Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/7641/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/7641/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Михайленко С.О.

за участю:

Представника позивача: адвоката Копусь А.А., ордер серії АІ №1518825 від 27.12.2023;

Представника відповідача: Балацький Я.А., в порядку само представництва

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023

та

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023

у справі № 910/7641/23 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаконт»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 10 200 954,77 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Діаконт» (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - відповідач) про стягнення боргу за договором №75/130-21/11-121-01-21-10404 від 30.06.2021 та інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення.

У відзиві відповідач висловився проти задоволення позову, вказуючи на те, що відсутність реєстрації позивачем, як виконавцем, податкової декларації свідчить про ненастання строку оплати відповідачем суми ПДВ. Крім того просив суд звільнити його від сплати 3% річних та інфляційних втрат, зазначаючи, що форс-мажорні обставини вплинули на умови його діяльності, що виключає вину відповідача.

Заперечуючи проти мотивів ,викладених відповідачем, позивач вказував, що недоцільним є тлумачення умов договору щодо обов`язку оплати за надані послуги в інший строк, ніж протягом 60 календарних днів від дати підписання акта здачі-приймання наданих послуг. За умовами договору сторонами узгоджено ціну виконаних робіт (послуг), включаючи розмір ПДВ; вимога про стягнення 3% річних не суперечить ані умовам договору, ані приписам законодавства; всупереч умовам договору відповідачем не було повідомлено позивача про факт настання форс-мажорних обставин протягом 5 днів з початку їх дії, крім того відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Своєю чергою, відповідач додав, що для оплати всіх послуг, зазначених в п. 1.1 договору, має значення момент здійснення реєстрації податкової накладної позивачем в ЄРПН, її належне оформлення та надання відповідачу; відповідач просив суд звільнити його від сплати 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на ті обставини, що протягом 2019 - 2023 років діяли кілька моделей виконання ПСО, кожна з яких передбачала потужне фінансове навантаження на державне підприємство. ДП «НАЕК «Енергоатом» за жоден з років не отримало компенсацію, передбачену законом; на сайті ТПП розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, отже у сторони договору відсутня вина у невиконанні грошового зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Діаконт» 7685638 грн 94 коп. боргу, 284895 грн 05 коп. 3 % річних, 2230420 грн 78 коп. інфляційних втрат, а також 153014 грн 33 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що за умовами укладеного 30.06.2021 між позивачем , як виконавцем, та підповідачем, як замовником, договору №75/130-21/11-121-01-21-10404 (далі - Договір), оплата наданих послуг "Код ДК 021:2015 - 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (послуга: «Капітальний ремонт крана маніпулятора КР308Д)» здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання обома сторонами «Акта здачі-приймання наданих послуг», шляхом перерахування замовнику грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Господарський суд установив, що відповідно до пункту 2.1 Договору вартість послуг за цим договором визначається «Протоколом узгодження договірної вартості послуг» (невід`ємний додаток №1 до Договору) та складає: 6410000 грн, крім того ПДВ 20% 1282000 грн, разом 7692000 грн., а актом здачі-приймання наданих послуг від 15.12.2021, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками , підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 7685638,94 грн. Крім того, позивачем було складена та зареєстрована податкова накладна №9 від 15.12.2021.

Твердження відповідача про визначення строку оплати вартості робіт у розмірі суми ПДВ виникає з моменту надання замовнику податкової накладної суд відхилив , оскільки позивачем відповідно до пункту 2.3 Договору належним чином оформлено та зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Водночас Акт здачі-приймання послуг від 15.12.2021 на суму 7685638,94 грн включав всю вартість наданих послуг, з урахуванням ПДВ .

Відхиляючи доводи відповідача про ненастання строку оплати вартості послуг в частині сплати ПДВ, суд виходив з установленого ним факту оформлення та реєстрації виконавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

За висновком суду, захоплення збройними силами Російської Федерації Запорізької атомної електростанції, що зумовило втрату виробничих потужностей та розбалансування фінансового стану державного підприємства, саме по собі не є безумовною підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання , строк виконання якого сплив 14.02.22 р.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/7641/23 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Діаконт» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн.

Не погодившись із мотивами та висновками суду щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило рішення Господарського суду міста Києва скасувати в частині стягнення з боржника (апелянта ) 284895 грн 05 коп. 3 % річних та 2 230 420 грн 78 коп. інфляційних втрат і у цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023, матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у судовій справі № 910/7641/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2023 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/7641/23.

16.10.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № б/н від 16.10.2023, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 про задоволення заяви ТОВ «Діаконт» до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» у справі № 910/7641/23 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Діаконт» в задоволенні заяви щодо стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» витрат на професійну правничу допомогу.

02.11.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» № б/н від 02.10.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення/доставлення даної ухвали, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 (головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7641/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» № б/н від 16.10.2023 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023. Повідомлено учасників про те, що розгляд справи № 910/7641/23 відбудеться 20 грудня 2023 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23, яка була подана через підсистему «Електронний суд», повернуто Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

20.12.2023 судове засідання у справі № 910/7641/23 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. з 18.12.2023 у відпустці.

21.12.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № б/н від 21.12.2023, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 про задоволення позову ТОВ «Діаконт» до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» у справі № 910/7641/23 в частині стягнення 2 230 420,78 грн інфляційних втрат та 284 895,05 грн 3 % річних. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Діаконт» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС», за договором в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Вирішити питання про розподіл судових витрат у встановленому порядку.

За доводами апеляційної скарги умови договору визначали підставою для здійснення замовником оплати частини вартості послуги в розмірі суми ПДВ здійснення підрядником реєстрації податкової накладної в ЄРПН і не установлювали строк виконання зобов`язання по сплаті ПДВ. На думку апелянта, оплата ПДВ є правом, а не обов`язком замовника послуги у разі нездійснення підрядником реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Натомість суд першої інстанції, відхиляючи такі доводи відповідача, не врахував умови договору.

Апелянт також вказував на компенсаційну природу 3 % річних, тому вважав, що суд вправі зменшити розмір нарахованих кредитором боржнику інфляційних та 3 % річних за час затримки у виконанні грошових зобов`язань, оскільки інфляційні втрати та 3% річних за час прострочення спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора.

Прибуток боржника, зазначав апелянт, складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється відокремленими підрозділами ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , однак місто Енергодар було захоплено збройними силами РФ та перебуває на тимчасово окупованій території . Втрата виробничих потужностей позначилася на обсягах отриманих Державним підприємством доходів, проте ДП продовжує виконувати спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії для забезпечення загально-суспільного інтересу та підтримує безпеку АЕС. Ці обставини, на думку апелянта, є надзвичайними і підлягали врахуванню при вирішенні судом питання про зменшення відповідальності боржника у грошовому зобов`язанні.

Разом з апеляційною скаргою скаржником також заявлено клопотання № 21-7678/28-вих від 21.12.2023 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому викладено прохання «Визнати поважними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23. Поновити Відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23».

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 21.12.2023, матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом`у судовій справі № 910/7641/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

27.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаконт», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, в яких викладено прохання «залишити без розгляду клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; відмовити апелянту у відкритті апеляційного провадження по справі № 910/7641/23».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 розгляд справи № 910/7641/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» № б/н від 16.10.2023 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 призначено на 28.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 поновлено Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7641/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» № б/н від 21.12.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023. Постановлено апеляційні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» № б/н від 21.12.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 та № б/н від 16.10.2023 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 - об`єднати в одне апеляційне провадження. Повідомлено учасників, що розгляд справи № 910/7641/23 відбудеться 28.02.2024.

01.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши доводи представників апелянта та заперечення позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального л та процесуального права при вирішенні спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

За умовами пункту 2.1 Договору, вартість послуг за цим договором визначається «Протоколом узгодження договірної вартості послуг» (невід`ємний додаток №1 до Договору) та складає: 6410000 грн, крім того ПДВ 20% 1282000 грн, разом 7692000 грн.

ПДВ являє собою певний відсоток надбавки , яку оплачує покупець будь-якого товару або послуги. Об`єктом оподаткування ПДВ є будь-які операції з надання послуг, продажу товарів та здійснення робіт на митній території України. У бюджет цей податок перераховує продавець товару або послуги , а платником є покупець .

Вартість послуги, як випливає з умов договору, була встановлена у договорі, у графі «реквізити сторін» якого було вказано, що обидві договірні сторони є платниками ПДВ.

Отже виконання договору здійснювалося позивачем як платником ПДВ , тому він зобов`язаний був включати у вартість виконаних ним робіт, в силу податкового законодавства, суму ПДВ і складати податкові накладні.

Відповідач як в силу умов договору, так і в силу податкового законодавства зобов`язаний був сплатити вартість виконаних робіт, до якої включено суму ПДВ, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами «Акта здачі-приймання наданих послуг», шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Установлений договором строк виконання відповідачем (замовником) грошового зобов`язання , сплив 14.02.2022, тобто до початку військових дій на території України.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, пов`язаних із наявністю обставин , про які вказує апелянт , і які , на його думку, є підставами для звільнення його від цивільно-правовової відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, то колегія суддів критично оцінює ці доводи апелянта, адже вони не мають правового опертя. За законом відсутність у боржника необхідних для виконання зобов`язання грошових кошів не вважається випадком, про що свідчить зміст абзацу другого частини 1 статті 617 ЦК.

У будь-якому разі у країні , в якій існують товарно-грошові відносини, і засобом платежу є грошові кошти , їх відсутність у боржника не може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання ним грошових зобов`язань .

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за рахунок боржника за неналежне виконання ним зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.

Крім того, відповідачем оскаржується додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, яким було стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Діаконт» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №ЮФКМ/104/2022, Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 14.09.2023, виписку по рахунку за період з 28.04.2023 по 08.06.2023.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Колегією суддів встановлено, що позивач послуги правової допомоги за підписаним Актом приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 №1 з детальним описом наданих послуг на суму 40000,00 грн оплатив у повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу, просить суд відмовити у відповідній заяві, обґрунтовуючи тим, що: 1) позивачем не надано розрахунковий документ, який би свідчив про здійснення господарської операції між позивачем та адвокатом; 2) укладений між позивачем та відповідачем договір, за яким стягувались кошти у даній справі, не містить якихось складних юридичних конструкцій; 3) вартість наданої правничої допомоги у розмірі 40000 грн значно завищена і необґрунтована, зважаючи на підготовку адвокатом позивача єдиного процесуального документу незначної складності за ідентичними договорами по іншим справам.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру плати за правову допомогу можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, врахувавши суму позовних вимог, проведену адвокатом роботу з надання правової допомоги клієнту (позивачу), дійшов вірного висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем, у зв`язку із розглядом справи №910/7641/23 у сумі 40000 грн.

Переконливих аргументів щодо не співмірності витрат, понесених позивачем, скаржником в апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Викладені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішень не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/7641/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/7641/23 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/7641/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.04.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко