Постанова

від 04.04.2024 по справі 682/1043/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

04 квітня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1043/23

Провадження № 22-з/4820/48/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» адвоката Кєєр Олени Сергіївни, про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди), за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2023 року та на додаткове рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2023 року, суддя Матвєєва Н.В.,

встановив:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «СГП «Дніпро», в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила скасувати рішення державного реєстратора Теофіопольської селищної ради Теофіопільського району Хмельницької області Базелюк Т.В. від 14.09.2022 року та рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Якимчук І.П. від 10.06.2019 року щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823980300:06:003:0014, площею 2,6954 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на підставі укладеної 20.08.2019 року між орендодавцем та ТОВ «СГП «Дніпро» додаткової угоди.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.10.2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.03.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.10.2023 року задоволено частково. Мотивувальну частину рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.10.2023 року змінено, викладено її зміст у редакції даної постанови. В решті рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.10.2023 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2023 року залишено без задоволення. Додаткове рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2023 року залишено без змін.

При поданні відзиву на апеляційну скаргу в даній справі ТОВ СГП «Дніпро» визначило орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 50000 грн., зазначивши, що відповідні докази на підтвердження витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (т. 2, а.с. 88 на звороті).

08.03.2024 року від представника ТОВ «СГП «Дніпро», адвоката Кєєр О.С., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій вона зазначила, що ТОВ «СГП «Дніпро» буде понесено витрати в розмірі 50000 грн. по оплаті правових послуг в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просила стягнути відповідні витрати з ОСОБА_1 .

13.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із складністю справи.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені у відповідності з вимогами процесуального закону.

Ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом апеляційної інстанції установлено, що адвокатом Кєєр О.С., до закінчення судових дебатів, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, подана заява про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Як вбачається зі змісту договору №512-22/08/2022 про надання правової допомоги від 22.08.2022 року, додаткової угоди №2 від 24.11.2023 року, акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2024 року, додатку №1 до акта №2 приймання-передачі наданих послуг від 06.03.2024 року, укладених між ТОВ «СГП «Дніпро» та АО «Ревелін Інформейшн Груп», ТОВ «СГП «Дніпро» отримало від адвокатського об`єднання послуги із надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції на суму 50000 грн., які зобов`язалося сплати протягом 60 днів з дати набрання рішення законної сили.

Разом з тим, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Враховуючи заперечення позивача ОСОБА_1 щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до відшкодування правових витрат, дослідивши додані до заяви про ухвалення додаткового рішення докази, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 50000 грн. не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування в даній справі, складність застосування норм права, складення відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів, які були подані адвокатом у даній справі, колегія суддів вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої відповідачем до відшкодування у сумі 50000 грн., є завищеним.

Так, адвокатом Кєєр О.С. подано до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги на основне та додаткове рішення суду, які не є значними за обсягом та складними за змістом.

Крім того, адвокатом Кєєр О.С. до суду було подано письмові пояснення 17.01.2024 року.

Судовий розгляд справи за участю адвоката Кєєр О.С. в суді апеляційної інстанції відбувся 12.12.2023 року, тривалістю 26 хв., 05.03.2024 року, тривалістю 01 год. 08 хв.

Таким чином, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, критеріїв справедливості та співмірності, колегія суддів вважає за необхідне зменшити витрати, які підлягають до стягнення на користь відповідача за рахунок позивача з 50000 грн. до 9000 грн.

Враховуючи наведене, оскільки під час ухвалення постанови Хмельницького апеляційного суду від 05.03.2024 року у цій справі не було вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, заява адвоката Кєєр О.С. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу слід визнати обґрунтованою.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СГП «Дніпро» підлягають стягненню судові витрати, понесені товариством на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 9000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» адвоката Кєєр Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 9000 грн.

В решті заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 05 квітня 2024 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова