Ухвала

від 05.04.2024 по справі 2-а-11866/11

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 2-а-11866/11

Провадження № 6-а/378/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.,

за участю секретаря Замші В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі № 2-а-11866/11 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, Володарської селищної ради, третя особа на стороні позивача - Володарський районний суд Київської області, про стягнення коштів для забезпечення житлом судді,

ВСТАНОВИВ:

До суду представником Міністерства юстиції України Рагімовою А. Н. на підставі довіреності (а. м. 4), яка є головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (а. м. 11) подана вказана заява з посиланням на наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП № 50298636 з виконання виконавчого листа Ставищенського районного суду Київської області від 29.01.2016 у справі № 2а-11866/11 про зобов`язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені для Державної судової адміністрації України, на користь Володарського районного суду Київської області для придбання житла для ОСОБА_1 в розмірі 659548 грн.

При виконанні вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем відділу вчинено наступні дії: 24.02.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 01.04.2016 направлено вимогу боржнику щодо виконання рішення суду; 04.08.2016 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження після надходження листа Державної казначейської служби України від 29.03.2016 з повідомленням, що органи Казначейства виконують у повному обсязі свої зобов`язання щодо відкриття асигнувань та спрямування коштів Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику бюджетних коштів; 29.12.2016 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови Ставищенського районного суду Київської області від 11.10.2016 № 6-а/378/2/16, 26.01.2017 направлено вимогу боржнику щодо виконання рішення суду, 06.03.2017 винесено постанову про накладення штрафу на Державну казначейську службу України та повторно направлено вимогу щодо виконання рішення суду, 29.03.2017 винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі на Державну казначейську службу України, 20.11.2017 направлено до правоохоронних органів подання про притягнення винних службових осіб до кримінальної відповідальності; 21.11.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; 14.08.2019 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі рішення Ставищенського районного суду Київської області від 16.01.2018.

Листом від 06.10.2022 № 5-06-06/14129 Державною казначейською службою України повідомлено відділ про неможливість виконання рішення суду в зв`язку з відсутністю звернення розпорядника бюджетних коштів з відповідним дорученням на проведення видатків з державного бюджету.

Посилаючись на викладене та ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», представник Міністерства юстиції України просить змінити спосіб виконання рішення Ставищенського районного суду Київської області по справі № 2а-11866/11 про зобов`язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені для Державної судової адміністрації України, на користь Володарського районного суду Київської області для придбання житла для ОСОБА_1 в розмірі 659548 грн., шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 коштів у вказаній сумі.

Представник заявника Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви заявник повідомлений належним чином (а. с. 34), в заяві представник заявника просить розгляд заяви проводити без участі представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (аркуш матеріалів 3).

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, просить заяву подану Міністерством юстиції України повернути заявнику без розгляду, зазначивши, що Міністерство юстиції не є стороною у справі за позовом ОСОБА_1 , а, відтак, не є стороною виконавчого провадження у цій справі, також не є учасником виконавчого провадження, у якому воно заявляє вимоги про зміну порядку і способу виконання. Міністерство юстиції України відповідно до змісту заяви просить фактично змінити зміст рішення суду шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 659548,00 гривень. Задоволення заяви про зміну чи встановлення способу виконання рішення суду фактично змінить рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 5 КАС України, що був обраний судом під час розгляду справи по суті. Окрім того, заява не містить доказів відсутності можливості виконати рішення у визначений судом спосіб, заява подана без додержання вимог ст.167 КАС України, зокрема, вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою (а. м. 39-45).

Представники відповідачів Державної судовоїадміністрації України, Державноїказначейської службиУкраїни, Володарської селищної ради та третьої особи - Володарського районного суду Київської області в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду заяви відповідачі та третя особа повідомлені належним чином (а. м. 32, 33, 35, 36).

Представник Володарської селищної ради до суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради (а. м. 93).

Представник Державноїказначейської службиУкраїни Пальчик В. О. подав до суду пояснення із запереченнями щодо задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду (а. м. 54-60), в якому вказав, що в контексті спірних правовідносин у справі № 2а-11866/11, обставини, якими Департамент ДВС обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не є підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-506а14. З постанови Суду від 11.11.2011 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, однак не шляхом стягнення коштів на користь ОСОБА_1 , а шляхом проведення видатків, передбачених для ДСА України, які районний суд має використати на придбання житла для ОСОБА_1 . Постанова суду від 11.11.2011 фактично покладає певні обов`язки та потребує вчинення дій не лише Казначейством, але й іншими суб`єктами; ДСА України та Районним судом. В той же час, запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений в заяві ДДВС, а саме шляхом стягнення коштів з Казначейства на користь позивача, фактично змінює по суті постанову Суду від 11.11.2011, зокрема в частині визначення кінцевого результату її виконання (передача майнового блага квартири у користування, але не стягнення коштів на користь фізичної особи).

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України,неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, вивчивши доводи учасників, дослідивши матеріали, додані до заяви, матеріали справи № 2а-11866/11, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченомуЗаконом України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Як зазначено вище, заява про зміну способу і виконання рішення до суду подана представником Міністерства юстиції України ОСОБА_2 на підставі довіреності (а. м. 4), яка є головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (а. м. 11).

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 11.11.2011 у справі № 2а-11866/11 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації (а. с. 19-20), яка ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 березня 2013 року залишена без змін (т. 1 а. с. 155-158).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2015 зазначені вище судові рішення було змінено в частині способу захисту порушеного права, зобов`язано Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені для Державної судової адміністрації України, на користь Володарського районного суду Київської області для придбання житла для ОСОБА_1 в розмірі 659548 грн. (т. 2 а. с. 130-132).

На підставі змін, внесених постановою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2015, у справі № 2а-11866/11 позивачу на підставі її заяви 29.01.2016 було видано виконавчий лист (т. 2 а. с. 155, 156, а. м. 7).

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Бурла В. Е. 24.02.2016 було відкрито виконавче провадження по даному виконавчому листу (а. м. 10) та в подальшому при його виконанні винесено наступні постанови: 04.08.2016 постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 153 154), 29.12.2016 постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови Ставищенського районного суду Київської області від 11.10.2016 № 6- а/378/2/16 (а. с. 158), 21.11.2017 постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2 а. с. 162-163), 14.08.2019 постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі рішення Ставищенського районного суду Київської області від 16.01.2018 (а. с. 172, а. м. 8-9).

На вимогуголовного державноговиконавця Відділупримусового виконаннярішень ДепартаментуДВС Міністерстваюстиції УкраїниРагімової А.Н.від 19.09.2022(а.м.11)Державна казначейськаслужба Українилистом від06.10.2022№ 5-06-06/14129повідомила вказанийвідділ,що органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань (пункт 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.12.2012 № 1407). У разі звернення розпорядника бюджетних коштів з відповідним дорученням на проведення видатків з державного бюджету з метою виконання вказаного рішення суду, Казначейством будуть вжиті заходи, передбачені законодавством. (а. м. 12).

Статтею 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначались особливості придбання житла для суддів і, умовами частини 7 цієї норми, суддя забезпечувався благоустроєним житлом за місцем знаходження суду. Тобто, саме суд, в якому працює суддя мав право вирішувати питання щодо можливості придбання житла.

За змістом пункту 4 Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2005 року №707(далі- Порядок №707), чинного на час виникнення спірних правовідносин, взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин право на забезпечення житлом виникало у особи за умови обрання її суддею, взяття і перебування цієї особи на квартирному обліку при виконавчому комітеті відповідної ради за місцем знаходження суду, в якому працює суддя.

Рішення в адміністративній справі № 2а-11866/11 про стягнення коштів для забезпечення житлом за рахунок державного бюджету прийнято на користь ОСОБА_1 судді Володарського районного суду Київської області і саме цей суд мав вирішити питання щодо придбання для позивачки житла за рахунок видатків, які Державна казначейська служба України зобов`язана провести для ДСА України, на користь Володарського районного суду Київської області для придбання житла для ОСОБА_1 .

За правилами частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які ґрунтуються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.

Слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

В свою чергу, заявник Міністерство юстиції України відповідно до змісту заяви просить фактично змінити зміст рішення суду шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 659548,00 гривень.

Суд звертає увагу на те, що зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. У постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України (на даний час ст. 378 КАСУ) способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України (наразі ст. 245 КАСУ) при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 378 КАС України заявник не надав суду відповідних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Зазначені у заяві про зміну способу і порядку виконання рішення суду обставини не є такими, що ускладнюють його виконання, та не є винятковою обставиною в розумінні ст. 378 КАС України.

Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки задоволення заяви про зміну чи встановлення способу виконання рішення суду змінить рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 5 КАС України, що був визначений Вищим адміністративним судом України під час розгляду справи в касаційному порядку. Фактично зміна способу виконання судового рішення шляхом стягнення з Державноїказначейської службиУкраїни накористь ОСОБА_1 вищевказаних коштів призведедо змінирезолютивної частинипостанови суду,що єпорушенням ст. 378 КАС України, а також необґрунтованого виключення із складу учасників адміністративного процесу однієї із осіб, які брали участь у справі

Водночас, як зазначено вище, враховуючи положення статті 44Закону України"Простатус суддів" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), питання щодо придбання житла для судді вирішується судом, в якому він одержав таке право. Відповідно, зміна способу виконання судового рішення, що запропонована Міністерством юстиції України, а саме - стягнення коштів на користь судді, призведе до усунення суду від процедури придбання житла та передачі її в користування судді, що є неприпустимим.

Крім того, відповідно до приписів ст.129-1 Конституції України, ст.14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов`язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).

Таким чином, оскільки заявник фактично просить суд змінити резолютивну частину постанови суду, що не передбачено чинним законодавством, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись статтями 248, 250 ч. 4, 378 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі № 2-а-11866/11 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. М. Марущак