Постанова

від 05.04.2024 по справі 398/1306/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1306/24

провадження №: 3/398/792/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" квітня 2024 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суду Кіровоградської області у складі головуючого судді Подоляк Я.М., за участі секретаря судового засідання Буличової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрія справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонової Ю.В. знаходиться скарга ОСОБА_1 на постанову про відмову у задоволенні клопотання від 09.02.2024, у кримінальному провадженні №12013120070001160.

29.02.2024 ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив відвід слідчому судді Молоновій Ю.В., оскільки, на його думку, вона упереджено до нього ставиться.

В порядку ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду розгляд заяви про відвід було розподілено на суддю Подоляк Я.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.02.2024 року.

07 березня 2024 року у період часу з 10:20 по 11:26:53 год у приміщенні Олександрійського міськрайонного суду за адресою: вул. Поштова, 30 у м. Олександрія Кіровоградської області у залі судових засідань №5 під час судового засідання при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонової Юлії Володимирівни в межах кримінальної справи №398/4563/22 провадження №1-кс/398/406/24 за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 09.02.2024 року в рамках кримінального провадження №12013120070001160, особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , порушував порядок під час проведення судового засідання, тобто вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що виразилось у непідкоренні розпорядженням головуючого судді, відсутності реакції на зауваження головуючого судді, а саме відмовлявся вставати під час надання пояснень та заявлення перед судом клопотань, розмовляв без дозволу головуючого судді, ставив запитання головуючому судді, перешкоджав головуючому судді вести судове засідання, поводив себе зухвало та допускав непристойні висловлювання в бік головуючого судді називаючи її «шльондрою», а приміщення суду порівнював з «публічним домом», після зауваження головуючого судді та попередження про відповідальність за неповагу до суду, продовжував порушувати порядок у залі судового засідання. Як наслідок головуючим у справі було оголошено перерву для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-3 КУпАП.

07 березня 2024 року під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ним було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості ознайомитися з відеозаписом судового засідання на якому зафіксовано факт вчинення ним адміністративного правопорушення від 07.03.2024 року та час на залучення захисника. Розгляд справи було відкладено на 13.03.2024.

13.03.2024 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судді Подоляк Я.М. заявлено відвід.

Процедура відводу і самовідводу судді при вирішенні справ про адміністративні правопорушення положеннями КУпАП не врегульована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

Отже, при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Внаслідок цього, суд за аналогією використовує положення Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 80 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу.

На виконання вимог ч.1 ст.80 КПК України журнали судових засідань № 2576187, №2578025 від 07.03.2024, в яких відображено/констатовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП та розпочато розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності;№2601414 від 13.03.2024 в якому зафіксовано заяву про відвід судді, та копії записів відповідних судових засідань від 07.03.2024 та 13.03.2024 передано керівнику апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для забезпечення визначення судді для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Подоляк Я.М.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Подоляк Я.М. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-3КУпАП розподілено судді Молоновій Ю.В.

20.03.2024 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонової Ю.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Подоляк Яни Миколаївни у справі 398/1306/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, відмовлено.

02.04.2024 року ОСОБА_1 заперечував щодо вчинення ним адміністративного правопорушення. В судовому засіданні, а також через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що вказане правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185-3 КУпАП, вчинено до 31.03.2024 року, однак протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складено. Підстави в порядку ст.258 КУпАП відсутні. Згідно статті 258 КУпАП, якою передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається: протокол не складається в разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Вважає, що на день розгляду даної справи минув встановлений ч.2 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Окрім того, 02.04.2024 року ОСОБА_1 у судовому засіданні знову заявив відвід судді Подоляк Я.М.

02.04.2024 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Подоляк Яни Миколаївни від розгляду справи 398/1306/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, на підставі ч. 4 ст.81КПК України залишено без розгляду. Під час перебування судді в нарадчій кімнаті з розгляду заяви про повторно заявлений відвід судді Подоляк Я.М., Літвін О.В. не очікуючи рішення суду залишив приміщення суду та через «Електронний суд» подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У подальшому через технічні несправності відеозв`язку з ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що унеможливлювали подальший розгляд, у судовому засіданні оголошено перерву до 05.04.2024 року о 13:00 год.

Також суд, реагуючи на заяву ОСОБА_1 від 02.04.2024 року щодо ознайомлення з матеріалами справи з метою захисту прав під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3 КУпАП, вніс до системи «Електронний суд» файл відеофіксації судового засідання від 07.03.2024 у справі №398/1306/24, де заявник має змогу ознайомитись з ним у своєму кабінеті користувача системи «Електронний суд», про що листом від 02.04.2024 було повідомлено особу яка притягується до адміністративної відповідальності (а.с.45).

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про місце, день та час розгляду справи, в судове засідання 05.04.2024 року не з`явився, надавши 04.04.2024 року заяву про перенесення судового засідання, у зв`язку з тим, що електронну судову повістку при виклик до суду отримав 05.04.2024 о 11:37, що унеможливлює його прибуття в судове засідання та перешкоджає можливості скористатися правовою допомогою фахівця, так як адвокат має спланувати робочий графік завчасно.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

З довідки Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області про доставку електронного документу вбачається, що судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду 05.04.2024 року надіслана 02.04.2024 о 13:27:38 і доставлена до його електронної скриньки 02.04.2024 року о 13:29:48. Окрім того, доказів того, що особа зверталася за правовою допомогою у період часу з 07.03.2024 року до 05.04.2024 року та, відповідно, уклала договір про надання правової допомоги, суду не надано.

Також особі, що притягується до адміністративної відповідальності, за його заявою, було надано право на ознайомлення з матеріалами справи (а.с.21).

Згідно доповідної записки секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 21.03.2024 року ознайомився з паперовими матеріалами справи та здійснив їх фотознімки. Також йому було запропоновано здійснити перегляд відео носія, який міститься в матеріалах справи, на що громадянин ОСОБА_1 повідомив, що поспішає і відмовився продовжувати ознайомлення (а.с.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до Глави 21КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився у судове засідання, подав заяву про перенесення судового засідання, не підтвердивши наявності поважних причин неявки у судове засідання, що дає підстави для висновку про зловживання ним наданими йому правами.

Враховуючи наведене, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ст.268КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185-3 КУпАП.

Дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 129Конституції України встановлює, що за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Статтею 50Закону України«Про судоустрійта статуссуддів» закріплено, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно допрактики ЄвропейськогоСуду зправ людини,на справипро адміністративні правопорушення поширюються гарантіїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормами статті 329КПК України визначено обов`язки присутніх у залі судового засідання, а саме особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд».

Відповідно до вимог ч.4 ст.330КПК України за неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Згідно ч. 1ст.185-3КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з положеннями частини 1 та 5 статті 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Відповідно до ст.ст.221, 221-1КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбаченест.185-3КУпАП.

Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбаченістаттею 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.

Зазначені висновки повністю узгоджуються Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні від 26.10.2018 №62.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З переглянутого запису судового засідання від 07.03.2024 року вбачається, що під час судового засідання при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонової Юлії Володимирівни при розгляді скарги на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 09.02.2024 року в рамках кримінального провадження №12013120070001160, ОСОБА_1 відмовлявся вставати при дачі пояснень, заявлені ним клопотань, розмовляв без дозволу головуючого судді, ставив запитання головуючому судді, перешкоджав головуючому судді вести судове засідання, після зауваження головуючого судді та попередження про відповідальність за неповагу до суду, продовжив порушувати порядок у залі судового засідання, називав суддю «шльондрою», а приміщення суду порівнював з «публічним домом», що свідчить про явну зневагу до суду.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення підтверджується, зокрема технічним записом судового засідання у справі №398/4563/22 від 07.03.2024.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про закриттясправи пропритягнення йогодо адміністративноївідповідальності,оскільки минув встановлений ч.2 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Адміністративне правопорушення вчинено 07.03.2024 року. Отже беручи до уваги те, що на момент розгляду справи трьохмісячний строк, впродовж якого можливе притягнення до адміністративної відповідальності не сплив, заява особи, що притягується до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягає.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Суд, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, вирішуючи питання про розмір стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, враховує дані про особу ОСОБА_1 , який неодноразово допускав порушення правил поведінки в судовому засіданні, є особою яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського), об`єктом його протиправних винних дій є суспільні відносини у сфері судоустрою, а також наслідки вчинення таких дій, які, зокрема, виражаються в поширенні вказаних відео в мережі Інтернет, на YouTube каналі, з назвами, які мають нецензурну лексику, тобто демонстрація вказаної поведінки на широкий загал є фактичним закликом до правового нігілізму, а тому суд дійшов висновку, що ступінь вчиненого відповідає розміру адміністративного стягнення у виді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Крім того, на виконання положень ст. 40-1 КУпАП, яка передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,ст. 283 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями33,40-1,185-3,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.

Реквізити для сплати штрафу Назва платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції; № рахунку: UA388999980313020106000011561; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл./тг м. Олексан/21081100, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу,а вразі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу;витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається КабінетомМіністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Яна Миколаївна ПОДОЛЯК