Рішення

від 21.03.2024 по справі 334/11009/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 21.03.2024

Справа № 334/11009/23

Провадження № 2/334/559/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Макаренко Валентин Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДСС ЕДЕМ», про поділ майна подружжя,

за участю: представника позивача адвоката Макаренка В.М., представника відповідача адвоката Патяка А.С.,

встановив:

представник позивачки адвокат Макаренко В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати спільною сумісною власністю сторін квартиру АДРЕСА_1 та у порядку поділу спільної сумісної власності визнати за нею право власності на 1/2 частку спірної квартири.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що з 05.08.1978 сторони проживали у зареєстрованому шлюбі. У 1987 році відповідач, як член житлово-будівельного кооперативу № 309 «Дніпроспецсталь-19» на підставі ордеру на житлове приміщення від 10.01.1987 № 1178 отримав квартиру АДРЕСА_1 . Пайові внески за вказану квартиру були виплачені в повному розмірі. 09.10.2002 оформлено право приватної власності на спірну квартиру за відповідачем. 12.11.2002 між сторонами було розірвано шлюб. 22.01.2009 відповідач зареєстрував право власності на спірну квартиру в орендному підприємстві Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації та отримав свідоцтво на право власності на нерухоме майно. 18.05.2016 житлово-будівельний кооператив № 309 «Дніпроспецсталь-19» реорганізований в Об`єднання співвласників житлового будинку «ДСС ЕДЕМ». Після розірвання шлюбу позивачка продовжує проживати та бути зареєстрованою у спірній квартирі. Починаючи з 2022 року відповідач вимагає звільнити квартиру, не визнає, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки пайові внески сплачувались спільно.

Представник відповідачаадвокат ПатякА.С.подав відзивна позов,в якомузазначив,що позовнівимоги позивачкивідповідач невизнає вповному обсязі.Не погоджуєтьсяіз твердженняпозивачки проте,що спірнаквартира єспільною сумісноювласністю колишньогоподружжя тапідлягає поділуіз розрахункупо 1/2частини накожного.Виходячи ізположень діючогозаконодавства тазаконодавства,що діялостаном насічень 2009рік,право власностіна нерухомістьпідлягає обов`язковійдержавній реєстраціїі виникаєз моментутакої реєстрації.Шлюб міжсторонами буврозірваний 12.11.2002.Право власностіна спірнуквартиру відповідачнабув через6,5років післярозірвання шлюбуіз позивачкою.Таким чиномспірна квартирає особистоюприватною власністювідповідача таподілу міжсторонами непідлягає. Крім того квартира заповідана відповідачем своїй онуці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСББ «ДСС ЕДЕМ» пояснення щодо позову не надав.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.12.2023 відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначене підготовче засідання. Ухвалою про призначення судового розгляду від 31.01.2024 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Повідомлялася належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки на повідомила. Заяву про розгляд справи без її участі не подала.

Представник позивачки адвокат Макаренко В.М. позовну заяву та обставини, якими вона обґрунтована підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.

Представник відповідача адвокат Патяк А.С. позовну заяву позивачки не визнав з урахуванням обставин, викладених у відзиві.

Представник третьої особи ОСББ «ДСС ЕДЕМ» Горбатюк О.М. в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Покладався на розсуд суд.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у шлюбі з 05.08.1978 до 12.11.2002, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.08.1978, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 12.11.2002.

10.01.1987 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради члену ЖБК «Дніпроспецсталь-19» ОСОБА_2 видано ордер на житлове приміщення у будинку ЖБК № НОМЕР_3 на сім`ю з 4 чоловік на право зайняття житлового приміщення площею 42,36 кв.м. складеного з 3 кімнат у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Склад сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до довідок ЖБК-309 «ДСС-19» та ОСББ «ДСС Едем» від 27.02.2024 № 002 сторони проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Балансова вартість квартири в сумі 12410,81 гривень сплачена повністю 12.02.1992.

Розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради № 2672 від 09.10.2002 «Про оформлення права приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 »» ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення за ним прав приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 , прохати управлінням житлового господарства міськвиконкому видати йому свідоцтво про право власності на спірну квартиру та провести реєстрацію спірної квартири.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2009 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21640205 від 22.01.2009 право власності за відповідачем ОСОБА_2 на спірну квартиру зареєстроване 21.01.2009.

У пунктах 6, 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» судам роз`яснено, що при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, слід керуватися статтею 146 ЖК УРСР, статтею 15 Закону України «Про власність», пунктом 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, (далі - Примірний статут ЖБК) і статтями 22, 24, 28, 29 КпШС України, ураховуючи зокрема таке: пай, внесений подружжям в житлово-будівельному кооперативі у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, та після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.

Статтею 22 КпШС України визначено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до частини першої статті 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Частиною першою статті 29 КпШС України, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Відповідно до положень статті 15 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Пунктом 5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» передбачено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд.

Як роз`яснено підпунктом б) пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» слід враховувати, що при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 61 постанови від 18.09.1987 № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», за змістом частини першої статті 17 Закону України «Про власність» кооперативна квартира набуває статусу спільної сумісної власності лише за умови внесення паю в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім`ї. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.

Відповідно до Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Кооперативна квартира спочатку є приватною власністю кооперативу як юридичної особи, а після повної виплати членом кооперативу пайового внеску переходить в його приватну власність як фізичної особи (статті 384 ЦК України). При цьому всі господарські, прибудинкові споруди, а також прибудинкова територія залишаються у власності кооперативу.

В кооперативі право власності на житлову площу після виплати паю набуває тільки член кооперативу. Якщо пай виплачувався в шлюбі, квартира є спільною сумісною власністю подружжя. При поділі майна подружжя (або чоловік), який перебував у шлюбі і брав участь у виплаті пайового внеску, може отримати свою частку в праві на квартиру або за спільною згодою, або через суд.

Відповідно до частини першої статті 146 ЖК Української РСР поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.

Судом встановлено, що пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 виплачений повністю 12.02.1992 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період шлюбу і за рахунок спільних коштів, а отже вони набули право спільної сумісної власності на вказану квартиру на час набрання чинності Закону України «Про власність» та їхні частки у праві власності визнаються рівними, що відповідає положенням частині першій статті 28 КпШС України.

З моменту повного внесення пайового внеску за кооперативну квартиру, вона перейшла у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а житловий кооператив вже припинив будь-які права та повноваження щодо вказаного об`єкту нерухомого майна.

Оскільки пайовий внесок сплачено ОСОБА_2 у період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_1 , а квартира виділялась подружжю, то дану квартиру слід вважати спільним майном подружжя та такою, що підлягає поділу незалежно від того, на чиє ім`я оформлено право власності.

Аргументи представника відповідача адвоката Патяка А.С. про те, що право власності на спірну квартиру відповідач набув через 6,5 років після розірвання шлюбу з позивачкою, а тому спірна квартира є особистою приватною власністю відповідача та поділу між сторонами не підлягає, суд не бере до уваги на підставі статті 15 Закону України «Про власність», а також того, що спірна квартира набула статусу спільної сумісної власності на підставі внесення пайового внеску в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім`ї. Тобто у даному випадку право власності на спірну квартиру виникло з моменту внесення пайового внеску, а не державної реєстрації права власності.

Також суд не визнає належним доказом у справі заповіт від 07.11.2023, посвідчений державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 1689, оскільки він не стосується предмету доказування в цій справі.

При розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц.

За таких обставини суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та залишити у власності ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 7809,07 гривень.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Залишити у власності ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7809 (сім тисяч вісімсот дев`ять) гривень 07 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне рішення складене 29 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДСС ЕДЕМ», місцезнаходження: вул. Зернова, буд. 40, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20511205.

Суддя М.В. Фетісов