Ухвала

від 03.04.2024 по справі 947/10284/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10284/24

Провадження № 1-кс/947/4734/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваної ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000209 від 24.04.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Одеси, громадянці України, вища, заміжній, має малолітню дитину, раніше не судимій, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , працюючій на посаді провідного спеціаліста сектору фітосанітарного контролю № 5 відділу фітосанітарних заходів на кордоні АДРЕСА_3 ,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

03 квітня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 331 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 1002268 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3, 4 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури..

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , заперечив проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.

2.3. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застави. Крім того, на думку адвоката, підозра є необгрунтованою.

Заявлені слідчим ризики, на думку адвоката, відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

2.4. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

02.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом № 246-К від 25.06.2018 ОСОБА_4 призначено на посаду провідного спеціаліста сектору фітосанітарного контролю № 5 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Положенням «Про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області», яке затверджено наказом Держпродспоживслужби України № 159 від 24.02.2020 визначено, що Головне управління є територіальним органом Держпродспоживслужби України та їй підпорядковане.

ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сферах карантину та захисту рослин здійснює в межах повноважень фітосанітарні заходи, державний контроль та нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об`єктів регулювання; здійснює державний контроль за дотриманням карантинного режиму і проведенням фітосанітарних заходів із карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об`єктів регулювання.

Наряду з іншими завданнями, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надає адміністративні послуги відповідно до закону; вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом; складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймає за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом; проводить перевірки характеристик продукції, організовує відбір зразків для цілей державного контролю та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); організовує проведення в лабораторіях досліджень (випробувань) для цілей державного контролю; тощо.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про карантин рослин», організація та здійснення державного контролю покладаються на Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступників і державних фітосанітарних інспекторів.

Відповідно до посадової інструкції провідного спеціаліста сектору фітосанітарного контролю № 5 Відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_4 , остання є державним фітосанітарним інспектором у відповідних сферах згідно із законом.

До основних прав і обов`язків державного фітосанітарного інспектора ОСОБА_4 згідно її посадової інструкції та ст. 10 Закону України «Про карантин рослин» входить, зокрема: виявлення, локалізація та ліквідація регульованих шкідливих організмів; видача фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт та карантинних сертифікатів; проведення фітосанітарних процедур до об`єктів регулювання; здійснення оформлення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю при переміщенні через митний кордон України через інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Також ОСОБА_4 уповноважена: затримувати згідно із законом об`єкти регулювання регулювання для інспектування та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без відповідних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам; видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов`язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів; накладати у порядку, встановленому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин та захист рослин; тощо.

Приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначено, що правоохоронними органами є органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Отже, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста сектору фітосанітарного контролю № 5 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, будучи службовою особою органу, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції є працівником правоохоронного органу та відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України.

Крім того, ОСОБА_4 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 13 Закону України «Про карантин рослин» передбачено, що виїмки та формування зразків об`єктів регулювання (у тому числі арбітражних) для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) здійснюються державними фітосанітарними інспекторами або фахівцями фітосанітарної лабораторії приватної форми власності за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи. Проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) фітосанітарною лабораторією приватної форми власності здійснюється виключно для цілей експорту.

За результатами проведеної фітосанітарної експертизи (аналізів) фітосанітарна лабораторія надає висновок фітосанітарної експертизи (аналізів), який встановлює фітосанітарний стан всієї партії вантажу.

Державний фітосанітарний інспектор на підставі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) встановлює карантинне значення виявлених шкідливих організмів, на основі якого приймає рішення про застосування фітосанітарних заходів та видачу або відмову у видачі сертифікатів, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 46 вказаного Закону, імпорт, експорт, реекспорт об?єктів регулювання, включених до переліку об?єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, здійснюється в супроводі оригіналу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, виданого в електронній або паперовій формі, які мають однакову юридичну силу, та/або іншої документації за запитом країни призначення.

Водночас, ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, нехтуючи покладеними на неї обов`язками, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого неправомірного збагачення, стала на шлях злочинної діяльності та умисно вчинила злочинне діяння за таких обставин.

Установлено, що ТОВ «НИКЗЕРНОТОРГ» (ЄДРПОУ 42004154) є компанією експортером сільськогосподарської продукції, основним видом діяльності якої є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Крім того, вказаний суб`єкт господарської діяльності на підставі договорів контрактів з компаніями нерезидентами здійснює транспортні та експедиторські послуги, в які також входить сприяння у оформленні дозвільних документів, у тому числі, фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію.

Оскільки Законом України «Про карантин рослин» передбачено, що експорт об`єктів регулювання, у тому числі зернових культур, здійснюється в обов`язковому супроводі оригіналу фітосанітарного сертифіката, виданого державним фітосанітарним інспектором, у ТОВ «НИКЗЕРНОТОРГ», виникла необхідність у оформленні та отриманні в ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію, яка запланована до експорту.

Так, 10.01.2024 з метою оформлення фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію, представник ТОВ «НИКЗЕРНОТОРГ» ОСОБА_8 звернувся до державного фітосанітарного інспектора ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_9 , який здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_4 .

У ході даної зустрічі ОСОБА_9 , з метою схиляння ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди, повідомив заявника, що здійснення фітосанітарних процедур відповідно до вимог закону є дуже складним та довготривалим, оскільки потребує здійснення відібрання зразків сільськогосподарської продукції для лабораторних досліджень, направлення цих зразків до лабораторії, а також виконання ряду бюрократичних дій.

При цьому, ОСОБА_9 зауважив, що у разі надання йому додаткової грошової винагороди у сумі 600 грн за 1 фітосанітарний сертифікат, можливо все робити значно швидше та без реального відбору проб з автомобілю, або вантажного контейнера з сільськогосподарською продукцією. У разі відмови ОСОБА_8 від запропонованого ОСОБА_9 регламенту дій з надання неправомірної вигоди, отримання фітосанітарних сертифікатів стане для ОСОБА_8 дуже складною процедурою, що може спричинити економічні втрати.

Отже, ОСОБА_9 у ході спілкування з ОСОБА_8 , умисно створив у заявника враження ускладненої процедури отримання фітосанітарних сертифікатів задля схиляння останнього до надання неправомірної вигоди, чим фактично інспірував надання неправомірної вигоди.

ОСОБА_8 , розуміючи, що будь-яка затримка у оформленні документів для експорту сільськогосподарської продукції може спричинити втрату грошових коштів через претензії сторін по міжнародним контрактам, вимушений був погодитись на запропоновані незаконні умови ОСОБА_9 з надання йому неправомірної вигоди.

Однак, обміркувавши у подальшому незаконні умови ОСОБА_9 , вирішивши для себе принципово не виконувати неправомірні дії щодо надання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин.

Надалі, 18.01.2024 близько 14:55 години, ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем своєї роботи ( АДРЕСА_4 ) отримав від ОСОБА_8 пакет документів для оформлення 11 (одинадцяти) фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію (пшениця та кукурудза), платником послуг за які є ТОВ «НИКЗЕРНОТОРГ». Також ОСОБА_9 зазначив, що розрахуватись з ним за ці сертифікати, тобто надати неправомірну вигоду необхідно буде цього ж дня після того як він здійснить їх оформлення та видачу.

У подальшому ОСОБА_9 залучив до вказаних неправомірних дій провідного спеціаліста сектору фітосанітарного контролю № 5 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_4 , якій запропонував за неправомірну вигоду здійснити оформлення та видачу 9 (дев`яти) фітосанітарних сертифікатів, а собі залишив оформлення 2 (двох) фітосанітарних сертифікатів.

Цього ждня,близько 18:21години ОСОБА_9 ,діючи вжеза попередньоюзмовою з ОСОБА_4 , перебуваючиза вказаноюадресою,надав ОСОБА_8 11(одинадцять)оформлених фітосанітарнихсертифікатів,датованих 18.01.2024за наступниминомерами: № 13/15-6045/EB-321723;№ 13/15-6045/EB-321724; № 13/15-6121/EB-321725; № 13/15-6121/EB-321726; № 13/15-6121/EB-321727; № 13/15-6121/EB-321728; № 13/15-6121/EB-321729; № 13/15-6121/EB-321730; 13/15-6121/EB-321731; № 13/15-6121/EB-321732; № 13/15-6121/EB-321733, після чого одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Одразу після одержання неправомірної вигоди, вказані грошові кошти розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

У подальшому, після отримання інформації та відповідних заявок від ОСОБА_8 на оформлення документів на наступну партію сільськогосподарської продукції, ОСОБА_9 здійснено видачу 17 (сімнадцяти) фітосанітарних сертифікатів, датованих 20.03.2024 за наступними номерами: № 13/15-6045/ЕВ-324495; № 13/15-6045/ЕВ-324496; № 13/15-6045/ЕВ-324497; № 13/15-6045/ЕВ-324498; № 13/15-6045/ЕВ-324499; № 13/15-6045/ЕВ-324500; № 13/15-6045/ЕВ-659501; № 13/15-6045/ЕВ-659502; № 13/15-6045/ЕВ-659503; № 13/15-6045/ЕВ-659504; № 13/15-6045/ЕВ-659505; № 13/15-6045/ЕВ-659506; № 13/15-6045/ЕВ-659507; № 13/15-6045/ЕВ-659508; № 13/15-6045/ЕВ-659512; № 13/15-6045/ЕВ-659513; № 13/15-6045/ЕВ-659514.

Надалі, після отримання заявок на оформлення та видачу ще п`яти фітосанітарних сертифікатів, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 01.04.2024 близько 09:45 год. про необхідність розрахунку за попередні 17 (сімнадцяти) фітосанітарних сертифікатів та за нові 5 (п`ять) сертифікатів.

Після цього, 01.04.2024 близько 10:35 год. ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , одержав від ОСОБА_8 іншу частину неправомірної вигоди у розмірі 13200 грн за оформлення та видачу 22 (двадцяти двох) фітосанітарних сертифікатів.

Одразу після одержання неправомірної вигоди, вказані грошові кошти розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Загальна сума одержаної ОСОБА_9 та ОСОБА_4 неправомірної вигоди складає 19200 гривень.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-допитом свідка ОСОБА_8 від 11.01.2024, який повідомив, що 10.01.2024 з метою оформлення фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію звернувся до ОСОБА_9 , який повідомив його, що здійснення фітосанітарних процедур відповідно до вимог закону є дуже складним та довготривалим процесом, а для того, щоб зробити все значно швидше, схилив ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди у сумі 600 грн за 1 фітосанітарний сертифікат;

-допитом свідка ОСОБА_8 від 19.01.2024, який повідомив як відбувалася зустріч ОСОБА_8 із ОСОБА_9 де останній отримав частину неправомірної вигоди у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень за оформлення фітосанітарних сертифікатів у кількості 11 шт.;

-оглядом та врученням грошових коштів від 18.01.2024, відповідно до якого зафіксовано огляд та вручення ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 6000 грн., які в подальшому були передані ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди;

-оглядом фітосанітарних сертифікатів від 19.01.2024, які були надані ОСОБА_8 під час допиту, в ході огляду яких зафіксовано підписи ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо контролю від 15.01.2024 № 16-15-о/117т, відповідно до якого зафіксовано підтвердження допиту свідка ОСОБА_8 від 11.01.2024, а саме розмова ОСОБА_9 із ОСОБА_8 щодо виготовлення фітосанітарних сертифікатів за неправомірну вигоду, при цьому, зазначаючи вартість послуги, яка складатиме600 грн за 1 фітосанітарний сертифікат;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 19.01.2024 № 16-15-о/168т, відповідно до якого зафіксовано хід зустрічі та розмови ОСОБА_8 із ОСОБА_9 та отримання останнім частини неправомірної вигоди у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень за оформлення фітосанітарних сертифікатів у кількості 11 шт.

-результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.01.2024 № 16-15-о/169т, відповідно до якого зафіксовано зустріч ОСОБА_8 із ОСОБА_9 , хід даної зустрічі та документи, які були передані ОСОБА_9 заявнику;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 04.03.2024 № 16-15-о/719т, відповідно до якого зафіксовано передачу ОСОБА_9 одержаної неправомірної вигоди ОСОБА_4 ;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 04.03.2024 № 16-15-о/720т, відповідно до якого зафіксовано передачу ОСОБА_9 одержаної неправомірної вигоди ОСОБА_4 ;

-результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 11.03.2024 № 16-15-о/765т, відповідно до якого зафіксовано розмову щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_9 , який в подальшому передав частину грошових коштів ОСОБА_4 , а також інші зустрічі та розмови, які мають значення для досудового розслідування тощо;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- незаконно впливати на свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.368 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Так як під час досудового розслідування в подальшому планується здійснювати слідчі та процесуальні дії в ГУ Держпродспоживслужби, у територіальних підрозділах, а також за участі працівників Держпродспоживслужб, застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 здійснювати вплив на довірених йому представників з числа Держпродспоживслужби, задля можливості знищити, сховати або спотворити документи та відомості що містяться в електронних базах даних та реєстрах, які перебувають у володінні Держпродспоживслужби.

Зокрема, як вже зазначалось, з метою приховування своєї протиправної діяльності може здійснити видалення листування та іншої інформації, що має значення для цього провадження.

3.8. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 має досвід співпраці з представниками Держпродспоживслужби, обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст.183КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст.197КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Слідчий просив визначити заставу у розмірі 1002268 грн.

Враховуючи встановлені ризики, міцні соціальні зв`язки підозрюваної, наявність малолітньої дитини, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для застосування застави в розмірі більшому ніж передбачений КПК України відсутні.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а також розмір предмету кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 242 240грн не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися із міста Одеса без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні, що визначені слідчим або прокурором; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000209 від 24.04.2023 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 травня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваної ОСОБА_4 , обов`язки строком до 27 травня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із міста Одеса без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні, що визначені слідчим або прокурором; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1