Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/7641/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2024Справа № 910/7641/23За заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/7641/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАКОНТ"

до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 10200 954,77 грн

Суддя Сташків Р. Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Хомин О.М.,

від відповідача - Балацький Я.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024, позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ДІАКОНТ" 7685638 грн 94 коп. боргу, 284895 грн 05 коп. 3 % річних, 2230420 грн 78 коп. інфляційних втрат, а також 153014 грн 33 коп. судового збору.

Через систему «електронний суд» 22.04.2024 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, в якому заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/7641/23.

Ухвалою суду від 30.04.2024 прийнято до розгляду заяву відповідача про відстрочку виконання рішення у даній справі, судове засідання призначено на 29.05.2024.

Крім того, 30.04.2024 на виконання рішення суду у даній справі Господарським судом міста Києва було видано наказ.

У судове засідання 29.05.2024 з`явилися представники обох сторін. Представник позивача заперечував проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, представник відповідача просив суд задовольнити вимоги заяви.

Суд приймає до уваги, що на засіданні Кабінету Міністрів України 02.05.2023 Уряд ухвалив розпорядження, яким передбачається реорганізувати ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом перетворення в АТ "НАЕК "Енергоатом", 100 % акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

План перетворення ДП "НАЕК "Енергоатом" на акціонерне товариство затверджений розпорядженням КМУ від 27.06.2023 № 571-р.

Кабінет Міністрів України на засіданні 29.12.2023 прийняв постанову №1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Також Кабінет Міністрів затвердив статут акціонерного товариства, положення про наглядову раду та положення про принципи формування наглядової ради.

Згідно з рішенням Уряду, акціонерне товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства.

Подана заява про відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що дохід АТ "НАЕК "Енергоатом" на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який був неодноразово продовжений Указами Президента України. 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" АТ "НАЕК "Енергоатом" (далі - ВП ЗАЕС) були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації.

Енергодарська міська територіальна громада в межах якої розташовані виробничі потужності відповідача, включена до "Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

З моменту окупації, філія «ВП «ЗАЕС» працює в екстремальних умовах, на початку захоплення атомна станція працювала на мінімальних потужностях, а вже з вересня 2022 відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. Разом з цим, для підтримання життєздатності атомних блоків живлення станції відбувається за рахунок виробленої електричної енергії іншими атомними станціями України. В структурі електроенергії, виробленої філіями АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме філією «ВП «ЗАЕС».

Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так відповідач вказує, що за 2022 рік АТ "НАЕК "Енергоатом" отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

За півріччя 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» отриманий збиток в розмірі 9,04 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за півріччя 2023 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»).

На обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідач зазначив, зокрема, що негайне виконання АТ "НАЕК "Енергоатом" судового рішення може спричинити невиконання АТ "НАЕК "Енергоатом" спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.

В той же час, невиконання ПСО унеможливить досягнення основної мети покладення таких обов`язків - забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки; загрожує нормальному функціонуванню ринку електричної енергії України та катастрофічно впливає на стан соціального благополуччя населення України.

Правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядались у рамках справи № 910/7641/23, та за якою з відповідача стягнуто суму заборгованості у цій справі, нерозривно пов`язані з об`єктами філії «ВП «ЗАЕС», що забезпечували втрачені АТ «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч.ч. 5-6 Господарського процесуального кодексу України).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Водночас суд зазначає, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та без вуглецевого енергетичного майбутнього України.

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" створено у жовтні 1996 року.

Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).

"Енергоатом" забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії.

Організаційно-правова форма НАЕК "Енергоатом" - державне підприємство.

Засновник - Кабінет Міністрів України. Підприємство утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від 17.10.1996 № 1268 на базі майна атомних електростанцій та їхніх інфраструктур - ВО "Запорізька АЕС", ВО "Південноукраїнська АЕС", ВО "Чорнобильська АЕС", ВО "Рівненська АЕС", ВО "Хмельницька АЕС". У 2001 році Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК "Енергоатому".

У 2021 році Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.01.2021 № 50-р взяв на себе функції з управління єдиним майновим комплексом НАЕК "Енергоатому".

Основні види економічної діяльності детально викладено у статуті НАЕК "Енергоатому", зокрема: Підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996 № 1268 на Компанію покладено функції експлуатуючої організації. Завданнями Енергоатому є безпечне виробництво електроенергії, підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації, будівництво енергоблоків АЕС та зняття їх з експлуатації, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів, підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників тощо.

НАЕК "Енергоатом" входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави").

НАЕК "Енергоатом" належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки".

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та, встановлюючи строк такого відстрочення до 23.04.2024 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.

При вирішенні питання строку відстрочки суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду до 13.09.2024 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача.

Керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про відстрочення виконання рішення у справі 910/7641/23 задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/7641/23 до 13.09.2024.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.