Рішення

від 26.03.2024 по справі 914/3830/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024 Справа № 914/3830/23

За позовом: Жовківської окружної прокуратури Львівської області, м.Жовква,

В інтересах держави в особі: Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів,

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс», м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Антимонопольного комітету України, м.Київ,

про: визнання недійсними договору №3/18 від 25.12.2018, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності; стягнення у сумі 4 621 945 ,00 грн.

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін:

Прокурор: Панькевич Р.В.

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: І.Телішевський - представник.

Третя особа: не з`явився.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Жовківської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Західного офісу Держаудитслужби до Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Антимонопольного комітету України, про визнання недійсними договору №3/18 від 25.12.2018, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності; стягнення у сумі 4 621 945 ,00 грн.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.01.2024. 27.02.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2024. У судовому засіданні 19.03.2024 оголошувалася перерва до 26.03.2024.

Правова позиція прокурора.

У судове засідання 26.03.2024 прокурор заявився, позовні вимоги підтримав повністю. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на думку прокурора, договір № 3/18 від 25.12.2018 (закупівля UA-2018-11-16-001155-c) на виконання робіт «Реставрація ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387)» (Коригування) (45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація) на суму 28 639 488,00 грн., укладений між Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкві та Колективним Підприємством «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» Львівської Обласної Асоціації Інвалідів Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз Організацій Інвалідів України» суперечать інтересам держави та суспільства з умислу підприємства «ЦЕНТР КОМПЛЕКС», має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст.208, 215ЦПК України із застосуванням наслідків недійсності стягнення отриманого відповідачем за договором на користь держави в сумі 4621945,00грн.

Правова позиція позивача.

Представник позивача у судове засідання 26.03.2024 не з`явився.

Попередній розрахунок судових витрат прокурора:

·57610,55 грн сплачений судовий збір.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 26.03.2024 прибув, у клопотанні (вх.№7171/24 від 13.03.2024) проти позову заперечив. Зазначив, що за умовами спірного правочину відповідач повинен був виконати роботи на об`єкті на загальну суму 28 639 488,00 грн. Даний договір було укладено за результатами тендеру. При цьому, згідно з тендерною документацією замовника робіт очікувана вартість таких робіт становила 28 741 093,20 грн., що є істотно нижче за очікувану вартість. Як зазначає прокурор, відповідачем було виконано робіт на суму 4 621 393,00 грн., а замовником оплачено 4 621 945,00 грн. Спірний договір було розірвано 21.10.2019 р. в зв`язку з ліквідацією замовника Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві. З даних обставин не вбачається, що спірний договір було укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Рішення Антимонопольного комітету України від 29 грудня 2021 р. № 727-р у справі № 145-26.13/88-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», на якому грунтується позов, не свідчить про таку суперечність договору інтересам держави і суспільства. Жодної шкоди державним інтересам спірним договором заподіяно не було і прокурором та позивачем доказів протилежного не надано. Відповідач виконав роботи за вартістю нижчою за очікувану і такі роботи були прийняті замовником без зауважень та оплачені. За нижчою ціною жоден підрядник не погодився б виконувати такі роботи, тому й не було на торгах інших учасників з іншими пропозиціями. Нижча ціна означала б завідомі збитки для підрядника. Виконана відповідачем робота була бажаною для замовника, про що свідчить проведення ним торгів із закупівлі таких робіт.

Попередній розрахунок суми судових витрат відповідача - 15000,00 грн.

У поясненні (вх.№7564/24 від 18.03.2024) прокурор заперечив проти пояснень відповідача, підтримав заявлені позовні вимоги повністю.

Обставини справи.

ДІАЗ у м. Жовкві 16 листопада 2018 року в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі «Реставрація ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387)» (Коригування) (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор публічної закупівлі - UA-2018-11-16-001155-c, доступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-16-001155-c. Очікувана вартість закупівлі становила - 28 741 093,20 грн. Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано 2 суб`єктами господарювання: Підприємством Об`єднання Громадян «Захід-Квартал» Громадської Організації «Всеукраїнська Організація Союз Осіб З Інвалідністю України» (далі Підприємство «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ») (остаточна пропозиція 28 733 273,84 грн. з ПДВ) та Підприємством «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» (остаточна пропозиція 28 639 488,00 грн. з ПДВ) - що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій.

Упродовж аукціону розмір пропозицій Підприємства «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ» та Підприємства «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» не змінювався.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій Реставрація ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387) (Коригування) (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) від 05.12.2018 (далі протокол розгляду тендерних пропозицій від 05.12.2018) переможцем визнано Підприємство «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» з ціновою пропозицією 28 639 488,00 грн. з ПДВ та укладено з ДІАЗ в м. Жовкві договір на виконання робіт Реставрації ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387) (Коригування) від 25.12.2018 №3/18 (далі-Договір).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що його загальна сума складає 28 639 488,00 грн. з ПДВ.

За наведеними сторонами в Договорі та додаткових угодах № 2, № 3 та № 4 банківськими рахунками, Замовник в особі ДІАЗ у м. Жовкві зазначив банківські реквізити (код ЄДРПОУ 20851148), адреса: 80300, Львівська область, м. Жовква, пл. Вічева, 2, рахунок № 35217034007633 відкритий в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 820172, рахунок № 31254659007633 відкритий в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 820172 та рахунок № 35227659007633 відкритий в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 820172 та Підрядник в особі підприємства «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» надав наступні реквізити банківського рахунку (код ЄДРПОУ 20774040) адреса: м. Львів, вул. І.Франка, 59, № 26008217604900 відкритого у АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЗКПО 20774040.

Відповідно до п. 21.3 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2019 року, а в частині невиконаних зобов`язань до їх повного виконання Сторонами.

Згідно зі звітом про виконання договору про закупівлю від 21 жовтня 2019, сума оплати за договором становить 4 621 393,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до наданої Управлінням Державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області інформацією (лист №01.03-05-08/852 від 06.11.2023), Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкві (код ЄДРПОУ 20851148) з рахунку №35227659007633, відкритого в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 820172, на рахунок підприємства КП ЦЕНТР КОМПЛЕКС (код ЄДРПОУ 20774040) №26008217604900, відкритого у АТ Укрсиббанк, МФО 351005, в період з 25.12.2018 по 25.12.2020 сплачено грошових коштів за договором №3/18 від 25.12.2018 про виконання робіт Реставрація ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387) (Коригування) в сумі 4 621 945,00 грн., у тому числі: 28.12.2018 2 585 239,00 грн., 15.07.2019 952 608,00 грн., 09.08.2019 1 084 098,00 грн.

З рахунку № 35217034007633, відкритого в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 820172, та рахунку № 31254659007633, відкритого в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 820172, сплата коштів за договором №3/18 від 25.12.2018 про виконання робіт Реставрація ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387) (Коригування) в період з 25.12.2018 по 25.12.2020 не здійснювалася.

Вказане також підтверджується інформацією АТ «УКРСИББАНК» від 30.11.2023 № 29-4-01/07/2561-БТ про отримання вказаних коштів Підприємством «ЦЕНТР КОМПЛЕКС».

ДІАЗ у м. Жовкві за вказаним Договором Підприємству «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» фактично перераховано кошти у сумі 4 621 945,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди про розірвання договору до Договору № 3/18 від 21.10.2019 у зв`язку з істотною зміною обставин (ліквідацією Замовника ДІАЗ у м. Жовкві) сторони розірвали договір 3/18 від 25.12.2018.

29.12.2021 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 727-р (справа 145-26.13/88-21) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким постановив: визнати, що Підприємство Об`єднання Громадян «Захід-Квартал» Громадської Організації «Всеукраїнська Організація Союз Осіб З Інвалідністю України» (далі підприємство «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ») та Підприємство об`єднання громадян «ЦЕНТР КОМПЛЕКС», ідентифікаційний код юридичної особи 20774040 (далі підприємство «ЦЕНТР КОМПЛЕКС») вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів: «Реставрація ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387)» (Коригування) (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), проведених Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкві відповідно до оголошення UA-2018-11-16-001155-c;

За порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини цього рішення, накласти на підприємство «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ» штраф у розмірі 7 482 гривні. За порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини цього рішення, накласти на підприємство об`єднання громадян «Центр Комплекс» штраф у розмірі 112 996 гривень.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023, яке набрало законної сили 18.04.2023, у справі № 914/3039/22 задоволено позов Антимонопольного комітету України та постановлено стягнути за вищезгаданим рішенням Комітету № 727-р від 29.12.2021 з підприємства «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ» штраф у розмірі 310 107,00 грн. та пеню у розмірі 310 107,00 грн. зарахувавши зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду м. Києва 16.11.2023 у справі № 914/3040/22 за позовом Антимонопольного комітету України до Підприємства об`єднання громадян «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» про стягнення пені та штрафу, накладених згідно рішення Антимонопольного комітету України в сумі 9 366 574,00 грн. та зустрічним позовом Підприємства об`єднання громадян «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» до Антимонопольного Комітету України про визнання незаконним і скасування рішення Антимонопольного комітету України №727-р від 29.12.2021 у справі № 145-26.13/88-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Підприємства об`єднання громадян «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» в дохід держбюджету штраф та пеню. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Прокурором на виконання вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 26.12.2023 №14.53/05-38-4877ВИХ-23 повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Оцінка суду.

Щодо представництва прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України Про прокуратуру.

За положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53 Закону України Про прокуратуру дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166б, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Так, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (ч. 1 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (надалі - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1, 3 п. 3 зазначеного Положення).

Згідно з пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі публічних закупівель Prozorro, місцезнаходженням замовника по процедурі закупівлі UA-2018-11-16-001155-c, а саме Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві, є місто Жовква, Львівського району Львівської області (ліквідований), місцезнаходження виконавця (відповідача) м. Львів. Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Львівської області здійснює Західний офіс Держаудислужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23. Відповідно до п.1 вказаного Положення на території Львівської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

Згідно з пп. 18 п. 6 зазначеного Положення, Західний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, суд зазначає, що Західний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Київської області.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував, що Державна аудиторська служба України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, наділена повноваженнями на звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти.

Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах є Західний офіс Держаудитслужби.

листом від 23.10.2023 №14.53/05-38-3938ВИХ-23 окружна прокуратура повідомила Західний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави від укладення договору за наслідками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу Підприємства «ЦЕНТР КОМПЛЕКС». Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересівдержави.

У відповідь Західний офіс Держаудитслужби листом від 09.11.2023 №131317-17/8371- 2023 повідомив окружну прокуратуру, що органами державного фінансового контролю заходи реагування не вживались, з урахуванням відсутності відповідних повноважень.

Суд зазначає, що прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з невжиттям компетентними органами заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як відповідним органам стало відомо про порушення інтересів держави.

Щодо предмету спору.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами ч. 3 наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Підставою для визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених зокрема, Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору така правова позиція викладена в п. 24 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 року в справі №905/77/21.

Прокурор в обгрунтування позовних вимог посилається на частину третю статті 228 ЦК України.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями статті 228 ЦК України, відповідно яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (частина третя статті 228 ЦК України).

Отже зміст наведених норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Однак, прокурор звертаючись з позовом у цій справі про визнання недійсним договору та посилаючись на приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України жодними доводами та аргументами не довів наявності у сторін (сторони) умислу в настанні протиправних наслідків, як необхідної передумови для застосування цього правового механізму захисту порушеного права.

Окрім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо) сторонами правочину або однією зі сторін й повинна бути встановлена лише вироком суду, постановленим у кримінальній справі, що відповідає частині першій статті 62 Конституції України.

Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. (Правова позиція викладена постанові Верховного Суду в складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.08.2023 року в справі №904/3100/21).

Доказів притягнення учасників правочину до кримінальної відповідальності прокурором не надано.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

За визначенням ст. 1 наведеного Закону, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закон України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Згідно з ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, зокрема, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників. Згідно з ч. 5 наведеної статті, замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У позові прокурор посилається на те, що оспорюваний договір є таким, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони, з огляду на рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 29.12.2021 № 727-р у справі № 145-26.13/88-21, що через вчинення Підприємством «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ» та Підприємства «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб` єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023, яке набрало законної сили 18.04.2023, у справі № 914/3039/22 задоволено позов Антимонопольного комітету України та постановлено стягнути за вищезгаданим рішенням Комітету № 727-р від 29.12.2021 з підприємства «ЗАХІД-КВАРТАЛ» ГО «ВО СОІУ» штраф у розмірі 310 107,00 грн. та пеню у розмірі 310 107,00 грн. зарахувавши зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду м. Києва 16.11.2023 у справі № 914/3040/22, яке набрало законної сили, стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Центр комплекс" в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 4 683 287 грн 00 коп. та пеню у сумі 4 683 287 грн 00 коп., та судовий збір.

Тобто, до двох учасників оспорюваних торгів застосовано заходи адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та пені. Проте, лише сам факт вчинення вказаними особами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений Рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Тому, такі твердження прокурора не доводять, що зміст правочину та мета, з якою він вчинений, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, як це передбачено ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Ц України.

Варто зазначити, що між ДІАЗ в м. Жовкві (замовник) та Підприємством «ЦЕНТР КОМПЛЕКС» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт Реставрації ансамблю Домініканського монастиря в м. Жовкві (пам`ятка архітектури національного значення ох. № 387) (Коригування) від 25.12.2018 №3/18.

Цей договір виконано відповідачем у справі частково, що визнається учасниками процесу. При цьому, відповідач виконав роботи за вартістю нижчою за очікувану (4621393,00грн, тоді як укладеним договором було передбачено більшу вартість робіт на суму 28741093,20 грн) і такі роботи були прийняті замовником без зауважень та оплачені. Оскаржуваний договір розірваний 21.10.2019 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи-замовника Державного історико-архітектурного заповідника у м.Жовква.

Суд зауважує, що прокурором не доведено, що виконані відповідачем підрядні роботи могли бути виконані іншим підрядником за меншу ціну ніж обумовлено в договорі, не вказано на протиправні наслідки укладення та виконання договору. Відтак, не доведено власні твердження, що укладенням спірного договору порушено принцип максимальної економії, ефективності та результативності витрачання бюджетних коштів, що є основою проведення публічних закупівель.

Інтерес держави у підтриманні законності у сфері публічних закупівель відновлено шляхом накладення штрафу на учасників закупівель, які порушили законодавство про захист економічної конкуренції, та заборони таким учасникам брати участь у процедурах закупівель упродовж наступних трьох років (п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі").

У Постанові від 03.05.2018 року по справі № 922/3393/17 Верховний Суд зазначив, що формальне порушення Закону України «Про публічні закупівлі», яке не потягло за собою завдання збитків реально виконаного договору не є підставою для визнання недійсними договору та результатів закупівлі, навіть у випадку притягнення сторони правочину до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Верховний Суд зазначає наступне: «Також колегія суддів погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що прокурором не доведено у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного правочину, оскільки мала місце поставка Виконавчому комітету Мереф`янської міської ради Бензину А-92 та Дизельного палива за кошти місцевого бюджету. Також не підтверджено недодержання вимог щодо відповідності цього правочину інтересам держави і суспільства, оскільки наведені прокурором обставини щодо притягнення ТОВ «Мітрейд» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та подана ТОВ «Мітрейд» довідка від 21.02.2017 не можуть свідчити про невідповідність оспорюваного правочину інтересам держави та не впливають на його дійсність».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 року у справі №910/10055/20. Зокрема у цій же постанові від 10.06.2021 року Верховний Суд зазначив, для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину укладеного за результатами проведення відкритих торгів, які проведені на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» не достатньо лише констатації факту встановлення рішенням АМК антиконкурентних узгоджених дій відповідача та третьої особи-2 під час проведення процедури закупівлі без доведення позивачем, який у даному випадку є стороною цього правочину, зокрема, такого факту як порушення його права та/або інтересу внаслідок вчинення правочину.

Підсумовуючи все наведене, підстави для задоволення цього позову відсутні.

Судові витрати.

Сплачений прокурором судовий збір залишається за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судові витрати залишити за прокурором.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2024.

СуддяКозак І.Б.