Постанова

від 04.04.2024 по справі 902/610/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Справа № 902/610/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Миханюк М.В.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі № 902/610/23 (ухвалене суддею Міліціановим Р.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання"

до: Концерну "Військторгсервіс"

про стягнення 66 621,36 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 позов задоволений частково. Стягнуто з Концерну "Військторгсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" 55 883,10 грн основного боргу, 249,99 грн - інфляційних втрат, 1 201,61 грн - 3% річних за Договором про надання послуг з управління від 01.12.2018 року та 2 309,87 грн - судових витрат зі сплати судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 9 084,84 грн основного боргу, 35,90 грн - інфляційних втрат та 165,92 грн - 3% річних за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі по тексту постанови Договір). Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 374,13 грн залишено за позивачем.

Вказане рішення мотивоване тим, що обґрунтований розмір основної заборгованості становить 55 883,10 грн. Водночас, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 9 084,84 грн основного боргу, який нарахований за односторонньо збільшеним позивачем тарифом. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.

03.01.2024 Концерн "Військторгсервіс" звернувся на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 у справі №902/610/23 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий), судді Тимошенко О.М., Юрчук М.І.

Листом №902/610/23/56/24 від 03.01.2024 справу №902/610/23 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

23.01.2024 до суду надійшли матеріали справи №902/610/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами.

26.01.2024 через підсистему Електронний суд Концерн "Військторгсервіс" повторно звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23, в якій просить задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 за необхідності. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" задовольнити, рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 скасувати повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- у матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення засобами поштового зв`язку рахунків на оплату за попередній період часу рекомендованим поштовим відправленням, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 №270, та не було долучено доказів підтвердження отримання рахунків відповідачем (відмови від їх отриманні) і їх підписання з боку відповідача;

- наявність Договору не слугує підставою для самостійного обрахунку і визначення ціни з боку відповідача, оскільки сторони, керуючись ч. 1 ст. 627 та ст. 628 Цивільного кодексу України, за взаємною згодою, вільно узгодили інші, зворотні умови, щодо зобов`язання надання інформації про розмір щомісячного платежу з боку Надавача послуг;

- є необґрунтованим відхилення судом першої інстанції заперечень представника Концерну "Військторгсервіс" стосовно не використання ліфтів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2024 у справі №902/610/23 визначено колегію суддів у складі: Павлюк І.Ю. (головуючий), суддя Розізнана І.В., суддя Миханюк М.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги із обґрунтуванням підстав для його поновлення.

01.02.2024 на адресу суду від Концерну "Військторгсервіс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 поновлений Концерну "Військторгсервіс" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі № 902/610/23. Зупинена дія рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач не скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (Управитель) та Співвласниками багатоквартирного будинку (адреса згідно Договору) (Співвласники) укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (номер та дата згідно Договору) (т. 1, а.с. 10-14).

Відповідно п. 1 Договору Управитель зобов`язується надавати Співвласникам послугам з управління багатоквартирним будинком (послуга з управління), що розташований за адресою згідно Договору (далі - Будинок), а Співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та договору.

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станам на дату укладення договору, зазначаються у Додатку 1 до договору, що є невід`ємною його частиною.

Загальні відомості про будинок зазначаються у Додатку 2 до договору і є невід`ємною його частиною (п. 2 Договору).

Послуга і управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, ці умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо:

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільною майна багатоквартирного будинку:

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з Додатку 4 до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п.3 Договору).

Технічна документація на будинок передається управителю згідно з Актом приймання-передачі технічної документації відповідно до Додатка 3 до цього договору (п. 4 Договору).

Кожен із Співвласників зобов`язаний серед іншого оплачувати Управителеві надані послуги з управління, в порядку, за ціною та в строки встановлені цим договором (п. 6 Договору).

За змістом п. 10 Договору ціна послуги становить 4,45 грн (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,27 грн (в. т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (кошторис витрат), що міститься у Додатку 5 до цього договору;

- винагороду Управителю в розмірі 0,18 грн (вт.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 11 Договору).

Договір набирає чинності з 01.12.2018 та укладається строком на 1 рік (п. 30 Договору).

Відповідно п. 49 Договору сторони погодили те, що зміна ціни Договору при умові його пролонгації здійснюється у наступних випадках:

- визначення у термін не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору. Співвласниками переліку та розміру втрат на управління багатоквартирним будинком на наступний календарний рік, у визначений законодавством спосіб;

- прийняття відповідного рішення Співвласниками щодо перегляду переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, у визначений законодавством спосіб, у будь-який період Договору, із внесенням відповідних змін до умов Договору;

- у разі відсутності відповідного рішення співвласників щодо зміни вартості (ціни) послуг з управління багатоквартирним будинком на наступний рік, при умові фактичного збільшення витрат Управителя на надання таких послуг, зокрема: за рахунок збільшення розміру мінімальної заробітної плати/прожиткового мінімуму, та/або собівартості матеріалів, та/або збільшення вартості послуг (робіт) спеціалізованих підприємств, підрядних організацій, тощо, та/або збільшення вартості електроенергії, та/або збільшення матеріальних витрат, тощо. У такому випадку, Управитель, з метою належного забезпечення надання послуг з управління багатоквартирним будинком та недопущення зміни структури витрат в кошторисі, має право самостійно збільшувати вартість (ціну), встановлену п. 10 Договору до 15% на кожен наступний рік дії даного Договору до моменту прийняття іншого рішення Співвласниками з внесенням відповідних змін до умов Договору.

Також, до укладеного договору між сторонами підписано ряд Додатків, зокрема :

- Додаток №1 "Список співвласників будинку і загальна площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності";

- Додаток №2 "Загальні відомості про Будинок";

- Додаток №3 "Вимоги, щодо якості послуг з управління Будинком";

- Додаток №4 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території Будинку.

Додаток №5 Акт приймання-передачі технічної документації на Будинок (т. 1, а.с. 14-19).

01.12.2019 до договору між сторонами укладено Додаткову угоду №1 за змістом якої внесено зміни до пунктів основного договору, зокрема:

"1. Сторони домовились внести зміни до Додатку №1, Додатку №4, Додатку №5 Договору, виклавши їх у наступній редакції.

2. Сторони домовились п. 2 Додатку №2 до Договору викласти в наступній редакції:

2. Відомості про площу об`єкта:

- загальна площа будинку (житлових та нежитлових приміщень) - 100 722,00 кв.м;

- загальна площа квартир у будинку - 10 127,70 кв.м;

- загальна площа нежитлових приміщень у будинку - 594,3 кв.м.

Згідно п. 3 Додаткової угоди сторони домовились внести зміни до п. 10 Договору викласти його в наступній редакції:

"Ціна послуги з управління становить 4,45 грн (в т.ч. ПДВ) на місць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,24 грн (в. т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (кошторис витрат), що міститься у Додатку 5 до цього договору;

- винагороду Управителю в розмірі 0,21 грн (вт.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку."

При цьому сторони погодили те, що умовами п. 3 даної Додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли до моменту його підписання, а саме з 01.12.2019.

Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. При цьому, сторони погодили, те що, умови п. 4.5 даної Додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли до моменту її підписання, а саме з 01.12.2018 (п. 8 Додаткової угоди).

Також, до укладеної додаткової угоди сторонами погоджено ряд Додатків, зокрема :

- Додаток №1 "Список співвласників будинку і загальна площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності";

- Додаток №2 "Вимоги, щодо якості послуг з управління Будинком";

- Додаток №3 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території по Будинку";

Власником нежитлового приміщення №177 (далі Приміщення), площею 358,8 кв. м, у Будинку є відповідач, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію право власності на нерухоме майно (т. 1, а.с. 61).

При цьому, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 139) значена площа Приміщення у розмірі 358,4 кв.м. Однак, така площа не підтверджена належними доказами.

Отже, правильною площею приміщення слід вважати 358,8 кв.м., яка визначена правовстановлюючими документами (свідоцтвом та реєстраційним посвідченням).

За твердженнями позивача за період з 31.01.2020 до 30.11.2022 відповідачу надані послуги згідно Договору про надання послуги з управління будинком, які не сплачені відповідачем, а тому за останнім рахується заборгованість в сумі 64 967,94 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист-повідомлення (вих. №290 від 29.04.2022) про наявну заборгованість (т. 1, а.с. 47).

У відповідь на лист відповідач зазначив (лист №220 від 06.05.2022) про надання роз`яснень, з наданням копій підтверджуючих первинних документів про укладання договору, оскільки в листі не вказується номер та дата такого договору, а також відсутні посилання на його конкретні умови, що зумовили виникнення заборгованості у Філії (т. 1, а.с. 48).

11.05.2022 позивачем на адресу відповідача надіслано лист (вих. № 333), додатком до якого додано копію договору №113 від 01.12.2018 та копії актів звірки за період з 31.01.2020 по 10.05.2022 (т. 1, а.с. 49-50).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" звернулося із позовом до суду про стягнення з відповідача 66 621,36 грн заборгованості, з яких 64 967,94 грн основного боргу, 285,89 інфляційних втрат та 1 367,53 грн 3% річних за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 №417-VIII.

Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (пункт 1);

- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).

Відповідач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов`язків стосовно утримання спільного майна.

Колегія суддів зазначає, що відповідно визначення термінів, що наведено у частині першій статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (введено в дію 10.06.2018):

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5);

- послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12).

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

а також комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Отже, предметом спору у справі є послуги з управління багатоквартирним будинком, що є житловою послугою.

Колегія суддів звертає увагу, що Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно з частиною другою цієї статті до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (частина шоста статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Судом встановлено, що рішенням зборів співвласників Будинку, що оформлено протоколом №1 від 30.03.2018, визначено позивача управителем та затверджено умови договору з управителем.

Відповідно до частини 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, які є за своєю правовою природою актами, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше, тобто існує презумпція легітимності рішень відповідних органів управління.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

У статті 11 цього Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша).

Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками (частина п`ята).

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію 10.06.2018).

Частина перша статті 15 цього Закону також визначає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

Отже, договір про надання послуг з управління, що укладений на виконання рішення зборами співвласників, є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У такому разі укладання індивідуального договору співвласника з управителем не вимагається, тому його відсутність не може бути підставою для відмови в позові.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Ціна послуг; порядок оплати послуг є істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (частина четверта статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Частина другої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (введено в дію з 01.05.2019) також визначає, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає:

1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем;

2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Судом встановлено, що Загальними зборами Співвласників Будинку затверджено розмір витрат на послугу з управління багатоквартирного будинку з урахуванням винагороди управителю, визначивши при цьому ціну та вартість послуги з управління багатоквартирним будинком на місяць з розрахунку 1 кв. м загальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку в розмірі 4,45 грн, за переліком витрат, визначених у кошторисі, що підтверджено Протоколом №2 від 16.11.2018.

Крім того, співвласниками багатоквартирного будинку вирішено надати право управителю ТОВ "ЖЕО", у разі відсутності відповідного рішення співвласників щодо вартості послуг з управління багатоквартирним будинком на наступний рік збільшувати вищезазначені вартості на 15 % на кожний наступний рік дії Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (т. 1 а.с. 181-197).

В подальшому, за умовами Договору, а саме п. 10, ціна послуги становить 4,45 грн (в т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,27 грн (в. т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (кошторис витрат), що міститься у Додатку 5 до цього договору;

- винагороду Управителю в розмірі 0,18 грн (вт.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

При цьому, 01.12.2019 до Договору між сторонами укладено Додаткову угоду №1 за змістом якої сторонами внесено зміни до пунктів основного договору, зокрема:

Згідно п. 3 Додаткової угоди сторони домовились внести зміни до п. 10 Договору № 113 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018 викласти його в наступній редакції:

"Ціна послуги з управління становить 4,45 грн (в т.ч. ПДВ) на місць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,24 грн (в. т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (кошторис витрат), що міститься у Додатку 5 до цього договору;

- винагороду Управителю в розмірі 0,21 грн (вт.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку."

Місцевим господарським судом доцільно зауважено, що зміна вартості послуг управителя не вплинула на розмір тарифу 4,45 грн, тому не порушує інтересів відповідача.

Обсяг та зміст наданих послуг підтверджено кошторисами витрат на утримання будинку, з переліком робіт за період з 01.12.2018 до 30.11.2019 (т. 1 а.с. 19), з 01.12.2019 по 30.11.2020 (т. 1 а.с. 24), відомостями використання кошторисних коштів (т. 1 а.с. 25-27), Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунками на оплату (т. 1 а.с. 65-120).

Отже, докази позивача є вірогідними відносно обставин належного надання послуг та їх споживання відповідачем, достовірність яких не спростовано.

Враховуючи наведене, відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язаний здійснювати своєчасну оплату наданих послуг на основі погодженого тарифу загальними зборами співвласників в сумі 4,45 грн за 1 кв.м.

Перевіривши розрахунок позивача за тарифом 4,45 грн за 1 кв.м за період з 31.01.2020 до 31.11.2022 (у межах періоду визначеного у позовній заяві), суд встановив, що обґрунтованою є вартість послуг у наступному розмірі: з січня 2020 по листопад 2022 року - 1 596,66 грн вартість на місяць х 35 місяців = 55 883,10 грн. При цьому, судом не враховано акт за грудень 2022 року, оскільки за правилами ст. 14 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, обґрунтований розмір основної заборгованості становить: 55 883,10 грн.

Згідно ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком (п.п. 2-4 ч. 2 ст. 10 Закону).

Суд звертає увагу, що за умовами п. 49 Договору сторони погодили те, що зміна ціни Договору при умові його пролонгації здійснюється у наступних випадках:

-визначення у термін не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору Співвласниками переліку та розміру втрат на управління багатоквартирним будинком на наступний календарний рік, у визначений законодавством спосіб;

-прийняття відповідного рішення Співвласниками щодо перегляду переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, у визначений законодавством спосіб, у будь-який період Договору, із внесенням відповідних змін до умов Договору;

- у разі відсутності відповідного рішення співвласників щодо зміни вартості (ціни) послуг з управління багатоквартирним будинком на наступний рік, при умові фактичного збільшення витрат Управителя на надання таких послуг, зокрема: за рахунок збільшення розміру мінімальної заробітної плати/прожиткового мінімуму, та/або собівартості матеріалів, та/або збільшення вартості послуг (робіт) спеціалізованих підприємств, підрядних організацій, тощо, та/або збільшення вартості електроенергії, та/або збільшення матеріальних витрат, тощо.

У такому випадку, Управитель, з метою належного забезпечення надання послуг з управління багатоквартирним будинком та недопущення зміни структури витрат в кошторисі, має право самостійно збільшувати вартість (ціну), встановлену п. 10 Договору до 15% на кожен наступний рік дії даного Договору до моменту прийняття іншого рішення Співвласниками з внесенням відповідних змін до умов Договору.

Згідно п. 12 Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, новий кошторис витрат погоджується співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору.

У випадку, якщо новий кошторис витрат співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат.

Поряд з цим, позивачем не доведено прийняття та повідомлення співвласників щодо нового кошторису на наступний рік за яким збільшено вартість (ціну) послуг на 15%.

Суд звертає увагу, що не є автоматичною підставою для самостійного збільшення вартості послуг управителем Протокол №2 від 16.11.2018, оскільки Договором узгоджено інші умови зміни вартості (ціни) послуг з управління багатоквартирним будинком на наступний рік.

На виконання положень п. 49 Договору позивачем не надано доказів стосовно фактичного збільшення витрат Управителя на надання таких послуг, зокрема: за рахунок збільшення розміру мінімальної заробітної плати/прожиткового мінімуму, та/або собівартості матеріалів, та/або збільшення вартості послуг (робіт) спеціалізованих підприємств, підрядних організацій, тощо, та/або збільшення вартості електроенергії, та/або збільшення матеріальних витрат, тощо.

Отже, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 9 084,84 грн основного боргу слід відмовити, який нарахований за односторонньо збільшеним позивачем тарифом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що позивачем не направлялися поштовим зв`язком відповідачу рахунки на оплату.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (введено в дію 10.06.2018) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до частини другої статті 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 29.04.2020).

Щодо оплати послуг з технічного обслуговування ліфтів.

Ліфти, шахти і машинні відділення ліфтів є допоміжним спільним майном багатоквартирного будинку, що випливає із змісту статей 1, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Співвласники на виконання договору про управління багатоквартирним будинком сплачують внески (платежі) не за користування майном (ліфтами), а беруть участь у покритті витрат на його утримання, оскільки відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання ліфтів включається до послуги з управління багатоквартирним будинком, а згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власника належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.

Зокрема, у постанові від 03.12.2019 у справі №910/6471/18 Велика Палата Верховного Суду вважала, що вказаний припис дозволяє зборам співвласників приймати рішення, згідно з яким розподілити між співвласниками будь-які витрати на управління багатоквартирним будинком інакше, ніж пропорційно до їхніх часток співвласника, тому скасувала судові рішення у частині задоволених позовних вимог і прийняла в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів у частині встановлення щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для власників нежитлових приміщень.

У справі, що розглядається, не встановлено обставин, які б підтверджували, що рішенням загальних зборів співвласників чи договором погоджено інший порядок несення витрат на управління багатоквартирним будинком для власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, зокрема, щодо використання ліфтів для власників приміщень (квартир) першого поверху.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зменшення тарифу, встановлення іншого розміру для власників приміщень (квартир) першого поверху віднесено до компетенції Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Однак, відповідні застереження у прийнятих рішеннях зборів співвласників відсутні.

Обов`язок доказування і подання доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком покладається на позивача відповідно до правил статей 74, 80 ГПК України.

Після укладення Договору за рішенням зборів співвласників права та обов`язки сторін виникають безпосередньо з договору про надання послуги з управління, але це не звільняє управителя від обов`язку доводити надання таких послуг за цим договором, якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання таких послуг.

Такий обов`язок управителя випливає з процесуальних норм, що покладають на сторону тягар доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, такий обов`язок випливає із змісту положень Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", зокрема:

- споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (пункт 5 частини першої статті 7);

- управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором (частина друга статті 26);

- управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором. Щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (пункти 9, 10 частини четвертої статті 8);

- управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території (абзац шостий частини третьої статті 10).

Окрім того, пунктами 3, 4, 7 та 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №482, визначено, що:

- управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо;

- обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо;

- у разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу;

- перерахунок здійснюється виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуги щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу фактично наданих складових послуги в межах ціни та періодичності виконання (надання) таких складових послуги з урахуванням плану здійснення заходів, складеного управителем відповідно до пункту 12 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712.

Позивач на підтвердження факту надання послуги протягом періоду, за який управитель нараховує споживачу плату за послуги, до позовної заяви надав докази у справі (копії Договору з додатками, в т.ч. з кошторисами витрат на утримання будинку, з переліком робіт за період з 01.12.2018 до 30.11.2019 (т. 1 а.с. 19), з 01.12.2019 по 30.11.2020 (т. 1 а.с. 24), відомостями використання кошторисних коштів (т. 1 а.с. 25-27), Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунками на оплату (т. 1 а.с. 65-120).

Отже, позивачем належними доказами доведено надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 11 Договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, прострочення мало місце, починаючи з 21 числа місяця наступного за місяцем надання послуг. Оскільки, позивачем нараховано плату за управління будинком з січня 2020 року, то вірним початком нарахування інфляційних втрат та відсотків річних є 21.02.2020 до 23.03.2022 (т. 1 а.с. 2, 3), у межах визначеного позивачем періоду 762 дні, які слід обчислювати помісячно за кожним платежем, розмір якого судом визнано обґрунтованим (1596,66 грн).

З урахуванням п. 11 Договору та п. 29 Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712, період прострочення платежів слід обчислювати, починаючи з 21 числа наступного місяця або з наступного робочого дня з урахуванням вихідних та святкових днів (ст. 253 ЦК України).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на веб-порталі Ліга 360, суд дійшов висновку, що правильним розміром інфляційних втрат є 249,99 грн, які підлягають задоволенню, у задоволенні 35,90 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на веб-порталі Ліга 360, суд дійшов висновку, що правильним є розмір 3% річних у межах 762 днів прострочення у сумі 1 201,61 грн, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 165,92 грн 3% річних слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі № 902/610/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №902/610/23 - без змін.

2. Справу №902/610/23 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "04" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Миханюк М.В.