Рішення

від 04.04.2024 по справі 563/68/24

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/68/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю: представника позивача,

адвоката Турович О.М.

представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Корецької міської ради, як Орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом вказуючи, що відповідач по справі - ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з його матір`ю - ОСОБА_4 . Оскільки, відносини між ними не склалися, 26 травня 2009 року шлюб між ними був розірваний, а він залишився проживати разом з матір`ю, яка самостійно вирішувала всі питання щодо його догляду та прикладала для цього всі свої зусилля та можливості. Натомість, батько злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків: не брав жодної участі в його житті, не піклувався про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечував матеріально. Не приїздить, не телефонує, не цікавиться станом здоров`я, не вітає зі святами, і взагалі не проявляє до нього жодного інтересу. Вказує, що з віком йому стало ще болісніше від того, що маючи живого батька та можливість, як мінімум, підтримувати спілкуваня, останній взагалі не хоче про нього нічого знати. Тому, з метою повного розірвання стосунків з ОСОБА_3 та забезпечення своїх законних інтересів, звертається до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав.

Неповнолітній позивач, в судовому засіданні 27 березня 2024 року, в присутності свого представника, адвоката Турович О.М., позовні вимоги підтримав та пояснив, що свого батька востаннє бачив близько чотирьох років тому. Зустріч була випадковою, а на батька вказали йому посторонні люди, так як він його не впізнав, оскільки перед тим бачив лише в дошкільному віці. При цьому, батько був напідпитку, тому навіть не запропонував обмінятись контактами. До того, батько декілька разів навідував його ще в дошкільні роки. Вважає, що останній не мав перешкод для спілкування, однак ніколи такого бажання не виявляв. Також, зазначив, що зараз проживає з бабою та дідом по маминій лінії, яка з початком війни перебуває за кордоном, в Польщі.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Турович О.М. підтримала позов в повному обсязі та просила його задоволити з підстав наведених в ньому.

Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Корецької міської ради Рівненської області, начальник Служби у справах дітей ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що з батьком ОСОБА_5 мала телефонну розмову щодо порушення питання про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 та особисто рекомендувала з`явитись в Службу чи до суду, на що останній не відреагував, як і не повідомив свого місцезнаходження. Тому, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його сина ОСОБА_2 .

Відповідач в судове засідання вже вп?яте не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання йому повідомлень у додаток «Viber», повісток на його поштову адресу, а також, шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України. Причини неявки суду не відомі.

Свідок ОСОБА_6 , яка є бабою для позивача, суду пояснила, що внук проживає разом з нею та чоловіком, а мати наразі працює та проживає в Польщі. У дочки із батьком ОСОБА_5 життя не склалося, тому через рік спільного життя вони розлучилися. Пам?ятає, що Всеволод після розлучення ще декілька разів приходив до сина, але коли внуку виповнилось три роки, перестав це робити, при цьому, ніхто з сім?ї жодним чином не перешкоджав таким зустрічам. В свою чергу, відповідач чи його батьки, які проживають та працюють в м. Корець, маючи можливість з дитиною спілкуватись, жодного разу не проявили будь якої цікавості до дитини. Батько, за ввесь час ні разу не зробив дитині жодного подарунку, не кажучи вже про якусь матеріальну підтримку.

Свідок ОСОБА_7 суду розповів, що добре знає сім`ю ОСОБА_8 , так як є їхнім сусідом, тому ОСОБА_5 виріс на його очах. Всеволода за увесь час бачив один раз, але це було дуже давно, ще коли дитина не ходила до школи. Хлопця доглядають мама та баба з дідом, тому він нічого не потребує та живе в достатку. Такого щоб хтось перешкоджав батькові бачитись з сином не пам?ятає. Також зазначив, що баба й дід ОСОБА_5 , по батьковій лінії підприємці та займаються торгівлею, тому їх щодня можна побачити в Корці на малому ринку, проте вони, не те щоб цікавились внуком, а взагалі не вітаються.

За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, врахувавши позицію представника третьої особи, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьком значиться ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 31 від 26 травня 2009 року. Після розірвання шлюбу матері позивача присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Згідно з довідкою № 01-18/351, що була видана 13 грудня 2023 року Закладом загальної середньої освіти «Корецький ліцей» Корецької міської ради, ОСОБА_2 є учнем 10-Е класу.

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 , до складу якої входять: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , матеріально-побутові умови проживання сім`ї добрі, створені належні умови для проживання та виховання дитини.

З акту обстеження умов проживання сім`ї від 14 лютого 2024 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 (де згідно з витягом з реєстру територіальної громади, зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), житловий будинок відсутній та територія огороджена.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 366069450 від 16 лютого 2024 року, власниками земельних ділянок, площею 0,0649 га. та площею 0,0808 га., що розташовані за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка АДРЕСА_4 , на праві власності належить ОСОБА_11 .

Зі змісту Висновку виконавчого комітету Корецької міської ради, як органу опіки та піклування № 03-01-16/427 від 20 лютого 2024 року, встановлено, що ОСОБА_12 знаходиться на повному утриманні матері ОСОБА_4 . Батько - ОСОБА_3 протягом 13 років не проявляє жодної ініціативи для зустрічі з сином, таким чином ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків. Тому, Виконавчий комітет Корецької міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки № 01-33/42, що була надана 03 квітня 2024 року Директором ЗЗСО "Корецька гімназія" Корецької міської ради, ОСОБА_2 навчався в закладі з 02 березня 2020 року по 16 червня 2023 року (з 6 по 9 клас). Мама відповідально ставилася до своїх обов?язків. Приділяла увагу вихованню та навчанню дитини, відвідувала батьківські збори, підтримувала постійно контакт з класним керівником, реагувала на всі зауваження. Станіслав був завжди забезпечений всім необхідним, охайний та доглянутий. Батько - ОСОБА_3 не цікавився освітнім процесом сина, не відвідував батьківські збори, контакт з класним керівником не підтримував. Всі питання, що стосувалися освітнього процесу учня узгоджувалися виключно з мамою, ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить: вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України); вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України); вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України); вирішення спору щодо управління її майном (стаття 177 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В цьму випадку, до суду звернулась саме дитина, ОСОБА_2 , якому на момент звернення з позовом до суду виповнилось шістнадцять років та який має на батька глибоку образу через його абсолютну відсутність у своєму житті.

Комплексно дослідивши всі обставини справи, видно, що відповідач від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню сина - ОСОБА_5 самоусунувся, не цікавиться його життям, не займався його вихованням та навчанням, не піклувався про його фізичний і духовний розвиток, не робив подарунків та не забезпечував його матеріальних потреб, син лише знає про його існування.

Жодних перешкод для спілкування відповідача з сином судом не виявлено. Наявні у справі докази свідчать про винну поведінку відповідача та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками по відношенню до свого неповнолітнього сина. Навіть судячи з того, що відповідач, будучи обізнаним про розгляд питання про позбавлення його батьківських прав (про що повідомила в судовому засіданні представниця третьої особи), в судове засідання жодного разу не з?явився, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень проти позову не подавав, що свідчить про відсутність його інтересу до дитини.

А тому, суд вважає за необхідне, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Виконавий комітет Корецької міської ради Рівненської області, як Орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 05390939, м. Корець Рівненської області, пл. Київська, 5.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 квітня 2024 року.

Суддя: