Ухвала

від 03.04.2024 по справі 947/10284/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10284/24

Провадження № 1-кс/947/4732/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000209 від 24.04.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Токмак Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, неповнолітних дітей не має, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , -

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

03 квітня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 6 606 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 20 002 968 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3, 4 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури..

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та послався на визнання останнім своєї провини, відсутність процесуальних ризиків, а тому відсутність підстав для задоволення клопотання. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

02.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.368 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про карантин рослин», організація та здійснення державного контролю покладаються на Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступників і державних фітосанітарних інспекторів.

Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_4 , останній є державним фітосанітарним інспектором у відповідних сферах згідно із законом.

До основних прав і обов`язків державного фітосанітарного інспектора ОСОБА_4 згідно його посадової інструкції та ст. 10 Закону України «Про карантин рослин» входить, зокрема: проведення фітосанітарних процедур до об`єктів регулювання; здійснення державного контролю та нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об`єктів регулювання; проведення відбору зразків з партії рослин і рослинних продуктів для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) відповідно до цього Закону.

Також ОСОБА_4 уповноважений:видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов`язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів; надавати власникамоб`єктів регулювання,які підлягаютьдержавному контролю,акти прорезультати нагляду,інспектування тамоніторингу; накладати у порядку, встановленому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин та захист рослин; тощо.

Отже, ОСОБА_4 , обіймаючи вказану посаду, будучи службовою особою органу, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції є працівником правоохоронного органу та відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України.

Слідством установлено, що ОСОБА_4 , маючи корисливі мотиви, з метою неправомірного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї протиправної поведінки, передбачаючи її суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, а також двома посередниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою одержання неправомірної вигоди, вчинив злочинне діяння, за таких обставин.

Установлено, що ТОВ «Хатіроку» (ЄДРПОУ 40410734) за видами діяльності є компанією, яка може здійснювати вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжну діяльність у рослинництві, оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, складське господарство, тощо.

У січні 2024 року вказаним суб`єктом господарської діяльності заплановано експорт сільськогосподарської продукції до КНР у великих обсягах.

Оскільки Законом України «Про карантин рослин», Порядком № 690, Порядком № 451, міжнародною Угодою № 1104 між КМУ та Урядом КНР та іншими нормативно-правовими актами передбачено, що експорт об`єктів регулювання, у тому числі зернових культур, здійснюється суб`єктами, які повинні бути: 1) зареєстровані в Загальнодержавному реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання; 2) внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР на підставі виготовлених актів про результати нагляду (обстеження полів), у ТОВ «Хатіроку» виникла необхідність у відповідній реєстрації та внесенні у зазначений Перелік.

Так, у лютому 2024 року з метою належного оформлення вищевказаних документів та проведення відповідних реєстрацій, директор ТОВ «Хатіроку» ОСОБА_9 приступив до збору необхідної інформації шляхом консультацій зі службовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та іншими експортерами сільськогосподарської продукції до КНР, які рекомендували звернутись до компетентної у даних питаннях особи - ОСОБА_8 , оскільки останній має усталені зв`язки зі службовими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

У подальшому, 07.02.2024 близько 15:58 год. ОСОБА_9 зв`язався за телефоном з ОСОБА_8 , який повідомив, що дійсно може посприяти у здійсненні службовими особами Держпродспоживслужби реєстрації ТОВ «Хатіроку» як суб`єкта, який здійснює господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання (так звана реєстрація у «карантині»), а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з одночасним виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів).

При цьому ОСОБА_8 , сприймаючи ОСОБА_9 як потенційного надавача неправомірної вигоди, усвідомлюючи можливість швидкого протиправного збагачення, використовуючи вже звичну форму корупційного схиляння особи до неправомірних дій, фактично інспірував подальшу згоду ОСОБА_9 до надання службовим особам Держпродспоживслужби неправомірної вигоди.

Задля досягнення отримання безумовної згоди від ОСОБА_9 на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 повідомив заявника, що відповідно до вимог закону дії, які необхідно виконати в інтересах ТОВ «Хатіроку» є дуже складним та довготривалим процесом і потребують вирішення ряду бюрократичних складнощів, які можливо виконати лише шляхом надання йому для службових осіб Держпродспоживслужби та її територіальних органів певної суми грошових коштів в залежності від обсягу запланованої до експорту в КНР сільськогосподарської продукції.

Також, ОСОБА_8 повідомив, що для ОСОБА_9 вартість так званих послуг коштуватиме 30000 доларів США, з розрахунку 2 долари США за 1 тону сільськогосподарської продукції із загального обсягу запланованої до експорту в КНР продукції в 15000 тон.

Вказані дії ОСОБА_8 , направлені на схиляння до надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди та штучного створення уяви в останнього складності та бюрократичності відповідних процедур сприйняті заявником як вимога надання неправомірної вигоди службовим особам Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

У свою чергу ОСОБА_9 , розуміючи, що будь-яка затримка у оформленні документів для експорту сільськогосподарської продукції може спричинити втрату грошових коштів у виді упущеної вигоди, вимушений був погодитись на запропоновані незаконні умови ОСОБА_8 з надання неправомірної вигоди.

Обміркувавши у подальшому незаконні умови ОСОБА_8 та вирішивши для себе принципово не виконувати неправомірні дії щодо надання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин.

Водночас ОСОБА_8 07.02.2024 повідомив ОСОБА_7 та через ОСОБА_7 поінформував невстановлену службову особу з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та державного фітосатітарного інспектора ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_4 про наявність так званого «клієнта» на одержання від нього неправомірної вигоди для вказаних службових осіб Держпродспоживслужби, а також у період з 07.02.2024 по 12.02.2024 оговорив з ними суму неправомірної вигоди, строки її одержання, порядок організації внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» як суб`єкта, який здійснює господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання (так звана реєстрація у «карантині»), а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з одночасним виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів) тощо.

При цьому ОСОБА_7 , 07.02.2024 близько 16:06 год. після отримання інформації від ОСОБА_8 про необхідність виконання зазначеного переліку послуг службовими особами Держпродспоживслужби за неправомірну вигоду, повідомив останнього, що частину неправомірної вигоди від ОСОБА_9 необхідно одержати авансом, тобто до початку вчинення будь-яких дій цими службовими особами. Також ОСОБА_7 зауважив, що узгодить цінову політику даної корупційної послуги з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та найближчим часом дасть відповідь.

Далі 07.02.2024 ОСОБА_7 у ході телефонних розмов у період з 16:14 по 16:18 год. повідомив ОСОБА_8 , що узгодив з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області розмір неправомірної вигоди за виконання дій в інтересах ОСОБА_9 , яка становитиме 1,5 долари США за 1 тону сільськогосподарської продукції, запланованої до експорту.

У подальшому 12.02.2024 приблизно о 18:20 год. ОСОБА_9 за раніше обговореною домовленістю зустрівся з ОСОБА_8 на території ринку «Книжний» (перехрестя просп. Українських героїв та вул. Єврейської у м. Одесі). У ході зустрічі ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з вказаними вище особами, наголосив, що у випадку експорту такої сільськогосподарської культури як кукурудза, сума неправомірної вигоди буде дещо меншою, аніж оголошено у телефонні розмові напередодні, а строки оформлення у відповідних реєстрах та складання актів про результати нагляду (обстеження полів) складатимуть близько 4-5 тижнів. Також ОСОБА_8 зауважив, що організацію вирішення цих питань він почне після сплати частини неправомірної вигоди в якості авансу.

У ході наступної зустрічі на території ринку «Книжний» (перехрестя просп. Українських героїв та вул. Єврейської у м. Одесі) 13.02.2024 близько 15:50 год. ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що сума неправомірної вигоди складатиме 1,5 доларів США за 1 тону кукурудзи, запланованої до експорту, тобто 22500 доларів США за 15000 тон, а розмір авансу має скласти 5000 доларів США.

Після цього, державний фітосанітарний інспектор ОСОБА_4 , діючи за усталеним корупційним механізмом та за попередньою змовою з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період з 16.02.2024 по 21.02.2024 оговорив з ОСОБА_8 деталі внесення ТОВ «Хатіроку» до Загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також виконання фітосанітарних заходів, необхідних для такої реєстрації.

Так, ОСОБА_4 21.02.2024 здійснив виготовлення та видачу акту перевірки особи ТОВ «Хатіроку», яка підлягає реєстрації від 21.02.2024 за № 13/08-6006/000001, на підставі якого вносяться відомості у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, чим виконав частину взятих на себе групою осіб зобов`язань. Після цього, ОСОБА_4 сканована копія даного акту скерована у меседжері «WhatsApp» ОСОБА_8

Задля переконання заявника у наявності дійсних зв`язків зі службовими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів, з метою якнайшвидшого спонукання до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 скановану копію даного акту від 21.02.2024 через меседжер «WhatsApp» скеровано ОСОБА_9 .

У подальшому, 22.02.2024 приблизно о 10:47 год. у ході зустрічі ОСОБА_9 з ОСОБА_8 на території ринку «Книжний» (перехрестя просп. Українських героїв та вул. Єврейської у м. Одесі), останній запевнив, що він виконає взяті на себе зобов`язання та повідомив, що схема оформлення необхідного пакету документів для ТОВ «Хатіроку» реалізовується через службових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Запорізький області.

Надалі, ОСОБА_9 на вимогу ОСОБА_8 передав останньому раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 5000 доларів США в якості авансу від загальної суми неправомірної вигоди у розмірі 22500 доларів США за виконання службовими особами Держпродспоживслужби раніше оговорених дій з внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів).

У подальшому, 01.04.2024 близько 11:20 години на території ринку «Книжний» у м. Одесі ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області одержав від ОСОБА_9 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 17500 доларів США за дії, виконані службовими особами Держпродспоживслужби в межах компетенції, а саме за:

- забезпеченняреєстрації ТОВ«Хатіроку» вЗагальнодержавному реєстріосіб,які здійснюютьгосподарську діяльність,пов`язану зобігом об`єктів регулювання («верифікація» або «реєстрація в карантині») відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про карантин рослин»;

- включення ТОВ «Хатіроку» до Переліку осіб, котрі планують експорт кукурудзи до КНР та здійснення відповідної реєстрації на офіційному сайті Держпродспоживслужби;

- виготовлення інспекторами Держпродспоживслужби актів про результати нагляду (обстеження посівів кукурудзи в період вегетації).

Після одержання ОСОБА_8 зазначеної неправомірної вигоди, останній був викритий працівниками правоохоронних органів.

Загальна сумаодержаної ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановленоюособою неправомірноївигоди складає22500доларів США,що єособливо великимрозміром,оскільки уп`ятсот ібільше разівперевищує неоподаткованиймінімум доходівгромадян.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-допитом свідка ОСОБА_9 від 12.02.2024, який повідомив, що у лютому 2024 року ОСОБА_8 висунута вимога щодо надання службовим особам Держпродспоживслужби грошових коштів за внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів) тощо;

-допитом свідка свідка ОСОБА_9 від 26.02.2024, який повідомив, що ОСОБА_8 у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_9 було скеровано у сканованому вигляді акт № 13/08-6006/000001 перевірки особи, яка підлягає реєстрації від 21.02.2024 виданий державним інспектором ГУ Держпродспоживслужби в Запорізький області ОСОБА_4 , який фактично підтверджує виконання фітосанітарних заходів ТОВ «ХАТІРОКУ» на підставі чого були внесені відомості у реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також надав покази, що стосуються отримання ОСОБА_8 частини неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США тощо;

-оглядом та врученням грошових коштів від 22.02.2024, відповідно до якого зафіксовано огляд та вручення ОСОБА_9 грошових коштів у розмірі 5000 доларів США, які в подальшому були передані ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди;

-оглядом (веб-сторінки «Держпродспоживслужби») від 15.03.2024, відповідно до якого зафіксовано внесення ТОВ «ХАТІРОКУ» до реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання;

-результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.03.2024 за № 16-15-о/764т, відповідно до якого зафіксовано спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які разом обговорюють суму та вимоги, що в подальшому будуть висловлені ОСОБА_9 ;

-результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.03.2024 за № 16-15-о/766т, відповідно до якого ОСОБА_8 розповідає про свою так звану посередницьку роботу з представника Держпроспоживслужби представнику ТОВ «Суффле Агро Україна», називаючи при цьому ціни та розміри вантажів вже ним відпрацьовані. Також, вказаним протоколом зафіксовано спілкування ОСОБА_9 з ОСОБА_8 в ході якого останній висунув вимогу щодо надання службовим особам Держпродспоживслужби грошових коштів за внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів) тощо;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 15.02.2024 № 16-15-о/498т, відповідно до якого зафіксовано, що ОСОБА_8 під час зустрічі та розмови повідомив ОСОБА_9 , що останньому необхідно буде надати аванс у розмірі 30% від загальної суми, що в свою чергу дорівнює 5000 доларів США, яку він повинен буде йому передати за реєстрацією ТОВ «ХАТІРОКУ» у реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання службовими особами Держпродспоживслужби і за внесення даного суб`єкту господарської діяльності до переліку осіб, котрі планують експорт кукурудзи до КНР;

-результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.02.2024 № 16-15-о/600т, відповідно до якого зафіксовано хід зустрічі та розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_8 та отримання останнім неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США тощо;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 23.02.2024 № 16-15-о/607т, відповідно до якого зафіксовано зустріч та розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_8 та отримання останнім неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США. При цьому в ході зустрічі зафіксовано подальші вимоги та умови викладені ОСОБА_8 заявнику тощо;

-результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.02.2024 № 16-15-о/696т, відповідно до якого зафіксовано зустріч ОСОБА_9 з ОСОБА_8 .. хід даної зустрічі та документи, які були передані заявником ОСОБА_8 ;

-оглядом веб-сторінки Держпробспоживслужби щодо переліку осіб, які планують експорт ячменю та кукурудзи до КНР від 27.02.2024, відповідно до якого станом на 27.02.2024 встановлено відсутність ТОВ «ХАТІРОКУ» в Переліку осіб, які планують експорт кукурудзи до КНР;

-оглядом веб-сторінки Держпробспоживслужби щодо переліку осіб, які планують експорт ячменю та кукурудзи до КНР від 27.03.2024, відповідно до якого станом на 27.03.2024 встановлено наявність та включення ТОВ «ХАТІРОКУ» в Перелік осіб, які планують експорт кукурудзи до КНР;

-оглядом від 17.01.2024 протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.01.2024 за № 16-15-о/39т з додатком, яким встановлено обговорення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо можливостей останніх виїзду за межі України на тимчасово окуповану рф територію.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.4 ст.368 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний є внутрішньо переміщеною особою та за матеріалами НСРД виявив бажання отримати паспорт рф.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Так як під час досудового розслідування в подальшому планується здійснювати слідчі та процесуальні дії в ГУ Держпродспоживслужби, у територіальних підрозділах, а також за участі працівників Держпродспоживслужб, застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 здійснювати вплив на довірених йому представників з числа Держпродспоживслужби, задля можливості знищити, сховати або спотворити документи та відомості що містяться в електронних базах даних та реєстрах, які перебувають у володінні Держпродспоживслужби.

Зокрема, як вже зазначалось, з метою приховування своєї протиправної діяльності може здійснити видалення листування та іншої інформації, що має значення для цього провадження.

3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 має досвід співпраці з представниками Держпродспоживслужби, обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст.183КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст.197КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Слідчий просив визначити заставу у розмірі 20 002 968 грн.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

Слідчий суддя враховує надані слідчим відомості про матеріальний стан родини підозрюваного, а саме наявністю у власності, користуванні та розпорядженні нерухомого та рухомого майна, а саме:

1)об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , вартість майна відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно становить 41792 грн.

2)земельна ділянка загальною площею 9,5200 га із кадастровим номером: 2325283600:06:002:0022, яка перебуває у власності дружини ОСОБА_4 ОСОБА_10 ;

3)транспортний засіб KIASORENTOд.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 ,який перебуваєу власностідружини ОСОБА_4 ОСОБА_10 , вартість майна відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становить 80500 грн.

Крім цього, відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування установлено, що у володінні підозрюваного є ряд нерухомого та рухомого майна, а саме:

-земельна ділянка загальною площею 0,065 га, що розташована у АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 ;

-транспортний засіб ЗАЗ-ДЕУ, який перебуває у власності ОСОБА_4 , вартість якого становить 28000 грн.;

-доходи, у тому числі подарунки, за 2023 рік, що належать ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на загальну суму 488587 грн.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, а також розмір предмету кримінального правопорушення, кількості епізодів та системність інкримінованої діяльності в умовах воєнного стану, а також високий ступінь процесуальних ризиків, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 6 056000 грн є здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися із міста Одеса без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні, що визначені слідчим або прокурором; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковомсу задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000209 від 24.04.2023 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 травня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 6 056 000 (шість мільйонів п`ятдесят тисяч) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 , обов`язки строком до 27 травня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із міста Одеса без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні, що визначені слідчим або прокурором; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційноїскарги зупиняєнабрання ухвалоюзаконної сили,але незупиняє їївиконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1