Рішення

від 28.03.2024 по справі 334/708/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 28.03.2024

Справа № 334/708/24

Провадження № 2/334/1016/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Ленінський районний м. Запоріжжя області у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Мохунь М.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Біліченко Олег Олександрович, звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 у період з 1993 року по 2023 рік працював у шкідливих умовах на наступних підприємствах: ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», стаж 9 років, 07 місяців; ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», стаж 06 років; АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», стаж 13 роки 08 місяці. Загальний стаж роботи на вказаних вище підприємствах - 29 років 03 місяці.

04.09.2023 року позивач звільнився з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» за ст. 38 КЗпП України, наразі не працює.

Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 28.11.2023 року, протокол № 1319, виданим ДУ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ» - позивачу встановлено професійні захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) група В. Легенева недостатність другого ступеня», «Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна Сб,С7 з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня);» «Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 )»

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15.12.2023 року (Форма П-4):Дата встановлення остаточного діагнозу за вказаними вище професійними захворюваннями 28.11.2023 року. Пунктами 17,18 цього Акту встановлено: «Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу роботи Позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, які перевищували нормативне значення, неякісного проведення медичного огляду.

Причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» (стаж 9 років, 07 місяців), ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (стаж 6 років), АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (стаж 13 років, 08 місяців) шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту».

Згідно Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 457873 від 08.01.2024 року Позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання. Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125364 від 08.01.2024 року - ступінь втрати професійної працездатності Позивача складає 60 %.

Зазначив, що за таких обставин з боку роботодавців позивачу має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я (а саме отриманням професійного захворювання).

З огляду на вищевикладене, просить суд стягнути з ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» одноразово грошову суму в розмірі 19662 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» одноразово грошову суму в розмірі 12306 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути з АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» одноразово грошову суму в розмірі 28032 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути з Відповідачів понесені ним судові витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачам роз`яснено право на подання відзиву, відповідно до ст. 178 ЦПК України.

19.02.2024 року, використовуючи систему «Електронний суд», представник відповідача ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Бузівська Н.М. подала відзив на позовну заяву, в якому просила у позові ОСОБА_3 до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» відмовити у повному обсязі, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначила, що як вбачається з трудової книжки позивач працював на: ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». Тобто, з наведеного можливо зробити висновок, що професійне захворювання отримано на інших підприємствах - ПАТ «Запоріжсталь», АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». Відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач, користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно не повідомляв адміністрацію про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я. За весь період роботи на підприємстві відповідач працівник жодних скарг не заявляв, обов`язкові медичні огляди проходив та за результатами яких його було визнано здоровим та придатним для роботи.

Також вказала, що довідка МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації. Також вказала, що сума стягнення моральної шкоди, заявлена Позивачем, не відповідає критеріям розумності і справедливості та безпідставно завищена і звернула увагу на оподатковування суми відшкодування моральної шкоди.

19.02.2024 року, використовуючи систему «Електронний суд», представник відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» Бузівська Н.М. подала відзив на позовну заяву, в якому просила у позові ОСОБА_3 до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» відмовити у повному обсязі, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначила, що оскільки останнім місце роботи є ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», тому акт розслідування причини отримання професійного захворювання був складений за участю саме з участю ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», що підтверджується даними трудової книжки та Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) Форми П-4 від 15.12.2023 року, з наведеного можливо зробити висновок, що професійне захворювання отримано на інших підприємствах - ТОВ «МЕТІНВЕСТ- ПРОМСЕРВІС», АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». Наявність хронічного професійного захворювання та його зв`язок з умовами праці встановлюються на етапі до складання акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4. Із матеріалів справи вбачається, що Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) № Форми П-4 складений на підприємстві ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС». Таким чином, органами високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я було встановлено вказане професійне захворювання Позивача та його зв`язок з умовами праці саме на підприємстві ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС». При цьому, на адресу Відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», не було направлено повідомлення у порядку вимог ст. 101 ПКМУ № 337, що свідчить про те, що Відповідач не є підприємством умови праці на якому стали причинною виникнення у Позивача вказаного професійного захворювання, та, відповідно, не є особою яка несе відповідальність на підставі 237-1 КЗпП України ст. 23, 1167 ЦК України за заподіяну Позивачу моральну шкоду. У зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» просить відмовити у повному обсязі. Також вказала, що сума стягнення моральної шкоди, заявлена Позивачем, не відповідає критеріям розумності і справедливості та безпідставно завищена і звернула увагу на оподатковування суми відшкодування моральної шкоди.

23.02.2024 року, використовуючи систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Біліченко О.О. подав відповідь на відзив ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», в якому вказав, що надані одним представником відзиви від обох відповідачів містять судження які є такими, що суперечать один одному, вони взаємовиключні, а саме у відзиві ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» зазначається, що, на думку представник професійне захворювання отримано на інших підприємствах - ПАТ «Запоріжсталь», АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». Водночас у Відзиві від ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» зазначається вже, що професійне захворювання отримано на інших підприємствах - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». В дійсності причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» та АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 Акту Форми П-4)», тобто всіх трьох відповідачів. Заявлена ціна позову - 60 000 грн. цілком співвідноситься із глибиною страждань позивача внаслідок отриманої моральної шкоди через втрату здоров`я, професійної працездатності, отримання внаслідок цього 3-ої групи інвалідності. Питання оподаткування цієї суми 12 306 грн., взагалі не повинно виникати.

Також, 23.02.2024 року, використовуючи систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Біліченко О.О. подав відповідь на відзив ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», в якому вказав аналогічні пояснення що і в відповіді на відзив ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС». Також зазначив, що медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання підтверджується факт того, що Позивач отримав професійні захворювання працюючи на ПАТ Запоріжсталь» та у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС». Отже, виходячи з комплексного аналізу зазначених документів Медичного висновку ЛЕК, трудової книжки Позивача, Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) Форми П-4, можна дійти висновку що: професійні захворювання Позивач отримав підчас роботи як на ПАТ «Запоріжсталь» так і у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», а також на АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ».

12.03.2024 року представник відповідача АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» подав відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначив, що підставою для відшкодування моральної шкоди згідно за статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, саме Позивач має вказати та довести належними доказами які моральні страждання він відчуває, в чому вони полягають, який їх характер, глибина і тривалість, а також які саме нормальні життєві зв`язки він втратив та які саме додаткові зусилля він має зробити для організації його життя в подальшому, натомість позивач у позові не зазначив про зміну психо-емоційного стану чи особистісних цінностей через отримані ним професійні захворювання і не надав на це будь-яких документів.

Також зазначив, що будучи обізнаним щодо негативних наслідків довготривалої роботи у шкідливих умовах праці для здоров`я, знаючи про діагноз своїх хвороб та їх можливий розвиток у хронічні професійні захворювання, позивач при проходженні період: медичних оглядів приховував дійсний стан здоров`я. Щодо істотності вимушених змін в житті позивача зазначив, що підставою звільнення з роботи позивача є непрофесійні захворювання та інвалідність в їх наслідок, а реалізації нового трудового права, така зміна не є вимушеною та настала за його власною волею.

В судовому засідання представник позивача адвокат Біліченко О.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та врахувати пояснення які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» Дикий Д.А. в судовому засіданні зазначив, що в цілому не заперечує щодо задоволення позовної заяви, однак заперечують щодо суми моральної шкоди, яка визначена в позові, оскільки позивач звільнився з їх підприємства ще 20 років тому, він міг зберегти своє здоров`я, однак продовжив працювати на підприємствах з шкідливими умовами праці.

Представник відповідачів ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Бузівська Н.М. в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 , оформленої на ім`я позивача ОСОБА_3 , останій у період з січня 1993 року по жовтень 2006 року був працевлаштований в АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», стаж роботи на вказаному підприємстві у позивача складає 13 років 08 місяців. (а.с. 13-15)

З жовтня 2007 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (актуальна назва ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») та з якого був звільнений в травні 2017 року, стаж роботи на вказаному підприємстві у позивача складає 9 років 07 місяців. (а.с. 13-15)

З серпня 2017 року ОСОБА_3 був працевлаштований у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» та з якого був звільнений в вересні 2023 року, стаж роботи на вказаному підприємстві у позивача складає 6 років. (а.с. 13-15)

Згідно з Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 28.11.2023 року, протокол №1319, медичний висновок щодо стану здоров`я ОСОБА_3 : 1.Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії) група В, ЛН першого-другого ступеня. 2. Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7 з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня). 3Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 )» - Захворювання професійні. Встановлення професійного характеру захворювань : Захворювання професійні. (28.11.2023 року) (арк.16-17).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), який складено 15 грудня 2023 року та затверджено 18.12.2023 року начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.12.2023 року, а саме пунктів 17 та 18, хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_3 виникло внаслідок недосконалості технологічного процесу, значного використання ручної праці, тривалого стажу роботи ОСОБА_3 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (стаж роботи 06 років 00 місяців), ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (стаж роботи 09 років 07 місяців), АТ «Запорізький завод феросплавів» (стаж роботи 13 років 08 місяців) та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження хворим періодичних медичних оглядів.

Причина виникнення хронічного професійного захворювання(отруєння) наявність на робочому місці електрогазозварника цеху ремонту прокатного устаткування ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС"» (стаж роботи - 06 років 00 місяців) шкідливих виробничих факторів. Важкість праці, Шум. Наявність на робочому місці електрогазозварника цеху ремонту прокатного устаткування ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (стаж роботи - 09 років 07 місяців) шкідливих виробничих факторів. Важкість праці, Шум. Наявність на робочому місці слюсаря з ремонту металургійного устаткування плавильного цеху №3 АТ «Запорізький завод феросплавів» (стаж роботи - 00 років 10 місяців) шкідливих виробничих факторів. Важкість праці, Шум. (а.с.18-26)

Згідно Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 457873 від 08.01.2024 року ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання, безстроково. (а.с.27)

Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125364 від 08.01.2024 року - ступінь втрати професійної працездатності Позивача складає 60 (шістдесят) %. (а.с.28)

У Інформаційній довідці про умови праці, працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18.10.2023 року, яке затверджена начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зазначені Висновки про умови праці ОСОБА_3 . (а.с.31-47)

Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 р. № 248 умови праці електрогазозварника цеху ремонту прокатного устаткування ТОВ «МЕТІНВЕСТ- ПРОМСЕРВІС» відносяться до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі». (а.с. 37) Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 р. №248 умови праці електрогазозварника цеху ремонту прокатного устаткування ПАТ «Запоріжсталь» відносяться до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі». (а.с.40) Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 р. № 248 умови праці електрогазозварника плавильного цеху №3 АТ «Запорізький завод феросплавів» відносяться до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі». (а.с.43)

Згідно зч.ч.1-3ст.153КЗпП України,на всіхпідприємствах,в установах,організаціях створюютьсябезпечні інешкідливі умовипраці. Забезпеченнябезпечних інешкідливих умовпраці покладаєтьсяна роботодавця,крім випадківукладення міжпрацівником тароботодавцем трудовогодоговору продистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.

Відповідно до ст. 158 КЗпП України, роботодавець зобов`язанийвживати заходівдля полегшенняі оздоровленняумов праціпрацівників шляхомвпровадження сучаснихтехнологій,досягнень наукиі техніки,засобів механізаціїта автоматизаціївиробництва,вимог ергономіки,кращого досвідуз охоронипраці,зниження таусунення запиленостіі загазованостіповітря увиробничих приміщеннях,зниження інтенсивностішуму,вібрації,випромінювань тощо. Роботодавець зобов`язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров`я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню).

Згідно з ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У пунктах 9, 13 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Конституційний Суд України своїм Рішення від 08.10.2008 № 20рп/08 підтвердив обов`язок підприємства по відшкодуванню моральної шкоди, яке спричинило таку шкоду.

Статтею 43Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП при доведеності виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах (стаття 153 КЗпП) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати відповідач, який не створив безпечні умови праці.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_3 в період тривалого виконання роботи на підприємствах відповідачів, через перевищення впливу шкідливих виробничих факторів, отримав ряд професійних захворювань, в результаті чого йому 08.01.2024 року первісно встановлена 3 група інвалідності.

Також, суд враховує тяжкість отриманого позивачем захворювання, ступінь втрати професійної працездатності - 60 %, глибину і тривалість фізичних страждань позивача, необхідність проходити лікування і підтримувати стан здоров`я на оптимально можливому рівні, докладати додаткові зусилля для організації свого життя, тому суд вважає встановленим та доведеним спричинення позивачу моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я під час виконання трудових обов`язків, відповідальність за що покладається на відповідачів.

Окрім того, суд приймає до уваги і той факт, що медичний висновок щодо встановлення професійних захворювань та Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання підприємства не оскаржували.

Доводи представників відповідачів про те, що за позивач був обізнаний із шкідливими умовами праці, погодися на них добровільно, а також те, що під час роботи на стан здоров`я не скаржився, за результатами періодичних медичних оглядів визнавався придатним для роботи за професією, і фактично приховав погіршення стану свого здоров`я, чим сприяв настанню більш тяжких наслідків, суд відхиляє.

В даному випадку добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу. Здійснення підприємствами компенсаційних заходів , які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої у випадку ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків. Визначення позивача придатним для роботи за професією за результатами періодичних медичних оглядів жодним чином не виключає наявність у нього хронічних професійних захворювань і відповідно відповідальність підприємства за шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.

При цьому, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені в п.4.1 рішення від 27.01.2004 року, справа №1-рп/2004, суд вважає, що вже сам по собі факт ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків і встановлення стійкої втрати працездатності, незалежно від його ступеня, свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Доводи представників відповідачів про відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вони об`єктивно спростовуються встановленими вище обставинами.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам. Крім того, розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди.

Тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в загальному розмірі 60 000,00грн., розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вказаних підприємствах.

Оскільки, відповідно до пп. а) пп. 164.2.14 пункту 162.2 ст. 162 Податкового кодексу України (далі ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Чинним податковимзаконодавством передбачено,що сумивідшкодування немайнової(моральної)шкоди,стягнуті напідставі судовогорішення,включаються дооподаткованого доходуплатника податку,відповідно підлягаютьоподаткуванню,крім сум,що зарішенням судуспрямовуються навідшкодування збитків,завданих платникувнаслідок заподіянняйому шкодижиттю таздоров`ю. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, а тому вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ушкодження його здоров`я на виробництві.

Крім того, питання оподаткування доходів регулюються нормами Податкового кодексу України, відповідно до якого утримання і перерахування податку із суми відповідного доходу здійснюється податковим агентом у випадках, передбачених цим Кодексом. Вказане питання не може вирішуватись судом при ухваленні рішення у цій справі.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п.1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за поданнядо суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем слід сплачувати 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач при зверненні до суду зазначив ціну позову, а саме 60000 грн., а тому судовий збір має розраховуватись, виходячи з розміру одного відсотку ціни позову, що становить 1211,20 грн.

Згідно з п.2 ч. 1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, отже при подачі вищевказаної позовної заяви позивача було звільнено від сплати судового збору.

Згідно із ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю та стягнуто з відповідачів моральну шкоду завдану ушкодження здоров`я, а саме з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» стягнуто 12306,0 грн. (що становить 20,51 % ціни позову), з АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» стягнуто 28032,0 грн. (що становить 46,72 % ціни позову), з ПАТ ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» стягнуто 19662,0 грн. (що становить 32,77 % ціни позову).

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином з відповідачів необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» - 248,42 грн., з АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» - 565,87 грн., з ПАТ ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» - 396,91 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст.137ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Згідно з ч. 6 ст.137ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Участь адвоката Біліченка Олега Олександровича, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги серії АР №1155816 від 25 січня 2024 року, договором про надання правової допомоги від 25.01.2024 року (далі Договір) згідно якого клієнт ОСОБА_3 зобов`язується сплатити Адвокату Біліченко О.О. гонорар за отриману правову допомогу в загальному розмірі 13000,00 грн. із описом робіт і відповідних тарифів. Окрім того, факт надання правової допомоги та її оплати підтверджується також Актом приймання виконаних робіт/послуг №1 від 20.02.2024 року до Договору, згідно з якими сума витрат на правову допомогу за Договором становить разом 13000,00 грн. та Квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 20 лютого 2024 року, відповідно до якої адвокатом Біліченко О.О. прийнято від ОСОБА_3 13000,00 грн. на підставі вищевказаного акту.

Суд дослідивши перелік послуг, наданих адвокатом позивача за договором про надання правової допомоги, приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі, тому підлягають стягненню з відповідачів.

Таким чином з відповідачів необхідно стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙКОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5333,33 грн., з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5333,33 грн., з АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2333,33 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов позовом ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙКОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 19662,0 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», на користь ОСОБА_3 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я в розмірі 12306,0 грн. (дванадцять тисяч триста шість гривень).

Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я в розмірі 28032,0 грн. (двадцять вісім тисяч тридцять дві гривні).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь держави судовий збір у розмірі 396,91 грн. (триста дев`яносто шість гривень 91 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», на користь держави судовий збір у розмірі 248,42 грн. (двісті сорок вісім гривень 42 коп.)

Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» на користь держави судовий збір у розмірі 565,87 грн. (п`ятсот шістдесят п`ять гривень 87 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5333,33 грн. (п`ять тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5333,33 грн. (п`ять тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.).

Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2333,33 грн. (дві тисячі триста тридцять три гривні 33 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 05.04.2024.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1 Акціонерне товариство «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», ЄДРПОУ 00191230, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.72.

Відповідач 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», ЄДРПОУ 39641616, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.72.

Відповідач 3 Акціонерне товариство «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», ЄДРПОУ 00186542, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, буд.11.

Суддя: Баруліна Т. Є.