на спростування твердження відповідача про відсутність у розпорядженні контрагента позивача приміщень, з яких здійснювалась поставка, позивач надав лист ТОВ «ХІМ ТОРГ ПОЛІМЕРИ», в якому зазначено, що останнє здійснювало поставку зі складу ТОВ «Укрлогістикцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 15, з яким укладено договір відповідального зберігання від 01 вересня 2021 року №7/09/21. Інформація про такі договірні відносини у формі 20-ОПП не відображається.

Зважаючи на викладене, позивач довів належними та допустимими доказами реальне виконання господарської операції з поставки товару, яка мала місце з ТОВ «ХІМ ТОРГ ПОЛІМЕРИ» та спростував твердження контролюючого органу, наведені в акті перевірки. Натомість відповідач не надав доказів на обґрунтування викладених у акті перевірки висновків про відсутність у постачальника позивача реальної можливості виконати таку операцію.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за операцією придбання товару у ТОВ «ХІМ ТОРГ ПОЛІМЕРИ» є помилковим.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 14 січня 2020 року між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Хім Торг» (постачальник) укладено договір поставки №14-2/2020.

За умовами названого договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, зазначених цим договором, поставляти покупцю, а покупець зобов`язується приймати й оплачувати продукцію (надалі товар).

Пунктами 1.2 та 1.3 договору закріплено, що поставку товару здійснюється партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається у погодженому між сторонами додатку до договору, що є невід`ємною частиною договору. На основі погодженого сторонами додатку до договору постачальник складає видаткову накладку, яка підписується сторонами при прийманні передачі товару та після її підписання стає невід`ємною частиною договору.

У додатку до договору та видатковій накладній сторони вказують ціну, грошовий еквівалент вартості та кількість товару, його асортимент, номенклатуру за видами або артикулами, групами, марками, типами, розмірами, які є предметом поставки конкретної партії товару.

01 березня 2023 року сторонами підписано додаток №36 до цього договору, в якому зазначено, що товаром, що є предметом поставки є поліпропілен, арт. 2267, у кількості 22 тони, ціна за 1 тону без ПДВ 51666,67 грн, загальна вартість партії без ПДВ 1136666,74 грн та ПДВ 227333,37 грн.

Крім того у додатку зазначено, що під артикулом 2267 мається на увазі Поліпропілен РР НР 456J, а поставка здійснюється на умовах DDP склад покупця, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.

За фактом поставки оформлено видаткову накладну №83 від 01 березня 2023 року, в якій зазначено товар Поліпропілен арт. 2267, яка підписана уповноваженими представниками сторін договору та прибутковим ордером від 01 березня 2023 року №-00134, згідно якого прийнято товар Поліпропілен Mорlеn 456j 22000 кг та відходи упаковки 88 кг.

З огляду на те, що додаток №36 до договору передбачає, що саме слід розуміти під товаром «поліпропілен, арт. 2267», а саме Поліпропілен РР НР 456J, суд приходить до висновку, що зазначення у первинних документах найменування товару у обох цих варіантах є допустимим та не свідчить про безтоварність господарської операції.

Надаючи правову оцінку твердженню відповідача про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хім Торг» не отримувало на митній території України та не імпортувало поставлений позивачу товару, слід зауважити таке.

Згідно копії митної декларації 23UA408020014997U4 ТОВ «Торговий дім «Хім Торг» 27 лютого 2023 року імпортувало на територію України поліпропілен первинної форми гранульований PP HP456J 22000 кг.

Також на спростування твердження відповідача про відсутність у розпорядженні контрагента позивача приміщень, з яких здійснювалась поставка, позивач надав лист ТОВ «Торговий дім «Хім Торг», в якому зазначено, що доставка товару здійснювалась з заводу виробника на склад покупця згідно CMR A №134663 від 20 лютого 2023 року.

Враховуючи викладене, позивач довів належними та допустимими доказами реальне виконання господарської операції з поставки товару, яка мала місце з ТОВ «Торговий дім «Хім Торг» та спростував твердження контролюючого органу, наведені в акті перевірки. Натомість відповідач не надав доказів на обґрунтування викладених у акті перевірки висновків про відсутність у постачальника позивача реальної можливості виконати таку операцію.

Відтак, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за операцією придбання товару у ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» є помилковим.

Зміст наданих позивачем доказів спростовує висновок відповідача щодо нереальності досліджуваних господарських операцій на сукупності з`ясованих під час перевірки доказів, а саме:

документальне оформлення операцій поставки без фактичного здійснення операцій;

неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його придбання;

суб`єкти господарювання по ланцюгу постачання не мають потужностей та складських приміщень, автотранспорту для перевезення вантажів, що фізично унеможливлює виконання договірних умов у задекларованих обсягах;

незначна кількість, враховуючи специфіку досліджуваних операцій та обсяги реалізації, працівників контрагентів позивача;

відсутність декларування придбання контрагентами позивача у сторонніх підприємств та організацій відповідних матеріальних цінностей;

грошові кошти, сплачені на користь контрагентів всупереч норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України не для господарської діяльності, на інші цілі, не пов`язані з реальним постачанням (продажом) товару.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року №996-ХІV з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон України №996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю за впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтями 1 та 3 названого Закону передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 Закону України №996-ХІV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

На виконання наведених положень, позивач спростував доводи відповідача, що зумовили висновки, на підставі яких складене оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Так, платник податків (покупець товару чи послуги) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару чи послуги у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на включення оплачених сум до складу витрат за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Слід зазначити, що констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документа органу державної податкової служби (акта перевірки).

Зазначене є порушенням пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 № 727, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Вирішуючи спір, необхідно зазначити, що податок, по суті, являє собою інструмент владного впливу держави в суспільних інтересах, оскільки є соціальним обов`язком, від виконання якого залежить суспільний розвиток. У процесі нормативного регулювання оподаткування важливим є забезпечення справедливого балансу інтересів держави та платника податків, адже можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних ним дій має фундаментальне значення для правильності його застосування, а у випадку неоднозначності нормативних приписів підлягає застосуванню підхід, відповідно до якого істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника.

Беручи до уваги те, що позивачем надані всі первинні документи, які відображають реальність господарських операцій з його контрагентами та є підставою для формування податкового обліку, а відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваного рішення, наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2023 №00117800701.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.