Рішення

від 28.03.2024 по справі 676/3150/23

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/676/243/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року. м. Кам`янець- Подільський

Кам`янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М..

справа № 676/3150/23,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В ;

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.05.2023 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивачки ОСОБА_2 , в обґрунтування позову вказує, що з 01.09.2000 року по 31.03.2023 року ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії Дунаєвецької міжрайонної державної Лабораторії Держпродспоживслужби на ринку міста Кам`янця-Подільського. Її загальний стаж трудової діяльності становить понад 20 років в даній організацї. 31.03.2023 року позивачку звільнено із займаної посади, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1.ч.1 ст.40 КЗпП України на підставі Наказу № 31-к від 27.03.2023 року.

Звільнення вважає незаконним, проведеним всупереч чинному законодавству та із істотним порушенням її прав, як працівника та члена трудового колективу із наступних підстав.Оскільки звільнення працівника повинно відбуватись за згодою профспілкового комітету, то звільнення позивачки відбулося без згоди профспілкового комітету. Крім того, їй не запропонували будь-яку іншу роботу або посаду на цьому ж підприємстві. Крім того, вказану посаду на цьому ж підприємстві обіймало двоє працівників: вона і інша працівниця.

При скороченні чисельності працівників при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, перевага у залишенні на роботі надається працівникам з тривалим та безперервним стажем роботи на даному підриємстві, сімейним при наявності двох і більше утриманців, а також особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком. Підприємством не було встановлено, що позивачка має переважне право на залишення на роботі, оскільки вона має більший беперевний стаж роботи на даному підприємстві, більше 20 років, крім того, сама виховує сина-інваліда, крім того, в її сім`ї немає інших працівників із самостійним заробітком, крім неї. Тому, просить суд поновити її на роботі на попередній посаді , стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, оскільки при вивільненні її з роботи перенесла моральні страждання, втратила нормальні життєві зв`зки.

Представник відповідача звернувся до суду із відзивом, в якому просить відмовити позивачці у позові, оскільки звільнення її за скороченням штату було проведено на законних підставах, а саме: своєчасно попереджено про наступне звільнення, інші посади не запропоновано по причині їх відсутності. Щодо звільнення позивачки без згоди профспілкового комітету, згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів, тому твердження представника позивачки, про те, що роботодавець прийняв рішення про розірвання трудового з позивачем без отримання попередньої згоди виборного профспілкового органу та урахування пункту 1.9 Колективного договору, не спростовують вказаних норм закону. Позивачку звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України з 31.03.2023 року з компенсацією щорічної основної та додаткової відпустки, нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного посадового окладу і проведено інші розрахункові виплати.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності. Позов підримує і просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у їх відсутності, проти позову заперечують, просять у його задоволенні відмовити.

Суд розглядає справу у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та оцінвши докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Кам`янець-Подільською районною державною лабораторією з 01.09.2000 року на посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії лабораторії ВСЕ на ринку міста Кам`янець-Подільський.

31.03.2023 року позивачку звільнено із займаної посади, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ч.1ст.40 КЗпП України, відповідно до Наказу № 31-к від 27.03.2023 року.

На підставі Наказу № 34 від 13.01.2023 року начальника ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Сергія Савіцького «Про граничну штатну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби та підпорядкованих ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області необхідно врахувати граничну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії до 25 шт.одиниць.

Попередженням від 27.01.2023 року ОСОБА_1 було попереджено про скорочення її посади і наступне звільнення з посади після закінчення 2-х місячного терміну у період з 01.02.2023 року по 01.04.2023 року за п.1.ч.1 ст.40 КЗпП України, яке вона не підписала, що підтверджується вказаним Попередженням.

Відповідно до Акту від 27.01.2023 року ОСОБА_1 відмовилася ознайомитися із наказом про скорочення штатної чисельності працівників установи та засвідчити факт ознайомлення особистим підписом. Текст наказу ОСОБА_1 був зачитаний уголос у присутності свідків, а саме: заступника директора ОСОБА_3 , завідуючої лабораторії ВСЕ на ринку м.Кам`янця-Подільського ОСОБА_4 , провідного лікаря ветеринарної медицини лабораторії ВСЕ на ринку м.Кам`янця-Подільського О.А.Ільчук, бухгатера 1 категорії Г.Й. Вишневської., що підтверджується вказаним Актом та Актом від 27.01.2023 року про відмову ОСОБА_1 отримати повідомлення про наступне звільнення в зв`язку із скороченням в присутності усіх вищевказаних осіб.

31.03.2023 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, відповідно до Наказу № 31-к від 27.03.2023 року.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно до вимог ст.43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці . При вивільненні працівників , у випадках змін в організації виробництва і праці, враховується переважне право на залишення на роботi, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звiльнення, у зв`язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi, власник або уповноважений ним орган пропонує працiвниковi iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї.

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторіїДержпродспоживслужби мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників на підставі Наказу № 34 від 13.01.2023 року начальника ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Сергія Савіцького «Про граничну штатну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби та підпорядкованих ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про необхідність врахувати граничну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії до 25 штатних одиниць.

Діючи у відповідності до закону, відповідач своєчасно попередив позивачку

про наступне звільнення, інші посади не запропоновано по причині їх відсутності, що підтверджується Довідкою від 30.05.2023 року за № 127 директора ОСОБА_5 про відсутність вакантних посад в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби у період з 25.01.2023 року по 01.04.2023 року.

Щодо звільнення позивачки без попередньої згоди профспілкового комітету, згідно з частиною 2 статті 5 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - в період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до ч.2 ст.184 КЗпП України гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 , на час звільнення, а саме: на 31.03.2023 року, мала дитину інваліда з дитинства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого виховувала одна і в сім`ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком, що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , Серії НОМЕР_1 , від 20.06.2006 року, Посвідченням Серії НОМЕР_2 інваліда з дитинства до 18 років ОСОБА_6 , виданого на термін з 17.01.2007 року по 09.10.2023 року від 09.02.2007 року, Свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , Серії НОМЕР_3 від 08.02.2007 року.

Аналіз наведених доказів вказує на те, що на момент звільнення ОСОБА_1 , лікаря ветеринарної медицини 1 категорії лабораторії ВСЕ на ринку міста Кам`янця-Подільського Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби з ініціативи підприємства, остання одна утримувала дитину з інвалідністю, тому, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення ч.2 ст.184 КЗпП України, незаконно звільнив позивачку.

За ч.2 ст.235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної ним у постановах від 25.07.2018 року у справі №552/3404/17 та від 24.04.2020 року у справі №815/5976/14, і яка згідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин: «...вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати...», «...виплата за вимушений прогул - є заробітною платою, ... вона обчислюється саме у прив`язці до часу такого стану працівника, коли він вимушений був (не з його вини) не виконувати свою трудову функцію...».

За ч.1 ст.94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже позивачка, за наказом № 31-к від 27.03.2023 року з 31.03.2023 була звільнена з посади із скороченням чисельності та штату працівників та була позбавлена можливості працювати, з підстав незаконного звільнення, та відповідно отримувати заробітну плату.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України ? 100 від 08.02.1995 року, такий порядок застосовується, крім іншого, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку ? 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (п.8 Порядку ? 100).

Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно Довідки за № 91 від 13.04.2023 року Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби середній заробіток лікаря ветеринарної медицини 1 категорії ОСОБА_1 становить 7522,62 грн.

Звільнення позивачки відбулося 31.03.2023 року, заробітна плата за два останніх місяці складала 15045,24 грн., робочих днів - 42, середньоденна заробітна плата складає 358,22 грн. У період з 31.03.2023 року по 18.03.2024 року 252 роб.днів.

Таким чином,за періодвимушеного прогулу уперіод з 31.03.2023 року по 18.03.2024 року середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 90271,44 грн. (252 дн. х 358,22 грн.)

Згідно правового висновку Верховного Суду у справі ? 501/2316/15-ц від 26.08.2020 року вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обчислюється, починаючи з дня звільнення особи і закінчується днем її поновлення на роботі.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України ? 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, в резолютивній частині рішення, окрім визначеної судом суми середнього заробітку, слід вказувати про виплату цієї суми з обов`язковим утриманням з неї податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині поновлення її на роботі та стягненні середнього заробітку за час прогулу, підлягають задоволенню повністю, а в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, оцінюючи моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн., суд враховує важкість переживань та перенесених моральних страждань позивачки внаслідок її незаконного звільнення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені останньою судові витрати.

На підставі викладеного та ч.1 ст. 40, ст.43-1, ст.49-2, ч.1 ст 94, ч.2 ст.184, ч.2 ст.235, ст.237-1 КЗпП України, частини 2 статті 5 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на роботі в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби (код ЄДРПОУ 33902839) на посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії лабораторії ВСЕ на ринку міста Кам`янця-Подільського .

Стягнути з Дунаєвецької міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби ( код ЄДРПОУ: 33902839, м. Дунаївці, вул. Шевченка,119) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 90271,44 грн. , моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дунаєвецької міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби (код ЄДРПОУ 33902839, м. Дунаївці, вул.Шевченка,11) судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7522,62 грн. та поновлення на роботі.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Дата складення повного судового рішення - 28 березня 2024 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.