Рішення

від 05.04.2024 по справі 908/262/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/20/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024 Справа № 908/262/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/308/24

за позовом: Запорізької комунальної установи «Автогоспцентр», ідентифікаційний код юридичної особи 35215496 (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 130 000 грн 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 05.02.2024 надійшла позовна заява № 33 від 30.01.2024 Запорізької комунальної установи «Автогоспцентр» про стягненя з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 130 000 грн 00 коп. страхового відшкодування.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 справу 908/262/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 22, 999, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3,5, 22, 29, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в обґрунтовано тим, що Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 21.09.2021, автомобіль TOYOTA Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, отримав пошкодження. Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2022, встановлено причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 , які полягали у порушені вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що настали. Оскільки відповідальність ОСОБА_1 була застраховано у ТОВ «СК «КРЕДО», позивач 06.12.2022 звернувся до ТОВ «СК «КРЕДО» з повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування, разом з усіма визначеними Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документами. Заява була прийнята ТОВ «СК «КРЕДО» та наданий номер справи 2034458. Враховуючи, що полісом № 203056100 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну застрахована відповідачем на суму 130 000,00 грн, позивачем заявляються позовні вимоги в межах розміру страхового відшкодування, тобто 130 000,00 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, 05.02.2024 суд ухвалив прийняти справу № 908/262/24 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позивач та відповідач отримали вказану ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 07.02.2024 та 05.02.2024, відповідно.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

У відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 19.02.2024, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 130 000,00 грн, оскільки право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної дорожньо-транспортної пригоди.

Відзив прийнятий судом до розгляду.

Позивач у відповіді на відзив посилається на те, що позивач та застрахована особа вчиняли активні дії для повідомлення відповідача про ДТП, одразу після ДТП. Причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 було встановлено постановою суду лише 10.02.2022, а отже і право на майнове відшкодування заподіяної шкоди у позивача виникло з 10.02.2022, і через 14 днів було введено воєнний стан, працівники відповідача були евакуйовані, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений можливості звернутись до відповідача у визначений ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», строк. Претензія від 14.12.2023 залишилась без відповіді.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

05.04.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

21.09.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом ДТП) за участю забезпеченого ТДВ «СК «КРЕДО» транспортного засобу KIA CERATO р.н. AP1158IE (поліс №EP-203056100 від 05.03.2021) та транспортного засобу TOYOTACOROLLA р.н. AP7704ET, який належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2022, встановлено причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 , які полягали у порушені вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що настали.

Згідно із звітом № 137 про проведення оцінки колісного транспортного засобу TOYOTA Corolla державний номер НОМЕР_1 , складеного оцінювачем автотоварознавцем 14.10.2021, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП становить: 265 422,56 грн.

Фактично позивач поніс витрати на відновлювальний ремонт автомобіля в розмірі 194 000,00 грн, що підтверджується договором №8/03 про закупівлю послуг за державні кошти від 30.03.2022, актом надання послуг № 1 від 24.06.2022, нарядом-замовлення №1 від 24.06.2022 та платіжним дорученням № 197 від 28.06.2022.

Як зазначає позивач,

Враховуючи, що полісом № 203056100 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну застрахована відповідачем на суму 130 000,00 грн, позивачем заявляються позовні вимоги в межах розміру страхового відшкодування, тобто 130 000,00 грн.

Стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Запорізької комунальної установи «Автогоспцентр» 130 000 грн 00 коп. страхового відшкодування було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами страхування.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України) преамбула Закону.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону України.

Відповідно до ст. 22 Закону України у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 33-1 Закону України, страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змогивиконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до ст. 35 Закону України, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Чинне законодавство передбачає, що для отримання страхового відшкодування потерпілий має вчинити певні дії, а саме: звернутися у страхову компанію із повідомленням про ДТП встановленого МТСБУ зразка, письмовою заявою про виплату та надати інші документи, передбачені законом. У разі бездіяльності потерпілого щодо отримання страхового відшкодування, зокрема, неподання заяви, страхова компанія не має підстав для здійснення виплати.

Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Посилаючись на те, що відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача у визначений законом 90-денний строк, останній звернувся до господарського суду для стягнення невиплаченої суми у судовому порядку.

Відповідно до п. 37.1.4 ст. 37 Закону України, підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування є: неподання заяви у здійсненні страхового відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого з моменту скоєння ДТП.

Позивач, звернувся із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування лише 06.12.2022, тобто з пропуском строку звернення, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування по ДТП, що сталася 21.09.2021.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 зроблено висновок, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає.

При цьому суд також враховує, що в вданому випадку, потерпіла особа звернулась до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, і не довела, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, і вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

З положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України слідує, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України)

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В даному випадку, жодними наданими доказами не підтверджується здійснення позивачем активних та розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика у межах строку, та що, строк пропущено через незалежні від нього причини, і він має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 33-1.1 статті 33-1 Закону).

Відтак, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім цього, полісом №EP-203056100 від 05.03.2021 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000,00 грн., франшиза 2 500,00 грн. Відповідно до абз.2 ч.12.1 ст.12 Закону України страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

На підставі вищевикладеного, судом у позові відмовляється.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 04.05.2024.

Суддя А.О. Науменко