Постанова

від 01.04.2024 по справі 404/6012/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

01 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/6012/21

провадження № 22-ц/4809/204/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л.,Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач Державна іпотечна установа,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши врежимі відеоконференціїу відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Кіровського районногосуду містаКіровограда від31серпня 2023рокуу складі судді Мохонько В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Державна іпотечна установа звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуваннязаявленого позову посилалася нате,що 21 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ВАТ КБ «НАДРА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №401/21/07/2006/840-3504/КФ, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 24000,00 доларів США за відсотковою ставкою у розмірі 10,00 відсотків річних, строком до 240 місяців, тобто до 20 липня 2026 року. 20 липня 2006 року в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту було укладено з банком договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. і внесений у реєстр за №1045. 21 липня 2006 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та від 21 липня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були укладені договори поруки. Державна іпотечна установа з 21 травня 2020 року набула усі права вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги. Через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 20 липня 2021 року складає 392610,38 з яких сума основного боргу - 13019,18 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 червня 2020 року становило 349149,67 грн; прострочені відсотки за користування кредитом (набуті станом на 02 червня 2020 року - 286,53 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 лютого 2020 року - 7684,19 грн; прострочені відсотки (за період з 02 червня 2020 року по 20 липня 2021 року), нараховані за користування кредитом, - 35776,52 грн. Оскільки відповідачі, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконали позивач просив стягнути на свою користь зазначену суму заборгованості.

Рішенням Кіровського районногосуду містаКіровограда 31серпня 2023рокуу задоволенніпозовувідмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача адвокат Подольна О.М. підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності відповідачів на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 21 липня 2006 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №401/21/07/2006/840-3504/КФ. Відповідно до п.п.1.1, 1.3.1 кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 24000,00 доларів США з відсотковою ставкою у розмірі 10,00 відсотків річних. Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит строком до 240 місяців, тобто до 20 липня 2026 року. Згідно з п.2.1. кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник (майновий поручитель) укладає з банком договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115,1 метрів квадратних, яка складається з 2-х кімнат, що стане власністю позичальника у майбутньому на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між позичальником та ОСОБА_5 , що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. 20 липня 2006 року і внесений у реєстр за №1045, а після державної реєстрації вищезазначеного договору стане власністю позичальника протягом одного дня з моменту отримання позичальником кредитних коштів (повністю чи частково) згідно з цим договором. Пунктом 3 кредитного договору передбачено, що видача кредиту проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті - доларах США. Видача кредиту проводиться виключно в рамках цільового призначення використання кредиту, визначеному у п.1.2 цього договору. Моментом (днем) надання кредиту вважається день утворення заборгованості на позичковому рахунку позичальника. Позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1, 1.3.2 цього договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок № НОМЕР_1 мінімально необхідного платежу у валюті кредиту. Щомісячна сума мінімального платежу становить 304,51 доларів США. Позичальник вносить черговий мінімальний платіж, визначений у п.3.3.2 цього договору, щомісячно до 20-го числа поточного місяця. Кінцевий термін повернення кредиту - 20 липня 2026 року. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/3600), при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (т.1 а.с.22-25).

21 липня 2006 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки б/н, п.1.1. якого передбачено, що поручитель ОСОБА_4 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору від 21 липня 2006 pоку №401/21/07/2006/840-3504/КФ, у тому числі повернути кредит у сумі 24000 доларів США до 20 липня 2026 року; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 10% річних (із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30- 31/360)); сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня). Позичальник повинен виконати зобов`язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитним договором. Відповідно до пункту 1.2 поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник іпоручитель відповідаютьперед кредиторомяк солідарніборжники,що означаєнічим необумовлене іабсолютне правокредитора вимагативиконання зобов`язань,вказаних уп.1.1цього договоруповністю (чиу будь-якіййого частині)як відпозичальника тапоручителя разом,так івід кожногоокремо. Відповідальність поручителя виникає у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов`язань, так і при невиконанні позичальником зобов`язань у цілому (п.1.3) (т.1 а.с.43-44).

21 липня 2006 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н, п.1.1. якого передбачено, що поручитель ОСОБА_3 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору від 21 липня 2006 pоку №401/21/07/2006/840-3504/КФ (т.1 а.с.46-47).

14 квітня 2010 року ВАТ КБ «НАДРА» направило ОСОБА_1 вимогу №2901 щодо виконання зобов`язань за кредитним договором від 21 липня 2006 pоку №401/21/07/2006/840-3504/КФ. Банк запропонував у чотирнадцятиденний строк погасити у повному обсязі суму боргових зобов`язань перед ВАТ КБ «НАДРА», а якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення банк буде вимушений звернутися до суду. зазначав, що розмір простроченоїдо сплатизаборгованості складає20292,12доларів утому числіпо кредиту-1668,77доларів;по відсотках-3501,00доларів;по пені-13713,50доларів;по комісії1408,85доларів.Крім того,відповідно доп.4.2.4договору №401/21/07/2006/840-3504/КФВАТ КБ«Надра» вимагалодострокового погашеннякредиту,нарахованих відсотків,а такожсплати пенівідповідно додоговору,незалежно віднастання строкувиконання зобов`язання,а самесуми кредитуу розмірі22506,38доларів;відсотків урозмірі 3501,00доларів;пені урозмірі 13713,50доларів;комісії урозмірі 1408,85доларів (т.2 а.с.121).

25 лютого 2011 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 21 липня 2006 pоку №401/21/07/2006/840-3504/КФ, за умовами якої кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 22506,38 дол. США 38 центів зі сплатою 10,00 % річних (пункт 1.1) (т.1 а.с.26-32).

25 лютого 2011 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №401/21/07/2006/840-3504/КФ від 21 липня 2006 року, за умовами якої поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору від 21 липня 2006 pоку №401/21/07/2006/840-3504/КФ, у тому числі повернути до 20 липня 2026 року кредит у сумі 22506,38 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 10% річних (із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30- 31/360); сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; плату за управління кредитом щомісячно протягом усього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,35% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня). Позичальник повинен виконати зобов`язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитним договором. Розділ 5 договору поруки №401/21/07/2006/840-3504/КФ від 21 литого 2006 р. доповнено такими пунктами: цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань. Недійсність окремих положень цього договору не тягне за собою недійсність договору в цілому, оскільки можна припустити, що цей договір міг би бути укладений без включення до нього таких положень (т.1 а.с.45).

20 лютого 2011 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №401/21/07/2006/840-3504/КФ від 21 липня 2006 року, за умовами якої поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору від 21 липня 2006 pоку №401/21/07/2006/840-3504/КФ (т.1 а.с.48).

21 травня 2020 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «КБ «НАДРА» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до пункту 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору/іпотекодержателю/заставодержателю належні банку, а новий кредитор/іпотекодержатель заставодержатель набуває права вимоги банку до заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів та/або майнових поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Згідно з пунктом 2 за цим договором новий кредитор/іпотекодержатель/заставодержатель в день настання відкладальної умови, визначеної в п.14.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами. права кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя за основними договорами переходять до нового кредитора кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя у повному обсязі та на умовах, які існують на момент набуття права вимоги. Пункт 14.1. договору передбачає, що відкладальною умовою, за якою сторони пов`язують набрання чинності цим договором та перехід прав вимоги за основними договорами від банку до нового кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя, є набрання законної сили ухвали Господарського суду м. Києва по справі №910/19158/16 про затвердження мирової угоди. Моментом настання відкладальної умови вважається день набрання законної сили ухвалою Господарського суду м. Києва в справі №910/19158/16 про затвердження мирової угоди (т.1 а.с.51-59).

18 травня 2020 року Державна іпотечна установа та ПАТ «КБ «НАДРА» уклали мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва від 02 червня 2020 року (т.1 а.с.60-68, 69-78).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ заборгованість, набута Державною іпотечною установою за кредитним договором №401/21/07/2006/840-3504/КФ від 21 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 , станом на 02 червня 2020 року складає 392610,38 грн з яких сума основного боргу складає 13019,18 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 червня 2020 року становить 349149,67 грн; прострочені відсотки за користування кредитом, набуті станом на 02 червня 2020 року, - 286,53 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 червня 2020 року складає 7684,19 грн; прострочені відсотки за період з 02 червня 2020 року по 20 липня 2021 року, нараховані за користування кредитом складають 35776,52 грн (т.1 а.с.88).

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », про що свідчить свідоцтво про зміну імені від 11 квітня 2019 року серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.78).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують реальний розмір отриманого позивачем кредиту та усіх складових заборгованості за кредитним договором, відсутня повна інформація про рух коштів по рахунку, у зв`язку з чим суд вважав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що під час укладення кредитного договору сторони узгодили всі істотні умови. У договорі вказана сума кредиту, строк дії договору, річна відсоткова ставка, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків. На час укладення договору позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Виконання банком зазначених умов підтверджено позивачем, який особисто підписав договір, чим засвідчив отримання вищевказаної інформації.

На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не навів жодних зауважень щодо змісту цього правочину, не звертався до банку з пропозиціями щодо викладення у певній редакції чи зміни умов договору та про надання йому докладнішої інформації. Позичальник підписав кожну сторінку кредитного договору, анкету-заяву, в якій підтвердив «із основними умовами надання кредиту ознайомився та згоден з тим, що кредит надається банком на чітко визначені цілі, що зазначені у даній заяві і, у подальшому, кредитним договором (т.1 а.с.33-34).

Отже, умови укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і позичальник проти них не заперечував, тобто договір був результатом домовленості сторін і відповідав загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.ст.3, 627 ЦК України. Докази, які б спростовували дані обставини відповідачем не подавались.

Заперечуючи проти позову у відзиві на позов ОСОБА_1 ставив під сумнів розрахунок заборгованості, наданий позивачем до матеріалів справи, проте свого розрахунку заборгованості не надав. При цьому протягом тривалого часу ОСОБА_1 виконував умови договору, сплачував періодичні платежі, надав рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року по справі за його позовом до ПАТ КБ «Надра» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору частково недійсним, яким визнано недійсним ч.2 п.1.1, п.4.3 додаткової угоди №1 до кредитного договору №401/21/07/2006/840-3504/КФ від 21 липня 2006 року, укладеної 25 лютого 2011 року між ВАТ КБ «Надра» (т.1 а.с.182-185). Як свідчить розрахунок заборгованості комісія за управління кредитом нараховувалась ВАТ КБ «Надра» до 24.02.2011. Отже, інші умови договору відповідачем були схвалені.

Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності, оскільки письмові докази по справі свідчать про наявність заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 у поданих до суду відзивах на позов заявили про застосування строків позовної давності у суді першої інстанції (т.1 а.с.128-136, 161-175, т.2 а.с.55-71, 90-106).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до норм ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, а згідно з нормами п.1. ч.2 ст.258 цього Кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Нормами частини 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як убачається з умов кредитного договору від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ, зокрема з пункту 3.3.3, погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом оплати мінімального платежу щомісяця до 20 числа поточного місяця (т.1 а.с.23).

Якщо договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання строку сплати кожного з цих платежів.

Аналогічний висновок викладений Великою ПалатоюВерховного Судуупостанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Отже у разі несплати чергового платежу у встановлене умовами кредитного договору (відповідно до графіку платежів тощо) число (дату), з наступного числа поточного місяця, в якому відбулося прострочення платежу, виникає право вимоги для сплати такого платежу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ останній платіж, внесений ним на погашення заборгованості, здійснено 20 грудня 2016 року у сумі 127,10 дол. США. (т.1 а.с.83).

Як убачається із штампу Кіровського районного суду міста Кіровограда вх.№29414 Державна іпотечна установа звернулася із вказаним позовом 10 серпня 2021 року, тобто із пропуском строку позовної давності і клопотань про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлено (т.1 а.с.1-7).

Враховуючи зазначені обставини, до платежів (включаючи тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами), які були непогашені на дату останньої оплати позичальником заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ у грудні 2016 року, на момент звернення до суду з позовом у серпні 2021 року, апеляційний суд вважає, що слід застосувати наслідки ст.267 ЦК України щодо спливу строків позовної давності.

Крім того, у зазначеному вище розрахунку позивача зазначається про внесення коштів позичальником у рахунок погашення кредиту 30 жовтня 2019 року у розмірі 3594,03 дол. США (т.1 а.с.83).

Однак, як убачається з заяви ПАТ «КБ «НАДРА» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15 жовтня 2019 року №03-12289, адресованої ОСОБА_3 , 12 вересня 2019 року проводились електронні торги (аукціон) з продажу майнових прав за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ та переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 , яка 02 жовтня 2019 року за результатами аукціону сплатила 90259,78 грн. Однак, рішенням комісії з розгляду скарг та підготовці пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, від 10 жовтня 2019 року №256/19К результати торгів були скасовані у зв`язку з порушенням ОСОБА_3 умов аукціону. Повідомлено, що сплачені нею кошти у розмірі 90259,78 грн у порядку статті 601 ЦК України направлені на погашення заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ та договором поруки від 21 липня 2006 року (т.1 а.с.141).

Колегія суддів вважає, що дані кошти були зараховані на погашення заборгованості за кредитом за ініціативою Банку, замість повернення зазначених вище коштів ОСОБА_3 , що не допускається у цих правовідносинах. Крім того, зазначена обставина вказує на те, що відповідач 30.10.2019 не вчинив жодних активних дій, які б стали підставою для переривання строків позовної давності, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 січня 2020 року у справі №442/5498/16-ц.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою (постанова ВСУ від 08 листопада 2017 у справі№ 6-2891цс16).

У постановіВерховного Судувід 19 грудня 2019 року у справі № 914/108/16 зроблено висновок про те, що у разі, якщо зобов`язання сторін за договорами підлягають виконанню в різних валютах, зустрічне зарахування однорідних вимог є неможливим. Всупереч цьому висновку банк здійснив зарахування коштів за результатами торгів у гривнях на погашення заборгованості в іноземній валюті (доларах США).

Крім того, відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252ЦК України). Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК України).

Умовами договору поруки від 21 липня 2006 року визначено, що дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору чи виконання поручителем своїх зобов`язань, згідно з умовами цього договору, тобто не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України.

Тому мають застосовуватися положення частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Верховного Суду України викладений, зокрема, у постановах від 24 вересня 2014 року у справі № 6-106цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, від 22 червня 2016 року у справі №6-368цс16, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 29 березня 2017 року у справі №6-3087цс16, від 14 червня 2017 року у справі №644/6558/15-ц, а також висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 60 постанови від 22 серпня 2018 року у справі №2-1169/11).

Виходячи з положень частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто у цих правовідносинах протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Закінчення строку, установленого договором поруки, тобто сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

Встановлено, що листом від 14 квітня 2010 року №2901 ВАТ КБ «НАДРА» кредитор встановив строк для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України. Тобто банк змінив умови кредитного договору в частині строку дії такого договору, та визначив строк 28 квітня 2010 року для дострокового погашення кредиту та закінчення терміну дії договору.

На думку колегії суддів, зазначені вище обставини свідчать про припинення поруки ще у 2010 році, коли ВАТ КБ «Надра» визначив строк для дострокового погашення кредиту за вказаним вище кредитним договором і не звернувся до суду з відповідної вимогою про стягнення коштів з поручителя за договором поруки протягом 6 місяців.

Проте, 20 лютого 2011 року та 25 лютого 2011 року поручителі уклали додаткові угоди до договорів поруки, згідно з якими цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань (т.1 а.с.45, 48), а тому підлягає застосуванню положення норм частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, починаючи з 21.12.2016 (т.1 а.с.83).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №372/1036/15-ц зроблено висновок, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

За таких обставин застосування наслідків спливу строку позовної давності можливе за умови наявності порушеного права позивача, тобто обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що позивачем було доведено наявність свого порушеного права внаслідок несвоєчасної сплати боргу за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/КФ, надано докази на підтвердження обставин, викладених у позові, зокрема надано належний розрахунок заборгованості, проте позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, тому колегія суддів вважає, що в позові про стягнення заборгованості до боржника ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності, а до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у зв`язку із припиненням поруки.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості. Зазначене призвело до неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин та відповідно до вимог п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2006 року №401/21/07/2006/840-3504/К відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко