Рішення

від 03.04.2024 по справі 481/1572/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1572/23

Провадж.№ 2/481/25/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

03.04.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Софіївського сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини,

Встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 28лютого 1998року ОСОБА_2 зареєстрував звідповідачкою шлюб.Від даногошлюбу вних народилисядіти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Сімейне життяз відповідачкоюне склалось, тому рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.07.2019 р., шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 07.10.2020 року відповідачку ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 набув у власність нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 05.07.2017 р.

Відповідачка ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, через що не займається побутом та вихованням дітей, і після розлучення виїхала на постійне проживання в місто Миколаїв. Менший син ОСОБА_4 залишився проживати з батьком, позивачем ОСОБА_2 . Відтак позивач вважає, що сину буде краще проживати саме з ним. ОСОБА_2 може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина, задовольнити гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 07.03.2024 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 , під час розгляду справи позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини зазначені у позові та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. У підготовчому судовому засіданні вона позов визнала у повному обсязі та не заперечувала проти його задоволення, однак повідомила, що з`являтися в судові засідання вона не має можливості. Про що також надала суду письмову заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, органу опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. У підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_6 надала суду висновок органу опіки та піклування та акт обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_4 .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін по справі народився син ОСОБА_4 , в графі батьки записано: мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Березнегуватської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 03.07.2007 року (а.с.04).

Відповідно до рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.07.2019 р., справа № 481/784/19, провадження № 2/481/290/2019, шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано ( а.с.06).

Відповідно до рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 07.10.2020 р., справа № 481/985/20, провадження № 2/481/259/2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.7).

Згідно з довідкою Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 16.08.2021 р. ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5)

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Софіївської сільської ради від 28.02.2024 року, ОСОБА_4 проживає на даний час із своїм батьком ОСОБА_2 , його співмешканкою ОСОБА_8 а також сестрою ОСОБА_5 . Сім`я проживає у будинку та матеріально забезпечена. (а.с.59).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визначення місця постійного проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , останній протягом чотирьох років проживає із батьком ОСОБА_2 , при цьому мати ОСОБА_3 проживає окремо, допомагає сину по мірі можливості, однак не заперечує, щоб син і надалі залишився проживати з батьком. (а.с.60).

Таким чином суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні обставини справи, в сукупності, дають підстави для твердження, що позивач здатний створити умови для розвитку та виховання сина, забезпечити його повноцінний розвиток.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "М. С. проти України" (рішення від 11 липня 2017 року, заява N 2091/13) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява N 10383/09).

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Як зазначено у Постанові ВС від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17 «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку».

Вирішуючи спір суд, врахувавши інтереси ОСОБА_4 , його психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами сина, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в його інтересах, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання сина ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини, так як він з народження проживає разом з батьком та сестрою, має за місцем свого проживання стійкі соціальні зв`язки.

Також суд, вважає за необхідне зазначити, що визначення місця проживання дитини з батьком не може впливати на рівні права матері щодо сина, та наголошує на неприпустимість з боку батька чинити перешкоди у її спілкуванні та відвідуванні сина.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог позивача.

З відповідача ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути судовий збір на користь позивача.

Керуючись ст.12,13,259,263-265ЦПК України,суд

Ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Софіївського сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ) з його батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), за місцем його постійного проживання

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1073 (однієї тисячі семи десяти трьох ) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення його вступної та резолютивної частини, з моменту виготовлення повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55632, Миколаївська область, Баштанський район, с.Софіївка, вулиця Софіївська, 24/1.

Повний текст рішення виготовлений 04.04.2024 року.

Суддя