Постанова

від 25.03.2024 по справі 538/1713/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/1713/23 Номер провадження 22-ц/814/1097/24Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.,

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» - адвоката Сови Вікторії Валеріївни

на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року у складі судді Зуб Т. О.

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) та додаткових угод про застосування реституції,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року представник ТОВ «Агро Перемога» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив про визнання недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 19/17 від 18.03.2017 та додаткових угод до нього № 1 від 04.05.2017, № 2 від 10.10.2017, № 3 від 28.12.2018, № 4 від 26.12.2019, № 5 від 24.12.2020, № 6 від 26.12.2021, № 6-2 від 18.02.2022, № 7 від 20.12.2022, № 8 від 04.08.2023 та у порядку застосування реституції за наслідками визнання недійсним правочину просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти у сумі 3970000 грн, сплачених за вказаним договором.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року провадження у справі було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ТОВ «Агро Перемога» - адвокат Сова В. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що сторони спору діяли як суб`єкти цивільно-правових, а не корпоративних відносин, а тому спір за своїм характером є цивільно-правовим.

Вказує, що предметом позовних вимог у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання договору позики недійсним та застосування реституції. Тобто підставою виникнення спору слугував юридичний факт, визначений статтею 11 ЦК України, а саме укладення спірної угоди з перевищенням повноважень директора, які охоплюються визначенням цивільно-правових відносин та не відносяться до корпоративних.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити , а ухвалу суду залишити без змін.

Представник ТОВ «Агро Перемога» - адвокат Сова В. В. подала відповідь на відзив, у якій посилається на необґрунтованість доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами частин першої, другої статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 379 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

По справі встановлено, що 18 березня 2017 року між ТОВ «Агро Перемога» в особі директора Маська С. І., як позикодавця, та фізичної особи - громадянина України ОСОБА_1 , як позичальника, укладено договір № 19/17 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) на суму 1000000 грн, до якого сторонами вносились зміни щодо розміру позики, який збільшено до 8000000 грн, та строку її повернення - до 31.12.2031.

Оспорюючи даний договір, представник ТОВ «Агро Перемога» посилається на те, що відповідно до статуту ТОВ «Агро Перемога» у редакції, яка діяла на момент вчинення правочину, директор не мав повноважень на представництво товариства у спірному правовідношенні та не дотримався додаткових вимог до порядку вчинення значного правочину, сума якого перевищує 500000 грн, рішення про надання згоди на укладення якого від імені та в інтересах товариства загальними зборами учасників ТОВ «Агро Перемога» не приймалося та не погоджувалося. Відповідач є учасником ТОВ «Агро Перемога» та обізнаний з вимогами Статуту, тому не міг не знати про такі обмеження повноважень директора щодо представництва юридичної особи.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, вбачив у спірних правовідносинах господарський спір, як такий, що стосується корпоративних прав та обов`язків відповідача, як учасника товариства, та директора, як виконавчого органу, з чим судова колегія апеляційного суду погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До господарської юрисдикції відносяться справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених статтею 20 ГПК України випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 27 березня 2019 року у справі № 638/14011/16-ц (провадження № 14-656цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18), від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20) та інших.

Визначаючи, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції не взяв до уваги, що спірний договір укладено з відповідачем ОСОБА_1 , як фізичною особою - громадянином України, а предмет договору - позика, яку позичальник вправі використати для будь-яких власних витрат, не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи - суб`єкта господарювання.

Згідно статей 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частини першої статті 89 ГК України, пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19, пункт 6.18).

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Отже, підписання від імені товариства договору чи іншого правочину без передбаченого статутом попереднього погодження загальними зборами цього товариства або з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки виконавчий орган діє саме від імені товариства, а не його учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункти 60-64).

Таким чином, спір, що виник між сторонами щодо укладення від імені ТОВ «Агро Перемога» договору № 19/17 від 18.03.2017 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) фізичній особі - громадянину України ОСОБА_1 , не є господарським, стосується захисту прав юридичної особи, як учасника цивільних відносин, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання юрисдикції справи, невірно визначився із предметом спору, суб`єктним складом учасників та характером спірних правовідносин, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» - адвоката Сови Вікторії Валеріївни - задовольнити.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна