Рішення

від 05.04.2024 по справі 358/1297/23

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1297/23 Провадження № 2/358/241/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Удовиченка Романа Анатолійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЦЕНТР" (до зміни назви ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко»), про конфіскацію земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Удовиченко Роман Анатолійович в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить суд припинити громадянці РФ ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7564 га, з кадастровим номером: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.05.2019 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46737508 від 06.05.2019), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та стягнути з відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 06.05.2019 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №885 від 06.05.2019, зареєстровано право власності на земельну ділянку: загальною площею 1,7564 га, з кадастровим номером: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області за ОСОБА_2 , яка є громадянкою РФ. Окрім цього, встановлено, що до оформлення спадкових прав зазначена земельна ділянка на підставі договору оренди укладеного між ОСОБА_3 (матір`ю відповідачки) та ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» (код ЄДРПОУ 36432055) з 24.11.2015 та на даний час перебуває в оренді у ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» (на даний час, після зміни назви - ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР"), строком на 7 років до 31.12.2022, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023, договором оренди землі б/н від 24.11.2015. Разом із цим, Обухівською окружною прокуратурою Київської області виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки. Так, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2019 року і до цього часу) не відчужила її, є підставою для конфіскації цієї земельної ділянки у власність держави.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 01 березня 2024 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЦЕНТР" в судове засідання не з`явився, але подав заяву про розгляд справи без представника третьої особи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася і не повідомила суд про причини неявки, хоч належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

З позовної заяви вбачається, що останнє відоме місце проживання відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно отриманої від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області інформації за № 8010.6.1-26886/80.2-23 від 26.07.2023 вбачається, що ОСОБА_2 на обліку в органах державної міграційної служби не перебуває, посвідками на тимчасове або постійне проживання на території України, паспортом громадянина України та/або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася (а.с.16).

01 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Вказаний Закон № 2783- ІХ передбачає:

1. Керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).

2. Керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачка була викликана в судове засідання через оголошення, розміщене на офіційній сторінці веб-порталу Судової влади України (а.с. 92, 101).

Тобто відповідачка, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причини неявки та у встановлений судом строк не подала відзиву на позовну заяву.

Зі згоди прокурора суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. 06 травня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 885, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , набула право на спадщину, на яку видано свідоцтво та складається з земельної ділянки загальною площею 1,7564 га, кадастровий номер: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області (а.с.11).

06 травня 2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. за №885 від 06.05.2019, зареєстровано право власності на земельну ділянку: загальною площею 1,7564 га, з кадастровим номером: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області за ОСОБА_2 (а.с.13).

В судовому засідання досліджено матеріали спадкової справи № 165/2018 щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З досліджених матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_2 , які є громадянами РФ. (а. с. 54-81).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 165/2018, відповідачка ОСОБА_2 , документована паспортом громадянина РФ № НОМЕР_1 , виданим 26.11.2013 (а.с.59-61).

Згідно отриманої від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області інформації за № 8010.6.1-26886/80.2-23 від 26.07.2023 установлено, ОСОБА_2 на обліку в органах державної міграційної служби не перебуває, посвідками на тимчасове або постійне проживання на території України, паспортом громадянина України та/або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався (а.с.16).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер: 3220682200:01:004:0008, площею 1,7564 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, перебуває у власності громадянки РФ ОСОБА_2 .

Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 травня 2019 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Дані про припинення права власності в реєстрі відсутні.

До оформлення спадкових прав ОСОБА_2 зазначена земельна ділянка на підставі договору оренди укладеного між ОСОБА_3 (матір`ю відповідачки) та ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» (код ЄДРПОУ 36432055) з 24.11.2015 та на даний час перебуває в оренді у ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» (після зміни назви - ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР"), строком на 7 років до 31.12.2022, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.05.2023, договором оренди землі б/н від 24.11.2015. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 14.07.2016 (номер запису про інше речове право 30449414). Записи про припинення права оренди відсутні.

Однак, після набуття земельної ділянки у власність, відповідачка протягом року її не відчужила, будь-які зміни даних у державних реєстрах прав власності про це відсутні, як і дані щодо зміни (набуття) громадянства України.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Частинами 2,3 ст. 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що нерезиденти, у т.ч. іноземні громадяни, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.

Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Земельним кодексом України чітко визначені підстави набуття права власності на землі іноземцями та особами без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції станом на 03.02.2002) землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Проаналізувавши положення ст. ст. 22, 81 Земельного кодексу України можливо зробити висновок, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі цивільно-правових угод та прийняття спадщини, а на землі сільськогосподарського призначення лише шляхом прийняття спадщини, інших підстав для отримання земель сільськогосподарського призначення у власність даною категорією громадян не передбачено.

З системного аналізу норм земельного законодавства можна зробити висновок, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянам України.

Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку за статтею 140 Земельного кодексу України є конфіскація за рішенням суду.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Статтею 145 Земельного кодексу України встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Аналогічно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з ч. 2 ст. 145 Земельного кодексу України у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, в редакції на час отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку із кадастровим номером:3220682200:01:004:0008, площею 1,7564 га, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Ураховуючи те, що право власності відповідно до статті 125 ЗК України на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав, після чого на зазначені правовідносини повністю поширюються гарантії права власності, то обчислення річного строку «добровільного» відчуження слід починати від дати державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку із кадастровим номером:3220682200:01:004:0008, площею 1,7564 га за ОСОБА_2 проведена 06.05.2019 на підставі рішення державного реєстратора (приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Дошки Л.А.) від 06.05.2019. Тобто, право власності на вказану земельну ділянку відповідачка ОСОБА_2 набула 06 травня 2019 року.

Поряд із цим, про відсутність у відповідачки наміру виконати обов`язок щодо відчуження земельної ділянки, також свідчить факт дії на цей час договору оренди землі від 24.11.2015 з ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» ( після зміни назви - ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР").

Таким чином, громадянка РФ ОСОБА_2 отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №885 від 06.05.2019 у власність земельну ділянку загальною площею 1,7564 га, з кадастровим номером: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, яку у встановленому законом порядку протягом року не відчужила, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, земельна ділянка загальною площею 1,7564 га, з кадастровим номером: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, підлягає конфіскації за рішенням суду.

Вказане порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_2 , є триваючим, пов`язаним з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_2 характеризується тим, що не відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення по цей час та її фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

Таким чином, обраний Обухівською окружною прокуратурою Київської області спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме: припинення права власності громадянки РФ ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровими номером: 3220682200:01:004:0008, площею 1,7564 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, шляхом її конфіскації у власність держави відповідає вимогам законодавства.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном було законне, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Віра Довженко проти України» від 15.01.2019 категорично ствердив, що «на момент обставин справи у національному законодавстві не існувало жодних положень, які б становили достатні правові підстави для оскаржуваних обмежувальних заходів» (п. 39 рішення).

Однак, у даному спорі щодо конфіскації земельної ділянки, у Земельному кодексі України існують чіткі та зрозумілі законодавчі обмеження щодо іноземців, які набули право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі відсутності уповноваженого органу.

З викладеним корелюються й положення ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з вимогами ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).

Оскільки земля є об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №826/11885/16.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушила визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 80, 81, 140, 145 ЗК України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а саме: як іноземний громадянин не відчужила її упродовж року після отримання у власність. На даний час вона без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України.

Тому пред`явлення позову прокурором у такому випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Обухівська окружна прокуратура Київської області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Обухівською окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надіслано лист від 19.07.2023 № 56/3- 8759 вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.

Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, та листом від 17.08.2023 №10-10-0.61-7500/2-23 повідомлено Обухівську окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді.

Зазначені причини не є поважними, свідчать про бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення повноважень по захисту її інтересів та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення.

Враховуючи зазначене, подання Обухівською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 17.03.2021 у справі № 264/7493/18.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Обухівською окружною прокуратурою Київської області листом від 09.08.2023 №56/3-9625 вих-23 повідомлено Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутись із позовом до суду.

Так, обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва, суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора є обґрунтованим й підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 гривні 00 копійок, сплачені прокуратурою Київської області, слід стягнути на користь позивача з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст. 346, 348 ЦК України, ст. 22, 80 81,145,153 ЗК України, ст.4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Удовиченка Р.А. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЦЕНТР" (до зміни назви ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко»), про конфіскацію земельної ділянки, задовольнити.

Припинити громадянці РФ ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7564 га, з кадастровим номером: 3220682200:01:004:0008, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.05.2019 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46737508 від 06.05.2019), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Київської обласної прокуратури (у Київ, бул. Лесі Українки,27/2) судові витрати понесені на сплату судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UА028201720343190001000015541.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов